Позначка: Рамштайн

  • Рамштайн та саміт НАТО: поки США відвертаються, Україна набирає обороти

    Рамштайн та саміт НАТО: поки США відвертаються, Україна набирає обороти

    Колос на глиняних ногах Поки росіяни надувають щоки та викочують Україні чергові меморандми, у свіжому звіті Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) міститься чіткий аналіз, що розставляє всі крапки над “і” у сприйнятті війни. “Чому це обʼєктивний аналіз? Тому що ми під час жорсткої війни живемо емоцією і сприймаємо дії ворога з перебільшенням, бо відчуваємо певний біль. Погляд ззовні часто допомагає спокійно розібратися у тому, що відбувається, з холодним розумом. Давайте розберемо ключові факти, які розкривають реальну картину і змушують задуматися: чи дійсно Росія така “непереможна”, як хоче комусь здаватися, у тому числі всередині України?, – зауважив у дописі в Facebook один з користувачів, посилаючись на відповідний матеріал CSIS. Тож, за даними CSIS, про повільний прогрес російських військ говорить ціла низка фактів. Так, з початку 2024 року Росія просувається лише на 50-135 метрів на день – це повільніше, ніж темпи Першої світової війни. А втрати ворога склали понад тисячі одиниць техніки та до 250 тисяч солдатів.
    Технічні втрати – це справжня катастрофа для окупантів, яку не приховати. Адже Росія втрачає техніку в рази швидше, ніж Україна: з початку поточного року серед іншого це 1865 танків, 3098 БМП, 1149 бронемашин, 300 САУ. Співвідношення втрат загалом складає 5:1 на користь України – це не просто цифри, це свідчення системної слабкості російської армії, вказують фахівці.
    Тим часом жертви серед солдатів РФ – це справжня трагедія історичного масштабу: нині є понад 250 тисяч загиблих, а загальні втрати (поранені та загиблі) наближаються до 1 мільйона. Це -найбільші втрати Росії з 1945 року, що у п’ять разів перевищують всі жертви РФ та СРСР за останні 77 років.
    Тож Кремль платить не лише технікою, а й життями своїх громадян. Чи варта ця ціна ілюзорних “перемог”? І як довго може наступати армія, котра втрачає свої ресурси з такою шаленою швидкістю? – задаються питаннями експерти.
    Відповідь проста: російська тактика виснаження – це стратегія без майбутнього, на що Україна відповідає продуманою глибокою обороною.
    Але гру може прискорити Захід: США та союзники мають унікальні інструменти – такі, як посилення санкцій, конфіскація заморожених російських активів, розширення військової допомоги Україні. Це може серйозно підірвати здатність РФ продовжувати війну.
    До того ж аналітики CSIS зауважують, що Росія не має всі козирі, як дехто вважає (знову згадаємо Трампа): її економіка та внутрішня стабільність – це ахіллесова п’ята, котру Захід може і повинен використати. Проблема – в америкацентричності світу Та чи готовий світ діяти швидко та ефективно? Проблема у тому, що світові лідери звикли у своїх рішеннях рівнятися на головного “поліцейського”, Сполучені Штати, і зараз важко змінюють цю звичку.
    При цьому президент США Дональд Трамп хибно вважає, що президент України Володимир Зеленський підштовхує світ до ядерної війни, хоча також розуміє Україну, котра протистоїть ворогу, пише The New York Times.
    У матеріалі NYT також повідомляється, що Трамп говорив про намір припинити постачання зброї в Україну (тут згадаймо останній скандал – куплену для України і віддану на Близький Схід зброю проти дронів).
    При цьому Трамп схильний бути більш шанобливим до Путіна, хоча іноді й висловлює своє розчарування ним.
    У публікації NYTнагадується, що до повернення в Білий дім Трамп обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України через добрі стосунки з російським диктатором. Потім президент США через непоступливість росіян розглядав можливість введення нових санкцій проти Москви, але досі цього не зробив, підкреслює NYT.
    Натомість, назвавши Путіна “абсолютно божевільним” минулого місяця, Трамп мило спілкується з Путіним телефоном, ковтаючи інформацію про російський “удар помсти” за знищення стратегічних літаків і підрив Кримського мосту й просить диктатора РФ підсобити йому з Іраном. В результаті Іран 5 червня заявляє про здобуття повного циклу збагачення урану, поки що “мирного”, а Трамп – знову “у прольоті”. Рамштайн, НАТО та всі-всі-всі Однак американська холодність до України проглядається все чіткіше: так, глава Пентагону Піт Геґсет не був присутнім навіть у онлайн-форматі на черговому засіданні у форматі Рамштайн 4 червня (котрий, до речі, запропонували й організували самі Штати). “Із самого початку роботи цієї адміністрації (президента США Дональда Трампа – ред.) ми працювали з нашими британськими й німецькими колегами, щоб вони очолили цю контактну групу, що вони й зробили, і я вдячний їм за це”, – виправдався Геґсет у коментарі The Guardian у четвер, 5 червня. Втім його патрон Трамп все-таки збирається відвідати ще один оборонний захід – саміт НАТО у Гаазі, що відбудеться за менш ніж три тижні, хоч і погрожував не раз, що США можуть залишити і цей формат.
    До речі, США та проукраїнські члени НАТО (до котрих входить також приймаюча держава, Нідерланди) досягли компромісу про те, що і президент України офіційно запрошений до Гааги. Тож генеральний секретар НАТО Марк Рютте обіцяє обговорення України і її присутність на саміті – про це він заявив на зустрічі з журналістами у Брюсселі напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу 4 червня. Зеленський братиме участь в одній з подій його офіційної частини, однак без формального засідання Ради Україна-НАТО.
    Загалом є дві теми, завдяки яким стосунки з НАТО, й саміт зокрема, мають особливу вагу для України, зауважує УП. Перше – це перспективи вступу до Альянсу. Друге – продовження військової допомоги союзників та наявність коштів для цього.
    Й рішення, ухвалені у Гаазі, мають бути безпечними для України, бо в Альянсі знайшли компроміс, що не підважуватиме його чинну політику про незворотне членство нашої країни у НАТО. І хоча Трамп та його команда не раз казали про готовність поступитися росіянам щодо цього питання, поки що цього вдається уникати.
    Однак невідомо, у яких формулюваннях рішення саміту згадає про Росію: тут є невизначеність і можливі як добрі новини, так і не дуже, зазначає УП.
    При цьому у НАТО схиляються до схеми, котра має полегшити фінансування зброї для України, особливо власного українського виробництва. Сподіваємось, що результати будуть такими ж обнадійливими, як і після нещодавнього Рамштайну: за йог результатами міністр оборони Рустем Умеров повідомив, що “українські дрони змінили суть війни та зможуть змінити підготовку країн-членів Рамштайну до майбутнього. Тому ми сподіваємося, що це буде підтримано програмою ЄС на 50 млрд євро на виробництво. І наші партнери готові просуватися вперед”. Мова тут, зокрема – про виробництво української зброї за кордоном.
    Ірина Носальська

