Бельгія не буде конфісковувати прибутки від заморожених активів Росії і передавати їх Україні. Про це у п’ятницю, 5 вересня, заявив міністр закордонних справ країни Максим Прево у коментарі Euronews.
За словами Прево, такий крок може підірвати фінансову репутацію країни та створити ризики для Євросоюзу.
“Це був би негативний сигнал для багатьох держав, які тримають свої суверенні активи у Брюсселі та інших європейських фінансових центрах”, – пояснив Прево.
Він також зауважив, що примусове вилучення російських коштів могло б знизити довіру до євро. З цієї причини міністр відкинув і пропозицію створити інвестиційний фонд на основі цих активів.
Водночас Прево підтвердив, що Бельгія приєднається до “коаліції рішучих” і надасть Україні підтримку у сфері безпеки. Деталі він не розкрив, але зазначив, що країна готова допомогти із розмінуванням та розглядає можливість передачі літаків.
Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Позначка: Росія
-
Бельгія відмовилася передавати Україні прибутки від активів РФ
-
Ризики транзиту енергоносіїв є відповідальністю Росії – МЗС
Транспортування енергоносіїв територією Російської Федерації є виключною відповідальністю РФ. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу в Києві в п’ятницю, 5 вересня.
“Те, що стосується відповідальності за транспортування нафти, газу і інших ресурсів російської території, тут не лише, до речі, Словаччина висловлювала різні думки, а й інші держави, Угорщина, різні інші.
Можемо просто повторити, що транспортування енергоносіїв через територію Росії є відповідальністю Російської Федерації. Якщо РФ розпочала загарбницьку війну і створила небезпеку для цього транспортування, то це проблема Російської Федерації”, – сказав посадовець.
Україна готова до діалогу і, попри щоденні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру, залишається надійним партнером і дотримується своїх зобов’язань, резюмував спікер МЗС.
Як відомо, українські військові здійснили кілька атак на нафтопровід Дружба, зокрема, “найсвіжіша” з них відбулася 22 серпня неподалік кордону Росії та Білорусі. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто тоді заявляв, що ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів.
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини -
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Фінляндія масово депортує “антивоєнних” росіян
Влада Фінляндії почала масово висилати росіян, які прибули до країни після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За даними поліції, з січня по вересень 2025 року 104 громадянина Росії, яким відмовили у наданні притулку, були видворені з країни, пишуть росЗМІ.
Зростання кількості депортованих пов’язують із тривалим розглядом запитів на притулок.
Активіст організації “Кемі проти війни” Максим Алієв розповів: “Два роки нікого не опитували. Вони просто не знали, що з нами робити. Були лише рідкісні винятки. Наші активісти зверталися до омбудсмена, писали скарги і тільки наприкінці 2024 року почалися співбесіди”. За його словами, після перших співбесід майже 90% росіян отримали відмови. Більшість подали апеляції до Верховного суду і, якщо дозволять, повторно подадуть прохання про притулок.
Причиною відмов у більшості випадків є втеча від мобілізації. У травні 2023 року міграційна служба Фінляндії повідомила, що щонайменше 1109 росіян подали прохання про притулок через ухилення від служби в армії. Влада стверджує, що в Росії мобілізація завершена.
Представниця міграційної служби Ану Карппі зазначила, що “сама по собі загроза служби в армії не є підставою для надання притулку” згідно з Конвенцією ООН.
Деяких росіян, які відмовляються добровільно залишати Фінляндію, видворяють під конвоєм. За даними поліції, за вісім місяців 2025 року таким способом вислали 18 осіб. Їх зазвичай перевозять літаком до Туреччини або наземним маршрутом до Естонії, оскільки прямої депортації до Росії не здійснюють через закриті пункти на кордоні.
Серед тих, хто отримує притулок у Фінляндії, переважно активісти, учасники протестів, а також ті, хто мав проблеми з законом, арешти або кримінальні справи. -
СБУ та Укрпошта урочисто погасили марку, присвячену операції Павутина
Служба безпеки України та Укрпошта провели урочисте погашення марки, що була присвячена спецоперації Павутина. Про це СБУ повідомила на своєму Telegram-каналі в п’ятницю, 5 вересня.
“Це не просто марка. Це нагадування про те, що жалити ворога СБУ може за тисячі кілометрів від нашого кордону, коли окупанти цього не очікують. Павутина вже стала однією з візитівок Служби безпеки”, – зазначив Голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк.
Він нагадав, що оператори СБУ завдали удару спеціальними бойовими дронами по чотирьох російських аеродромах, внаслідок чого було одночасно уражено 41 літак ворога.
“Це 34% всієї російської стратегічної авіації. За різними даними, безповоротно знищено від 13 до 21 літака. За нашими спинами ви бачите стратегічний бомбардувальник ТУ-22М3, а також ТУ-95МС. Саме такі літаки були уражені Службою безпеки України під час Павутини”, – нагадав Малюк.
