Адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела у середу, 17 грудня.
“За словами осіб, обізнаних з питанням, США готують новий раунд санкцій щодо російського енергетичного сектора для посилення тиску на Москву на випадок, якщо Росія відхилить мирну угоду з Україною”, – йдеться у публікації.
Вказано, що зараз США вивчають варіанти на кшталт застосування заходів проти суден так званого “тіньового флоту” Росії, що використовується для перевезення нафти, а також проти торгових компаній, які сприяють транзакціям.
Джерела зазначили, що заходи можуть оприлюднити вже цього тижня. Однак, як пояснили співрозмовники агентства, право вирішального голосу щодо санкцій залишається за президентом США Дональдом Трампом.
Співрозмовники Bloomberg додали, що глава Мінфіну США Скотт Бессент обговорював цю тему раніше цього тижня з послами європейських держав.
У американському Мінфіні цю інформацію коментувати не стали.
А речник Кремля Дмитро Пєков сьогодні вранці заявив, що “будь-які санкції шкодять справі налагодження відносин, це очевидно”.
Раніше в середу стало відомо, що чотири сенатори від обох партій США внесли до Сенату законопроєкт, який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
Як відомо, у жовтні США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України. Це різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Своя сорочка ближча: США дозволяють нищити нафтову галузь Росії
Позначка: Росія
-
США готують нові санкції проти Росії – ЗМІ
-
Рекордні падіння поставок нафти б’ють по бюджету РФ – ЗМІ
Російський бюджет зазнає подвійного удару через падіння обсягів поставок нафти та постійне зниження цін. Ці фактори призвелидо найнижчого рівня експорту нафти з січня 2023 року, повідомило у вівторок, 16 грудня, агентство Bloomberg.
Зазначається, що в останній місяць фіксувалися найбільші з початку широкомасштабної війни тижневі падіння поставок нафти. А до них ще додалися проблеми з доставкою.
“Розвантаження вантажів виявилося ще більшим викликом, оскільки вартість перевезення нафти морем з кінця серпня зросла на 40%, а щонайменше 20 вантажів, завантажених у західних портах країни у вересні та жовтні, досі не доставлено”, – йдеться у публікації.
Агентство повідомляє, що “численні танкери зникли з систем стеження в архіпелазі Ріау, на північний схід від Сінгапуру, улюбленому місці для перевантаження підсанкційних іранських барелів між суднами, яке стає все більш популярним серед перевізників московської нафти”. Дані стеження свідчать, що з листопада там відбулося щонайменше шість перевантажень російських вантажів, а цього місяця в цьому районі зникли ще шість повністю завантажених танкерів.
Більше 170 мільйонів барелів російської нафти зберігається в танкерах, що на 40% більше, ніж наприкінці серпня. За даними Bloomberg, що відстежує судна, за чотири тижні до 14 грудня Москва відвантажувала 3,61 мільйона барелів на день. Це на 70 000 менше, ніж за період до 7 грудня, що пояснюється зниженням щотижневих відвантажень на 1,24 мільйона барелів на день.
Одинадцяте поспіль падіння цін на нафту посилило труднощі Росії.
“Падіння доходів Москви збігається з посиленням дипломатичного тиску США на Україну та її європейських союзників з метою укладення мирної угоди, навіть попри те, що Кремль продовжує бомбардувати газову та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни”, – пише Bloomberg.
При цьому зазначається, що Україна, у свою чергу, продовжує завдавати ударів по нафтових активах Росії, поширюючи свої атаки на виробничі платформи в Каспійському морі та вражаючи все більше танкерів, що перевозять російську нафту.
Напередодні повідомлялося, що світові ціни на нафту марки Brent впали нижче психогічної межі у $60 за барель. Це сталося вперше з 5 травня поточного року.
В Росії спрогнозували погіршення економічної ситуації у 2026 році -
У РФ атакований черговий НПЗ
У Росії в ніч проти середи, 17 грудня, безпілотники атакували нафтопереробний завод у Слов’янську-на-Кубані, що в Краснодарському краї. У соцмережах повідомляють, що на заводі сталася пожежа.
