Позначка: Росія

  • Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС

    Ринок акцій РФ рекордно обвалився після заяв МЗС

    Російський ринок акцій відреагував найсильнішим за три роки падінням на різкі заяви Міністерства закордонних справ РФ, яке дало зрозуміти, що надії на закінчення війни в Україні практично зійшли нанівець. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Індекс Мосбіржі опустився до позначки 2563,3 пункту – найнижчою з грудня минулого року, а порівняно із закриттям торгів 7 жовтня обвалився на 4,05% – рекордну величину з вересня 2022 року.
    Акції Газпрому подешевшали на 4,1%, Сбера – на 4,9%, ВТБ – на 4,7%, Роснефти – на 2,5%. Цінні папери Сєвєрсталі спікували на 4,9%, Аерофлоту – на 5%. Понад 5% втратили Ростелеком, Інтер РАТ та Магнітогорський металургійний комбінат. На 6,7% впали котирування Мечела. Індекс Мосбіржі падає п’ятий тиждень поспіль, а порівняно зі значеннями лютого, коли почалися переговори лідкрів РФ та США Володимира Путіна та Дональда Трампа, втратив понад 22%, або 1,3 трильйона рублів у перерахунку на капіталізацію.
    Обвальне падіння почалося після заяв заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова: він повідомив, що відносини зі США “зруйновані до фундаменту”, зустрічних кроків з боку Вашингтона Кремль не бачить, а імпульс після зустрічі Володимир Путіна та Дональда Трампа на Алясці “вичерпано”.

    Нагадаємо, напередодні сам Путін на зустрічі з генералами Генштабу РФ заявив, що завдання для них “залишається незмінним” – “забезпечити безумовне досягнення всіх цілей спеціальної військової операції” (так в Росії називають війну проти України – ред.).

  • В ОП розповіли, як змусити росіян відчути війну

    В ОП розповіли, як змусити росіян відчути війну

    Для того, аби росіяни відчули на собі, що таке війна, Україні потрібно більше ракет і важких безпілотників. Про це написав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в Телеграм у середу, 8 жовтня.
    Він нагадав, що зараз на фронті тривають важкі бої, проте росіянам не вдається так суттєво просунутись, як розраховував глва Кремля Володимир Путін, анонсуючи “весняно-літній наступ”.
    “Тому масовані нічні атаки дронами й ракетами, знищення енергетики та житлових будинків у Чернігові, Сумах, Харкові, Дніпрі – це єдиний ефективний інструмент ведення війни, що залишився в Росії”, – зазначив Подоляк.
    За його словами, ставлення росіян до війни зміниться, коли вибухи почнуть лунати у Центральному федеральному окрузі. Адже “Москва гуляє”, поки вибухає “десь у Бєлгороді”.
    “Коли зростає кількість відповідних ударів, зростає їхня руйнівна сила та соціальна ціна війни для населення РФ”, – підкреслив Подоляк.
    Радник голови ОП зазначив, що для цього Україна потребує далекобійні ракети Tomahawk, Фламінго або важкі дрони.

  • Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ

    Потік трудових мігрантів з Індії до Росії зріс у 22 рази – ЗМІ

    Кількість громадян Індії, які приїжджають до Росії з метою працевлаштування, збільшилась у 22 рази за останні п’ять років. Про це пише The Moscow Times в середу, 8 жовтня. Так, якщо в 2020 році реєструвалося всього 813 в’їздів громадян Індії з робочими цілями, то в аналогічний період 2025 їх кількість перевищила 17,7 тисячі.
    Головною причиною такого значного зростання експерти називають гостру нестачу робочої сили в Росії – особливо у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Основні регіони, куди прямують громадяни Індії, – Москва, Санкт-Петербург, а також Саратовська, Ульянівська та Ростовська області.
    Після запровадження обмежень для мігрантів з країн СНД та коригування міграційної політики Росія почала активно залучати трудові ресурси з Південної Азії, головним чином з Індії. За прогнозами експертів, у 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може збільшитися вдвічі порівняно з минулим роком. У поточному році виділено близько 71,8 тис. квот для залучення індійських робітників із загальної квоти з іноземних фахівців у 234,9 тис. осіб.