  • Україна починає спільне з партнерами виробництво зброї за кордоном – Умєров

    Україна починає спільне з партнерами виробництво зброї за кордоном – Умєров

    Під час зустрічі у форматі Рамштайн було прийнято рішення запустити нову ініціативу спільного виробництва української зброї в країнах-партнерах для потреб України. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров у Telegram в середу, 4 червня.

    “Деякі з наших найближчих партнерів – ті, хто надає мільярдну військову допомогу – постійно звертаються до нас з пропозицією будувати заводи для виробництва сучасного українського озброєння у своїх країнах. Партнери готові виготовляти українську зброю, українські розробки у своїх країнах за офіційною ліцензією”, – розповів він.
    За словами глави Міноборони, позиція України незмінна – першочерговим пріоритетом є потреби Сил оборони.

    “І партнери підтвердили: усе вироблене на таких підприємствах піде на потреби українського війська – допоки триває війна. Вони готові повністю профінансувати ці виробництва і навіть передбачити додаткове фінансування. Ця ініціатива – це стратегічний прорив. Спільно ми вироблятимемо дрони, ракети, боєприпаси, засоби РЕБ та інші види озброєння”, – зазначив Умєров..

    Міністр висловив сподівання, що ініціатива буде підтримана в рамках європейської програми SAFE, яка передбачає 150 млрд євро на розвиток оборонної промисловості.