У Telegram-каналах писали, що з 00:45 у місті чули постійні вибухи. Також були опубліковані відео, на яких, як стверджується, зафіксований момент атаки на НПЗ. На кадрах також видно заграву від пожежі і дим. Також чутно числені звуки пострілів – вочевидь намагання ППО збити дрони. Слов’янський НПЗ станом на 2025 рік переробляє сиру нафту та конденсат із річною потужністю понад 5,2 млн тонн. Востаннє він був атакований 30 листопада 2025 року.
Напередодні повідомлялося, що Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Також Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня.
Перед цим внаслідок атаки безпілотників 5 грудня призупинив переробку нафти Сизранський НПЗ. -
Стармер наказав терміново перевірити іноземне втручання у політику – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер ініціював термінову перевірку масштабу іноземного втручання у британську політику. Таке розпорядження було зроблене на тлі підготовки змін до законодавства щодо посилення правил політичних пожертвувань, повідомляє у вівторок, 16 грудння, Sky News.
“Міністри ініціювали швидке розслідування щодо чинних фінансових правил щодо пожертв та виборчих гарантій, про результати якого буде повідомлено наприкінці березня”, – інформує Sky News.
Зазначається, що розслідування є прямою реакцією на ув’язнення Натана Гілла, колишнього лідера партії Reform UK в Уельсі, який зізнався, що прийняв десятки тисяч фунтів готівкою за проросійські заяви в ЗМІ та Європейському парламенті.
У цій справі офіцери заявили, що, на їхню думку, деякі особи, причетні до неї, мають прямий зв’язок із російським диктатором Володимиром Путіним.
Перегляд очолить Філіп Райкрофт – колишній постійний секретар департаменту з Brexit. За словами чиновників, він має оцінити ефективність чинних правил і запропонувати можливі зміни. Очікується, що звіт буде представлено наприкінці березня. -
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Без перемир’я на Різдво. РФ проти
Росія відкинула заклик канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до перемир’я у війні проти України на час Різдва. Кремль заявив, що таке перемир’я залежатиме від того, чи буде досягнуто мирної угоди.
Перемир’я не буде
“Ми будемо робити все, щоб звертатися далі до росіян, до російського уряду, щоб хоча б на час Різдва припинити бойові дії. Тому що протягом останніх тижнів і місяців війна в основному знищує цивільне населення, садочки, школи, це терор цивільного населення в Україні. І, можливо, російський уряд має залишки людяності і може залишити людей у спокої на кілька днів хоча б протягом Різдва”, – заявляв Мерц.
Він припускав, що якщо таке перемир’я відбудеться, це може бути початком конструктивних тверезих переговорів, які приведуть до тривалого миру в Україні.
“Ми хочемо миру. Ми не хочемо перемир’я, щоб дати перепочинок Україні і підготуватися до продовження війни”, — сказав представник Кремля Дмитро Пєсков.
Росія вже не раз відмовлялася від пропозицій перемир’я або припинення вогню.
“Ми хочемо зупинити цю війну, досягти наших цілей, забезпечити наші інтереси і гарантувати мир в Європі на майбутнє”, — сказав також Пєсков.
Що далі з переговорами
Після переговорів України і США в Берліні американська сторона планує взаємодію з Москвою, після чого має знову відбутися американо-українська зустріч – ймовірно, вже наступних вихідних.
“Далі Сполучені Штати Америки, я думаю, найближчими днями проведуть консультації з росіянами, а після цього проведуть консультації з президентом США, після цього наші команди зустрінуться. Я думаю, наші переговорні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом – думаю, може, навіть на вихідних”, – сказав він.
“А далі, після, відповідно, цієї зустрічі, буде видно. Будемо думати про зустріч на рівні лідерів, принаймні з президентом Сполучених Штатів… Я думаю, що коли ми доопрацюємо документи або наблизимося ближче до остаточного варіанту документів, – ми з ним зустрінемося”, – додав Зеленський.
Крім того, Зеленський на брифінгу згадав, що хотів би провести зустріч у такому форматі, як це було в Берліні, у Києві.
