Японська компанія Taiyo Oil отримала вантаж нафти з Росії, який був доставлений танкером, що перебуває на чорних списках США і Євросоюзу. Цей танкер, раніше відомий як Проспект Вернадського, потрапив до списку тіньового флоту, проти якого були введені санкції адміністрацією Байдена та ЄС. Нафта з Сахаліну обсягом 600 000 барелів була доставлена танкером Voyager, який належить до компанії, що перебуває під санкціями. Taiyo Oil перевантажує цю нафту на острові Сахалін за запитом японського Міністерства економіки. Ця поставка є першою за два роки з Росії і свідчить про те, що покупці починають легше вести бізнес з Москвою через триваючу війну в Україні. Інші країни, такі як Індія, продовжують отримувати російську нафту, незважаючи на санкції.
Позначка: Санкції
-
Фіцо пригрозив заблокувати європейські санкції проти РФ
Президент Словаччини Роберт Фіцо обіцяв заблокувати будь-які санкції Європейського Союзу проти Росії, якщо вони зашкодять національним інтересам країни. Він наголосив, що Словаччина хоче лишатися конструктивним членом ЄС, але не погодиться на заходи, які можуть зашкодити її. Фіцо також заявив, що не підтримає будь-які дії, спрямовані на припинення імпорту російського палива для словацьких атомних електростанцій.
-
ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі
Європейська Комісія планує оприлюднити правила щодо поступової відмови від імпорту російського газу. Це відбувається під тиском Польщі, яка вимагає розірвання довгострокових контрактів до кінця 2027 року. За цими правилами, компаніям ЄС буде заборонено укладати нові контракти на газ з Росії наприкінці цього року, а довгострокові контракти мають бути розірвані до 2027 року. Є багато протестів від Угорщини, Словаччини, Франції та Бельгії, але більшість країн відзначають, що будуть готові виконувати нові правила.
-
У Фінляндії закликали США не послаблювати санкції проти РФ
Про промову прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо на зібранні Національної коаліційної партії у Гельсінкі повідомляється, що він закликав Сполучені Штати якнайшвидше ухвалити жорсткий пакет санкцій проти Росії та уникати спроб послаблення цих санкцій. Орпо наголосив на необхідності змусити президента Росії Путіна сісти за стіл переговорів, щоб швидко знайти рішення у цьому питанні. Також зазначалося, що адміністрація Дональда Трампа намагається вплинути на сенаторів, щоб послабити санкційний законопроєкт. Орпо висловив сподівання, що США ухвалять санкції без змін. Він також заявив, що Євросоюз продовжить тиск на Росію і обговорить це питання на саміті ЄС. Крім того, прем’єр підтримав збільшення оборонного бюджету Фінляндії і повідомив про консультації з різними партіями. Кілька днів тому демократ Річард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем закликали ухвалити санкції проти Росії після неуспішних переговорів між Росією та Україною.
-
ЗМІ: США пом’якшать “кістколомні” санкції проти РФ
Законопроєкт про нові санкції США проти Росії може зазнати значних змін перед ухваленням. Є інформація, що запропоновані санкції, зокрема 500-відсотковий тариф на імпорт товарів з країн, які купують російські енергоносії, можуть суттєво вплинути на економіку світу. Однак, серед інших доповнень, є виняток для країн, які надають допомогу Україні, що дозволить Європейському Союзу уникнути цього тарифу. Законопроект також містить положення про мито на імпорт російського урану, який може вплинути на самі США. Є обговорення про те, що законопроєкт може пройти значні зміни під час розгляду в Конгресі або на етапі консультацій з адміністрацією Трампа. Незважаючи на це, законопроєкт має широку підтримку в обох партіях США, що свідчить про загальне прагнення покарати Росію за її дії.
-
YouTube заблокував канал ексдепутата Мосійчука
Платформа YouTube заблокувала чотири канали, що належать особам, які перебувають під санкціями в Україні та поширювали інформацію, що відповідає російській пропаганді. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО в п’ятницю, 6 червня. Заблоковано канал Ігор Мосійчук – колишнього народного депутата, який регулярно транслював меседжі, співзвучні з пропагандою РФ.
Також заблоковані канали Shaposhnikov UA, shaposhnikov news та Ростислав Шапошніков, пов’язані з блогером Ростиславом Шапошніковим, що поширював фейки, вигідні Росії.
Проти обох осіб запроваджено санкції РНБО, які були введені в дію указом президента Володимира Зеленського від 25 травня.
-
Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ
Парк “трампівського періоду” Президент США Дональд Трамп вже давно перестав дивувати публіку своєю нездоровою прихильністю до російського диктатора Путіна. Але днями сталась подія з категорії “добалакався”, що буквально “на голову не налазить”.
Йдеться про те, що, як пише New York Times з посиланням на німецьких та американських чиновників, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу не вдалося досягти головної з цілей свого візиту до президента США, котра стосувалася підтримки України.
Німецькі посадовці кажуть, що Мерц прибув до Вашингтону з надією переконати американського лідера відігравати більш активну роль у захисті України, аби змусити РФ припинити вторгнення.
Втім ані публічно, ані у приватній розмові з канцлером Трамп не взяв на себе зобов’язання підтримувати Україну зброєю або ввести санкції проти Росії.
Ба більше, він навіть натякнув, що санкції можуть стосуватися й України! Так, Трамп заявив, що буде “дуже, дуже жорстким”, якщо стане зрозуміло, що російсько-українська війна не закінчиться скоро. Водночас він уточнив, що це стосується обох країн.