    Водночас вже є певні кроки від партнерів, зокрема:

  • Західноєвропейська компанія сьогодні анонсувала виробництво сучасних ракет проти Shahed в Україні
  • Велика Британія разом з Україною вироблятиме ракети LMM та пускові установки
  • Rheinmetall будує в Україні новітні бойові машини Lynx (Німеччина)
  • Наші підприємства вже випускають боєприпаси за ліцензією Nammo (Норвегія-Фінляндія)
  • SAAB (Швеція), Kongsberg (Норвегія), KNDS (Франція-Німеччина), FFG (Німеччина) та Raytheon (США) – вже розширюють свою присутність в Україні.
  • Умєров наголосив, що настав час і українським компаніям розширювати свою присутність на світових ринках, але з виробництвом для України.

    “Це взаємовигідна ініціатива. Український ОПК отримає доступ до іноземного фінансування, передових технологій, нових виробничих майданчиків та стратегічного партнерства з провідними гравцями світу. А наші партнери – зміцнення власного промислового потенціалу з передачею озброєнь Україні”, – зазначив глава Міноборони.

  • Зеленський підбив підсумки Рамштайну

    Зеленський підбив підсумки Рамштайну

    Україна готує рішення на підтримку спільних оборонних виробництв із партнерами. Про це повідомив президент Володимир за підсумками 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України в середу, 4 червня.

    “Сьогодні ж відбулося засідання Рамштайну, і важливо, що цей формат нашої з партнерами співпраці зберігається. Готуємо рішення на підтримку наших спільних оборонних виробництв із партнерами. Це довготривала безпека – це наші гарантії, європейські гарантії, гарантії для всіх, що російська агресія не зможе розширитись і не отримає винагород”, – сказав Зеленський у вечірньому відеозверненні.

    Президент наголосив на необхідності санкцій проти РФ, особливо проти їїї нафтової торгівлі, а також на оборонній підтримці України для того, щоб “Росія реально відчула, що війна – гірше, ніж мир”.

    Окрім того, за словами Зеленського, необхідне розуміння післявоєнних основ для розвитку України.

    “Люди мають знати, що дасть наше українське відновлення. І це важливо не тільки для наших людей, але й для кожного з наших партнерів – для всіх, хто допомагає нам зараз, у час війни, і хто завдяки цьому може отримати більші можливості в нашій економічній співпраці”, – наголосив глава держави.

  • Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну

    Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну

    Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
    Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
    Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
    Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
    За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
    “Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
    “Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
    Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
    “Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
    Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
    Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
    Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:

  • Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
  • Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
  • Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
  • Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
  • Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
  • Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.
  • Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників

    Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників

    На 28-му засіданні у форматі Рамштайн партнери оголосили про рекордну військову допомогу Україні. Країни анонсували нові пакети допомоги на мільярди доларів – із фокусом на дрони, ППО, артилерію та виробництво зброї в Україні. Про це поінформував глава Міноборони Рустем Умєров у середу, 4 червня.
    “Маємо значні результати – у 2025 році безпекова допомога перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни”, – зазначив Умєров.
    За результатами зустрічі партнери оголосили про нові пакети допомоги та важливі кроки підтримки.
    Велика Британія оголосила рекордну допомогу на постачання дронів – 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 000 дронів у 2025 році. Загалом, у 2025 році британська військова підтримка становить 4,5 млрд фунтів, з яких 247 млн фунтів буде спрямовано на підготовку Збройних Сил України.
    Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги на 5 млрд євро. Бундестаг уже затвердив це рішення. До пакета входить:
    · фінансування далекобійного озброєння, яке буде вироблятися в Україні
    · передача систем ППО, зброї та боєприпасів
    Нідерланди надають пакет допомоги вартістю 400 млн євро. До нього входять протимінний корабель, катери та морські дрони
    Бельгія оголосила довгострокову ініціативу:
    · щорічна допомога Україні в розмірі 1 млрд євро до 2029 року,
    · передача протимінного корабля.
    Норвегія виділяє:
    · 700 млн доларів на дрони, з фокусом на підтримку українського оборонно-промислового комплексу,
    · 50 млн доларів – до фонду NSATU Trust Fund.
    Канада: 45 млн доларів на дрони, засоби РЕБ, IT-рішення, а також броньовані машини Coyote та Bison.
    Швеція: 440 млн євро – на міжнародні програми із закупівлі артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння для України.
    Міністр подякував усім країнам, які продовжують підтримувати Україну. Окремо висловив вдячність міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі.
    “Мир в Україні має бути справедливим, тривалим і захищеним міжнародною єдністю. Разом ми працюємо над досягненням цього”, – додоав він.
    Контактна група з питань оборони України – ініціатива, яка була створена для того, щоб оцінювати оборонні потреби України й надавати допомогу.
    Перша зустріч Контактної групи відбулася 26 квітня 2022 року на авіабазі ВПС США Рамштайн у Німеччині. До Контактної групи входять приблизно 50 країн, які надають військову допомогу Україні.