Голова СБУ додав, що деякі з уражених літаків ворога унікальні, тому ремонт триватиме дуже довго, а значну частину цієї техніки відновити взагалі неможливо.
За словами генерального директора АТ Укрпошта Ігоря Смілянського, тираж поштової марки Спецоперація СБУ Павутина становить 300 000 примірників.
Додатково до марки випущено конверт Перший день, художню картку та презентаційну папку. -
“Нічого страшного”. Путін прокоментував бюджетну “діру” у ₽5 трлн
Глава РФ Володимир Путін не вважає проблемою наростаючий дефіцит російського бюджету, який до кінця липня наблизився до позначки 5 трильйонів рублів. Про це повідомляє TMT у п’ятницю, 5 вересня.
За його словами, посадовці уряду стверджують, що “дірку” у казні можна збільшувати і далі, щоб оплатити витрати на інфраструктурні проєкти, війну проти України та соціальні виплати.
“Деякі наші колеги в уряді вважають, що можна цей дефіцит збільшити. Нічого страшного в цьому немає. Чому? Тому що рівень нашого боргового навантаження – і зовнішнього, і внутрішнього – є не просто прийнятним, він є низьким. А це гарантує стабільність роботи всієї кредитно-фінансової системи, і бюджетної системи також”, – сказав Путін.
Він додав, що доходи бюджету РФ потрібно збільшувати, водночас не підвищуючи податки. Як саме це можливо, господар Кремля не уточнив.
Плануючи бюджет на 2025 рік, Мінфін РФ розраховував різко скоротити його дефіцит, який за три роки повномасштабної війни накопичився до 10 трильйонів рублів. Очікувалося, що витрати перевищать доходи лише на 1,17 трлн рублів, або 0,5% ВВП. Проте падіння цін на нафту та різке уповільнення економіки зірвали оптимістичні плани Кремля. До кінця липня у федеральній казні утворилася “діра” на 4,9 трлн рублів – у 4,4 рази більше, ніж роком раніше.
Влітку до закону про бюджет РФ внесли зміни, які знизили план нафтових і газових доходів майже на 20% та збільшили дефіцит – до 1,7% ВВП, або 3,8 трлн рублів. Однак і цей прогноз, швидше за все, виконати не вдасться.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді -
Трамп заявив про “втрату” Росії та Індії
Росія та Індія відійшли до сфери впливу Китаю. Про це написав президент США Дональд Трамп у у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 5 вересня.
“Схоже, що ми втратили Росію та Індію: вони опинилися у найглибшого, найпохмурішого Китаю. Китаю. Нехай у них буде успішне та тривале спільне майбутнє”, – зазначив він.
Також Трамп під публікацією розмістив фотографію, на якій зображені разом російський правитель Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Фото: скріншот Раніше цього тижня Трамп у саркастичній манері побажав Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80 річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які були присутні на параді у Пекіні, готують змову проти США.
Після цього у Кремлі висловили сподівання, що слова Трампа про “змову” між РФ, КНР і КНДР проти Сполучених Штатів були використані у переносному розумінні, тому що “ніхто не будує жодних змов”.
А в Китаї запевнили, що їхня співпраця з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. При цьому Китай і Росія мають намір будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”, зазначили в Пекіні. -
Кошта: Перемови про вступ України в ЄС мають тривати, попри думку Угорщини
Україна почула сигнал від РФ, що вони тепер “сприймають” членство України в Європейському Союзі. Проте навіть якщо Путін не заперечує, то позиції деяких країн щодо переговорних кластерів, зокрема Угорщини, мають дивний вигляд. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на спільній прес-конфренції з президентом Європейської Ради Антоніо Коштою в Ужгороді.
“Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою. Ще з 2013 року Росія йшла до цієї простої думки. Але тепер це треба почути і деяким іншим великим друзям Росії в Європі… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини щодо кластерів перемовних, виглядають дійсно дивно”, – зауважив голова держави.
Ввін також згадав вчорашню розмову з президентом США Дональдом Трампом, той був незадоволений тим, що країни Європи купують російську нафту і газ.
“Це стосується, зокрема, політики деяких європейських країн: і Словаччини, і Угорщини, і, напевно, ще є країни. І сьогодні я пізніше буду говорити про це з прем’єр-міністром Словаччини”, – повідомив Зеленський.
Президент Євроради Антоніо Кошта своєю чергою заявив, що попри блокування Угорщиною переговорів щодо вступу України до ЄС процес перемов з Україною має тривати.
“У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину, бо майбутнє України в ЄС, це безперечно”, – підкреслив європейський урядовець.
Він також наголосив, що треба прискорювати настання миру в Україні.
“Але немає жодних причин не продовжувати переговори про вступ України до ЄС, бо це займає великий час. Війна завершиться до завершення перемов про вступ до ЄС, тому тепер немає жодних причин втрачати час”, – сказав президент Євроради.
Кошта додав, що нині можна робити дві речі одночасно – боротися за мир та рухатися далі в дуже вимогливих переговорах про вступ України до ЄС. -
ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта
Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа