Позначка: Росія

  • Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Місія неможлива Спецпредставник президента Росії Кирило Дмитрієв, котрого кремлівський диктатор Путін терміново послав до Вашингтона після запроваджених санкцій США, заявив про “титанічні спроби”зірвати діалог Кремля з американською стороною. “Ми бачимо титанічні спроби зірвати будь-який діалог Росії та США, внести дуже багато дезінформації”, – наголосив Дмитрієв. За його словами, нині нібито відбуваються спроби заблокувати донесення інформації щодо позиції Кремля до керівництва США. “Зокрема, ми підтверджуємо, що вирішення українського конфлікту можливе лише при викоріненні причин цього конфлікту”, – зазначив посланець Путіна. Але при цьому він не уточнив, з ким саме веде перемовини – лише вказавши, що вони відбуваються “у дуже серйозному тоні, у дуже серйозний час”. Правда, така конспірація недоречна: відомо, що контактом у Вашингтоні є його бізнес-партнер і друг президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. “Ми налаштовані на конструктивний діалог і на чітке донесення позиції Росії щодо багатьох пунктів. Так, Росія хоче мирного рішення, але безумовно поваги до всіх інтересів Росії”, – додав Дмитрієв. Й – найголовніше – він “викотив” американцям “простий” план РФ по припиненню війни, що містить всього три пункти: гарантії безпеки ля України (що вже само по собі є оксюмороном, якщо РФ їх “забезпечує”); територіальне питання в регіонах з російськомовним населенням; питання нейтралітету України, “яке є важливим для безпеки Росії”
    Водночас представник Кремля заперечив російські удари по цивільних українцях, у том числі й знищення приватного дитячого садку в Харкові днями. А також відмовився визнавати очевидні проблеми російської економіки, котрі вже не сховаєш закриттям статистики або бравурними офіційними реляціями про успіхи.
    Що ж, попри все невизнання Путіним реальності, візит Дмитрієва до США недарма збігся з оголошенням нових американських санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній – кроком, котрий має на меті посилити тиск на Кремль і змусити Путіна зупинити агресію. Внаслідок цього Індія повністю, а Китай частково призупиняє закупівлю російської нафти, про це відзвітував сам Трамп. Тож у Москві таки перелякалися.
    Але, попри свіжі американські санкції, Дмитрієв заявив, що діалог між Москвою і Вашингтоном триватиме, лише “за умови поваги до інтересів Росії”.
    То чи вдасться РФ вчергове викрутитися, або ж ситуація для росіян дійсно заходить у глухий кут?
    Цього разу навряд чи, вважають фахівці – спираючись, зокрема, на заяви американських офіційних осіб. Так, міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю для CBS News заявив, що посланник глави Кремля є російським пропагандистом, який бреше про наслідки санкцій.
    Разом із тим у Бессента запитали, чи помиляється посланник Путіна, і коли Росія реально відчує наслідки нових санкцій. “Що ж, я думаю, Росія відразу ж відчує удар. Можу вам сказати, що ми вже бачили, як Індія повністю припинила закупівлі російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – заявив глава Мінфіну США. Старий спосіб і козир перед Китаєм Відчуваючи неминучість провалу, Путін, перевдягнувшись у сталінський френч, вдався до старого перевіреного способу – лякати Захід “ядеркою”.
