Син українського телеведучого Костянтина Грубича – військовий Ярослав – відверто поділився історією свого поранення, після якого втратив праву руку.
У своєму Instagram він опублікував фото, зроблене після операції та надіслане сестрі Владиславі, й розповів про пережиті події.
За словами Ярослава, він досі пам’ятає кожну мить того дня: “Приліт, загиблих побратимів, перші крики “я 300″, кров, шум після контузії і звисаючу руку на плечі, без кістки з мʼязами і перебитими артеріями. Пам’ятаю все”.
Військовий також показав частину переписки з сестрою, наголосивши, що рідні пережили не менш болісні хвилини через невідомість і страх.
Попри тяжку втрату, Ярослав налаштований жити далі: “Життя є. Комусь доля дає, у когось віднімає. Хтось загинув і нічого не відчуває, а хтось вижив і йде далі з відчуттям втрати. Ніхто не зробить нас сильнішими, ніж ми самі. Боремось”.
Він закликав усіх не зупинятися та рухатися вперед – заради пам’яті про полеглих героїв і віри у майбутнє.
Позначка: Рука
-
Син Костянтина Грубича висловився після втрати руки на фронті
-
Оператор Ярослав Грубич втратив руку на фронті
Оператор, режисер і військовослужбовець ЗСУ Ярослав Грубич повідомив у соцмережах, що отримав серйозне поранення – він втратив праву руку. Про це він розповів у дописі на своїй сторінці в Instagram, опублікувавши фото з лікарняного ліжка.
У своєму дописі Ярослав з гумором згадує, що “вписав другий день народження” та навчається користуватися лівою рукою. Він жартує, що вже пообіцяли “нову сексуальну ручку”, хоч додає: можливо, він щось недочув – адже тимчасово втратив слух, імовірно через контузію.
“Так, друзі, пережив дещо страшне цього тижня, але здаватися не можна. Тримайтесь … і нас не здолати. Дякую рідним, друзям за слова підтримки”-написав Ярослав.
Про обставини поранення режисер не повідомив, але з його слів зрозуміло, що травму він отримав нещодавно.
Звістку прокоментував і його батько – відомий телеведучий Костянтин Грубич. У дописі він назвав сина надзвичайно мужнім і додав:
“Прийде час, і ви почуєте про цю історію. Поки що лікування, реабілітація, нове життя, але з Україною і для України. Наш син Ярослав живий, хоча звикати до нового стану ще довго. Якщо можливо. Він надзвичайно мужній і цілісний. Я здивований і надзвичайно пишаюся. Тяжко усім, але з такими людьми ми нездоланні. Ви знаєте, хто винен…”.