Позначка: Рада

Рада починає підготовку законодавства про вибори

У Верховній Раді України було створено сім підгруп, які працюватимуть над законодавством щодо організації виборів під час особливого стану. Цю інформацію надала Олександр Корнієнко, перший заступник голови парламенту, під час засідання робочої групи. Підгрупи будуть вивчати питання, пов’язані з адмініструванням виборів, безпекою, участю виборців у зоні конфлікту, голосуванням за кордоном та інші. Дедлайн для розробки законопроектів – кінець січня. Наступне засідання робочої групи заплановане на початок лютого, можливо перед початком 15-ї сесії Верховної Ради.

08.01.2026
Стало відомо, коли Рада візьметься за перегляд державних свят

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює проведення 26 грудня наради щодо впорядкування державного календаря. Про це він сказав у телеефірі у вівторок, 23 грудня.

“Буквально після Різдва, після 25 числа, на 26 я буду збирати велику нараду, де будуть представлені представники уряду, Офісу президента, представники Академії наук, представники Інституту національної пам’яті, громадськість, де ми будемо обговорювати логіку побудови закону, який буде впроваджувати нову календарну систему щодо відповідних дат, які потім перейдуть у відповідний законодавчий акт”, – сказав спікер.

Стефанчук зазначив, що йдеться про ідеологічні речі, які необхідно впорядкувати, адже значна кількість професійних свят накладається одне на одне або збігається зі скорботними датами.
“Дуже важливо зробити оцю єдину календарну мапу на кожен рік. Це важливо і з питань вшанування, і з питань святкування, і з питань тих важливих дат, які формують державотворчість Української держави”, – сказав спікер Ради.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський доручив підготувати пропозиції щодо впорядкування святкових та особливих дат у державному календарі з урахуванням воєнних реалій і суспільної справедливості. В Україні перенесли День Десантно-штурмових військ

23.12.2025
Стефанчук: Закон про вибори під час війни матиме одноразову дію

Спеціальний закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час заходу до Дня працівників дипломатичної служби, повідомляє Суспільне.
Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Групу очолить перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко. До її складу увійдуть представники всіх фракцій і депутатських груп, громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.
Завдання групи – напрацювати документ, який дозволить провести “безпечні демократичні вибори”, результатам яких довірятимуть в Україні та за кордоном.
“Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світові”, – йдеться в повідомленні.
Робоча група буде опрацьовувати всі нюанси застосування Виборчого кодексу з урахуванням війни.
голосування військовослужбовців і їхнє право балотуватися;
участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;
проведення виборів на тимчасово окупованих територіях;
присутність іноземних спостерігачів.

Стефанчук наголосив, що за підсумками роботи планують запропонувати окремий закон, який застосують одноразово – для проведення цих виборів.

22.12.2025

Арахамія прокоментував можливу “мирну угоду” з РФ

Голова фракції “Слуга народа” Давид Арахамія заявив, що на нинішньому етапі перемовин можливість укладення гарної мирної угоди з Росією відсутня. Нині Україна стоїть перед вибором між поганою угодою або продовженням війни до появи нового вікна для переговорів. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 18 грудня.

“Ми розуміємо, всі люди, які мислять (хоча є багато людей, які досі вважають, що ми маємо наполягати на якихось фантастичних умовах угоди), вона (угода – ІФ-У) буде або погана, або дуже погана, або її не буде”, – зазначив Арахамія. Він переконаний, що за нинішнього тиску американців, хоча він і більший на Україну, аніж на РФ, шанс є укласти угоду, тоді як без участі американців шансів угоди не буде, буде лише військовий шлях вирішення проблеми.
“Одне питання, фактично, велике залишилось, точніше, два. Нам потрібно гарантії безпеки, щоб була 100% гарантія, що війна знову не прийде до нас. Це було з часів Стамбула також: гарантії безпеки – номер один, що потребує Україна. А їм потрібен Донбас. І тут у нас червона лінія, що ми не можемо віддати наш Донбас”, – пояснив нардеп.
За його словами, наразі у росіян риторика дуже проста – “black and white”: віддайте Донбас”,
“Держдеп там шукає прецеденти історичні, які були взагалі по складним питанням: Боснія-Герцеговина, що було після розпаду Югославії, там і таке інше. Тобто багато всіх речей люди шукають, як можна знайти мирним шляхом формат, який задовільнить обидві сторони. А нам в цей же час важливо, поки ці обговорення йдуть, працювати наполегливо над гарантіями безпеки”, – наголосив глава фракції.
Разом з тим, Арахамія вважає, що аналог статті 5 НАТО слабкий, бо він передбачає, що у разі військової агресії країни НАТО протягом 72 годин мають зібратися і зробити консультації.
“Я вибачаюся, але 24 лютого за 72 години ми майже втратили країну. Нас це не влаштовує. Тобто має бути конкретика: скільки зброї, якої зброї, скільки у нас армія, як вона фінансується, які у нас є так звані пакети стримування – ракети там і таке інше”, – пояснив він.