    У такому вигляді він і заслухав доклад глави російського Генштабу Валерія Герасимова про появу у Росії нової зброї – ракет 9М730 із ядерною енергетичною установкою Буревісник. Герасимов повідомив Путіна, що під час випробувань 21 жовтня ракета подолала відстань до 14 тисяч км, провівши у повітрі близько 15 годин. На пропагандистському телеканал Росія-1 розповіли, що ракета запускалася літаком стратегічної авіації РФ з аеродрому Українка в Амурській області. Телеканал також показав кадри, на яких вивозять замасковану тканиною ракету.
    З моменту першого оголошення про Буревісник у 2018 році Путін позиціонував цю зброю як відповідь на вихід Вашингтону у 2001 році з Договору про обмеження систем протиракетної оборони та розширення НАТО, нагадав журналіст і блогер Майкл Накі на своєму YouTube-каналі.
    Заява Путіна – це його перше серйозне брязкання ядерною зброєю з тих пір, як Трамп повернувся в офіс у січні, вважає Ханна Ноте з Центру дослідження нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна, що спеціалізується к контролі над озброєннями. За її словами, цей крок більше націлений на Вашингтон, і це може бути відповіддю на зняття адміністрацією Трампа обмежень на використання Україною західної зброї великої дальності для ударів по всій території Росії чи підкріпленням пропозиції Москви продовжити СНО-3, пише New York Times.
    Тож спецпредставник Путіна Дмитрієв повідомив у Телеграмі, що мета його поїздки до США, зокрема – розповісти про успішні випробування Буревісника і про те, що російська економіка знаходиться в хорошому стані. Ще одним сигналом було тренування стратегічних ядерних сил Росії. “Однак ви не бачите ажіотажу у світових ЗМІ та взагалі загальної істерики з приводу всіх цих випробувань. Справа ось у чому: Буревісник, навіть якщо уявити, що він існує, нікому не потрібен. У чому ідея Буревісника? Що він літає скільки завгодно, бо у нього там ядерний моторчик. Я спрощую, але базово так. Потенційно це уможливлює посилене маневрування – ну, типу вона може кружляти до посиніння. Це має знижувати можливості її збиття. Але це впливає ні на що, бо вся історія з ядерною зброєю упирається не у фізичну можливість завдати удару. Вона є вже багато десятиліть. Росія має величезний арсенал ядерних зарядів і засобів доставки. Тому Буревісник, знову ж таки, якщо він існує, нічого у цьому розкладі не змінює. Це питання політичної волі, а чи не наявність технічних засобів”, – вказує Накі. Якщо говорити про завдання ядерного удару по Україні, то і зараз ніяких перешкод для завдання одиночного ядерного удару немає. Все, що стримує Путіна – це дії у відповідь. Причому не лише від країн НАТО, а й від союзників Китаю, продовжує він.
    Для багатьох великих світових гравців застосування ядерної зброї, за його словами – це червона лінія, щочітко позначена. “Китай уже обсікав Путіна, коли той захоплювався ядерною риторикою. Та сама історія з Індією. Якщо Росія застосує ядерну зброю, вона стане справжнім ізгоєм, а не та профанація, що продовжується протягом майже чотирьох років. Також країни НАТО висловлювали готовність вступити у війну конвенційними засобами у разі, якщо Росія зазнає ядерного удару. У тому числі США говорили, що вони можуть це зробити. Тому тут Буревісник не впливає взагалі”,- підкреслює Накі. Отже, сильний тиск на Росію з боку США відбувається прямо напередодні зустрічі Трампа з Сі Цзиньпіном у Південній Кореї. То чи не є це ще одним способом отримання американцями “козиру” для перемовин (через ослаблення молодшого партнера КНР, котрим є наразі Росія)? Відповісти на це питання можна буде вже днями.
    Ірина Носальська

