Російський глава МЗС Сергій Лавров заявив, що Росія ще не отримала пояснень щодо заяви президента США Дональда Трампа про відновлення ядерних випробувань. Лавров сказав, що не зрозуміло, чи мова йшла про випробування ядерної зброї чи підкритичні випробування. Також він зазначив, що коментарі представників Вашингтона свідчать про відсутність єдиного розуміння у адміністрації США. Раніше Путін заявив про завершення випробувань російських ракет та безпілотників з ядерними двигунами, після чого Трамп доручив відновити випробування ядерної зброї.
Позначка: Росія і США
-
Нова ядерна гонка? США та РФ і ядерні випробування
На початку листопада в соціальних мережах була поширена інформація про напруження між США та Росією щодо ядерної зброї. Відзначимо, що Дональд Трамп віддав доручення провести випробування ядерної зброї США, відповідно до програм інших країн. У свою чергу, Володимир Путін доручив аналізувати дотримання положень Договору про всеосяжне заборону ядерних випробувань. Російські владні особи висловили обурення щодо можливих дій США. Також було зазначено, що США провели тестовий запуск міжконтинентальної балістичної ракети, яка здатна нести ядерний заряд. Ці події спровокували обговорення і висловлення з боку різних країн щодо можливого ескалації конфлікту у галузі ядерної зброї.
-
“Не можна жартувати”: Трамп зробив заяву про Путіна та Сі Цзіньпіна
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю заявив, що китайський лідер Сі Цзіньпін та російський диктатор Володимир Путін є сильними та розумними лідерами, з якими не можна жартувати. Трамп наголосив, що обидва політики серйозні опоненти, з якими важко домовлятися, і вони не займаються пустощами. Він також розповів про зустріч з Сі Цзіньпіном у Південній Кореї, яку вважає важливою для досягнення миру та успіху. Також Трамп заявив про намір зустрітися особисто з Путіним, але скасував цю зустріч до того часу, поки не буде досягнута угода про мирне врегулювання конфлікту в Україні.
-
Трамп не використовує заморожені активи РФ для тиску на Путіна
Президент США Дональд Трамп заявив журналістам під час розмови на борту літака Air Force One, що він не бере участі у переговорах про долю російських заморожених активів. Він відповів на запитання про можливе використання цих активів як засобу тиску на Росію для врегулювання конфлікту в Україні, вказавши, що цим питанням займаються Європа і Росія, але він особисто не бере участі в цих переговорах.
-
Зустріч Путіна та Трампа: у Кремлі зробили заяву
Російський речник заявив, що наразі не потрібна зустріч між Путіним і Трампом для вирішення конфлікту в Україні. За його словами, наразі важливо працювати над деталями проблеми, а саміт на вищому рівні не є необхідним.
-
Санкції гальмують РФ. Кремль згадав про переговори
Санкції США проти найбільших російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл у поєднанні з подальшими обмеженнями Євросоюзу щодо російської енергетики стали потужним ударом по військовій економіці країни-агресора Росії, написала Financial Times. Видання називає антиросійські санкції кроком, який “закидає пісок у шестерні військової машини” РФ, і вважає, що їх не потрібно недооцінювати під час затяжної війни.
Наслідки санкцій
Тепер у санкційних списках США чотири найбільших виробники нафти в Росії — Роснефть, Лукойл, а також третя і четверта за потужністю компанії — Газпром нефть і Сургутнефтегаз, проти яких Байден ввів обмеження в останні дні президентства. FT вважає, що ці заходи призведуть до скорочення доходів сектору, який забезпечує близько третини державного бюджету Росії. Ступінь скорочення частково залежатиме від реакції найбільших споживачів російської нафти, Китаю та Індії, а також від ефективності санкцій проти спроб Росії уникнути їх за допомогою тіньового флоту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав російського спецпредставника Кирила Дмитрієва, який нещодавно відвідував Вашингтон, пропагандистом, коментуючи його твердження про те, що американські санкції “не матимуть жодного впливу на економіку Росії”.
