Після візиту до Китаю Володимир Путін знову посилив агресію проти України, зокрема, провів масштабну повітряну атаку на Київ, під час якої була пошкоджена урядова будівля. Видання The Times вважає, що це може бути початком нової стратегії Кремля, орієнтованої на атаки на “центри прийняття рішень”. Путін також підкреслив міцність відносин з Китаєм під час зустрічі з Сі Цзіньпіном. Китай дипломатично підтримує Росію та спільно з нею реалізує проект будівництва газопроводу. Путін виступає за тривалий конфлікт, сподіваючись на виснаження українських ресурсів перед економічним крахом в Росії. Москва акцентує на силовому протистоянні та економічній витривалості у боротьбі.
Позначка: Росія
-
Радіо Судного дня вийшло в ефір і передало два повідомлення
Російська радіостанція Радіо Судного дня повернулася до ефіру, виславши два загадкових повідомлення, які викликали хвилю паніки в соціальних мережах. Ця таємнича станція, відома з часів Холодної війни, постійно транслює монотонний гул з точки поблизу Москви і, за припущеннями, є частиною секретної військової комунікаційної системи. У звичайному ефірі станції були прослухані голосові повідомлення російською мовою, які містили кодові слова, цифри та позивні. Це викликало зацікавленість і хвилю паніки серед користувачів інтернету. Експерти припускають, що станція може виконувати функцію екстреного попередження у випадку ядерної війни через свою високу потужність передачі сигналів, яка виходить за рамки звичайних радіостанцій. Існують різні теорії щодо справжньої природи цієї станції, включаючи можливість використання її як “вимикача мерця” для активації ядерної атаки або навіть як інструмент контролю свідомості. У зв’язку з цим, зростає цікавість до діяльності цієї радіостанції, особливо перед зустріччю між президентами США і Росії.
-
Гелікоптер РФ вторгся в повітряний простір Естонії
У неділю, 7 вересня, російський вертоліт Мі-8 без дозволу потрапив у повітряний простір Естонії біля острова Вайндлоо і перебував там близько чотирьох хвилин. Гелікоптер не мав плану польоту, транспондер був вимкнений, і не було зв’язку з контролем повітряного руху Естонії. Це вже третій випадок порушення повітряного простору Естонії цього року з боку Росії. Міністерство закордонних справ Естонії вислало протест до російського посольства відносно цього інциденту.
-
Торгівля між РФ та Китаєм обвалилася на 20% – ЗМІ
Торгівельний оборот між Росією та Китаєм зазнав спаду, що почався від 2025 року, перший раз за три роки війни в Україні. За даними митниці Китаю, у серпні закупівлі товарів у Росії зменшилися на 17,8%, а поставки китайських товарів на російський ринок впали на 16,4%. Російсько-китайський товарообіг скоротився майже на 9%, до 1,03 трлн юанів або 145 млрд доларів. Експорт Росії до Китаю скоротився на 8,8%, а китайський експорт до Росії на 8,2%. Китай зменшив закупівлю російської сировини, такої як нафта, нафтопродукти, ЗПГ, деревина та вугілля. Спад у торговельних оборотах викликав занепокоєння у Кремлі. Під час візиту до Китаю, президент Росії Путін домовився збільшити постачання газу до Китаю, але нові угоди становлять лише невеликий відсоток від загального видобутку газу в Росії. Газпром також оголосив про будівництво трубопроводу Сила Сибіру-2, але цю інформацію ще не підтвердили китайська влада або держкорпорація CNPC. Також під час візиту Путін запросив Китай на експорт північних оленів.
-
Підрозділи Сил безпілотних систем уразили НПС Второво в РФ
У ніч на 7 вересня підрозділи Сил безпілотних систем ударили нафтоперекачувальну станцію Второво у Володимирській області Росії. Цю інформацію підтвердив командувач СБС ЗСУ Роберт Мадяр Бровді наступного дня. Зазначивши, що внаслідок цього можливі збої в постачанні палива до Москви. НПС Второво належить ПАТ Транснефть і використовується для перекачування нафти по трубопроводах. Також було відомо, що в ту ж ніч сталися вибухи на Ільському НПЗ у Росії, що призвело до знищення стратегічних потужностей постачання пального для російської армії.
