Група Метінвест увійшла до першої п’ятірки компаній з найвищим рівнем репутації в Україні за версією видання ТОП-100. Рейтинги були складені на основі діяльності компаній у 2025 році та оцінені за різними критеріями, такими як репутаційний менеджмент, стійкість до інформаційних атак, лояльність споживачів та інші. Метінвест посів п’яте місце у рейтингу завдяки сильним корпоративним комунікаціям, прозорим стосункам з кредиторами та зусиллям у зменшенні боргового навантаження. Холдинг також відзначений за програми допомоги громадам, військовим та працівникам. Крім Метінвесту, до першої п’ятірки увійшли ДТЕК, МакДональдс в Україні, Vodafone Україна та МХП. Раніше Метінвест Ріната Ахметова утримував перше місце серед найбільших приватних компаній України за версією Forbes Ukraine. Холдинг відзначений як ключовий гравець української економіки, оскільки від початку війни вже сплатив понад 70 млрд гривень у бюджети різних рівнів. Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України, щорічно вкладаючи 12 млрд гривень у інвестиційні проекти.
Позначка: Промисловість
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Клуб Чемпіоншипу збудує стадіон, спираючись на індустріальне минуле
Бирмінгем Сіті, професійний англійський клуб з однойменного міста, що нещодавно піднявся до Чемпіоншипу, спроєктував новий домашній стадіон для команди й уболівальників.
Проєкт стадіону клуб виставив на загальний огляд. І відразу виникло чимало запитань, що стосуються незвичного для стадіону дизайну.
Слід сказати, що стадіон стилізований під минуле – по всьому його колу збудовані високі вежі, що нагадують димові труби.
Президент Бірмінгем Сіті каже, що такою ідеєю вирішили втілити в життя думку віддати належне історії міста, адже колись на місці побудови стадіону розташовувався цегельний завод.
І клуб є прямим спадкоємцем промислового минулого.
Вже відомо, що нову арену буде видно на відстані 40 миль навколо, це приблизно 64 км. Побудувати стадіон мають до 2030 року.
Залучити ще більшу кількість уболівальників на стадіон клуб планує за допомогою ще більшого єднання з містом. В одній з оформлених труб стадіону буде ліфт, за допомогою якого можна буде піднятися на саму гору своєрідної труби й відвідати бар, з майданчика якого відкриються міські краєвиди.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт. -
Найбільший кремнієвий завод РФ припинить виробництво
Промислові гіганти в Росії скорочують виробництво через уповільнення економіки. Наприклад, завод Кремний у Шелехові Іркутської області припинить роботу з 1 січня 2026 року через відсутність попиту на їхню продукцію. Це призведе до соціальних проблем для робітників. Інший завод Русала – Кремний Урал – продовжить працювати в обмеженому режимі. Компанія також планує скоротити виробництво кремнію у 2025 році. Ці заводи єдині виробники рафінованого кремнію в Росії. Російський бюджет знову опинився у дефіциті після двох місяців профіциту, оскільки країна вичерпала внутрішні ресурси для підтримки економіки.
-
Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну
Понад 20 українських студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах Великої Британії, пройшли стажування на підприємствах Метінвесту за кордоном і в Україні в межах програми Steel Force. Про це повідомила пресслужба холдингу в середу, 12 листопада.
Вказано, що програма стартувала на початку року і викликала великий інтерес серед студентів – компанія отримала майже 90 заявок. У пілотному етапі взяли участь студенти 16 британських університетів, які пройшли відбір і працювали в командах над реальними бізнес-кейсами компанії під керівництвом менторів – менеджерів Метінвесту.
“Далі відбувся фінальний захист проєктів, за результатами якого 23 студенти пройшли оплачуване стажування в країнах присутності Метінвесту. Зокрема, у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах, Італії, Польщі. Деякі спеціально повернулися з-закордону в Україну для проходження практики в Києві”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, молодь стажувалася за індивідуальними програмами у сферах фінансів, інвестицій, інжинірингу, HR і продажів. Протягом трьох місяців учасники отримували практичний досвід, знайомилися з корпоративною культурою, брали участь у проєктах і ініціативах компанії.
У Метінвесті заявляють, що готові і надалі здійснювати інвестиції в молодь. Програма Steel Force є частиною стратегії, яка спрямована на підготовку нового покоління фахівців, що братимуть участь у відбудові промисловості України після війни.
“Ми створюємо гідні умови для повернення молодих українців додому та їхньої професійної реалізації. Такі програми, як Steel Force, допомагають зробити перші кроки в кар’єрі та здобути цінний досвід”, – зазначила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест запустив програму для повернення молоді в Україну -
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на Київському міжнародному економічному форумі з думкою, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він зазначив, що для створення потужної промисловості необхідні значно більші інвестиції, ніж ті, які зараз розглядаються. Олександр Водовіз також висловив думку, що важливо зробити промисловість привабливою для молоді, яка зараз віддає перевагу сфері ІТ через вищі зарплати та модність цієї галузі. Крім того, він зазначив проблеми з зовнішнім кредитуванням та браком кадрів у промисловості, запропонувавши уряду прийняти заходи для збереження та залучення кваліфікованого персоналу. Також була згадана проблема непередбачуваності тарифної політики, яка ускладнює роботу бізнесу.
-
Протидія КНР: перший у ЄС завод з виробництва магнітів запрацював в Естонії
У Естонії розпочав роботу новий завод магнітів, який належить компанії Neo Performance Materials. Його створення спрямоване на захист галузі критично важливих корисних копалин. Цей завод може виробляти магніти для електромобілів та генераторів для вітроенергетики. Відповідні магніти підвищують ефективність електричних систем, а попит на них стрімко зростає. Проект може стати важливим активом для зменшення залежності від критичних корисних копалин, а також відповіддю на тиск Китаю та агресію Росії. У день відкриття заводу російські військові літаки порушили повітряний простір Естонії. Завод керується компанією Neo, і його важливість для майбутнього регіону визнається як в самій Естонії, так і в Європейському союзі. Виробництво магнітів з рідкоземельних елементів, які досі були зосереджені переважно в Китаї, тепер також представлене у Європі, що важливо для зменшення залежності від імпорту.
-
У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва
Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.