У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.
Позначка: Росія
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
-
РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ
Росія розгорнула мережу підводних сенсорних систем у Арктиці та Балтійському морі, для відстежування іноземних підводних човнів й захисту власного флоту. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Der Spiegel з посиланням на The Washington Post та інші західні медіа.
При цьому зазначається, що Росія активно використовує для цього обладнання західного виробництва – зокрема, підводні антени та безпілотники.
Система під кодовою назвою Гармонія діє у Баренцевому морі й, за даними розслідування, поширюється далеко за його межі. Її елементи можуть бути розміщені навіть у Балтійському морі – зокрема, поблизу місця аварії порома Естонія, де пірнання заборонене на знак пам’яті про жертв трагедії 1994 року.
Експерти вважають, що Росія створює “підводний щит” для захисту своїх арктичних баз і ядерних підводних човнів. Мережа сенсорів утворює “невидимий пояс” між Мурманськом, архіпелагами Нова Земля та Земля Франца-Йосипа, що має ускладнити пересування субмарин НАТО та забезпечити Кремлю перевагу у виявленні цілей.
“Проєкт має передусім оборонне значення – для захисту ядерного потенціалу й портів у разі війни, але може бути використаний і для наступальних цілей”, – зазначив військовий аналітик Алессіо Паталано з King’s College London.
Розслідувачі нагадують, що Росія почала закупівлю західних систем гідроакустичного спостереження ще у 2015 році – невдовзі після окупації Криму, що свідчить про довготривалу стратегію Кремля з мілітаризації Арктики.
На тлі цих повідомлень міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про повернення активності російських підводних човнів до рівня часів Холодної війни.
За його словами, це – черговий доказ зростання російської агресії по всій Європі, а не лише проти України. -
Путін твердо налаштований продовжувати війну – ЗМІ
Розвідка США в жовтні надала членам Конгресу аналітику, згідно з якою російський диктатор Володимир Путін як ніколи сповнений рішучості продовжити війну проти України і здобути перемогу на полі бою. Про це у вівторок, 28 жовтня, пише NBC News із посиланням на високопоставлених американських чиновника і представника Конгресу.
Зазначається, що ця оцінка відповідає тому, як американські та західні розвідки оцінювали позицію Росії з лютого 2022 року, коли Путін віддав наказ про неспровоковане вторгнення в Україну.
Водночас чиновник і конгресмен кажуть, що Путін зараз займає більш тверду позицію, ніж будь-коли.
Згідно з даними розвідки, зіткнувшись із важкими втратами російських військ та економічними труднощами всередині країни, диктатор РФ прагне утримати українські території та розширити вплив своєї країни, щоб виправдати людські та фінансові втрати.
Видання пише, що Білий дім відмовився коментувати нещодавню оцінку розвідки, але вказав на публічні заяви президента Дональда Трампа про зусилля з досягнення миру.
“Як заявив президент, це колосальні санкції проти двох великих нафтових компаній, які, як він сподівається, допоможуть покласти край війні. Він ясно дав зрозуміти, що настав час припинити вбивства й укласти угоду про припинення війни”, – йдеться в заяві чиновника.
Він додав, що США продовжуватимуть виступати за мирне врегулювання війни, а “досягнення міцного миру залежить від готовності Росії вести сумлінні переговори”.
Як повідомлялося, минулого тижня США запровадили санкції проти російських нафтових компаній – Роснефть та Лукойл. Це був перший великий пакет фінансових санкцій проти Росії з моменту вступу Трампа на посаду.
Трамп готує нові санкції проти Росії – посол США -
Соцмережі пишуть про атаку на ще один НПЗ у Росії
У ніч проти середи, 29 жовтня, безпілотники атакували НПЗ поблизу Йошкар-Оли, що в російській республіці Марій Эл. Кадри з пожежею публікує низка Telegram-каналів.
Exilenova+ геолокувала фото з наслідками прильотів. За даними каналу, це – селище Табашино, що знаходиться у 40 км від Йошкар-Оли. Там розташований ТОВ Марійський нафтоперегінний завод.
Зауважимо, що відстань від України до Йошкар-Оли перевищує 1200 км. Потужність Марійського заводу з переробки нафти сягнула 1250 тисяч тонн на рік. Марійський НПЗ є одним із найбільших підприємств Республіки Марій Ел. Його доля у зовнішньому експорті республіки складає 70%.
Як повідомлялося, цієї ночі у Росії безпілотники атакували НПЗ в Ульяновській області та хімзавод у Ставропольському краю.
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ -
У РФ палає НПЗ і хімзавод – соцмережі
У ніч проти середи, 29 жовтня, безпілотники атакували НПЗ у селищі Новоспасське Ульяновської області Росії. На місці прильоту сталася видовищна пожежа. Також повідомляється про атаку на хімзавод у Будьоновську, що у Ставропольському краю. Кадри пожеж публікує низка Telegram-каналів.
Так, у Новоспасському, де розташований нафтопереробний завод НС-Ойл, місцеві жителі чули щонайменше 5-8 вибухів. Зазначимо, що селище знаходиться за 700км від українського кордону.
За даними каналу Supernova+, удар прийшовся по установці АВТ-200.