-
В ОП підтвердили удар ракетою Іскандер по Кабміну
Російські війська вдарили по будівлі Кабінету міністрів України ракетою Іскандер у ніч на 7 вересня. Про це повідомив Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України, у Telegram. Він також зазначив, що провів розмову з державним секретарем США та іншими американськими представниками, де обговорили питання безпеки, підтримки України та санкцій проти Росії. Єрмак підкреслив, що потрібно продовжувати тиск на РФ та прагнути до стійкого миру. Україна висловила подяку лідерству президента США у боротьбі з війною Росії проти України. Напередодні обстрілу будівлі Кабміну у Києві, яка постраждала від пожежі, світлини руйнувань були опубліковані.
-
ЗМІ дізналися, скільки іракців воює на боці України та Росії
З початку великої війни в Україні понад 5000 громадян Іраку опинилися на обох фронтах конфлікту. Іракське посольство в Москві попередило своїх громадян не даватися залучити до бойових дій і підтвердило нейтралітет Багдада у конфлікті. Дипломатична місія наголосила, що легальні візи видаються тільки через російські представництва в Іраку, а інші пропозиції є шахрайськими. Однак багато іракців вже беруть участь у бойових діях, як на боці України, так і на стороні противників. Близько 2000 іракців служать у російській армії за контрактами, отримуючи високу зарплату. Деякі з них звертаються з проханнями повернутися додому, стверджуючи, що були обдурені. На стороні України воює понад 3000 іракців, які нерідко потрапляють у війська через контрабанду. Більшість з них мають проблеми з безробіттям у Іраку та надіються на краще життя в Європі.
-
У ЗСУ розповіли про наміри росіян щодо Слов’янська
За словами речника ОСУВ Дніпро, російські загарбники намагаються отримати вогневий контроль над північними околицями Словʼянська та шляхами підходу до нього. Вони використовують безпілотні літальні апарати, але активність їхніх дронів не зросла значно. Росіяни планують обійти місто з різних напрямків, а ЗСУ стримують натиск противника. Високе керівництво РФ збільшує тиск на ворогів, які намагаються продовжити атаку.
-
На Далекому Сході РФ атаковано військову частину – ЗМІ
У понеділок, 8 вересня, стався вибух під військовою частиною №6912 поблизу Хабаровська в Росії. Військовослужбовці цієї частини брали участь у конфлікті з Україною, здійснюючи воєнні злочини на Київщині. Дві вибухові пристрої спрацювали на парковці біля частини, коли російські військові прибували на службу, що призвело до загибелі та поранення серед особового складу. Після вибухів російські спецслужби заблокували мобільний Інтернет і змінили рух громадського транспорту, щоб утримати місцевих мешканців від дізнання правди про подію. Також варто відзначити, що у ніч на 7 вересня українські сили атакували об’єкти російського агресора, уражуючи важливі структури у Брянській області та Краснодарському краї.
-
Росія готується до мобілізації: головні ризики для України
З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, Росія проводила мобілізацію, яка почалася ще до цього події. У вересні 2022 року, після невдалих військових операцій українських військ, Володимир Путін оголосив “часткову” мобілізацію, намагаючись поповнити армію. Проте це рішення викликало негативну реакцію в Росії, і тисячі людей почали тікати з країни. Після цього, Росія перейшла до прихованої мобілізації, зосереджуючись на залученні контрактників з високими фінансовими стимулами. Незважаючи на всі зусилля, російська армія не може повністю відновити свої втрати, що може призвести до нової відкритої мобілізації.
Російське командування має намір захопити три міста в Донецькій області, щоб ліквідувати український опорний вузол та зайти в тил інших агломерацій. За даними аналітиків, Росія готується до осіннього наступу на Донеччині, змінюючи пріоритети та збільшуючи темпи мобілізації. Є можливість, що Росія може вирішити провести нову хвилю мобілізації, щоб компенсувати втрати на фронті. У той же час, експерти вважають, що Путін уникав мобілізації через нестабільну ситуацію в суспільстві та недостатність ресурсів. Однак, у разі невдалого розвитку подій, мобілізація може стати реальністю.
Російський диктатор може вибрати різні варіанти мобілізації, включаючи відкриту чи приховану, а також залучення іноземних найманців. В цілому, ситуація на фронті вимагає від Росії нових військових контингентів, що може призвести до оголошення мобілізації.