Державні нафтопереробні компанії Індії Indian Oil та Bharat Petroleum закупили російську нафту для постачань у січні, використовуючи доступні обсяги та знижки від постачальників, які не підпадають під санкції. Це стало відомо за даними Bloomberg. Зафрахтовано невизначену кількість вантажів зі знижкою близько 5 доларів за барель від нових торгових організацій. Це вище, ніж знижка місяць тому, яка становила 3 долари за барель. Індійські компанії підтверджують поступове повернення до російської нафти, хоча загальні обсяги ще обмежені через нестабільність санкційного середовища. Індія планує закупити не більше третини від загальних обсягів закупівель нафти цього року, що складає не більше 600 тис. барелів на день. Ціна на нафту для Індії становитиме в середньому 40-45 доларів за барель, оплата проводитиметься дирхамами ОАЕ та доларами США. Деякі індійські компанії, такі як Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., уникнуть закупівлі російської нафти. Reliance Industries також припинив переробку російської нафти на частині свого заводу Jamnagar. Загалом, попит на російську нафту зменшився, що призвело до великих знижок вартості.
Позначка: Росія
-
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У Росії спостерігається подальше зниження ділової активності в оборонній промисловості. Індекс PMI в листопаді впав до 48,3 пункту, що свідчить про шостий місяць поспіль спаду. Це пов’язують з різким зниженням виробництва та скороченням нових замовлень. Крім того, зменшення попиту призвело до зменшення закупівель сировини та комплектуючих, що поширило проблеми на інші сектори. Також погіршилася логістика через збільшення строків постачання та зменшення закупівель. Витрати російських виробників зросли найшвидшими темпами з травня, що спричинило підвищення відпускних цін. Показники ділового клімату Банку Росії також фіксують зростання витрат і цінових очікувань. У цілому, економічна ситуація в Росії погіршується, і це може бути пов’язано зі скороченням соціальних програм та збільшенням витрат на армію.
-
Путін підписав бюджет РФ з 40% витрат на армію
Глава Російського Кремля, Володимир Путін, підписав федеральний бюджет на 2026 рік, де майже 40% усіх витрат спрямовано на армію та силові структури, в той час як лише 25% бюджету виділено на соціальні програми. Це найвищий рівень витрат на оборону з часів колишнього СРСР. Зазначається, що санкції проти Росії призвели до значного зниження доходів від нафти й газу, що спричинило великий дефіцит у бюджеті – 1,6% ВВП. Кремль зменшує видатки на соціальні програми та вводить нові податки, включаючи підвищення ПДВ та збори для бізнесу та громадян. Це призвело до тиску на населення через збільшення податкового навантаження та скорочення соціальних послуг. У результаті таких дій бюджет підтверджує, що для Кремля пріоритетом залишається війна навіть за рахунок економічної деградації та погіршення умов життя власного населення.
-
Путін запровадив безвіз для громадян Китаю
Глава Росії Володимир Путін підписав указ про введення безвізового режиму для громадян Китаю, що дозволить їм в’їжджати до Росії без візи з 1 грудня. Китайці зможуть перебувати в Росії до 30 днів для туристичних, ділових, наукових, культурних та інших подій. Безвізовий режим буде діяти до 2026 року за принципом взаємності. Також наголошено, що для робочих поїздок, журналістів та інших цілей віза залишається обов’язковою. Крім того, Китай також ввів безвізовий режим для росіян, поширений на туристичні, ділові та інші поїздки до 2026 року, що є відповіддю на подібні заходи Росії.
-
У Кремлі назвали дату зустрічі Путіна і Віткоффа
Після переговорів з українською делегацією у Флориді, спеціальний посланник президента США Дональда Трампа, Стів Віткофф, збирається вирушити до Москви на зустріч з російським президентом Володимиром Путіним. Зустріч запланована на 2 грудня і відбудеться в другій половині дня. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив цю інформацію, додавши, що кадри початку зустрічі будуть опубліковані, але про результати розмов говорити ще рано. Кремль також заявив, що не планує робити жодних заяв через ЗМІ, оскільки вони цікавляться успіхом процесу.
-
У ПАР заарештували вербувальника найманців на війну проти України
У Південно-Африканській Республіці заарештували ще одного підозрюваного у вербовці найманців на війну проти України. Про це повідомила Поліцейська служба ПАР в неділю, 30 листопада.
“Ще один підозрюваний був заарештований підрозділом Яструбів по боротьбі з державними злочинами у зв’язку з розслідуванням, що триває відносно того, як південноафриканці були залучені до війни між Росією та Україною”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що всі п’ятеро підозрюваних постануть перед судом 1 грудня. Їм висунуть звинувачення у порушенні закону ПАР про іноземну військову допомогу. -
У Херсоні семеро поранених через російські обстріли
Внаслідок російських обстрілів у Херсоні в неділю постраждали семеро цивільних. Про це повідомила регіональна прокуратура 30 листопада.
Російська армія атакувала населені пункти області авіацією, артилерійською, мінометною зброєю та РСЗВ, дронами різного типу. Станом на 17:30 відомо, що від наслідків ворожих атак травмовано сімох мирних жителів, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що всі постраждалі – жителі Херсона, які потрапили під дронові атаки та артилерійський вогонь.
“Пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, господарські приміщення, гаражі та автотранспорт”, – додали у відомстві.
Розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч.1 ст.438 КК України). -
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5. -
Дрони уразили два танкери тіньового флоту РФ – ЗМІ
Морські дрони Служби безпеки України SeaBaby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, що належать тіньовому флоту РФ. Про це 29 листопада повідомляє Укрінформ з посиланням на джерело в СБУ.
Зазначається, що це була спільна операція 13 Головного Управління військової контррозвідки СБУ з Військово-морськими силами України.
По суднах успішно відпрацювали модернізовані морські дрони Sea Baby. Вони можуть долати великі дистанції та оснащені посиленими бойовими частинами.
Після влучань обидва танкери отримали критичні пошкодження та фактично виведені з експлуатації. Це завдасть суттєвого удару по транспортуванню російської нафти.
Під час атаки підсанкційні судна йшли порожніми – вони прямували на завантаження у порт Новоросійськ.