Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
“В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді
Позначка: Рада
-
Народний депутат Довгий склав мандат
-
Безпартійний Олесь Довгий складає мандат
Народний депутат, мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 18 червня.
“Написали нам наступне: “Надійшла заява на складання депутатських повноважень від нашого колеги Олеся Довгого”, – зазначив він.
Згодом сам депутат офіційно заявив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті.
“Продовжую допомагати ЗСУ та розвивати соціальні, благодійні проекти”, – додав Довгий.
Після припинення повноважень Олеся Довгого у парламенті буде 398 нардепів. Олесь Довгий – український політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), є позафракційним і входить до Комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи “Воля народу”. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022–2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності. -
Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство
Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:- 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
- 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:
- мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
- отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
Для громадян інших країн:
- Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
- Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
- Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
- Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
- Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк. -
Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА
Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”. -
Рада затвердила закон про множинне громадянство
Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців -
Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей
Українська Рада підтримала законопроєкт №12170, який передбачає введення кримінальної відповідальності за депортацію та невиправдану затримку повернення дітей представниками Росії та Білорусі. За порушення цього закону особи, які вчинять незаконне переміщення дітей, невиправдану затримку повернення або використання дітей у військових цілях, можуть бути позбавлені волі на строк від восьми до 12 років. Законопроєкт також визначає органи, які будуть займатися розслідуванням депортації. Експерти ООН вбачають, що у більшості випадків російські влади не допомагають у поверненні роз’єднаних сімей, що може бути кваліфіковано як воєнний злочин. За даними платформи Діти війни, вже вдалося повернути понад 1 200 українських дітей, які були депортовані або примусово вивезені.
-
Верховна Рада призначила нового генпрокурора
У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграмі. Під час виступу перед парламентом Руслан Кравченко заявив про необхідність повернення довіри громадськості до Офісу генерального прокурора шляхом прийняття справедливих рішень. Він також наголосив на важливості репутації прокуратури в Україні та за її межами. Кравченко назвав проблеми, з якими збирається боротися, серед яких – внутрішня дисципліна, перевантаження прокурорів через нестачу кадрів та етичні питання. Він обіцяв не допускати тиску на бізнес, ЗМІ та прокурорів, як у кулуарах, так і публічно.
-
Удари Ізраїлю по Ірану: Трамп збирає Раду з нацбезпеки
Рада з нацбезпеки США проведе в п’ятницю, 13 червня, засідання через удари Ізраїлю по об’єктах ядерної програми Ірану та анонсованою помстою з боку Тегерана. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Засідання Ради з нацбезпеки за участі президента Дональда Трампа відбудеться об 11 ранку за місцевим часом і відповідно вже надвечір за Києвом.
ЗМІ дізналося, що військові США на Близькому Сході почали готуватися до різних варіантів розвитку подій, зокрема можливої потреби евакуювати американських громадян.
Як відомо, у ніч проти 13 червня Ізраїль завдав авіаударів по території Ірану. Були атаковані іранські ядерні та військові об’єкти у Тегерані та низці інших міст. ЦАХАЛ здійснив п’ять хвиль ударів по Ірану, випустивши сотні ракет. Повідомляється, що, можливо, ліквідовано військового керівника Ірану Мохаммада Багері. Армія оборони Ізраїлю пояснила, що почала операцію через те, що Іран прискорює розробку ядерної зброї та має вже достатню кількість збагаченого урану для створення 15 ядерних бомб за кілька днів.
Трамп відреагував на удари Ізраїля по Ірану -
Удари Ізраїлю по Ірану: ЗМІ дізналися, що Трамп збирає Раду з нацбезпеки
Рада з нацбезпеки США проведе в п’ятницю, 13 червня, засідання через удари Ізраїлю по об’єктах ядерної програми Ірану та анонсованою помстою з боку Тегерана. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Засідання Ради з нацбезпеки за участі президента Дональда Трампа відбудеться об 11 ранку за місцевим часом і відповідно вже надвечір за Києвом.
ЗМІ дізналося, що військові США на Близькому Сході почали готуватися до різних варіантів розвитку подій, зокрема можливої потреби евакуювати американських громадян.
Як відомо, у ніч проти 13 червня Ізраїль завдав авіаударів по території Ірану. Були атаковані іранські ядерні та військові об’єкти у Тегерані та низці інших міст. ЦАХАЛ здійснив п’ять хвиль ударів по Ірану, випустивши сотні ракет. Повідомляється, що, можливо, ліквідовано військового керівника Ірану Мохаммада Багері. Армія оборони Ізраїлю пояснила, що почала операцію через те, що Іран прискорює розробку ядерної зброї та має вже достатню кількість збагаченого урану для створення 15 ядерних бомб за кілька днів.
Трамп відреагував на удари Ізраїля по Ірану -
Рада перейменувала понад 320 населених пунктів
Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
Згідно з документами, нові назви отримають:- 4 райони,
- 10 міст,
- 56 селищ,
- 261 село.
Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини.