Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
“Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
“Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”.
Позначка: Росія
-
РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики
-
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”. -
Кремль вимагає “поваги до росіян” в Азербайджані
У відносинах Росії та Азербайджану настав “складний період”, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Втім, він висловив сподівання, що напруження мине. Про це інформує The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
“Нам дуже важливо, щоб в Азербайджані поважали росіян”, – заявив Пєсков.
Він також прокоментував намір Баку подати до Москви через катастрофу пасажирського літака AZAL, збитого над Чечнею: “Це право Азербайджану. Ми очікуватимемо офіційного вердикту всіх розслідувань”. -
Масова депортація українців з РФ: що відомо
На російсько-грузинському прикордонному пункті Верхній Ларс із червня відбувається гуманітарна криза. Там, застрягли близько сотні депортованих з РФ українців. Більшість з них – це колишні в’язні, проте серед утриманих є жінки та кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
Усіх українці утримують в підвалі буферної зони, практично без їжі та води. Детальніше про ситуацію – читайте в сюжеті. Що відомо Росія депортувала щонайменше 95 громадян України, повідомила правозахисниця, юридична радниця ГО Захист в’язнів України Ганна Скрипка. Всі вони застрягли на кордоні РФ та Грузії на КПП Верхній Ларс.
Серед тих, що утримуються є колишні ув’язнені з окупованих територій, люди з ВІЛ, туберкульозом, інвалідністю, а також сім жінок, кримчани, депортовані через відмову від громадянства РФ.
За словами Скрипки, ці люди вже зазнали порушень прав – серед них як депортовані з окупованих регіонів – Херсон, Запоріжжя, Донецьк, Луганськ, так і цивільні з Криму, що відмовилися отримувати російські паспорти.
Депортованих не годують та не надають медичної допомоги. Спальних місць не вистачає – їх менше 20. У приміщенні душно, стан багатьох погіршується, одна людина раніше вже опинилась у лікарні. Чому Грузія не приймає українців У МВС Грузії заявили, що відмовляються пускати українців на територію країни через держбезпеку. За даними відомства, більшість із них мають судимості за тяжкі чи особливо тяжкі злочини.
“Це підтверджується наданими довідками про звільнення з пенітенціарних установ. Крім того, вони самі заявляють, що відбували покарання у виправних установах Східної України за скоєні злочини. Відповідно, на користь держбезпеки їм було відмовлено у в’їзді на територію Грузії”, – йдеться у заяві.
При цьому волонтери і самі утримувані наголошують, що серед тих, хто перебуває на КПП, є ті, хто не скоїв жодних злочинів і не має судимості.
Підвал для депортованих українців, яким заборонили в’їзд до РФ, але при цьому через відсутність документів не пустили до Грузії, на КПП Верхній Ларс працює як мінімум з 2023 року. МВС Грузії стверджує, що запропонувало Україні забрати своїх громадян, але Київ начебто не прийняв рішення. Акція протесту У ніч на 21 липня близько 70 людей вийшли з підвалу на територію КПП з протестом. Українці вимагали забезпечити мінімальні умови – зокрема доступ до питної води. Учасники акції також запропонували розділити хворих на туберкульоз та здорових – зараз вони перебувають в одному приміщенні.
“Ми не витримуємо. Нас тримають тут тижнями. На вулицю – лише на кілька хвилин. Їжі не вистачає, води немає. Ми попросили хоча б зайти в Duty Free і купити води – нам відмовили”, – розповідають українці.
Після протесту на місце прибуло близько 30 озброєних спецпризначенців. Один з учасників протесту – українець, за свідченнями інших – був закутий у кайданки та виведений у невідомому напрямку. На території транзитної зони посилено охорону. Реакція Києва Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив Росію у використанні депортацій як інструменту тиску та запропонував Москві не депортувати українських громадян до кордону з Грузією, а передавати їх безпосередньо на кордон з Україною.
“Росія використовує депортацію українських громадян через Грузію як інструмент тиску. З червня Росія суттєво збільшила кількість депортованих українських громадян, здебільшого колишніх ув’язнених, до кордону з Грузією. Унаслідок цього десятки людей, багато з яких не мають належних документів, застрягли в транзитній зоні”, – зазначив Сибіга.
За його словами, зараз консули активно працюють над тим, щоб надати цим людям документи та забезпечити їхній транзит до України через Молдову.
“43 громадянина, включаючи колишнього політв’язня Андрія Коломійця, вже були евакуйовані цим шляхом. Однак інші досі перебувають у складних умовах на кордоні”, – додав Сибіга.
Водночас він зауважив, що “немає жодної гарантії, що Росія не збільшить кількість депортованих”.
Пізніше президента Володимир Зеленський заявив, що українські дипломати працюють над тим, щоби організувати транзит цим громадянам назад до України.