Окрім того, повідомляється про пожежу в районі хімічного заводу Ставролен у Будьоновську, що у Ставропольському краю Росії.
Тим часом Росавіація попереджає про тимчасове припинення роботи аеропортів Краснодара, Ульяновська та Казані. -
У Москві знову скаржаться на атаку дронів
Столицю країни-агресорки Москву ввечері у вівторок, 28 жовтня, атакували дрони. У Міноборони РФ заявили про нібито збиття трьох БпЛА на підступах до столиці.
Про це також заявив мер Москви Сергій Собянін. За його словами, на місці падіння уламків працюють екстрені служби.
У Росавіації попереджали про тимчасове призупинення роботи аеропортів Домодєдово та Жуковський. Пізніше повідомлялося про відновлення роботи аеропорту Домодєдово.
Як повідомлялося, увечері 26 жовтня Москву атакували невідомі безпілотники. Російська влада традиційно заявляла, що всі дрони нібито були збиті, але жителі міста повідомляли про численні вибухи в різних частинах столиці. -
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Росіяни вп’яте з початку війни збили власний гелікоптер
Російські сили протиповітряної оборони помилково збили власний бойовий гелікоптер Ка-52 під час відбиття атаки українських безпілотників на територію РФ. Про це пише The Moscow Times із посиланням на кілька Z-каналів у вівторок, 28 жовтня. Зазначається, що інцидент стався, ймовірно, через помилку винищувача, який прийняв гелікоптер за український безпілотник. “Збито Ка-52(52М), на жаль, не без втрат в особовому складі. Збитий своїми начебто – винищувач відпрацював. Відомо, що переплутали з БпЛА, мабуть, він поряд був, потрапили просто не у того. З інцидентом та його причинами розбираються”, – йдеться у повідомленні одного з Z-каналів. Це вже як мінімум п’ятий випадок, коли російська армія втрачає гелікоптер через “дружній вогонь”. У червні 2024 року над Анапою російська система ППО збила гелікоптер Ка-29. Тоді загинув увесь екіпаж – чотири особи.
За підрахунками The Insider, всього за час війни від “дружнього вогню” Росія втратила як мінімум 17 літальних апаратів, включаючи 12 літаків та п’ять вертольотів. Серед них – чотири Су-35, три Су-34, два А-50, по одному Су-27, Су-30 та Іл-22, а також два Ка-52, Ка-29, Мі-24 та Мі-8.
-
Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник
Випробування Росією ракети Буревісник є тривожним сигналом, але країни НАТО та партнери не дозволять залякати себе. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, передає Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.
“Ця зброя не спрямована безпосередньо проти нас, але вона має стратегічне значення для Росії. І це тривожний сигнал – те, наскільки багато уваги приділяється цим розробкам. Те, що ми дізналися за останні дні, – це ще не повна історія щодо цієї потенційної ракети, адже випробування її були досить суперечливими”, – сказав він. Стере зазначив, що Норвегія вже давно уважно стежить за випробуваннями російських військових технологій на Півночі, адже знаходиться за 100 кілометрів від найбільшого у світі ядерного арсеналу.
“Ми добре знаємо, що означає бути сусідом Радянського Союзу та Росії, і нас зміцнює наявність власної оборони, яка зараз розбудовується, а ще більше – партнерство зі Швецією та Фінляндією в НАТО, що забезпечує взаємосумісність у плануванні оборони на Півночі… Якщо ми виконуємо свою роботу належним чином, ми не становимо загрози для жодної іншої країни, але й ніхто не повинен мати ілюзій, що може загрожувати нам”, – підкреслив глава уряду Норвегії.
Його фінський колега Петтері Орпо своєю чергою підкреслив: “Ми не боїмося, ми готові”.
Прем’єр Фінляндії відзначив як позитив те, що в дорожній карті зі зміцнення європейської оборони Росію чітко визначено як загрозу номер один.“І це справді важливо, адже так воно і буде. Коли війна в Україні закінчиться, очевидно, що Росія перемістить свої військові сили до західних кордонів – безпосередньо за нашими межами”, – наголосив він.
-
Індія та Росія підписали угоду про виробництво літаків
Індійська державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd. заявила 28 жовтня про підписання угоди з російською Об’єднаною авіабудівною корпорацією (ОАК) на виробництво цивільних пасажирських літаків SJ-100. Про це повідомляє Bloomberg.
В заяві не повідомляється, чи включає підписана угода передачу технологій Індії або вкладання інвестицій.
Зазначається, що це оголошення було зроблено безпосередньо перед запланованим на грудень візитом Путіна до Індії, у той час, як зв’язки між двома країнами перебувають під пильною увагою і свідчить про те, що зв’язки між Москвою та Нью-Делі залишаються міцними, незважаючи на зростаючий тиск з боку Білого дому.
Як повідомляється, у рамках угоди HAL матиме права на виробництво двомоторних вузькофюзеляжних літаків SJ-100 для індійських клієнтів.
Це буде перший випадок, коли в Індії буде вироблено повноцінний пасажирський літак. Як пише видання, угода підтримує прагнення прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді щодо збільшення місцевого виробництва та може забезпечити більше літаків для короткомагістральних сполучень, оскільки Індія планує подвоїти кількість аеропортів до 350 до 2047 року.