Україні потрібно створити нову екосистему для добувної галузі, щоб вона стала основою виробництва, залучення інвестицій та створення продуктів з високою доданою вартістю. Про це заявив Сергій Скорбун з Метінвесту під час форуму в Києві. Він підкреслив важливість сильної промисловості для підтримки оборони країни, розповівши про допомогу компанії у забезпеченні ЗСУ сталевими виробами. Скорбун також наголосив на потребі системної підтримки держави для вирішення проблем у добувній галузі, таких як податкова політика, торгова дипломатія, фінансування та кадрові питання. Окремо він зазначив необхідність покращення ефективності державних монополій у логістиці, зокрема, Укрзалізниці.
Позначка: Промисловість
-
РФ гатить по промислових і цивільних об’єктах Запоріжжя
Уранці 22 вересня на Запоріжжі сталися нові атаки російських терористичних сил. За інформацією голови Запорізької ОВА Івана Федорова, ворог здійснив п’ять ударів по об’єктах цивільної інфраструктури та промислових зонах. Внаслідок обстрілу загинула жінка, а про поранених наразі немає точної інформації. У місті почалися пожежі, а кілька автомобілів загорілися. Обстріли тривають на шосту ранку. Також уночі того ж дня агресори атакували Сумську область. Голова Сумської ОВА Олег Григоров повідомив про наслідки атаки у Ковпаківському районі. Також були атаки у Київській області, де пошкодження отримали чотири райони, зокрема лісова підстилка загорілася у Вишгородському районі, а приватний будинок у Фастівському. На Обухівщині уламки ворожої цілі впали на будинок, а в Бориспільському районі горів ще один приватний будинок та були пошкоджені автомобілі.
-
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест продовжує вкладати кошти в українські промислові підприємства, зокрема наразі акцент зроблено на Північному ГЗК та Каметсталі. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко розповів, що основна увага тепер зосереджена на модернізації Північного ГЗК, де вже розпочато будівництво установки для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальної машини. Також в планах компанії повне відновлення доменної печі та інші заходи на заводі Каметсталь. Метінвест також вклав значні кошти у капремонт обладнання на деяких підприємствах. Компанія вірить у подальший розвиток української економіки та планує в майбутньому розширювати свої інвестиційні проекти.
-
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави. -
Литва викрила зухвалу схему обходу санкцій проти РФ
Литовські правоохоронці затримали 11 працівників компанії з Каунаса, серед яких – керівники, працівники та водії, громадяни Молдови та Болгарії. Ці дії відбулися в межах операції з припинення “особливо зухвалої схеми обходу міжнародних санкцій проти Росії”. Цю інформацію у суботу, 23 серпня, повідомило видання Euronews із посиланням на Кримінальну службу Митного департаменту Литви.
Слідство встановило, що компанія розробила складну тіньову схему постачання до Росії обладнання для водоочистки. Це обладнання розробляли та виготовляли із компонентів, вироблених у країнах ЄС і Китаї, а його використовували російські підприємства нафтової промисловості. Офіційно продукція компанії отримувалася замовником у Португалії, однак насправді вантаж переміщувався через Болгарію до Туреччини, звідки він потрапляв до Росії.
Як повідомила Кримінальна служба, каунаська компанія мала усталені зв’язки з підприємствами у Росії й активно брала участь у реалізації російських проєктів. Один із таких проєктів був пов’язаний із групою нафтохімічних компаній, що належить до найдинамічніших у світі за темпами розвитку.
Під час обшуків вилучено кілька тонн обладнання загальною вартістю близько 2 мільйонів євро. Також затримано дві вантажівки з цим обладнанням: одну в Каунасі, іншу – на дорозі до литовсько-польського кордону. Третій вантаж було перехоплено в Болгарії.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав два укази про санкції проти іноземних спонсорів війни Росії в Україні.
