Позначка: Росія

  • Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.

    До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.

    “Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.

    Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.

    Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.

    Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.

  • У Бєлгороді заявили про вибухи і значні руйнування

    У Бєлгороді заявили про вибухи і значні руйнування

    У Бєлгороді повідомили про ракетний обстріл, який спричинив значні пошкодження інженерної інфраструктури. За словами губернатора Бєлгородської області В’ячеслава Гладкова, удар по місту призвів до серйозних руйнувань.

    Гладков зазначив, що внаслідок обстрілу було ушкоджено інфраструктуру, та надав фото наслідків, де зображення частково заблюрене. Водночас місцеві жителі через соцмережі повідомляють про густий дим у районі ТЕЦ Луч. У декількох районах міста зафіксовано перебої з електропостачанням.

    Також пабліки публікують кадри підтвердження події.

    За інформацією російського ЗМІ, всього було чути щонайменше 5-6 вибухів у районі опівночі. Попередньо, над містом збили кілька ракет. Раніше на території всієї Бєлгородської області було оголошено ракетну небезпеку, влада закликала по можливості залишатися вдома і не підходити до вікон, – йдеться в повідомленні.

  • Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
    Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
    Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
    Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
    Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
    Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
    Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
    Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
    “Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
    Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
    “Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
    Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
    Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
    Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ

    Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп змінює стратегію по відношенню до Китаю. Новий підхід передбачає заміну традиційної американської політики стримування на розподіл сфер впливу. Про це у п’ятницю, 12 грудня, пише Axios.
    Видання зауважує, що останнім часом Трамп “звучить як найбільший китайський голуб у Вашингтоні”.
    Зазначається, що зміну курсу видно на прикладі низки рішень Трампа – зокрема, його відмови запровадити санкції проти Китаю після торішніх масштабних кібератак та скасування заборони на експорт високопродуктивних чіпів Nvidia H200 до КНР. Це означає різкий розворот у його зовнішній політиці, адже під час першої каденції Трамп сам прагнув обмежити доступ Пекіна до американських технологій.
    Подібний зсув від конфронтації до пошуку компромісів, за даними Axios, простежується і в підході Трампа до Росії. Зазначається, що глава Білого дому демонструє готовність прийняти військові здобутки, яких Москва досягла в Україні. Так, адміністрація Трампа схиляє Київ до передачі Росії всієї території Донбасу, подаючи це як шлях до “нової ери стратегічної стабільності” у відносинах між США та РФ.
    Трамп також виступає за повернення Росії до складу G7 – формату, з якого Москву виключили після окупації Криму у 2014 році. Також зазначається, що оприлюднена Білим домом Стратегія національної безпеки США нині виглядає більш прихильною до РФ, ніж до європейських союзників.
    У запропонованій Трампом моделі взаємодії великих держав стабільність постає як наслідок домовленостей щодо розподілу сфер впливу. Для Сполучених Штатів це передбачає посилення контролю над Західною півкулею, протидію Венесуелі, союзниці Китаю та Росії, а також чіткі застереження Пекіну й Москві від втручання у внутрішні справи США.

  • Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ

    Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ

    У ніч проти суботи, 13 грудня, у Росії безпілотники атакували Саратовський нафтопереробний завод. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
    Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко підтвердив атаку.
    “Підгорає Саратовський НПЗ в рашці”, – прокоментував він числені кадри пожежі.
    Тим часом на відео, якими охоче ділиться населення Саратова, видно пожежу, заграву у небі. Також чутно вибухи та сирени тривоги. Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств росії. Станом на 2023 рік обсяг переробки нафти становив 4,8 млн тон.

  • Росіяни впустили авіабомбу поруч з дитсадком у Бєлгороді – соцмережі

    Росіяни впустили авіабомбу поруч з дитсадком у Бєлгороді – соцмережі

    У російському Бєлгороді військові упустили боєприпас біля одного з дитячих садків. Про це повідомляють Telegram-канали в п’ятницю, 12 грудня.

    Губернатор регіону В’ячеслав Гладков зазначив, що сталося “падіння боєприпасу”, тому вибухотехніки Міністерства оборони РФ ухвалили рішення щодо його утилізації.
    “Всі люди, що знаходилися в будівлі, переміщені в безпечне місце. Наразі служби оперативно вивозять жителів, які проживають у радіусі 300 метрів”, – заявив він.

    Тим часом Telegram-канали пишуть, що російська авіабомба впала поряд із дитячим садком №55 у районі Крейду, на що вказує характерна вирва.

    Варто зазначаити, що подібні інциденти в Росії відбуваються вперше. Зокрема, 6 грудня російський літак упустив авіаційну бомбу на підстанцію Бєлгорода, внаслідок чого близько 15 тисяч абонентів залишилися без світла.

    Раніше повідомлялося, що з початку 2025 року російські бомбардувальники скинули щонайменше 131 авіабомбу на регіони РФ та окуповані території України з початку 2025 року.

  • Центробанк РФ пригрозив судом Euroclear через “репараційну позику”

    Центробанк РФ пригрозив судом Euroclear через “репараційну позику”

    Центробанк Росії виступив проти планів Єврокомісії використовувати його активи для фінансування України, вважаючи це “незаконним”. ЦБР має намір оскаржити ці дії в судах та захищати свої інтереси “усіма доступними способами”. Європейський союз ініціював процес заморожування активів ЦБР у Європі, щоб використовувати їх для фінансування України. Центробанк планує подати позов на Euroclear до Арбітражного суду Москви, щоб отримати компенсацію за завдані збитки. Експерти вважають, що Росія може розглядати конфіскацію активів європейців, заморожених в її юрисдикції, якщо ЄС використовуватиме їх для фінансування України.

  • В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    Московський міський суд віддав рішення по справі проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана та кількох суддів МКС. Їх засудили до від 3,5 до 15 років ув’язнення. Російська генпрокуратура повідомила, що Хану призначено 15 років в’язниці, з першими 9 роками у важких умовах. Засуджені також включають Томоко Акане, Росаріо Сальваторе Айтала, Серхіо Херардо Угальде Годінес, Хайкель Бен Махфуд, а також керівництво МКС. Звинувачення стосувались того, що представники МКС незаконно винесли рішення про арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової. Російська сторона вважає це незаконним та вказує на “міжнародний захист” Путіна. Суд визнав представників МКС винними за кілька статей, але виконання вироку неможливе через відмову Інтерполу в розшуку фігурантів. Все це сталося в контексті напружених відносин між Росією та МКС у зв’язку з українським конфліктом.

  • В російському Орську пожежа на оборонному заводі

    В російському Орську пожежа на оборонному заводі

    У місті Орськ, що в Оренбурзькій області Росії, сталася пожежа на Механічному заводі. ЗМІ повідомили про це 12 грудня. Пожежа сталася на території заводу, що входить до холдингу Технодинаміка, що належить державній корпорації Ростєх. Цей завод випускає артилерійські гільзи та комплектуючі для реактивних систем залпового вогню. На місці працюють пожежники для гасіння пожежі, але про причини виникнення не уточнено. На щастя, постраждалих немає, і виробництво не постраждало від пожежі.