Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Робота
-
Середня зарплата зросла на чверть
-
В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях
За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:- 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
- 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.
Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:- 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
- 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
- 2024 – на 2,94% (+47 млрд).
Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.
-
Роботодавців у Франції зобов’яжуть захищати працівників від спеки
З 1 липня 2025 року в Франції вступлять в силу нові правила трудового законодавства, які вимагатимуть від роботодавців заходів для захисту працівників від підвищених температур. Ці правила передбачають адаптацію робочого графіку, призупинення важких фізичних робіт у спеку, переорганізацію перерв для зменшення навантаження, а також облаштування робочих місць для зменшення впливу сонячного проміння. Крім того, вони гарантують доступ до питної води та обладнання для працівників, які працюють в умовах спеки. Ці нові вимоги будуть діяти по всій країні з 1 липня 2025 року.
-
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”
Роботодавці хочуть платити менше, ніж вимагають працівники, які шукають роботу. Виявлено, що українці в середньому вказують бажану зарплату у своїх резюме близько 28 265 грн, тоді як роботодавці пропонують лише 23 421 грн. Це означає, що роботодавці готові платити приблизно на 5 тис. грн менше, ніж хотіли б отримати працівники.
Найбільша різниця між бажаною та пропонованою зарплатою виявлена у галузях сільського господарства та страхування. Наприклад, фахівці у сільському господарстві хочуть отримувати середньо 41 610 грн, а роботодавці пропонують лише 25 476 грн.
Водночас, у деяких галузях, таких як нерухомість, шукачі роботи вказують меншу зарплату, ніж їм готові платити.
Щодо ринку праці, спостерігається стійкий попит на фахівців у різних галузях, зокрема на робітничі професії, сферу обслуговування, медицину та ІТ. Найбільше пропозицій роботи є у великих містах, таких як Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків. Середня зарплата в Україні становить близько 23 тис. грн, а в Києві вона вища – 29 тис. грн.
-
Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах
Середній заробіток військовополонених в українських таборах становить від 1500 до 2000 гривень в місяць. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.
“Умови тримання російських військовослужбовців, які потрапили в полон, відповідають стандартам міжнародного та національного законодавства. Міністерство юстиції забезпечує контроль за дотриманням усіх передбачених прав та умов”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що табори для військовополонених облаштовані спальні приміщення, їдальні, медичні пункти, лазні, бібліотеки, пекарні, майстерні, укриття, а також інфраструктура для осіб з інвалідністю, а усі полонені забезпечуються одягом, засобами гігієни та триразовим гарячим харчуванням.“Медичне обслуговування охоплює щомісячні огляди, амбулаторну та стаціонарну допомогу – у тому числі в закладах охорони здоров’я поза системою Мін’юсту – якщо в установі табору або інших установах ДКВС немає можливості надати потрібну медичну допомогу”, – додали в міністерстві.
Крім того, полонені залучаються до роботи у швейних, деревообробних цехах, кухнях, а також виготовляють пакети, меблі, ялинкові прикраси, і всі, хто може працювати за станом здоров’я, мають можливість виконувати оплачувану роботу шість днів на тиждень.
“Розмір винагороди визначено відповідно до Женевської конвенції та становить щонайменше чверть швейцарського франка за день. У квітні середній заробіток полонених коливався від 1500 до 2000 гривень”, – розповіли у відомстві.
Серед іншого, в установах облаштовано бібліотеки з книгами різними мовами, зали для перегляду телепередач, спортивні майданчики та кімнати для релігійних потреб, а також створено можливості для інтелектуального розвитку, дозвілля, спортивних занять, ігор, а за запитом полонені можуть звертатися до релігійних діячів або духовних наставників.
“Україна забезпечує право на листування та телефонні дзвінки з родиною. Військовополонені надіслали та отримали понад 6500 листів, понад 4000 разів скористалися телефонним зв’язком. Надходять також посилки – на сьогодні їх кількість перевищує 6500”, – йдеться в повідомленні. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів планує оподатковувати доходи полонених росіян.