Рада підтримала законопроєкт про загальнонаціональну хвилину мовчання

Верховна Рада 16 грудня проголосувала у першому читанні проєкт закону щодо вшанування пам’яті загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Відповідну ініціативу №14144 підтримали 314 нардепів.
Метою документу є визначення на законодавчому рівні загальнонаціональної хвилини мовчання у якості щоденного комеморативного заходу в сфері національної пам’яті.
Як зазначили у пояснювальній записці, зоканопроєктом пропонують внести зміни до Закону “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу” та Кодексу цивільного захисту України.
Пропонується, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводитиметься щоденно о 9 годині 00 хвилин.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, котрі належать до сфери їх управління.
Як передбачається, ухвалення ініціативи зокрема сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв і відповідальності живих перед загиблими.

Рада створила ТСК для перевірки системи лікування військових

Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих порушень у фінансуванні лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів. Постанову №14181 підтримали 259 депутатів.
Проєктом постанови пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію для розслідування порушень, пов’язаних із фінансуванням лікування, реабілітації, протезування військовослужбовців і ветеранів.
Головою комісії призначили Юлію Тимошенко (депутатська фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання Батьківщина).
Основними завданнями ТСК пропонується визначити:

Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту

Верховна Рада прийняла закон, який вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. За цей закон проголосували 264 народних депутати. Зміни спрямовані на приведення законодавства у відповідність до нового перекладу Хартії, вдосконалення термінології та актуалізацію списку мов, які підлягають особливому режиму підтримки та захисту. Зокрема, у законі внесені зміни до назви та положень деяких законів з оновленим перекладом Хартії. Тепер під захистом Хартії перебувають такі мови, як білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, а молдавська мова була виключена зі списку через визнання румунської мови державною мовою Республіки Молдова.

Рада прийняла Бюджет-2026

Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає важливі зміни. Згідно з цим бюджетом, зарплати вчителів зростуть на 30% з 1 січня і ще на 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата також збільшиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум збільшиться з 2 920 грн до 3 209 грн. Крім того, у бюджеті передбачено підвищення видатків на сектор безпеки і оборони, освіту, соціальний захист громадян. Доходи держбюджету складатимуть 2,918 трлн грн, а видатки – 4,781 трлн грн. Держбюджет також передбачає збільшення дефіциту до 1,9 трлн грн, що становить 18,5% ВВП. На сектор безпеки і оборони передбачено 2,806 трлн грн або 27,2% ВВП. Також місцевим бюджетам додали 4% від податку на доходи фізичних осіб, щоб забезпечити розрахунки за енергоносії та погашення заборгованості.

Рада звільнила міністра енергетики Гринчук

Верховна Рада прийняла рішення звільнити міністра енергетики Світлану Гринчук. За це рішення проголосували 315 народних депутатів під час засідання у середу. Спікер Руслан Стефанчук відразу підписав постанову про її звільнення. Поки нового міністра не призначено, обов’язки голови Міненерго виконуватиме заступник Микола Колісник. Це рішення прийнято в контексті корупційного скандалу у сфері енергетики, який розслідують НАБУ і САП. Також у цей же день Верховна Рада звільнила міністра юстиції Германа Галущенка.

Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка

У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси були розподілені між фракціями у наступному порядку: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово виконання обов’язків міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту Людмилу Сугак, яка відповідає за питання європейської інтеграції.