Німецький Бундестаг в п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до збройних сил ФРН – Бундесверу. Його ще має схвалити Бундесрат, останнє засідання якого в цьому році заплановано на 19 грудня, але вже в 90 містах Німеччини почались акції протесту проти такої реформи. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Видання посилаючись на ініціативу Шкільний страйк проти призову до армії вказало, що демонстрації були оголошені у великих містах країни: Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені, а також в менших: Дьобльен, Ітцехо, Кемптен і Пірна.
“Ми не хочемо провести пів року свого життя, замкнені в казармах, навчаючись стройовій підготовці та слухняності, навчаючись убивати. Війна не дає жодних перспектив і руйнує”, – йдеться в заяві учнів на сторінці акції Schulstreik.
Деякі представники німецької молоді навіть не проти гіпотетичної окупації з боку Росії.
“Я б волів бути під владою Путіна в Німеччині, ніж воювати в Німеччині”, – наводить ЗМІ заяву одного з німецьких студентів, зроблену ще в жовтні.
Вже тоді в країні почали відбуватися точкові протести серед студентів щодо ідеї відновити обов’язкову строкову службу, яка була скасована у 2011 році.
Німецькі пацифісти також просувають тези, що “Україні варто було б капітулювати, а не оборонятись людськими тілами”, а також що ліпше жити в окупації, ніж померти на війні. Автором ініціативи цієї реформи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Вона передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Наводяться дані, що щороку ця процедура торкнеться приблизно 300 тисяч молодих людей.
Вже з наступного року юнаки, які досягли 18-річного віку, мають заповнити анкету, в якій їм доведеться відповісти на питання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до армії.
Дивіться фото: Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
Як ми вже писали, німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу.
Позначка: Протести
-
Німецькі студенти почали протести проти відновлення військової служби
-
У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води
Відома екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою активістів Extinction Rebellion провела протест у Венеції, під час якого зеленою фарбою пофарбували Великий канал та розгорнули банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила цей протест, називаючи його неповагою до міста та його історії. Губернатор регіону Венето попередив, що навіть екологічно безпечні речовини можуть пошкодити канали міста. Акція відбулася під час вихідних та збіглася з закінченням кліматичної конференції COP30 у Бразилії. Подібні протести також відбулися в інших італійських містах, включаючи Геную, Падую, Турін та Болонью. Після протесту міська влада заявила, що Ґрета Тунберґ більше не зможе проводити подібні акції в історичному центрі Венеції.
-
За імпічмент Трампа: Вашингтон охопили масштабні акції протесту
У Вашингтоні відбулися протести, де тисячі людей вимагали імпічменту президента Дональда Трампа. Ця акція стала частиною загальнонаціональних протестів, які відбуваються в США. Організатори акції під назвою “Усунення режиму” зазначили, що їхня мета – змінити ситуацію в країні та захистити демократію. Через низький рейтинг Трампа і загальне невдоволення політикою уряду, протести відбуваються не лише в столиці, але й у різних містах країни. Учасники акцій виступають за імпічмент президента та закликають американців об’єднатися для зміни ситуації.
-
У Словаччині люди вийшли на протест проти Фіцо
У Словаччині відбулися масові протести проти прем’єр-міністра Роберта Фіцо та його проросійської політики. Протестувальники зібралися у десятках міст по всій країні, включаючи столицю Братиславу, де вимагали відставки Фіцо і змін у країні. Повстанці виступали проти скасування урядом національного свята, присвяченого Оксамитовій революції, яке Фіцо назвав частиною жорсткої економічної політики.
-
“По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести
Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
“Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
“Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів -
Зятю Трампа у Сербії дозволили звести готель на місці будівлі-символа
Парламент Сербії ухвалив закон, який спрощує процедуру демонтажу будівлі генштабу колишньої Югославії у Белграді. На цьому місці планується зведення готелю компанією, пов’язаною з Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа. Закон передбачає спрощену процедуру для знесення будівлі та можливість будівництва на цій території. У травні виникли труднощі через обвинувачення сербського чиновника у підробці документів на користь компанії Affinity Partners. Багато місцевих мешканців вважають будівлю генштабу символом стійкості країни перед агресією НАТО. Проект будівництва викликав протести у Белграді. Також повідомляється про прискорення будівництва нафтопроводу між Будапештом і Белградом, який планують завершити до 2027 року. Після цього президент Сербії пообіцяв поставити пам’ятник Трампу.
-
У Сербії оголосили про дострокові вибори через протести
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що парламентські вибори відбудуться раніше запланованого терміну. Це рішення ухвалено на тлі суспільного невдоволення, яке виникло після обвалення навісу на залізничному вокзалі торік. Про це президент заявив під час свого виступу на будівельному майданчику Національного стадіону, зазначає видання Srbija Danas.
Вучич пояснив, що точну дату голосування визначатимуть відповідні державні органи Сербії згідно з Конституцією та чинним законодавством. Він додав, що задля виконання вимог протестувальників про скорочення термінів вибори пройдуть раніше запланованого графіка. Остаточне рішення залишається за компетентними установами, а громадяни, за словами президента, під час виборів визначать курс країни та політику, якій вони віддають перевагу.
“Але, поважаючи вимоги блокувальників щодо завчасних проведення виборів, ми їх задовольнимо, і вибори відбудуться до встановленого терміну. Коли? Це вирішить компетентна установа. А народ на виборах покаже, яку політику він підтримує”, – зазначив президент.
Чутки про дострокові вибори ширяться в Сербії вже декілька тижнів, і серед найімовірніших дат згадується кінець 2026 року.
Нагадаємо, у вересні цього року у Сербії прокуратура висунула звинувачення проти 13 осіб, включаючи колишнього міністра, за їхню роль у обвалі навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад минулого року.
Раніше повідомлялося, що у Сербії тривають антиурядові протести. Протестувальники звинувачують корупцію у цій трагедії та вимагають проведення дострокових виборів.
-
ЗМІ дізнались про сотні вбитих у Танзанії після виборів
Після президентських виборів у Танзанії виникли масові протести, які можуть призвести до смерті до 700 людей за три дні. Президентка країни Самія Сулуху Хассан звинувачується у репресіях проти опозиції. Вибори перетворилися на хаос зі зіткненнями між протестувальниками, поліцією та виборчими дільницями. Інтернет був відключений, введена комендантська година. Є повідомлення про сотні загиблих, але точну інформацію важко підтвердити через обмеження на місцях.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
У Латвії після тривалих дебатів і масових протестів було прийнято рішення про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. За вихід з конвенції проголосували депутати опозиційних партій, але європейські дипломати висловили серйозне занепокоєння щодо цього рішення. Президент Латвії має можливість підписати закон, повернути його до парламенту на доопрацювання або призупинити його на два місяці для проведення референдуму. Якщо Латвія вийде з конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка зробила це раніше. Стамбульська конвенція отримала свою назву на честь міста, де була підписана, і спрямована на покращення законодавства та міжнародної співпраці у питаннях боротьби з насильством над жінками.
-
Ла Ліга виступила з попередженням на адресу профспілки футболістів
Керівництво Ла Ліги планує покарати гравців, які виступають проти проведення футбольних матчів чемпіонату за межами Іспанії.