  • Зеленський закликав розгорнути виробництво NASAMS й IRIS-T в Україні

    Зеленський закликав розгорнути виробництво NASAMS й IRIS-T в Україні

    Україна може не лише отримувати системи протиповітряної оборони оборони IRIS-T і NASAMS, а й виробляти їх на власній території. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час засідання у форматі Рамштайн у середу, 4 червня.
    “Вже почалися дискусії у ваших країнах щодо збільшення виробництва систем NASAMS, IRIS-T тощо, їх можна буде виробляти в Україні. Ці системи ППО зміцнюватимуть нашу спільну безпеку. Адже те, що ми будемо виробляти тут, захищатиме і вас і нас”, – зазначив глава держави.
    За його словами, Україна вже реалізує низку спільних проєктів із партнерами у сфері виробництва озброєння. Мовиться про інвестиції, спрямовані на розвиток українського ВПК.
    “Ми хочемо збільшити виробництво на 50%. Адже знаємо, що потребує зараз українська промисловість. У нас є сили, у нас є резерви, є бажання, нам потрібне фінансування. І готові надати деталізовані підрахунки”, – додав Зеленський.
    Президент також нагадав про досягнення України у вдосконаленні дронів, зокрема в межах операції Павутина.
    Крім того, він поінформував, що в українському бюджеті наразі передбачено 70 млрд доларів для закупівлі озброєння.
    Додамо, у березні президент заявив, що Україна готує домовленості про збільшення українського виробництва зброї, передусім дронів. Згодом єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підтвердив, що частина коштів із плану ReArm Europe на 800 мільярдів євро спрямують на військову підтримку України.

  • Глава Пентагону вперше не візьме участі у Рамштайні – ЗМІ

    Глава Пентагону вперше не візьме участі у Рамштайні – ЗМІ

    Вперше з часу створення контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони США не буде присутній на її засіданні, яке відбудеться в Брюсселі у середу, 4 червня. Про це повідомляє Associated Press.
    Вказано, що глава Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до столиці Бельгії лише у середу ввечері, вже після завершення Рамштайну.
    Посадовець США на умовах анонімності підтвердив агенству, що Гегсет не братиме участі у зустрічі навіть у режимі відеоконференції.
    Зазначається, що це “останній із серії кроків, які зробили США, щоб дистанціюватися від війни в Україні”.
    За інформацією Politico, замість Гегсета на засіданні контактної групи з питань оборони України в середу буде присутній посол США в НАТО Метью Вітакер.
    “Графік поїздок пана Гегсета унеможливив його присутність на завтрашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України. Сполучені Штати зосереджені на якнайшвидшому завершенні війни в Україні на умовах, які встановлять міцний мир”, – заявила прессекретарка Пентагону Кінгслі Вілсон.
    Зазначимо, що сьогодні відбудеться вже 28 засідання Рамштайну – під головуванням Великої Британії та Німеччини. Попереднє відбулося 11 квітня, теж у Брюсселі. За його підсумками країни-учасниці формату анонсували військову допомогу Україні на 21 млрд євро.
    Також повідомлялоя, що наступне засідання Рамштайну може відбутися в Україні за участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.

  • Названо дату наступного засідання Рамштайну

    Названо дату наступного засідання Рамштайну

    Наступного тижня відбудеться чергове засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн. Засідання скличуть Велика Британія та Німеччина у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 4 червня 2025 року. Це буде вже 28 засідання Рамштайну, під час попереднього засідання 11 квітня країни-учасниці обіцяли надати Україні військову допомогу на 21 млрд євро. Планується, що наступне засідання може відбутися в Україні з участю представників Сил оборони та оборонно-промислового комплексу.