    Зазначається, що російські компанії також розглядають можливість залучення мігрантів із Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Бізнес, особливо у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг, розраховує таким чином компенсувати нестачу трудових ресурсів.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.

  • У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру

    У Москві заявили про “втрату імпульсу” до миру

    Надії на просування мирної угоди з Україною практично вичерпалися. Про це сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков в коментарі російським пропагандистам в середу, 8 жовтня.
    На його думку, потужний імпульс, заданий лідерами США і Росії під час особистої зустрічі на Алясці в Анкориджі 15 серпня, значною мірою вичерпано.
    “На жаль, доводиться констатувати, що потужний імпульс Анкориджа на користь домовленостей зусиллями противників та зусиллями прихильників війни “до останнього українця” насамперед серед європейців виявився значною мірою вичерпаний”, – заявив Рябков.
    Він вважає, що “це результат деструктивної діяльності, насамперед європейців”.
    Рябков також попередив, що можлива передача Україні американських крилатих ракет Tomahawk стане “якісною зміною ситуації”.
    “Гіпотетичне застосування таких систем можливе тільки з прямим залученням американського персоналу. Я сподіваюся, глибину і тяжкість наслідків прийнятого в цій ситуації того чи іншого рішення добре усвідомлюють ті, хто підштовхує Вашингтон до такого рішення”, – зазначив він.
    Заступник російського міністра закликав Білий дім і Пентагон “тверезо, розсудливо, відповідально підійти до всієї цієї ситуації”.

  • Туреччина готується коротити закупівлі російського газу

    Туреччина готується коротити закупівлі російського газу

    Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
    Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
    Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
    В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
    Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
    За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
    Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
    Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
    Міністр енергетики Альпарслан Байрактар ​​заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.

  • Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу

    Туреччина готується скоротити закупівлі російського газу

    Туреччина створює ґрунт для різкого скорочення закупівель газу в Росії, частка якого на ринку країни за останні два десятиліття вже впала з 60 до 37%. Після вимоги президента США Дональда Трампа про відмову від енергоносіїв із РФ на рівні країн НАТО Туреччина уклала великі контракти на закупівлю американського ЗПГ. Про це повідомляє Reuters.
    Загалом Анкара планує закупити американського газу на $43 млрд. Зокрема, у вересні було укладено 20-річну угоду з Mercuria, яка з 2026 року постачатиме на турецький ринок 4 млрд кубометрів ЗПГ щорічно.
    Також Туреччина нарощує внутрішній газовидобуток. Власне виробництво та законтрактований імпорт ЗПГ зростуть у Туреччині з 15 млрд кубометрів цього року до більш ніж 26 млрд 2028 року.
    В результаті на трубопровідні постачання газу, які, крім Росії, забезпечують Іран і Азербайджан, залишиться 26 млрд кубометрів – в 1,6 раза менше, ніж зараз (53 млрд кубів).
    Російські контракти на постачання Туреччини газом обсягом 22 млрд кубометрів на рік за Блакитним потоком і Турецьким потоком близькі до закінчення. Контракт на 16 млрд закінчиться цього року, і домовленості про його продовження поки що немає. Контракт з Іраном на 10 млрд. закінчиться в середині 2026 року, а договори з Азербайджаном загальним обсягом 9,5 млрд. діють до 2030 і 2033 років.
    За словами директора з досліджень та розвитку Інституту енергетики та фінансів Олексія Білогір’єва, оскільки Туреччині потрібно менше російського газу, BOTAS теоретично може припинити імпорт із Росії через два-три роки, Втім, вона цього не зробить, тому що продовження закупівель дозволить створити надлишки та за їх рахунок чинити ціновий тиск на інших постачальників.
    Як заявив Сохбет Карбуз із паризької Середземноморської організації з енергетики та клімату, швидше за все, Туреччина продовжить деякі з цих контрактів, але вона скоротить обсяги і вимагатиме більш гнучких умов, щоб диверсифікувати джерела пропозиції.
    Як відомо, на світовому ринку ЗПГ вже формується надлишок пропозиції, а в 2026-2027 році він буде затоварений, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), в результаті введення в дію численних нових потужностей у Північній Америці, Африці, Катарі. Це робить скраплений газ конкурентоспроможним за ціною з трубопровідним.
    Міністр енергетики Альпарслан Байрактар ​​заявив у жовтні, що Туреччина має отримувати газ із усіх доступних джерел, включаючи Росію, Іран та Азербайджан, але зазначив, що американський ЗПГ є дешевшою альтернативою.

