Група північнокорейських робітників, які втекли з російських будівельних майданчиків, розповіла BBC про жорстокі умови праці, що нагадують рабство. Вони змушувалися працювати без вихідних по 18 годин на добу, спали у брудних та переповнених контейнерах, а також були під постійним контролем інспекторів з Північної Кореї. Робітники отримували лише невелику частину своєї зарплати, решта забиралася владою КНДР. Вони також зазначили, що були піддавані ідеологічним тренінгам і змушувалися виражати лояльність Кім Чен Іну. Експерти підкреслюють, що такі умови праці є небезпечними і недопустимими. КНДР відправила до Росії тисячі робітників, які працюють на будівництвах, у швейних фабриках та в IT-центрах.
Позначка: Робоча сила
-
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% більше за початкову урядову квоту. Міністерство соцзахисту пояснило, що це обумовлено потребами ринку праці. Роботодавці шукають іноземних фахівців, таких як зварювальники, бетонярі, обробники, працівники харчової та сільськогосподарської галузей. Експерти зазначають, що дефіцит кадрів пов’язаний з політикою імпортозаміщення та війною проти України. Крім того, важливу роль в забезпеченні робочою силою виконують іноземні працівники, особливо в гірничодобувній сфері та на Далекому Сході. Також відомо, що КНДР планує відправити працівників до Росії для збільшення виробництва дронів.