Журналістка запитала у Бессента, чи справді ці санкції не вплинуть на економіку РФ, як стверджує Дмитрієв. Американський міністр відповів, що Росія відчує наслідки негайно, і це змусить російського диктатора сісти за стіл переговорів. “Можу сказати вам, що ми вже бачимо, як Індія повністю припинила закупівлю російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися. І ви справді збираєтеся опублікувати те, що каже російський пропагандист? Я маю на увазі, що ще він може сказати? Що, мовляв, все буде жахливо, і це змусить Путіна сісти за стіл переговорів?” — пояснив Бессент.
Розпродаж Лукойл
Лукойл через введення санкцій оголосив про намір продати свої міжнародні активи. Компанія буде продавати активи відповідно до ліцензії OFAC — Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США, яке відповідає за санкції.
Згідно з сайтом «Лукойла», у компанії є закордонні проєкти в кількох країнах Центральної Азії, Близького Сходу та Африки, а також у Мексиці.
Згадали про переговори
Помічник президента Росії Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Кремль досі готовий до проведення російсько-американського саміту.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров поскаржився на те, що адміністрація президента Трампа радикально змінила свій підхід до врегулювання війни РФ проти України (під впливом європейців) порівняно з позицією під час саміту на Алясці. Представник Кремля висловив невдоволення тим, що зараз Білий дім наполягає спочатку на припиненні вогню.
Лавров поскаржився, що США нібито “перебувають під колосальним, неймовірним тиском з боку європейських “яструбів“, Володимира Зеленського та інших, хто не хоче жодної американо-російської взаємодії ні за одним напрямком”. І сказав, що вимога до Росії про негайне перемир’я без жодних попередніх умов, на якому наполягають також європейські союзники України, не передбачає жодних зупинок постачання зброї Україні.
У Кремлі панують панічні настрої, оскільки там закінчуються карти для продовження гри, а президент Трамп закручує гайки, пише The Telegraph, вказуючи, що російський диктатор боїться чергового перевороту, оскільки позиції РФ нарешті починають слабшати.
У жовтні ФСБ РФ порушила проти бізнесмена Михайла Ходорковського та членів Антивоєнного комітету Росії справу про насильницьке захоплення влади та створення терористичного угруповання. “Путін, здається, знову вважає Ходорковського загрозою”, — зазначає автор публікації. Сам Ходорковський називає звинувачення брехнею.
У коментарі The Telegraph старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Хербст відзначив, що цей крок свідчить про те, що Кремль впадає в параною. -
Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію
Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.
Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.
Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.
Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.
-
ЗМІ дізналися, хто переконав Трампа запровадити санкції проти РФ
За переговори з Москвою в Адміністрації США тепер відповідає держсекретар Марко Рубіо, а не спеціальний посланець Стівен Віткофф. Наслідком цієї зміни стали перші за часи другої каденції Дональда Трампа серйозні санкції проти Росії, пише Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Видання нагадує, що протягом усього року Трамп опирався ідеї запровадження нових санкцій проти Росії, вірячи у можливість дипломатичної домовленості з Путіним про закінчення війни в Україні. Цю віру президента США підживлював його давній друг із бізнесу Стів Віткофф, якого Трамп притягнув у Білий дім і якому доручив переговори з РФ.
Однак у серпні некомпетентність Віткоффа призвела до непорозуміння між Білим домом і Кремлем. Трамп організував саміт на Алясці, бо Віткофф його запевнив у готовності росіян домовлятися. Як з’ясувалося потім, Віткофф усе наплутав, і Путін приїхав на саміт із упевненістю, що США готові прийняти кремлівський план з капітуляції України.
Тож цього разу, коли Трамп домовився з Путіним про новий саміт у Будапешті, питання організації зустрічі довірили вже не Віткоффу, а держсекретарю Марко Рубіо, досвідченому політичному функціонеру. І йому вистачило однієї розмови з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, аби зрозуміти, що російські позиції не змінилися з часів Аляски.