  • У Новосибірську сталася пожежа на території заводу

    У Новосибірську сталася пожежа на території заводу

    У Новосибірську горить складське приміщення біля ВАТ Завод припоїв. Про це повідомляють місцеві ЗМІ та ТГ-канали.
    Зазначається, що причина займання невідома.
    За даними МНС РФ, на місці працює 70 рятувальників та 23 одиниці техніки, туди ж відправили пожежний потяг.
    Як повідомляється, пожежу на складі в Новосибірську локалізовано на 2 тисячах квадратних метрів, попередньо постраждалих немає.
    Напрямки діяльності Новосибірського заводу

  • виробництво та забезпечення промислових споживачів на території Росії та країн СНД металопродукцією у вигляді припоїв, сплавів та бабітів
  • комерційні операції на ринку кольорових металів та сплавів (олово, свинець, цинк)
  • прокат кольорових металів (мідь, латунь, бронза, срібло, індій, вісмут, сурма, кадмій, олово, свинець, алюміній)
  • супутні складські послуги.
  • Серед споживачів продукції заводу на сайті вказано “оборонну промисловість”.

  • Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС

    Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС

    Численні порушення повітряного простору Євросоюзу є гібридною війною, спрямованою на роз’єднання ЄС та ослаблення підтримки України. Про це заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час промови у Європарламенті в середу, 8 жовтня.
    “Не варто робити помилку. Недавні вторгнення в наш повітряний простір є частиною зростаючої загрози. Настав час назвати речі своїми іменами. Це гібридна війна. Європа мусить мати можливість реагувати та захищати наш повітряний простір”, – наголосила європейська чиновниця.
    Фон дер Ляєн прямо назвала Росію ініціатором такої кампанії.
    “Росія хоче посіяти розбрат. Ми відповідаємо єдністю. Саме італійські пілоти в межах місії повітряного патрулювання НАТО супроводжували російські літаки з неба Естонії. Українські експерти діляться досвідом на передовій, щоб допомогти державам-членам протидіяти вторгненням дронів”, – наголосила голова ЄК.
    Вона заявила про значне зростання витрат на оборону ЄС до 800 млрд євро в межах стратегії Готовність 2030, дорожню карту якої незабаром презентує ЄК.
    Очільниця ЄК також загадала про такі складові проєкти, як Стіна дронів.
    “Нам потрібна система, яка є доступною та придатною для використання. Для швидкого виявлення, швидкого перехоплення та, за потреби, швидкої нейтралізації. Тут нам є чого навчитися в України. Як щодо можливостей, так і, що ще важливіше, щодо їхньої екосистеми швидких інновацій. І Україна готова підтримати наші зусилля”, – підсумувала європейська чиновниця.
    Як ми вже писали, в Норвегії в ніч проти понеділка, 6 жовтня, через інформацію про появу невідомих дронів була порушена робота аеропорту Осло.
    Медведєв назвав мету нальотів дронів на Європу