У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
“Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
“Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Позначка: Санкції
-
У Києві стартував перший Санкційний саміт
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона наголосила, що потрібно продовжувати тиск на Кремль до тих пір, поки Росія не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також підкреслила важливість дотримання ключових принципів в мирній угоді, зокрема, урахування позиції України, Європи та НАТО. Вона також зазначила, що Європа повинна допомогти у поверненні украдених росіянами українських дітей.
-
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ
Нафтопереробні заводи на Балканах, які належать до російських компаній і потрапили під санкції, можуть змінити власників. У Сербії готують поправку до бюджету, яка дозволить державі викупити НПЗ NIS. Президент Сербії Александар Вучич пропонує Москві 50 днів для пошуку нового власника NIS, інакше Сербія введе власне управління на підприємство. Також аналогічні процеси відбуваються в Болгарії, де розглядається можливість державного викупу активів Лукойла через Болгарський банк розвитку. США ввели санкції проти російських нафтових компаній, що вплинуло на ринок і викликало продаж іноземних активів російської компанії Лукойл.
-
Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення
Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у Росії через санкції, які ввели США проти російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що це рішення є непопулярним і свідчить про глибину економічного тиску на Росію. Він вважає, що економічний тиск може призвести до зміни настроїв у російському суспільстві та еліті стосовно війни проти України. В останні місяці показники російської економіки погіршуються: ВВП майже не зростає, активність у промисловості скорочується, корпоративні прибутки зменшуються, а фондовий ринок втрачає своєю стійкістью.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Один зі співзасновників російської компанії Лукойл, Леонід Федун, продав свою частку у 10% за близько $7 млрд назад компанії. Це сталося через те, що Лукойл почав втрачати активи через санкції, які на нього наклали Західні країни. Федун, який є резидентом Монако, вирішив позбутися активів у Росії. Хоча офіційної інформації про суму продажу не надали, вартість його частки оцінюється приблизно у $7 млрд. Попри те, що інший засновник Лукойлу, Вагіт Алекперов, продовжує бути активним у компанії, Федун все ж вирішив відступити. США продовжили термін до введення санкцій проти Лукойлу, щоб дати можливість компанії продати свої міжнародні активи.
-
США дозволили Угорщині купувати нафту в РФ іще рік
Міністерство фінансів США (OFAC) зробило виняток із санкцій для угорської компанії MOL, дозволяючи їй продовжити закупівлі нафти від російської компанії Лукойл до листопада 2026 року. Угода між MOL та Лукойлом має бути здійснена без участі американських осіб або фінансової системи США. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сподівається на продовження цього винятку ще на рік. Угорщина працює над блокуванням плану ЄС щодо відмови від імпорту російських енергоносіїв з 2028 року, однак готується до можливого сценарію без них. Під час візиту до Вашингтона Орбан домігся звільнення від санкцій на експорт російських енергоносіїв до Угорщини, але це лише на рік.
-
Україна ввела санкції проти 56 морських суден
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти 56 морських суден. Ці судна незаконно заходили в окуповані порти на півдні України та вивозили українську продукцію. Багато з цих суден вже перебувають під санкціями інших країн, таких як Євросоюз, США та Швейцарія. Україна співпрацюватиме з іншими країнами для припинення видачі ліцензій цим суднам. Це рішення призначене посилити тиск на Росію та вимагати закінчення війни, яку вона розв’язала проти України. Список суден, які потрапили під санкції, включено до указу. Також раніше були введені санкції проти посадовців з Росії та російських видавництв, які виправдовують агресію проти України.
-
США виписали рекордний штраф за порушення санкцій проти РФ
Міністерство фінансів США на невідомого громадянина нарахувало штраф у рекордні $4,6 млн за порушення антиросійських санкцій. Ця особа провела операції з житловим будинком, що належав члену сім’ї російського олігарха, який перебуває під санкціями у США. Порушник придбав будинок на аукціоні, але не отримав ліцензію OFAC на таку операцію. Пізніше він продав нерухомість третій особі за $1,4 млн, не повідомивши про санкції. У результаті компанія, через яку були проведені операції, порушила два положення OFAC і отримала штраф. Влада США врахувала обтяжливі обставини та наклала штраф через порушення, які були не розкриті добровільно та визнані грубими.
-
OFAC виніс рекордний штраф за порушення санкцій РФ
Міністерство фінансів США наложило рекордний штраф у розмірі $4,6 мільйона на невідомого громадянина за порушення антиросійських санкцій. Ця особа здійснювала операції з житловим будинком, що належав члену російського олігарха, який перебуває під санкціями США. Порушник придбав будинок на аукціоні та пізніше продав його третій особі без повідомлення про санкції. У результаті цього порушника оштрафували, оскільки він порушив два положення OFAC – проведення операції з підсанкційним майном та надання неправдивих даних.
-
РФ заявила про готовність бути “ресурсною базою” для Китаю
Глава компанії Роснефть, Ігор Сєчін, на російсько-китайському енергетичному форумі висловив думку, що Росія має значні енергетичні ресурси, які можна використовувати для сприяння розвитку Китаю. Він назвав Китай “єдиною промисловою супердержавою” і зазначив, що до 2035 року Китай планує стати “соціалістичною модернізованою державою” з економічним зростанням близько 5% на рік. Також він відзначив, що обсяг природних ресурсів в Росії майже удвічі перевищує аналогічний показник у США. На жаль, після санкцій США проти Роснефти та Лукойлу, Китай скоротив закупівлі російської нафти на дві третини, навіть деякі приватні компанії припинили співпрацю з Росією.