Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким російські війська атакували Київ, містив компоненти китайського виробництва. Крім того, під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. СБУ виявила в дроні компоненти виробництва китайської компанії Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd. Ці деталі були вилучені з безпілотників, якими російські окупанти атакували Київ. Служба безпеки розглядає цей випадок як воєнний злочин і розпочала розслідування. Також в Одесі пошкоджено китайське консульство під час російської атаки. Глава МЗС Андрій Сибіга висловив обурення тим, що російська агресія та терор поширюються на інші країни, включаючи використання китайських компонентів. Він закликав США та інші країни збільшити тиск на Росію, щоб зупинити цю агресію.
Позначка: Рф
-
Росіяни пошкодили консульство Китаю в Одесі – у МЗС зауважили іронію
Служба безпеки України підтвердила, що дрон Герань-2, яким війська РФ атакували Київ, містить компоненти китайського виробництва. Також під час обстрілу Одеси росіяни пошкодили будівлю Генконсульства Китаю. Виявлені компоненти були знайдені в безпілотнику і мають маркування китайського підприємства Suzhou Ecod Precision Manufacturing Co., Ltd. СБУ кваліфікує удар по Києву як воєнний злочин і розпочала розслідування. Міністр закордонних справ України висловив обурення тим, що Росія залучає інших країн до своєї агресії, включаючи Іран та Китай, і закликав США збільшити тиск на Москву для зупинки війни в Україні.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
В адміністрації президента США Дональда Трампа виникла суперечка щодо політики санкцій проти російської енергетики. Одна група виступає за зняття санкцій на енергоносії з Росії, тоді як інша прагне витіснити Росію з енергетичних ринків та сприяти американським експортерам. Ця дискусія відбувається на тлі заяв президента про необхідність припинення війни в Україні. У той же час, Москва веде переговори з Вашингтоном щодо відновлення роботи “Північного потоку”, що створює потенційні можливості для співпраці в енергетичному секторі Європи. Це хвилює як американських інвесторів, так і представників Європейського Союзу, які спостерігають спроби Трампа та Путіна розділити європейський енергетичний ринок та створити власні сфери впливу.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати компанію Електричні мережі Вірменії (ENA). Ця компанія належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За новими законами, Комісія з регулювання комунальних послуг отримує право втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Ця комісія може тимчасово призначити зовнішнього керуючого у випадку необхідності. Також передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує ці поправки, називаючи їх “державним рекетом”. Стосовно власника ENA, Самвела Карапетяна, його затримали за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
Росія відкрила справу проти Сергія Жадана
Українського письменника, волонтера та музиканта Сергія Жадана оголосили в розшук у Росії через його зв’язки з українськими військовими та пропагандистськими діями. Російські окупанти звинуватили Жадана у фінансуванні тероризму та дискредитації російських збройних сил через його співпрацю з українськими військовими. Письменник відповів на це лаконічно: “Я люблю свою роботу”.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето на підсумковий документ Ради Європейського Союзу з енергетики, де йшлося про заборону імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто пояснив, що енергетична політика є національною компетенцією, і Єврокомісія не повинна втручатися в це питання. Він стверджує, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку країни, особливо з урахуванням напруженої ситуації на Близькому Сході. Угорщина пропонує не розглядати цей план взагалі через його потенційну небезпеку.
-
США оголосили винагороду у $10 млн за проросійського хакера
У США запропонували винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про 25-річного хакера Максима Рудометова, якого звинувачують у створенні шкідливого вірусу RedLine. Цей вірус використовувався для крадіжок даних користувачів, банківських карток та криптогаманців, і був використаний у масових атаках на користувачів по всьому світу, включаючи підрядників Пентагону. RedLine став популярним серед хакерів, коли Рудометову було лише 20 років. Цей вірус блокував атаки на користувачів, які використовували російську мову. У 2021 році ФБР визнало RedLine загрозою національній безпеці після злому систем підрядників Міноборони США. Оцінки слідства показали, що RedLine скомпрометував мільйони пристроїв у сотнях тисяч мереж. 28 жовтня 2024 року правоохоронці з Нідерландів та США заблокували сервери RedLine і затримали декілька його користувачів під час міжнародної операції. Максим Рудометов народився в Україні, але після початку війни переїхав до Росії. До осені 2024 року він перебував у Краснодарі.