“Ми зустрілися у такому форматі вперше… Я хотів, щоб і Стів (Віткофф), і Джаред (Кушнер), і Гринкевич (головнокомандувач Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич), головний військовий представник команди Сполучених Штатів, і інші – я дуже хотів, щоб ми в цьому колі спілкувалися у Києві. Я знаю, що з тих чи інших причин американська команда не приїхала до нас. У мене до них немає жодних питань”, – сказав він.
Зеленський зазначив, що незважаючи на багато раундів детальних переговорів про можливі гарантії безпеки, деякі питання залишаються невирішеними – зокрема, щодо того, чи будуть ці гарантії безстроковими.
“Я не можу сказати, на скільки років це, і чи будуть ті чи інші гарантії обмежені якимись строками. Ми це ще не обговорюємо”, – заявив він, розповідаючи про переговори з США.
Натомість Зеленський зазначив, що ключовою і дуже важливою для України вимогою є те, що ці гарантії “повинні бути проголосовані в Конгресі США”. “Ми віримо, що такі (ратифіковані Конгресом) гарантії працюватимуть”, – пояснив він.
Володимир Зеленський повторив тезу про те, що обговорювані гарантії безпеки побудовані за принципом статті 5 Вашингтонського договору НАТО, хоча не деталізував, що саме вкладається в цей термін.
Втім, навіть у разі погодження гарантій Україна не матиме впевненості в тому, що агресія точно не повториться, пояснив президент. Тому окремою позицією в переговорах щодо гарантій безпеки є порядок дій партнерів у разі, якщо незважаючи на наявні гарантії, Росія здійснить новий напад на Україну.
“Ми хочемо розібрати, як реагуватимуть партнери на повторну агресію. Повірте, я ставлю партнерам не дуже комфортні питання, – розповів він, – Також, якщо буде агресія, як реагуватимуть Сполучені Штати Америки? Як діятимуть партнери європейські? Як реагуватиме світ? Санкції, зброя, відповіді на морі, на полі бою тощо.”.
Крім того, президент Зеленський на пресконференції кілька разів підкреслив, що окремою гарантією безпеки, на думку України, є членство в Європейському Союзі, “тому що це геополітичне рішення”.
Пєсков заявив, що Москва поки не отримала інформації про результати переговорів, що відбулися в Берліні, щодо плану припинення війни в Україні. -
Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський. -
Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву
Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Путін ухвалив вилучення житла в окупованих регіонах України
Окупаційна “влада” в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях здобула право вилучати житло українців, що втекли від війни, до 2030 року. Відповідний закон підписав 15 грудня російський диктатор Володимир Путін, повідомляє The Moscow Times.
“Житлові будинки, квартири та кімнати, які мають ознаки безгосподарного майна”, що перебувають на захоплених територіях, визнаватимуться власністю регіонів або їх муніципалітетів. Критерії “безхазяйності” визначать самі окупаційні адміністрації за погодженням з Росреєстром та Росмайном.
Утім, навіть відсутність даних про власника або неможливість встановлення його за наявними документами не буде перешкодою для вилучення.
Законом передбачено різні варіанти використання конфіскованого майна. Його можуть передати громадянам Росії, які проживають на окупованих територіях і втратили житло “через бойові дії, диверсії, теракти чи акти агресії проти РФ”.
“Влада” також може виділяти вилучені об’єкти як службове житло держслужбовцям, військовим, чиновникам, працівникам правоохоронних органів, вчителям та лікарям.
В націоналізованій нерухомості дозволено розміщувати (за договором соцнайму) місцевих жителів, “які перебувають на обліку як нужденні”. Після них відкриється шлях до приватизації.
У законі йдеться про компенсації, на які можуть претендувати колишні власники квартир та будинків, що втратили право власності. Проте мовиться тільки про тих, хто дістав собі громадянство Росії. Порядок компенсацій визначить окупаційна влада.
Контролювати вилучення та розподіл “безгосподарного” житла буде команда віце-прем’єра РФ Марата Хуснулліна, який очолює наглядову раду Фонду розвитку територій. -
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.