Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.
Позначка: Роснефть
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
-
США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью
США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі. -
ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії
Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі. -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
-
Мерц очікує, що США звільнять німецький підрозділ Роснефті від санкцій
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц очікує, що санкції США не торкнуться німецького бізнесу Роснефті. Про це повідомляє DW в п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми обговоримо це (виключення з санкцій США – ред.) з американцями”, – заявив глава німецького уряду.
Німеччини прагне захистити німецькі дочірні фірми Роснефті від нових санкцій США. У низці банків вже повідомили, що американські санкції можуть завадити їм вести справи з “дочками” російської нафтової компанії в ФРН.
У міністерстві економіки та енергетики Німеччини повідомили, що санкції США не повинні торкнутися німецького бізнесу Роснефті, оскільки вони перебувають під державним управлінням.
Йдеться про дві німецькі фірми: Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році влада Німеччини позбавила Роснефть контролю над ними і перевела їх під зовнішнє довірче управління Федерального агентства з мереж.
У вересні 2025 року довірче управління Rosneft Deutschland було продовжено ще на рік. На Rosneft Deutschland припадає близько 12% потужностей із переробки нафти у Німеччині. У компанії є частки у трьох великих німецьких НПЗ.
Нагадаємо, 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснефть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами. Активи компаній в США будуть знерухомлені. “Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
-
Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп заявив, що економічні обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії можуть показати результати протягом пів року. Він висловив це під час спілкування з журналістами у прямому ефірі. Трамп відповів на заяву президента РФ Путіна про те, що санкції не суттєво вплинуть на російську економіку, сказавши, що це буде цікаво побачити через шість місяців. Нагадаю, що 22 жовтня США ввели санкції проти Роснєфті та Лукойлу, а також закликали Росію припинити війну в Україні.
-
Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії
Світові ціни на нафту різко підвищилися після введення нових санкцій США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл. Вартість нафти марки Brent на лондонській біржі зросла до $65,97 за барель, а нафти марки WTI на американській біржі до $61,81 за барель. Аналітики вважають, що нафтопереробні заводи в Китаї та Індії, які є основними покупцями російської нафти, шукатимуть альтернативних постачальників через ризик виключення з західної банківської системи. Індія, яка стала найбільшим покупцем російської нафти зі знижкою, може суттєво скоротити імпорт через нові санкції. Проте, деякі експерти вважають, що поки що санкції не спричинять фундаментальних змін у попиті та пропозиції на ринку нафти.
-
Трамп знову вплинув на ціни на нафту
Ціни на нафту різко піднялися після того, як США ввели санкції проти двох провідних російських нафтових компаній – Роснєфті і Лукойла. Ці заходи стали спробою тиску на російського президента Путіна для початку переговорів щодо припинення війни в Україні. Ціни на нафту марки WTI піднялися на 2,5%, до $60 за барель, а марка Brent залишилася стабільною на рівні близько $63. Міністерство фінансів США включило Роснєфть і Лукойл до чорного списку. Трамп планує обговорити закупівлю російської нафти з Китаєм та Індією. Ринки почали відновлюватися після обвалу цін на нафту, але ще є ознаки глобального профіциту.
-
Британія вдарила санкціями по російській нафті
Велика Британія розширила список санкцій проти Росії, зокрема у сфері енергетики. Нові обмеження стосуються 90 осіб і компаній, серед яких нафтові гіганти Роснєфть і Лукойл, а також 44 танкери російського “тіньового флоту”. Крім того, введено санкції проти семи танкерів для перевезення СПГ та китайського терміналу СПГ в Бейхай. Велика Британія також заборонила імпорт нафтопродуктів, перероблених з російської сирої нафти, щоб ускладнити фінансування Кремля.
-
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.