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.

  • Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
    Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
    Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
    Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
    Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
    На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
    Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
    Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
    Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

  • Зеленський розповів, коли буде готовий мирний план

    Зеленський розповів, коли буде готовий мирний план

    Україна та європейські лідери працюватимуть над планом припинення вогню протягом тижня або 10 днів. Про це сказв президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для Axios у понеділок, 27 жовтня.
    За його словами, цей план повинен бути коротким, без надто багатьох деталей.
    “Кілька коротких пунктів. Наприклад, план про припинення вогню. Ми вирішили, що будемо працювати над цим протягом наступного тижня або десяти днів”, – сказав глава держави.
    При цьому Зеленський зауважив, що скептично ставиться до того, що глава Кремля Володимир Путін буде готовий прийняти будь-який мирний план.

  • Росія “готова рухатись” за концепцією США – Лавров

    Росія “готова рухатись” за концепцією США – Лавров

    Країна-агресор Росія начебто готова прийняти концепцію США щодо завершення війни в Україні, і має намір рухатись далі на основі, запропонованій американською тороною. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, повідомила пресслужба відомства у понеділок, 27 жовня.
    “Президент Росії Володимир Путін (під час саміту на Алясці – ред.) докладно повторив кожен елемент концепції, привезеної спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом, і запитував його, оскільки він був присутній на переговорах в Анкориджі: “Чи це правда? Чи це так?” Все було підтверджено”, – заявив він.
    За словами Лаврова, після цього Путін сказав, що Росія готова прийняти концепцію США, та рухатися далі в практичному плані на запропонованій основі. При цьому з боку американців прямої відповіді нібито не було.
    “Сторони домовилися взяти паузу, щоб обміркувати пропозиції та обговорити підсумки переговорів із союзниками”, – запевнив Лавров.
    У свою чергу керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко написав в Телеграм, що зараз Росія намагається вдавати миротворчість перед зустріччю Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна. Але без припинення вогню все це – фейк.
    “Можна буде повірити лише після припинення вогню. До цього – це все порожні розмови для уникнення додаткових санкцій”, – зазначив він.
    За словами Коваленка, після провалу візиту радника Путіна Кирила Дмітрієва в США, який мав домовитися про те, аби нових санкцій не було, на Москву чекають нові удари, зокрема вони стосуються криптовалют. Тому росіяни хочуть знову спробувати виграти час, але не припиняти війну.
    “Цей план важливо розуміти і далі вимагати припинення вогню. Лише це має значення”, – резюмував керівник ЦПД.
    Як відомо, минулого тижня США ввели санкції проти Роснєфті і Лукойла, а також 30 їхніх дочірніх структур. Дії Білого дому пов’язані з небажанням Москви припинити бойові дії в Україні.
    Російський правитель Путін заявив, що нові санкції не матимуть серйозного впливу на економіку країни.
    У свою чергу президент США Трамп іронічно запропонував почекати шість місяців, щоб перевірити вплив санкції на Росію.

  • ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії

    ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії

    Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
    Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
    Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
    Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
    ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
    Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
    Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
    Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
    Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
    Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі.

  • США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв

    США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв

    Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
    За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
    США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
    “Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат.

  • Кремль вигадав “створення плацдарму” на правобережжі Херсонщини – ISW

    Кремль вигадав “створення плацдарму” на правобережжі Херсонщини – ISW

    Російські війська нині продовжують обмежені наземні атаки на Херсонському напрямку, але не просунулися вперед. Зокрема, 25 та 26 жовтня російські загарбники атакували на схід від Херсона поблизу Антонівського мосту. Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму свіжому звіті.
    Російський військовий блогер стверджував, що російські підрозділи ВДВ “зачищають” острів Карантинний, що знаходиться на південний захід від Херсона.
    Кремлівська пропаганда намагається зобразити в своїх медіа “створення” плацдарму на правому березі Херсонської області, зазначають аналітики ISW.
    Фахівці додають, що це є новим кроком російської когнітивної війни проти України та її партнерів. Карта ISW Як ми вже писали, зранку 24 жовтня російські війська завдали удару з артилерії по Корабельному району Херсона.
    Моменти влучань у Херсоні показали на відео

  • В Росії заявили про атаку майже 200 безпілотників

    В Росії заявили про атаку майже 200 безпілотників

    Міноборони Росії заявило буцім російська ППО протягом ночі перехопила і знищила 193 “українські безпілотники”, 34 з яких “летіли на Москву”. Про це російське відомство на своєму Telegram-каналі.
    Росіяни заявляють про “знешкодження” 47 дронів над Брянською областю, 42 – над Калузькою, 40 – над Московським регіоном, “зокрема 34 БПЛА, що летіли на Москву”.
    Крім того, 32 безпілотники нібито були збиті над територією Тульської області, 10 – над Курською областю, 7 – над Орловською.
    По 4 – над Ростовською і Воронезькою областями. По 2 – над Оренбурзькою і Тамбовською областями. І по одному – над Бєлгородською, Липецькою і Самарською областями.