Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що отримав звернення щодо введення плати за користування шкільним щоденником.
“Плата законом не передбачена. Але якщо порахувати на рік набігає непогана сума – у 2.2 млрд грн”, – зазначив він.
Гетманцев заявив, що вже у понеділок звернеться із запитом про “автора і натхненника цієї дивовижної монетизації державної послуги”.
“Але поки виглядає так, що заробити вирішив великий приватний оператор, на який до цього “підсадили” школи. Батькам не раджу поспішати платити. Щось підказує, що він позбавиться “бізнесу”, – зазначив голова податкового комітету ВР.
Позначка: Рада
-
Плата за шкільні щоденники не передбачена законом – Гетманцев
-
Плата за шкільні електронні щоденники не передбачена законом – Гетманцев
Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що отримав звернення щодо введення плати 50 грн за користування електронним шкільним щоденником.
“Плата законом не передбачена. Але якщо порахувати на рік набігає непогана сума – у 2.2 млрд грн”, – зазначив він.
Гетманцев заявив, що вже у понеділок звернеться із запитом про “автора і натхненника цієї дивовижної монетизації державної послуги”.
“Але поки виглядає так, що заробити вирішив великий приватний оператор, на який до цього “підсадили” школи. Батькам не раджу поспішати платити. Щось підказує, що він позбавиться “бізнесу”, – зазначив голова податкового комітету ВР. -
Рада провалила законопроєкт з Ukraine Facility
Верховна Рада 4 вересня не проголосувала законопроєкт №13150 щодо створення системи нагляду за законністю рішеньорганів та посадових осіб місцевого самоврядування. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у четвер.
Документ підтримали 206 парламентаріїв проти необхідного мінімуму 226 голосів.
“Рада провалила ще один законопроєкт з Ukraine Facility. Щоб ви розуміли, дедлайн 31.03.25 вже пройшов”, – зазначив Железняк.
Законопроєкт визначає органи, відповідальні за адміністративний нагляд: Кабмін або уповноважений ним центральний орган – для актів обласних рад, а також обласні держадміністрації – для актів місцевих рад та їхніх виконавчих органів.
Ці органи мають право вимагати усунення порушень, тоді як у разі відмови – звертатися до суду.
Також документ передбачає створення Єдиного державного реєстру актів місцевого самоврядування, деталізує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері координації і контролю за законністю діяльності територіальних органів виконавчої влади. Ukraine Facility – спеціальний інструмент Європейського Союзу, який забезпечує надання Україні фінансової підтримки на суму до 50 мільярдів євро в період з 2024 по 2027 роки. -
Рада відновила трансляції пленарних засідань
Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні. -
В Україні планують спростити правила бронювання
Верховна Рада в першому читанні 3 вересня ухвалила законопроєкт №13335, котрий дає критичним підприємствам право на 45 днів бронювати людей у яких неналежно оформлені облікові документи. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Проєктом пропонують доповнити Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” новою частиною.
Гончаренко уточнив, що бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій у галузі обороннопромислового комплексу, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, чи/та він не перебуває на військовому обліку, чи/та не уточнив персональні дані
За відповідну законодавчу ініціативу проголосували 283 нардепи.
Також народні обранці скоротили строк подачі правок для підготовки до другого читання.
Як зауважили у пояснювальній записці, виробництво української зброї неможливо здійснити обмеженим колом спеціалістів підприємств, установ і організацій, які виконують роботи з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових та інших виробів військового призначення.
Зазначається, що нині під час бронювання критично важливі підприємства постають перед фактами отримання військовозобов’язаними працівниками повісток на етапі звірки військово-облікових даних та у період між днем прийняття Мінстратегпромом рішення про визначення підприємства критично важливими для ОПК та прийняттям відповідного рішення про бронювання. -
Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют
Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
“Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:- визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
- постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
- визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
- доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) щодо податку на додану вартість:
не є об’єктом оподаткування ПДВ:- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
- продажу та обміну NFT;
- продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”. -
З’явилось відео з моментом убивства Парубія
Соцмережі поширюють відео з моментом убивства народного депутата, екс-спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.
