Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
“В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
“Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
“Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський.
Позначка: Рада
-
Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп
-
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП
Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.
“Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.
Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos -
Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
“Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон. -
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Алієв назвав шлях відновлення цілісності України
Президент Азербайджану Ільхам Алієв, виступачючи на Шушинському медіафорумі, дав Україні “головну пораду” – ніколи не погоджуватися на окупацію.
У нього запитали, що він порадив би українцям як лідер нації, яка змогла після трьох десятків років відновити територіальну цілісність країни. Він відповів, що вже мав змогу відповідати на подібне запитання кілька років тому, і його відповідь не відрізнятиметься від того, що він говорив раніше.
“Думаю, що це співзвучно і сподіванням українського народу. Ніколи не погоджуватися на окупацію. Ось це головна порада. Це те, що робили ми”, – зазначив Алієв.
Продовжуючи відповідати на запитання, президент розповів історію своєї країни. Зокрема про те, що період Першої Карабаської війни був для Азербайджану дуже складним, трагічним і з численними жертвами. Постконфліктний період був не менш складним.
За його словами, в той період населення країни становило 8 млн осіб. Держава мала один із найвищих рівнів на душу населення за кількістю біженців. Бюджет Азербайджану був порожнім і країну ніхто практично не підтримував.
Таку країну очолив Айдар Алієв, якому вдалося стабілізувати ситуацію і поступово відроджувати державу.
Невдовзі, країна потроху почала повертати територію, при цьому міжнародна обстановка була проти Азербайджану. Мінська група ОБСЄ була на боці Вірменії, і кожен у ній намагався зробити так, щоб статус-кво не змінювався і ситуація “тривала вічно”. Та Азербайджан не погоджувався з такими реаліями, і у 2020 році почав створювати нові.
“Повертаючись до того, що я сказав – ніколи не здаватися і ніколи не миритися з порушенням територіальної цілісності”, – наголосив Алієв.
Алієв додав, що він був президентом Азербайджану 17 років, перш як повернути окуповані території. Утім, він визнав, що віра в справедливість в нього майже зникала.
“Консолідація, яка дала таку моральну силу мені як президенту, як головнокомандувачу. І я був упевнений, що суспільство і народ буде за мною стояти. І це було, напевно, одним із вирішальних фактів. Так що повернуся до того, з чого почав, ніколи не здаватися”, – резюмував Алієв. -
Рада перепризначила Сибігу очільником МЗС
Під час пленарного засідання Верховна Рада підтримала кандидатуру Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ у новому складі уряду. За його призначення проголосували 271 депутат, один виступив проти, 11 утрималися, а 31 не голосували. Андрій Сибіга очолив МЗС з вересня 2024 року та залишається на цій посаді після переформатування Кабміну.
-
Верховна Рада призначила новий склад уряду
У четвер, 17 липня, Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Голосування відбулося “пакетним” методом, щоб не голосувати за кожного кандидата окремо. Список міністрів нового уряду був затверджений, а також були об’єднані деякі міністерства для оптимізації роботи уряду. Деякі міністри зберегли свої посади, а посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано.
-
Зеленський зробив заяву про терміни служби в ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повернуться з фронту додому лише після перемоги над російськими загарбниками, зокрема над Путіним. Він відповів на запитання народного депутата щодо ротації військовослужбовців та наголосив, що герої заслуговують на якісні ротації. Міністерство оборони розробило новий механізм ротації, який може стати альтернативою закону про демобілізацію, оскільки введення останнього може призвести до одномоментного звільнення зі служби понад сотні тисяч військових.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром країни. За її кандидатуру проголосували 262 депутати, проти були 22, утримались – 26, а 22 депутати не голосували. Голосування за партіями розподілилося так: Слуга народу – 201, Платформа за життя та мир – 15, За майбутнє – 12, Довіра – 15, Відновлення України – 10, Голос – 1, Позафракційні – 13. Це рішення зробило Юлію Свириденко другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.