Співрозмовник Bloomberg, знайомий з думкою Кремля, розповів, що після телефонної розмови Путіна і Трампа минулого тижня у Москві були переконані у готовності президента США пристати на вимогу Росії щодо передачі їй решти Донбасу в обмін на скромні територіальні поступки з боку Москви. Але наступного дня, після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що хоче припинення вогню вздовж нинішніх ліній фронту. Лавров намагався пояснити Рубіо неприйнятність такої позиції, що й призвело до зриву будапештського саміту.
“Минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим кроком”, – сказала Ліана Фікс, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин”.
Вже за два дні після розмови Рубіо з Лавровим США запровадили санкції проти найбільших російських виробників нафти, додавши до чорного списку державний нафтовий гігант ПАТ Роснефть та ПАТ Лукойл. -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
-
Людина Путіна в США. Трамп змінює ставлення до РФ
Після введення Дональдом Трампом санкцій щодо російських нафтових компаній Лукойл і Роснефть, а також скасування зустрічі з Володимиром Путіним у Будапешті, до США екстрено прилетів голова Фонду прямих інвестицій і спецпосланець президента Росії Кирило Дмитрієв.
Раптовий візит
У суботу Дмитрієв зустрінеться зі спецпосланцем президента США Стівом Уіткоффом у Майамі. Поки неясно, чи будуть у Дмитрієва зустрічі з іншими офіційними особами США.
У квітні цього року Дмитрієв уже відвідував Вашингтон. Це був перший візит до США високопоставленого російського чиновника з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Як зазначала тоді CNN, його приїзд знаменував собою “подальші кроки у потеплінні відносин між двома країнами після повернення президента Дональда Трампа до влади у січні”.
У телефонній розмові з агентством Reuters у п’ятницю ввечері Дмитрієв підтвердив, що перебуває у США для участі в давно запланованій зустрічі: “Ця зустріч була запланована досить давно, і американська сторона не скасувала її, незважаючи на низку недавніх недружніх кроків. Ми продовжимо діалог”. З ким буде ця зустріч, Дмитрієв сказати відмовився.
Сильний удар по Росії
Санкції США щодо двох найбільших російських нафтових компаній, на які припадає близько половини всього експорту російської нафти, — досить серйозний удар по економіці Росії.
Китай і Індія після початку війни з Україною стали найбільшими покупцями російської нафти. Після введення американських санкцій агентство Reuters повідомило, що китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлі нафти у Росії. Індія, як писало агентство Bloomberg, також планує повністю відмовитися від покупок російської нафти.
Вплив Рубіо
Трамп цього тижня кардинально змінив свою позицію щодо Росії, ввівши перші прямі санкції під час свого другого терміну – таку раптову зміну було викликано зокрема впливом державного секретаря Марко Рубіо.
Співрозмовники Bloomberg , які попросили не називати їхніх імен, розповіли, що Рубіо скасував заплановану особисту зустріч з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим після того, як вони поговорили телефоном, і стало очевидно, що Кремль знову намагається сповільнити переговори про перемир’я і затягнути війну.
За оцінкою Рубіо, Москва не внесла жодних суттєвих змін у свою позицію, за словами американських і європейських чиновників, обізнаних у цій справі.
Вплив Рубіо на зміну позиції адміністрації свідчить про ширшу роль головного дипломата США, який також виступав за більш агресивний підхід до Венесуели як тимчасовий радник Трампа з питань національної безпеки.
Його позиція контрастувала з більш поступливою стратегією щодо Росії, яку відстоював давній друг Трампа і спеціальний посланець Стів Уіткофф.
Прес-секретар Білого дому Анна Келлі спростувала таку характеристику ролі Рубіо.
“Президент Трамп завжди керує зовнішньою політикою, а його програму виконують чиновники з національної безпеки, такі як секретар Рубіо і спеціальний посланець Уіткофф, які є єдиною командою, що підтримує бачення президента “Америка понад усе”, – сказала вона.
Водночас агентство зазначає: немає жодних ознак того, що Уіткофф втратив свій авторитет у президента з питання Росії або свій вплив у ширшому сенсі.