Сьогодні Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що призвело до відставки уряду в цілому. На засіданні 261 депутат підтримав це рішення. Доки не буде сформований новий уряд, Шмигаль продовжуватиме виконувати свої обов’язки. Новину про це розповів народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
Позначка: Рада
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт, який вносить зміни до державного бюджету, щоб забезпечити додаткові кошти для сектору безпеки і оборони. Зміни передбачають збільшення видатків на 412,4 млрд грн, з яких більшість припадає на Міністерство оборони. Крім того, передбачено виділення коштів для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших військових структур. Ці додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок перевиконання планових показників доходів держбюджету та інших джерел. Наприкінці, загальний обсяг видатків у запропонованих змінах до держбюджету-2025 складає 457 млрд грн.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін для країни. Це рішення прийнято у зв’язку з необхідністю посилити обороноздатність України через збройну агресію Росії, яка триває з 2022 року. Україна вважає, що це рішення є необхідним для захисту своєї територіальної цілісності та суверенітету. Однією з причин прийняття цього закону є те, що Російська Федерація не є учасницею Конвенції, що створює нерівні умови для України у сфері оборони. Дія Конвенції буде призупинена до моменту припинення збройної агресії Росії. Цей крок також відкриває можливість для отримання Україною додаткової військово-технічної допомоги від держав, які не є учасниками конвенції. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що забороняє застосування протипіхотних мін.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації у країні на ще 90 днів – до 5 листопада цього року. За відповідні законопроєкти проголосували 320 народних депутатів, один голос був проти. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив про це у Телеграмі. Це вже 16-те продовження воєнного стану та мобілізації з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
У вівторок, 15 липня, Верховна Рада України підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. За цей законопроєкт проголосували 323 народних депутати під час пленарного засідання парламенту. Новину про це розповів народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев
Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що у девʼятому скликанні Верховної Ради не збираються голосувати за розкриття банківської таємниці.
“Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання (Верховної Ради) точно”, – сказав нардеп, повідомляє Економічна правда.
Відповідаючи на питання, чому у декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев зазначив, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.
Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто. -
Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
“Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:- захист інформації про виробників зброї;
- звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
- збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.
Резиденти Defence City отримають:
- спрощення митних процедур та експортного контролю,
- додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
- підтримку в релокації підприємств,
- можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.
Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп. -
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Рада створила ТСК з розслідування корупції у судах і поліції
Верховна Рада 19 червня ухвалила постанову про створення Тимчасової слідчої комісії, котра розслідуватиме можливі випадки корупції у правоохоронних та судових органах. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко під час прямої трансляції засідання.
За відповідну постанову №13377 проголосували 257 народних депутатів.
Головою комісії став депутат від фракції “Батьківщина” Сергій Власенко, а заступником – Максим Бужанський від “Слуги народу”.
Згідно з пояснювальною запискою, головною метою ТСК є здійснення парламентського контролю та розслідування можливих фактів зловживань у судовій та правоохоронній системах.
За результатами роботи комісія має інформувати парламент і суспільство про виявлені проблеми й запропонувати шляхи їх вирішення.
“Завдання: здійснення всебічного та об’єктивного розслідування виявлених або задокументованих фактів корупції; аналіз ефективності дій правоохоронних та судових органів щодо розслідування таких випадків; виявлення прогалин у законодавстві та практиці його застосування; залучення громадськості, експертів і медіа до обговорення проблем; підготовка рекомендацій щодо підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності у відповідних органах”, – мовиться у документі.
Комісія працюватиме протягом одного року.