У Конгресі США обговорюють новий законопроєкт щодо введення санкцій проти країн, які купують російську нафту. Це сталося після введення санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній Міністерством фінансів США. Автором ініціативи є сенатор Ліндсі Грем, який вважає, що закупівлі російської нафти підтримують військову агресію Росії та загрожують стабільності в Україні. Законопроєкт має широку підтримку в Конгресі, а його прийняття може збільшити економічний тиск на Кремль. Демократи закликають до ще жорстких санкцій проти країн, які сприяють фінансуванню російської військової машини. США також ввели санкції проти Роснєфті та Лукойлу, закликаючи Росію припинити бойові дії.
Позначка: Санкції
-
Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп заявив, що економічні обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії можуть показати результати протягом пів року. Він висловив це під час спілкування з журналістами у прямому ефірі. Трамп відповів на заяву президента РФ Путіна про те, що санкції не суттєво вплинуть на російську економіку, сказавши, що це буде цікаво побачити через шість місяців. Нагадаю, що 22 жовтня США ввели санкції проти Роснєфті та Лукойлу, а також закликали Росію припинити війну в Україні.
-
РФ шукає обхідні шляхи від нафтових санкцій – ЗМІ
Росія намагається знайти шляхи обійти санкції, які налегли США на її нафтовий сектор, щоб зменшити вплив цих обмежень на свій державний бюджет. Санкції, спрямовані на компанії, такі як Роснефть і Лукойл, ускладнюють ситуацію для Росії. Для зменшення фінансових втрат країна планує використати трейдерів та “тіньовий флот” танкерів. Індійські нафтопереробні підприємства також розглядають можливість припинення закупівель російської нафти. Росії може бути важко знайти нових покупців, що посилить позицію Китаю у встановленні цін. Владі має бути місяць на підготовку до повного впровадження обмежень. Президент Путін вважає, що ці санкції є спробою тиснути на Росію, але він впевнений, що вони не суттєво вплинуть на російську економіку.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути остаточно вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Його слова підкреслюють важливість фінансової підтримки для України, особливо у зв’язку з обороноздатністю країни. Туск також зазначив, що деякі країни, зокрема Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних із Україною. Польща пропонує створити механізм спільної відповідальності на рівні Європи. До цього часу Бельгія та Люксембург ще не повністю підтримують ідею передачі активів Україні, але є певний прогрес у переговорах. Нагадаємо, що раніше Євросоюз відклав рішення про використання 140 млрд євро заморожених активів Росії для допомоги Україні до грудня.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз гарантує фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Під час засідання Європейської Ради 23 жовтня було ухвалено рішення про продовження допомоги Україні. Зеленський також зазначив, що ЄС підтримуватиме Україну у питанні заморожених російських активів та зміцнення ППО. Також було затверджено нові санкції проти Росії, які підтримають інші європейські країни. Зеленський вважає, що ці заходи є важливими для припинення війни. Ухвалені рішення ЄС підкреслюють готовність надалі підтримувати Україну у фінансовій та військовій сферах у наступні роки.
-
Зброя та нові санкції. Зеленський на саміті ЄС
Український президент Володимир Зеленський відвідав саміт лідерів Європейського союзу у Брюсселі. Під час зустрічі з європейськими лідерами Зеленський заявив про намір України отримати далекобійні ракети, зокрема Tomahawk, від європейських держав для посилення обороноздатності. Він також закликав ЄС підтримати Україну у цьому питанні, щоб відчутно вплинути на поведінку російського режиму. Зеленський відзначив значення розширення ЄС для стабільності в регіоні та підкреслив необхідність рухатися вперед у цьому напрямку. Він також подякував ЄС за нові санкції проти Росії та висловив підтримку посиленню тиску на РФ. Зеленський обговорив з європейськими партнерами заходи з захисту енергетики України від російських ударів та спільні оборонні проєкти. Також він провів зустрічі з керівниками Італії та Чехії, де обговорювалися можливості співпраці в енергетиці та обороні.
-
“Втрати будуть”. Путін відреагував на санкції США
Президент Росії Володимир Путін заявив, що збереже відкриті канали діалогу після того, як президент США Дональд Трамп скасував планований саміт і ввів санкції проти російських нафтових компаній. Путін наголосив, що діалог є кращим варіантом, ніж конфронтація чи війна. Він також заявив, що нові санкції не суттєво вплинуть на економіку Росії, але визнав, що можуть бути певні втрати. Путін вважає, що санкції є спробою тиску на РФ і підкреслив, що Росія не дозволить собі піддаватися під тиск. Він також висловив своє обурення щодо рішення щодо унітазів та заявив, що будь-яке застосування ракет далекого радіусу дії проти російської території отримає серйозну відповідь. Путін також заявив, що зустріч у Будапешті може бути перенесена, але він готовий до неї, щоб досягти результату.
-
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через морські шляхи після введення санкцій США проти Роснєфті та Лукойла. Індійські нафтові заводи також скорочують обсяги закупівлі російської нафти. Це може призвести до фінансових труднощів для Росії, оскільки Китай є одним з найбільших покупців її нафти. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil вирішили утриматися від покупок російської нафти, яка транспортується морем. Водночас, існують заяви, що “незалежні” нафтопереробні заводи можуть продовжити співпрацю з Росією навіть при зупинці державних закупівель. У свою чергу, Unipec, торговий підрозділ Sinopec, також призупинив закупівлю російської нафти. Санкції проти Роснєфті та Лукойла були введені США та Європою, що призвело до зменшення інтересу китайських та індійських компаній до російської нафти.
-
Китай обурився через нові санкції Єврсоюзу
У Китаї виникли протести через рішення Європейського Союзу включити китайські компанії до списку санкцій проти Росії через конфлікт з Україною. Речник Міністерства закордонних справ Китаю висловив незадоволення цим кроком та наголосив, що Китай прагне сприяти діалогу та мирному врегулюванню конфлікту. Він також заявив, що критика ЄС щодо співпраці між китайськими та російськими компаніями є необґрунтованою. Китай вимагає від Євросоюзу не вводити тиск на нього і захищати свої законні інтереси. Крім того, китайська сторона засудила санкції США проти російських компаній Роснєфть і Лукойл, назвавши їх неправомірними. Євросоюз схвалив нові санкції проти Росії, до яких увійшли компанії з Китаю, Таїланду та Індії.
-
Москва відреагувала на санкції США і ЄС
Представник МЗС Росії, Марія Захарова, вважає, що санкції країн Заходу проти Росії є “контрпродуктивними” і не принесли очікуваних результатів. Вона стверджує, що ці санкції шкодять перш за все Євросоюзу, а не Росії. Захарова також заявила, що Росія буде реагувати на будь-які ворожі дії з боку ЄС, захищаючи свої інтереси. Вона вважає, що санкції США мають лише негативний вплив і не сприяють вирішенню конфлікту на сході України. Захарова також зазначила, що Росія готова до продовження переговорів з Вашингтоном і надіється на позитивний розвиток російсько-американських відносин, включаючи українське врегулювання. МЗС Росії відкрито до подальшого діалогу з Держдепартаментом США з метою уточнення параметрів майбутнього співробітництва.