Камери відеонагляду на одній з будівель зафіксували момент злочину. На кадрах видно, що вбивця, переодягнений кур’єром, певний час ішов за своєю жертвою.
Згодом зловмисник дістав пістолет та вистрілив кілька разів, після чого пішов у зворотному напрямку.
Кілер був у шоломі та з рюкзаком сервісу кур’єрської доставки жовтого кольору.Відео з Андрієм Парубієм зі Львова pic.twitter.com/FCYm2ON1VZ— Максим (@lipcansmaks1) August 30, 2025 Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року в Червонограді (зараз Шептицький) Львівської області. Закінчив історичний факультет Львівського університету (історик, викладач історії) та аспірантуру Львівської політехніки (політологія та соціологія).
Парубій починав політичну кар’єру у Львові, був депутатом міської і обласної рад. З 2007 по 2012 – народний депутат України VI скликання від блоку Наша Україна – Народна самооборона”.
У лютому 2012 вийшов з партії Наша Україна, а згодом вступив до партії Фронт Змін.
З 2012 по 2014 рік – народний депутат України VII скликання від ВО Батьківщина. Був активним учасником Революції Гідності, був фактичним комендантом і очільником наметового містечка Євромайдану та керівником загонів Самооборони Майдану.
У березі 2014 року Парубій був призначений на посаду секретаря РНБО. На позачергових виборах до Ради у 2014 році обраний народним депутатом України за партійним списком від Народного фронту.
У грудні того ж року Парубія було обрано першим заступником голови Верховної Ради, а у квітні 2016 року він став головою парламенту.
На виборах у 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії Європейська Солідарність.
Як відомо, близько півдня, 30 серпня, правоохоронцям надійшло повідомлення про стрілянину у Львові.
Спершу поліція не називала імені загиблого, та ЗМІ, а згодом президент Володимир Зеленський та голова Львівської ОВА Максим Козицький підтвердили, що загинув Андрій Парубій.
Убивство Фаріон: МВС заявило, що підозрюваний готував замахи на нардепів
Убивство Парубія: з’явилось фото підозрюваного -
В Україні скасували Господарський кодекс
Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. -
Господарський кодекс втратив чинність
Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. -
В Україні з 2026 року буде тільки один вид соцдопомоги
Україна планує реформувати систему соціальної підтримки та запровадити єдиний вид виплат – базову соціальну допомогу. Про це свідчить відповідний законопроєкт, який підготувало Міністерство соціальної політики.
В разі ухвалення Верховною Радою закону:
З 1 січня 2026 року нинішні виплати для малозабезпечених сімей та частину інших допомог планують об’єднати в єдину систему.
Допомога буде розраховуватися залежно від доходів сім’ї: як різниця між встановленою державою “базовою величиною” та середнім доходом родини.
Для першого члена сім’ї базова величина становитиме 100%, для кожного наступного – 70%. Для дітей і людей з інвалідністю І-ІІ групи – також 100%.
Адміністратором базової соціальної допомоги рішенням Кабінету Міністрів України пропонують визначити окремий орган.
Нині існує понад 180 різних виплат, частина з яких прив’язана до прожиткового мінімуму, який вже не виконує свою роль індикатора бідності, що робить систему заплутаною та неефективною, пояснили в Мінсоцполітики.
Реформа має:- зробити виплати більш адресними,
- підвищити їхній розмір для найбільш уразливих категорій,
- спростити оформлення через цифрові сервіси (зокрема портал Дія).
Нова система соціальної підтримки також відповідає зобов’язанням України перед МВФ.
Законопроєкт передбачає внесення змін до серії законів, зокрема щодо помочі сім’ям з дітьми, пенсійного страхування та зайнятості.
Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні стартував експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.
Уряд погодив збільшення допомоги при народження дитини