“Щодо громадян України, яких фактично “викидають” із російської території без документів та попередження як України, так і грузинської сторони. Зокрема, це українці, яких росіяни випускають із тюрем і таборів на контрольованій Росією території. Українські дипломати займаються організацією транзиту цих громадян нашої держави в Україну”, – сказав президент. -
Генштаб розповів про ситуацію на 11 напрямках
Від початку доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення українських підрозділів з російськими загарбниками. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в понеділок, 21 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбили 10 ворожих атак. Ще три боєзіткнення тривають досі.
На Куп’янському напрямку зупинено дві атаки в районах Голубівки та Зеленого Гаю.
На Лиманському напрямку відбулося 16 боєзіткнень поблизу населених пунктів Новий Мир, Карпівка, Колодязі, Ямполівка, Торське та у напрямку населених пунктів Серебрянка, Середнє, Шандриголове, Григорівка. Сім боєзіткнень тривають.
На Сіверському напрямку противник двічі атакував в районі Серебрянки.
На Краматорському напрямку противник шість разів йшов вперед у районі Білої Гори та у бік Предтечиного. Дотепер триває одне боєзіткнення.
На Торецькому напрямку загарбники вісім разів атакували в районах Диліївки, Романівки, Олександро-Калинового та в бік Катеринівки й Плещіївки. Два боєзіткнення тривають.
На Покровському напрямку 29 разів розпочиналися бої різної інтенсивності поблизу населених пунктів Удачне, Новоекономічне, Лисівка, Звірове, в бік Новоукраїнки, Покровська, Дачного, Мирнограда, Маяка. Дві ворожі атаки тривають дотепер.
На Новопавлівському напрямку агресори дев’ять разів намагалися йти вперед у районах населених пунктів Зірка, Піддубне, Мирне, Дачне та в бік населених пунктів Олександроград, Воскресенка. П’ять боєзіткнень ще тривають.
На Оріхівському напрямку окупанти тричі наступали у районі Кам’янського.
На Придніпровському напрямку відбулося одне боєзіткнення з окупантами, які атакували в бік Придніпровського. Ворог успіху не мав. -
В елітному підрозділі НАБУ викрили “крота ” ФСБ
У Києві затримано співробітника Центрального апарату НАБУ, який працює в найелітнішому, закритому підрозділі Д-2 та шпигував для російської спецслужби. Про це повідомила СБУ в понеділок, 21 липня.
“Підривну діяльність агента координував зрадник Дмитро Іванцов – заступник керівника охорони Януковича, який у лютому 2014 року допомагав президенту-втікачу перебратися до Росії, а сам залишився у Криму і вступив до лав окупантів та був завербований ФСБ”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що СБУ задокументувала щонайменше 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом від фігуранта Іванцову. Кріт використовував закриті бази даних правоохоронних органів України і збирав для ФСБ установчі дані українських силовиків та інших громадян. Проти них ворог планував теракти та спеціальні інформаційні операції. За кожне виконане завдання агент отримував від куратора гроші, які надходили на його банківську картку.
“Раніше співробітники Служби безпеки України повідомляли керівництво НАБУ про можливі ризики відносно вказаного співробітника. Втім, керівництво відомства не вжило жодних заходів реагування, а фігурант після цього продовжив роботу на займаній посаді та намагався знищити докази протиправної діяльності”, – заявили у спецслужбі.
Крота затримали після ґрунтовного документування його злочинів. У нього вилучили телефон і комп’ютерну техніку, які він використовував для контактів з куратором.
Наразі агенту РФ повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких і державна зрада (ч.1 ст.111 КК України). Зловмиснику загрожує до 15 років тюрми.
Дивіться фото: В елітному підрозділі НАБУ викрили “крота ” ФСБ
Раніше в понеділок стало відомо, що у детективів НАБУ проводять обшуки. СБУ та Офіс генпрокурора проводили спецоперацію з нейтралізації російського впливу на НАБУ.
Пізніше СБУ повідомила, що затримано Руслана Магамедрасулова – одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ. Його підозрюють за статтею про пособництво державі-агресору.
А в НАБУ заявили про 70 обшуків у своїх працівників. В бюро визнали, що ризик присутності агентів впливу РФ залишається актуальним для будь-якого органу влади, але “це не може бути підставою для зупинення роботи всієї інституції”. -
Гендиректор Ростеху і президент футбольного клубу ЦСКА отримали підозри
Генеральному директору російської державної корпорації Ростех та відомому російському підприємцю – президенту футбольного клубу ЦСКА (Москва) повідомлено про підозри в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Про це 21 липня повідомив Офіс генпрокурора.
