Президент Азербайджану Ільхам Алієв, виступачючи на Шушинському медіафорумі, дав Україні “головну пораду” – ніколи не погоджуватися на окупацію.
У нього запитали, що він порадив би українцям як лідер нації, яка змогла після трьох десятків років відновити територіальну цілісність країни. Він відповів, що вже мав змогу відповідати на подібне запитання кілька років тому, і його відповідь не відрізнятиметься від того, що він говорив раніше.
“Думаю, що це співзвучно і сподіванням українського народу. Ніколи не погоджуватися на окупацію. Ось це головна порада. Це те, що робили ми”, – зазначив Алієв.
Продовжуючи відповідати на запитання, президент розповів історію своєї країни. Зокрема про те, що період Першої Карабаської війни був для Азербайджану дуже складним, трагічним і з численними жертвами. Постконфліктний період був не менш складним.
За його словами, в той період населення країни становило 8 млн осіб. Держава мала один із найвищих рівнів на душу населення за кількістю біженців. Бюджет Азербайджану був порожнім і країну ніхто практично не підтримував.
Таку країну очолив Айдар Алієв, якому вдалося стабілізувати ситуацію і поступово відроджувати державу.
Невдовзі, країна потроху почала повертати територію, при цьому міжнародна обстановка була проти Азербайджану. Мінська група ОБСЄ була на боці Вірменії, і кожен у ній намагався зробити так, щоб статус-кво не змінювався і ситуація “тривала вічно”. Та Азербайджан не погоджувався з такими реаліями, і у 2020 році почав створювати нові.
“Повертаючись до того, що я сказав – ніколи не здаватися і ніколи не миритися з порушенням територіальної цілісності”, – наголосив Алієв.
Алієв додав, що він був президентом Азербайджану 17 років, перш як повернути окуповані території. Утім, він визнав, що віра в справедливість в нього майже зникала.
“Консолідація, яка дала таку моральну силу мені як президенту, як головнокомандувачу. І я був упевнений, що суспільство і народ буде за мною стояти. І це було, напевно, одним із вирішальних фактів. Так що повернуся до того, з чого почав, ніколи не здаватися”, – резюмував Алієв.
Позначка: Рада
-
Алієв назвав шлях відновлення цілісності України
-
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
Під час пленарного засідання Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому складі уряду. За його призначення проголосували 271 депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Андрій Сибіга очолив МЗС з вересня 2024 року та залишається на цій посаді після переформатування Кабміну.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У четвер, 17 липня, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голосування відбулося “пакетним” методом, щоб не голосувати за кожного кандидата окремо. Список міністрів нового уряду був затверджений, а також були об’єднані деякі міністерства для оптимізації роботи уряду. Деякі міністри зберегли свої посади, а посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано.
-
Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту додому лише після перемоги над російськими загарбниками, зокрема над Путіним. Він відповів на запитання народного депутата щодо ротації військовослужбовців та наголосив, що герої заслуговують на якісні ротації. Міністерство оборони розробило новий механізм ротації, який може стати альтернативою закону про демобілізацію, оскільки введення останнього може призвести до одномоментного звільнення зі служби понад сотні тисяч військових.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром країни. За її кандидатуру проголосували 262 депутати, проти були 22, утримались – 26, а 22 депутати не голосували. Голосування за партіями розподілилося так: Слуга народу – 201, Платформа за життя та мир – 15, За майбутнє – 12, Довіра – 15, Відновлення України – 10, Голос – 1, Позафракційні – 13. Це рішення зробило Юлію Свириденко другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно служити в армії за контрактом під час воєнного стану. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для цієї категорії осіб за умови погодження командира частини. Офіцерам віком 60+ потрібно буде отримати згоду Генерального штабу ЗСУ. Також встановлено, що ці громадяни можуть займати певні посади в армії і підписати контракт на рік з двомісячним випробуванням. Зазначено, що Міноборони раніше запустило програму контрактів для молоді, але не всі бажаючі підписали контракт.
-
Верховна Рада відправила у відставку Шмигаля
Сьогодні Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що призвело до відставки уряду в цілому. На засіданні 261 депутат підтримав це рішення. Доки не буде сформований новий уряд, Шмигаль продовжуватиме виконувати свої обов’язки. Новину про це розповів народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до державного бюджету, щоб забезпечити додаткові кошти для сектору безпеки і оборони. Зміни передбачають збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких більшість припадає на Міністерство оборони. Крім того, передбачено виділення коштів для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших військових структур. Ці додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок перевиконання планових показників доходів держбюджету та інших джерел. Наприкінці, загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 складає 457 млрд грн.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін для країни. Це рішення прийнято у зв’язку з необхідністю посилити обороноздатність України через збройну агресію Росії, яка триває з 2022 року. Україна вважає, що це рішення є необхідним для захисту своєї територіальної цілісності та суверенітету. Однією з причин прийняття цього закону є те, що Російська Федерація не є учасницею Конвенції, що створює нерівні умови для України у сфері оборони. Дія Конвенції буде призупинена до моменту припинення збройної агресії Росії. Цей крок також відкриває можливість для отримання Україною додаткової військово-технічної допомоги від держав, які не є учасниками конвенції. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що забороняє застосування протипіхотних мін.