ЄС планує схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії
-
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю
-
У Метінвесті назвали фактори, які заважають промисловості України
Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков на Українсько-японському форумі у Токіо висловив занепокоєння щодо проблем, які ускладнюють відновлення промисловості в Україні після війни з Росією. Він наголосив, що обмежувальні заходи, проблеми з фінансуванням та впровадження загороджувальних мит, подібних європейському вуглецевому податку, ускладнюють ситуацію для компаній, які експортують. Жуков також підкреслив важливість міжнародної співпраці у сфері інвестування та фінансування для забезпечення стабільних умов для бізнесу. Міністр економіки України Олексій Соболев також відзначив необхідність створення агентства, яке компенсуватиме витрати на страхування воєнних загроз для компаній, які діють в Україні з метою зменшення країнового ризику.
-
Метінвест залучив кредит у 24 млн євро від Deutsche Bank
Компанія Метінвест отримала кредитну лінію на 11,5 років на суму 23,6 млн євро у Deutsche Bank. Про це повідомила пресслужба холдингу у вівторок, 21 липня.
Вказано, що ці гроші направлять на модернізацію Північного гірничозбагачувального комбінату (ГЗК), зокрема – на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів.
“Ця угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій унаші українські підприємства, зокрема Північний ГЗК. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності, підтримувати працівників та покращувати екологічну стійкість”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За свого боку, в Deutsche Bank заявили, що пишаються цим партнерством, особливо в нинішніх складних умовах.
“Ця угода підкреслює стратегічну важливість як Метінвесту, так і України для Deutsche Bank. І відображає нашу постійну відданість наданню індивідуальних фінансових рішень в умовах сучасного складного геополітичного середовища”, – зазначив Моріц Дернеманн, співкерівник глобального підрозділу структурованого торговельного та експортного фінансування Deutsche Bank.
Північний ГЗК – одне із підприємств Метінвесту Ріната Ахметова з видобутку та переробки залізної руди. Комбінат розташований у Кривому Розі, і до повномасштабного вторгнення виробляв близько 13 млн тонн залізорудного концентрату та близько 6 млн тонн окатків. У 2024 році обсяг виробництва становив близько 8 млн тонн залізорудного концентрату та близько 4 млн тонн окатків.
Нагадаємо, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року було здійснено інвестиції на понад 28 млрд гривень.
Також Метінвест назвали найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Зараз на компанію припадає майже третина ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу
-
У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України
Комерційний директор групи Метінвест, Дмитро Ніколаєнко, на конференції з відновлення України в Римі, наголосив на важливості безпеки, гарантій та страхування інвестицій для відновлення промисловості України. Він порівняв галузі економіки з цеглинами у куполі собору, де металургійна промисловість є головним елементом, що створює синергію для інших галузей. Метінвест представив дві ініціативи з відновлення: підземне укриття зі сталі та модульне рішення для зведення житла та інфраструктури. Ніколаєнко зауважив, що Україна має потенціал у виробництві “зеленої” сталі з української сировини. Компанія підписала угоду з урядом Італії на будівництво прокатного заводу. Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку, і назвали його найкращим роботодавцем для ветеранів та студентів. Компанія відчуває відповідальність за відновлення України та має сильні команди для реалізації проєктів.
-
В Росії почалась промислова криза
У Росії загострилася ситуація в промисловому секторі, і вже говорять про повномасштабну промислову кризу. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів початку вторгнення в Україну. Експорт тисне через невигідний курс рубля, що погіршує конкурентоспроможність. Роботодавці розпочали скорочувати персонал та згортають плани розвитку. Рівень бізнес-оптимізму скотився на мінімум з жовтня 2022 року. Металургійна та вугільна промисловість також зазнають важкостей. “Газпром” має великі фінансові проблеми через втрату експорту та зменшення попиту. Продажі автомобілів, будівельна галузь, целюлозно-бумажна та хімічна промисловості також стагнули або зазнають збитків через санкції та інші причини. Харчова промисловість також почуває на собі наслідки поганих урожаїв та імпортних обмежень.