Помічники Трампа, котрих цитує NYT, кажуть, що той розлючений і на главу Росії Путіна. Але здебільшого – на президента Володимира Зеленського, котрого він називає “поганим хлопцем”, який ставить світ на межу ядерної війни. Правда, разом із тим Трамп вважає, що відсіч Росії, що продовжує бомбардувати українські міста, з боку Зеленського – є зрозумілою.
Між тим під час зустрічі з Мерцем президент США не лише сказав, що все ще вірить у можливість припинення вогню, а й порівняв сторони з “двома маленькими дітьми, які б’ються, як божевільні, у парку”. “Іноді краще дати їм трохи поборотися, а потім розтягнути їх”, – цинічно додав Трамп. Як повідомляє The Atlantic, обурило Трампа рішення України завдати ударів по російських військових аеродромах. І воно ж спровокувало дискусії у Білому домі щодо доцільності подальшої підтримки Києва. Колосальна помилка Та чи це є справжньою підставою для поведінки Трампа?
По-перше, набір останніх його заяв є вкрай контраверсійним, інколи більше нагадуючи якийсь потік свідомості, а не виважену політичну тактику. До речі, аналітики давно помітили, що суть його меседжів часто залежить від того, хто останнім щось йому “налив у вуха”.
По-друге, президент США робить і робить одну й ту ж “колосальну помилку”, а саме – урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором, наголошує політолог Олег Лісний.
А за словами політаналітика та бізнесмена Карла Волоха, “реакції Трампа на Путіна й його політику настільки аномальні, що пояснити їх раціональними мотивами вже не вдається”. “Ну, тобто, я якось можу спробувати уявити, що неприязнь до Зеленського (як із першої каденції, так і як наслідок березневого скандалу) може в патологічного нарциса Трампа викликати настільки збочену реакцію. Та все ж, версія, що Путін має якийсь незбагненний вплив на Трампа й таємні важелі тиску на нього виглядає більш логічною – за всієї моєї лютої ненависті до конспірології”, – підкреслює він на своїй Facebook-сторінці. Втім заява про запровадження санкцій проти жертви агресії – це занадто навіть для Трампа. І вказує на те, що він фактично переходить на бік Путіна- констатують експерти – і це не сподобається його виборцям.
Та якщо до санкцій Україні справа може не дійти – допомоги нам від нього, схоже, не дочекатися. “Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, “які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями”, складається враження, що якщо віцепрезидент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися”, – прогнозує у коментарі Фокусу Лісний. “Післявоєнна” байдужість наостанок У цьому ж мейнстрімі – й свіжа новина про те, що США відмовляються надавати засоби протиповітряної оборони для підтримки миротворців, котрих Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни, пише Bloomberg.
Видання зазначає, що небажання США надати підтримку, що її потребують європейські партнери, підкреслює розбіжності між західними союзниками щодо того, як реагувати на російську агресію в Україні.
Разом із тим, для стримування Росії потрібні гарантії США разом із сильною українською армією, підсиленими тренуваннями і військами союзників.
Водночас європейські чиновники зазначили: Велика Британія і Франція все ще сподіваються, що США продовжать надавати Україні розвідувальні дані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Деякі європейські чиновники також сподіваються, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська будуть атаковані Росією в Україні, але вважають, що він навряд чи дасть таку гарантію у письмовій формі, сказав один із співрозмовників Bloomberg.
Втім за правління Трампа може як статися, так і не статися все й навіть трохи більше.
При цьому, як вказує у Facebook політолог Сергій Таран, “з такими темпами демократи без особливих зусиль візьмуть обидві палати Конгресу на проміжних виборах у 2026 році, а з особливими зусиллями – організують імпічмент, приводів для цього – вже цілий вагон”.
Ірина Носальська -
18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом
Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх” -
США запровадили санкції проти чотирьох суддів МКС
Сполучені Штати Америки включили до санкційного списку чотирьох суддів Міжнародного кримінального суду. Про це у п’ятницю, 5 червня, йдеться у заяві державного секретаря Марко Рубіо, оприлюдненій на сайті Держдепартаменту США.
“Сьогодні я додаю до санкційного списку Соломі Балунгі Боссу з Уганди, Лус дель Кармен Ібаньєс Карранзу з Перу, Рейн Аделаїду Софі Алапіні Гансу з Беніну та Бету Голер зі Словенії відповідно до указу президента Трампа №14203 “Про запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду”. Ці особи були безпосередньо залучені до дій МКС, спрямованих на розслідування, арешт, затримання або судове переслідування громадян США чи Ізраїлю без згоди цих держав. При цьому ані Сполучені Штати, ані Ізраїль не є учасниками Римського статуту”, – сказано в заяві.
У документі підкреслюється, що Міжнародний кримінальний суд є політизованим органом, який, на думку США, безпідставно претендує на необмежені повноваження у розслідуванні, висуванні обвинувачень та переслідуванні громадян Сполучених Штатів і їхніх союзників.
“Таке твердження становить небезпеку, а подібне зловживання повноваженнями підриває суверенітет і національну безпеку як Сполучених Штатів, так і наших партнерів, зокрема Ізраїлю”, – наголосив Рубіо.
За його словами, США вживатимуть усіх необхідних заходів для захисту свого суверенітету, а також суверенітету Ізраїлю та інших союзників від дій, які вони вважають незаконними з боку МКС.
Крім того, Рубіо закликав країни, що продовжують підтримувати Міжнародний кримінальний суд, виступити проти того, що він назвав “ганебною атакою на нашу державу та Ізраїль”.
Парламент Угорщини повторно проголосував за вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС). -
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень.