Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути остаточно вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Його слова підкреслюють важливість фінансової підтримки для України, особливо у зв’язку з обороноздатністю країни. Туск також зазначив, що деякі країни, зокрема Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних із Україною. Польща пропонує створити механізм спільної відповідальності на рівні Європи. До цього часу Бельгія та Люксембург ще не повністю підтримують ідею передачі активів Україні, але є певний прогрес у переговорах. Нагадаємо, що раніше Євросоюз відклав рішення про використання 140 млрд євро заморожених активів Росії для допомоги Україні до грудня.
Позначка: Репарації
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з війною 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія не буде виконувати це рішення, яке зобов’язує країну виплатити 253 млн євро. Європейський суд прийняв рішення на користь Грузії, визнаючи порушення прав людини під час війни, включаючи надмірне застосування сили та незаконні обмеження. Росія визнала певні грузинські регіони “незалежними” після війни 2008 року та вийшла з Ради Європи у 2022 році. Таким чином, вони не планують виконувати рішення ЄСПЛ, винесені після їх виходу з Ради Європи.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Країни Європейського союзу поки не змогли узгодити пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні “кредиту” у розмірі 140 млрд євро, який мав бути забезпечений російськими активами, замороженими в Бельгії. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція передбачала використання доходів від заморожених активів для “кредитів” Україні до 2027 року, з умовою повернення коштів у разі виплати компенсації Росією. Деякі країни висловили побоювання щодо можливих юридичних наслідків і вимагають гарантій колективної відповідальності ЄС. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.
-
Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує Євросоюзу виділити Україні “репараційний кредит” у розмірі 140 мільярдів євро, використовуючи заморожені активи Росії. Ці кошти будуть спрямовані лише на закупівлю військового обладнання і повернуті лише після компенсації Україні завданих збитків під час війни. Кредит буде гарантований європейськими країнами та забезпечений коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Мерц підкреслює необхідність ефективного кроку для примусового приведення Росії до переговорів та використання заморожених активів для підвищення вартості агресії для РФ. Ця ініціатива спрямована на підтримку України в умовах воєнного конфлікту з Росією.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовився від виплати репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані під час війни збитки Польщі, але Мерц підтвердив, що це питання вже вирішене. Також Мерц підкреслив солідарність Німеччини з Польщею перед загрозою з боку Росії, наголошуючи на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо вимоги репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі, канцлер Німеччини відмовив у виплаті репарацій за Другу світову війну. Польща вимагала від Німеччини компенсацію за завдані шкоди під час війни, але Мерц заявив, що це питання вже вирішене. Тим не менше, він підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії і наголосив на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря та східному фланзі НАТО.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де закликав Захід застосувати жорсткіші санкції проти Росії та передати Україні заморожені активи країни-агресора. Джонсон осудив російські удари по цивільних в Україні та вважає, що Росія вже програла війну стратегічно. Він закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, стверджуючи, що єдине, що розуміє Путін, – це сила. Джонсон також запропонував розморозити російські активи і передати їх Україні як репарації, наголошуючи, що це є законною дією.
-
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації. -
Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям
Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями.