Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн.
Позначка: Рада
-
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
-
Нардеп Костюк вийшов з фракції Слуга народу
Народний депутат Дмитро Костюк оголосив про свій вихід з фракції Слуга народу. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
“Я виходжу з депутатської фракції Слуга народу. Це моя реакція на голосування минулого тижня (ухвалення законопроєкту №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП)”, – сказав він.
Костюк нагадав, що був учасником Революції гідності і завжди був за європейський вибір України.
“Є багато запитань до НАБУ та САП. Піару безкінечно, але посадок топ-корупціонерів замало. Але саме створення антикорупційної інфраструктури стало одним з головних результатів Революції Гідності”, – спідкреслив нардеп.
За словами Костюка, він був обраний тільки завдяки президенту Володимиру Зеленському і завжди його підтримував. Але фракцію змушують голосувати за норми, яких він не підтримує.
“Якщо у фракції такі лідери – це не моя фракція”, – резюмував він.
Дмитро Костюк був обраний до Верховної Ради по мажоритарному округу у Житомирській області. Раінше він працював журналістом.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -
Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП -
Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Рада розгляне новий законопроєкт про оборону
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Сибіга зробив заяву щодо “антикорупційного” закону
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що Україна внесе необхідні зміни до закону про боротьбу з корупцією. Про це пише Інтерфакс Україна, посилаючись на інтерв’ю агентству France-Presse (AFP), де міністр висловив свою позицію напередодні вирішального парламентського голосування.
Видання повідомляє, що міністр акцентував увагу на доопрацюванні суперечливих положень закону, які спричинили акції протесту минулого тижня. Він також зазначив, що відповідний комітет парламенту вже схвалив запропоновані зміни, і рішення з цього питання очікується найближчим часом. Проте деякі критики побоюються, що частина депутатів може виявити небажання підтримати пропозиції.
“Ми очікуємо голосування завтра. Відповідний парламентський комітет вже дав своє схвалення. Ми вирішуємо це питання”, – сказав Андрій Сибіга в інтерв’ю.
Сибіга підкреслив, що протести стали свідченням демократичного буття України, адже влада не лише врахувала думку громадськості, але й прислухалася до позиції міжнародних партнерів. За словами міністра, реалізація цих змін є важливим етапом на шляху до вдосконалення прозорості й підвищення довіри до державних інституцій.
Нагадаємо, в Україні поновилися протести через НАБУ. Мітинги проти урізання повноважень антикорупційних органів проходять у столиці, а також кількох містах України.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
-
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня. -
Рада підтримає проєкт Зеленського щодо НАБУ – ЗМІ
Рада знайшла достатню кількість голосів, щоб ухвалити президентський законопроєкт про відновлення повноважень НАБУ і САП. Про це заявляє РБК-Україна, посилаючись на джерела.
Голосів навіть має вистачити “з істотним запасом”, зазначив один співрозмовник. Та за словами іншого – запас голосів буде, але не такий значний.
Утім, внесений президентом Володимиром Зеленським законопроєкт у четвер, 31 липня, підтримає значна більшість депутатів зі “Слуги народу”, а також депутати від Європейської солідарності і Голосу. Це має дати 180-190 голосів із 226 необхідних.
“Думаю, з іншої частини залу, уламків ОПЗЖ, депутатських груп – ми ці 40 голосів маємо набрати”, – розповіло одне з джерел видання.
На підтримку законопроєкту з боку фракції Батьківщина ніхто зі співрозмовників не надіється.
Кількість потенційних голосів за відновлення незалежності НАБУ і САП поступово зростає.
В понеділок, 28 липня, деякі джерела припускали, що 226 голосів “за” ще не набереться.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
Тоді ж закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон. 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП -
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП
Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
“Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи. -
Президент вніс у Раду законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає зміцнення інституційної незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це свідчать дані картки проєкту закону №13533.
Проєкт закону поданий як невідкладний. У пояснювальній записці вказано, що ініціатива містить норми, спрямовані на відновлення всіх процесуальних повноважень і гарантій незалежності НАБУ та САП, а також запровадження механізмів захисту антикорупційних органів від впливу держави-агресора.
Президентська ініціатива містить:- генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП;
- працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, впродовж шести місяців будуть зобов’язані пройти поліграф, організований СБУ;
- НАБУ можуть отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. для цього треба рішення директора НАБУ та погодження з прокурором САП;
- керівник САП може передавати справи НАБУ іншим органам у випадках, коли НАБУ не може здійснювати досудове розслідування через обʼєктивні причини;
- прокурори САП мають можливість письмових вказівок детективам НАБУ, якщо детектив відмовляється – за це відповідальність;
- співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон на час воєнного стану окрім службових поїздок;
- генпрокурор може передавати справи БЕБ іншим органам.
Своєю чергою, НАБУ та САП у власних заявах підтвердили, що документ відновлює всі повноваження та гарантії незалежності цих відомств.
“Законопроект 13533, поданий Президентом України як невідкладний, відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП. НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП”, – мовиться у повідомленні.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що документ винесуть на розгляд парламенту на найближчому пленарному засіданні.
“Документ буде розглянуто парламентом на найближчому пленарному засіданні”, – написав він у Фейсбук.
Хоча Рада нещодавно оголосила чотиритижневу перерву, спікер у коментарях уточнив, що депутати зберуться набагато раніше, ніж через місяць.