За даними слідства, у 2019 році підозрювані сприяли вищому політичному керівництву держави-агресора у встановленні контролю РФ над територією та населенням окупованого Криму у сфері енергетики. Це робилось для забезпечення генерації електроенергії військових частин і підрозділів, які задіяні у збройній агресії проти України, шляхом будівництва та введення в експлуатацію Балаĸлавської (Севастопольская ПГУ-ТЭС) і Таврійської ТЕС (Симферопольская ПГУ-ТЭС).
Підозрювані долучили підприємство АО КБАЛ ім. Л.Н. Кошкіна до переліку організацій, які приєдналися до єдиного положення про закупівлі державної корпорації Ростех, з метою організації виготовлення різних видів патронів, а також постачання технологій та обладнання для їх виробництва. Внаслідок цього з 2022 року по теперішній час до підрозділів збройних формувань РФ постачаються бойові припаси.
Гендиректор Ростех прозвітував прем’єр-міністру РФ про роботу державної корпорації за 2022 рік на офіційному каналі уряду РФ у відеохостингу YouTube, під час якого, відповідно до висновку комісійної судової лінгвістичної експертизи, виправдовував збройну агресію РФ проти України. -
Серед росіян побільшало невдоволених владою – опитування
Шокове підвищення комунальних тарифів – рекордне за останні 10 років – збільшило рівень соціального невдоволення росіян. В багатьох регіонах підвищення склало понад 10%. Про це свідчить опитування ФОМ, проведене в період з 29 червня по 13 липня.
Частка громадян, яким “доводилося чути від знайомих критичні висловлювання в адресу влади”, збільшилася з 25% до 30%.
Частка респондентів, яким “не доводилося” чути критики влади, зменшилася з 71% до 66%, тобто на 5 процентних пунктів за два тижні, що стало сильним спадом з початку серпня 2024 року, коли Збройні сили України вторглися в Курську область.
Частка росіян, які особисто незадоволені або обурені діями влади, зросла на 3 п.п. — 19% до 22%, що також стало найзначнішим зростанням з перших тижнів серпня 2024 року.
Зниження рейтингів влади державні соціологи зафіксували після різкого підвищення комунальних тарифів, на яке скаржаться 38% громадян.
У середньому по Росії з 1 липня тарифи зросли на 13,4%. В деяких регіонах індексація виявилася ще вищою: на 15% – у Москві, на 18,3% – в Московській області, на 19,2% – на 19,8% в Архангельській області, на 21% – в Пермському краї.
Загальноросійський рекорд встановив Іжевськ, де тарифи в одночасно злетіли на 38%. -
Кремль озвучив тему третього раунду переговорів
У Москві підтверджують свою зацікавленість у проведенні третього раунду переговорів з Україною. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі місцевим пропагандистам в понеділок, 21 липня.
“Є наш проект меморандуму, є проект меморандуму, який переданий українською стороною. Має бути обмін думками і переговори щодо цих двох проектів, які поки, скажімо так, є абсолютно діаметрально протилежними”, – заявив він і додав, що “передбачається велика дипломатична робота”.
Пєсков анонсував, що жодних змін у російській переговорній команді не буде.
“Ви знаєте, що ми виступаємо за проведення третього раунду. Як тільки буде розуміння щодо дат, ми вас одразу проінформуємо”, – резюмував він.
У свою чергу видання Independent Turkce сьгодні повідомило з посиланням на джерела, що делегації України і РФ можуть зустрітися цього тижня у Стамбулі – у середу чи четвер. -
Росія наростила експорт золота в Китай
Експорт дорогоцінних металів з Росії в Китай практично подвоївся в першій половині 2025 року. Це стало можливим завдяки рекордним цінам на золото, повідомляє інформагентство Bloomberg.
За даними від митної служби Китаю, імпорт до Китаю російських руд і концентратів дорогоцінних металів, включно із золотом і сріблом, зріс на 80% до 1 млрд доларів порівняно з аналогічним періодом торік.
Ціни на злитки цього року зросли приблизно на 28%, через геополітичні ризики й торговельну напруженість, а також закупівлі з боку центральних банків і біржових інвестиційних фондів.
Росію, другого за величиною виробника золота у світі з річним обсягом видобутку понад 300 тонн, відсторонили від західних торгових центрів – Лондона та Нью-Йорка – після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Банк Росії, раніше найбільший у світі центральний банк-покупець золота, не відновив великомасштабних закупівель, унаслідок чого Китай залишається одним із небагатьох великих ринків, що залишилися для країни.
Золотодобувачі в Росії також дістали підтримку завдяки зростаючому внутрішньому роздрібному попиту, який у 2024 році досяг рекордного рівня, оскільки росіяни звернулися до дорогоцінних металів для захисту своїх заощаджень.
Як ми вже писали, за даними Служби зовнішньої розвідки України, у Фонді національного добробуту Росії із 150 млрд доларів, які були до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, залишилося 38 млрд доларів.
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні