Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Позначка: Рада
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
-
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
Рада підтвердила неможливість місцевих виборів
Верховна Рада проголосувала за постанову №14031 про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні в умовах військової агресії РФ. Документ підтримали 308 нардепів на пленарному засіданні в середу, 8 жовтня.
Згідно з постановою, організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та воєнного стану.
При цьому наголошується, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів в Україні з дотриманням демократичних виборчих стандартів несе держава-агресор – Росія.
Водночас підкреслюється, що стале функціонування органів місцевого самоврядування та здійснення ними передбачених Конституцією та законами України повноважень є обов’язковими умовами дотримання принципу безперервності влади, забезпечення правопорядку, національної безпеки, оборони держави та життєдіяльності територіальних громад.
Документом підтверджується, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови, обрані відповідно до закону (крім тих, повноваження яких достроково припинені), здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради/голови на наступних місцевих виборах та початку здійснення ними своїх повноважень.
Після закінчення збройної агресії РФ та припинення чи скасування воєнного стану рішення про проведення місцевих виборів буде прийнято відповідно до Конституції, Виборчого кодексу та законів нашої держави. -
Рада розгляне законопроєкт про Кіберсили ЗСУ
У Генерального штабу Збройних Сил України повідомили, що 7 жовтня Верховна Рада розгляне законопроєкт “Про Кіберсили Збройних Сил України”. Відзначено, що ЗСУ зміцнюють свої здібності у кіберпросторі, а створені підрозділи кіберборотьби успішно протистоять кіберагресії ворога. Планується, що закон про Кіберсили буде розглянуто у першому читанні. Проєкт розроблено робочою групою з участю фахівців Генерального штабу ЗСУ. У Генштабі вважають, що створення Кіберсил та розвиток бойових здібностей у кіберпросторі допоможе в українській обороні. Також згадується, що українські кіберфахівці відправили “подарунок” російським чиновникам з нагоди дня народження.
-
“На оборону – ₴300 млрд”: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Зазначено, що для забезпечення фінансування уряд залучає гроші від розміщення облігацій. Потрібно збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня. Потрібно отримати погодження Єврокомісії на використання позик у розмірі 6 мільярдів євро на військові потреби. Необхідно ухвалити цей законопроєкт у цілому до 1 листопада.
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на суму приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що ці зміни можливі завдяки залученню коштів від розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також вона зазначила, що є необхідність збільшення видатків державного бюджету на оборону у 2025 році. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня, а парламенту слід прийняти його до 1 листопада.
-
Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо зміни назви розмінної монети України з “копійки” на “шаг”. Ця ініціатива має як технічне, так і символічне значення, оскільки “копійка” вважається спадщиною минулого, а “шаг” є історичною українською назвою, яка була вживана в минулому. Зміна назви не потребуватиме додаткових витрат, оскільки обидві монети будуть перебувати в обігу одночасно. Законопроєкт також передбачає виготовлення нових розмінних монет з дизайном “шаг”. Нацбанк раніше також запропонував цю ідею для відновлення історичної справедливості та національної ідентичності.
-
Верховна Рада почала розгляд держбюджету-2026
У п’ятницю, 19 вересня, Верховна Рада розглянула проєкт державного бюджету України на 2026 рік, який був внесений урядом (№14000). Міністр фінансів Сергій Марченко представив цей проєкт у сесійній залі. Опозиція намагалася перешкодити початку розгляду бюджету, але не отримала достатньо голосів. Глава Бюджетного комітету Роксолана Підласа та голова Ради Руслан Стефанчук закликали депутатів подавати свої пропозиції до 1 жовтня. Після цього уряд опрацює ці пропозиції і врахує їх або відмовить. Розгляд проєкту держбюджету триватиме два місяці.
-
Нардеп: Уряд заклав середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 грн
Уряд встановив прогнозований середній курс долара на наступний рік на рівні 45,7 гривень. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко в своєму Telegram-каналі. Він заявив, що проєкт держбюджету на 2026 рік розрахований на припущення про тривалість війни протягом цілого року. Міністр фінансів Сергій Марченко підтвердив цей факт під час презентації документу. Також було відомо, що долар на світових ринках почав падати через очікування зниження процентних ставок Федеральною резервною системою. У серпні українці знову почали активно купувати долари після чотирьох місяців, коли частка євро зростала, а частка долара зменшувалася.
-
Рада ратифікувала угоду про столітнє партнерство з Великобританією
Верховна Рада України затвердила Угоду про сторічне партнерство з Великою Британією. Цей документ створює нову рамку співпраці між країнами в різних сферах, зокрема у безпеці, обороні, економіці, науці, технологіях та культурних зв’язках. Особлива увага в угоді приділена оборонному напрямку, де Велика Британія зобов’язується надавати військову допомогу Україні на значну суму до 2030 року та після. Цей пакет підтримки включає навчання українських військових, підтримку пілотів та постачання військової техніки, спільне виробництво оборонної продукції та участь у спільних міжнародних експедиціях.