Центробанк Росії здійснив рішення про продаж золотих резервів і дозволив доступ до металу для банків, державних компаній та інвестиційних структур. Це значна зміна у фінансовій політиці, оскільки раніше ЦБ РФ лише накопичував золото від Міністерства фінансів. Продаж золота став вимушеним кроком, оскільки це допомагає підтримати рубль та покрити бюджетні потреби в умовах вичерпання інших ресурсів. Ця стратегія може мати довгострокові ризики, такі як поглиблення дефіциту ліквідних резервів та обмеження можливостей для майбутніх інтервенцій. Продаж золота може призвести до інфляції, падіння купівельної спроможності та загрози для соціального забезпечення. Влада РФ намагається створити ілюзію контрольованості ситуації, але масштабний розпродаж резервів може підірвати фінансову стійкість країни. Міжнародна спільнота спостерігає за цим кроком зі стурбованістю, оскільки він свідчить про фінансові труднощі у Росії.
Позначка: Санкції
-
Власник пошкодженого вибухом танкера заявив про зупинку операцій з РФ
Турецька компанія Besiktas Shipping припиняє всі судноплавні операції, пов’язані з Росією після того, як їх танкер Mersin був пошкоджений в результаті чотирьох вибухів поблизу узбережжя Сенегалу. Причина вибухів залишається невідомою. Україна заперечила свою причетність до нападу на підсанкційні танкери Росії в Чорному морі, але турецькі влади заявили, що передали необхідну інформацію всім сторонам, включаючи Київ. Українські морські дрони також вразили швартовий пристрій Морського терміналу у Новоросійську, зупинивши відвантаження нафти. Також було атаковано російський танкер Midvolga 2 біля узбережжя Туреччини. Besiktas Shipping пояснили свій відмов від операцій з Росією з підстав безпеки для екіпажу та суден.
-
Румунія готує державний контроль над активами Лукойла
Уряд Румунії прийняв указ, який дозволяє взяти під державний контроль активи російського нафтового гіганта Лукойл через санкції. Це означає, що уряд може призначити спеціальних адміністраторів для компаній, що перебувають під міжнародними санкціями, якщо їхня діяльність може загрожувати енергетичній безпеці або порушувати роботу економічних секторів. Румунія також розглядає можливість взяття під контроль румунських АЗС, що належать Лукойлу. Міністр енергетики Румунії заявив, що тривають переговори щодо можливого викупу активів компанії. Лукойл володіє в Румунії значною кількістю АЗС, нафтопереробним заводом та правами на розвідку у секторі Чорного моря. Інші країни, такі як Болгарія та Сербія, також прийняли подібні рішення щодо контролю над нафтопереробними заводами Лукойл.
-
Узбецький завод постачає РФ компоненти для балістичних ракет – ЗМІ
Хімічний завод Farg’onaazot в Узбекистані постачає Росії хімічну речовину, яка потрібна для виробництва балістичних ракет Іскандер-М. Дослідження Ради економічної безпеки України показало, що ця речовина, перхлорат амонію, необхідна для твердого палива ракет, і Росія не може виробляти її без імпорту хлорату натрію. Узбекистан і Китай є найбільшими постачальниками хлорату натрію для Росії. Узбецький хімзавод Farg’onaazot, який належить сингапурській корпорації Indorama, грає ключову роль у постачанні цієї речовини. Власниками Indorama є індійська родина Лохія, яка має зв’язки з великими індійськими промисловцями. Ця ситуація стає цікавою через те, що хлорат натрію внесений до санкцій ЄС як речовина, що допомагає російській промисловості, але постачальники з Узбекистану і Китаю поки не підпадають під ці санкції.
-
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
Космічна галузь Росії потрапила у серйозну кризу, оскільки головне підприємство Роскосмосу – РКК Енергія – зазнало значних збитків. Санкції, корупція, проблеми з кадрами та занепад виробництва призвели до того, що РФ вимушена переносити місячні місії на роки вперед. Хоча Кремль намагається врятувати ситуацію, проте проблеми, пов’язані з корупцією, фінансуванням війни, санкціями та іншими факторами, ускладнюють цей процес. Навіть запуск місій на Місяць та Венеру відкладається на кілька років у майбутнє. У той же час, NASA планує розмістити на Місяці атомну електростанцію в 2030 році. Крім того, Росія не може забезпечити державу якісними космічними знімками, і на ці потреби заплановано значні витрати.
-
Санкції “добивають” російський СПГ – ЗМІ
Експорт скрапленого природного газу з Росії у 2025 році продовжує зменшуватися через санкції, які наклали на неї США через війну в Україні. За даними LSEG, у січні-листопаді 2025 року експорт зменшився на 2% і становив 28,4 млн тонн. Особливо сильно це вплинуло на проєкт Arctic LNG 2, який був ключовим для збільшення поставок СПГ на ринки. Хоча у листопаді експорт збільшився на 10%, загальний обсяг залишається нижчим. Поставки з “Арктик СПГ-2” залишаються спрямованими на Китай через санкції. Також спостерігається зменшення експорту до Європи. У листопаді поставки скоротилися, а загальний обсяг за перших 11 місяців року склав 12,3 млн тонн, що на 16% менше, ніж рік тому. Санкції також вплинули на російський нафтовий експорт, обмеживши його на 70-80%.
-
Україна ввела санкції проти Роснєфті та Лукойлу
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення РНБО, які стосуються синхронізації санкцій зі США й запровадження обмежень проти фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із виробництвом та експлуатацією російських дронів. Про це глава держави повідомив у Telegram у неділю, 30 листопада.
Одним указом у межах пакета, синхронізованого зі США, Україна застосувала санкції проти 26 юридичних осіб Росії, що пов’язані з енергетичним сектором. Серед них – компанія Роснєфть, її підприємства, а також компанії, що входять до групи Лукойл. Американські санкції вдарили по тих частинах галузі, які дають близько 55 % видобутку російської нафти.
Загалом із початку року Україна синхронізувала вже 13 пакетів санкцій із партнерами: Великою Британією, Канадою, США, Японією та Європейським Союзом.Другим указом запроваджені санкції проти 36 фізичних і 13 юридичних осіб, які пов’язані з виробництвом, навчанням та експлуатацією російських дронів. Серед них – особи, що причетні до діяльності злочинного центру Рубікон, який випробовує нові зразки озброєння та бере участь у бойових діях проти України.
Також санкції запроваджені проти російських компаній, які залучені до розробки й виробництва розвідувальних та ударних БпЛА, FPV-дронів і безпілотних авіаційних комплексів.
Крім того, обмеження застосовані проти так званих російських благодійних фондів і добровольчих рухів, які надають підтримку російським загарбникам, і проти російських мобільних операторів, що забезпечують БпЛА Shahed sim-картками для навігації та керування. “Визначив і ключові пріоритети нашої санкційної політики до кінця року: подальша синхронізація санкцій із партнерами, підготовка 20-го санкційного пакета ЄС, посилення обмежень проти тіньового флоту, російського воєнного виробництва, колаборантів і пропагандистів. Скоро нові наші санкційні кроки”, – наголосив Зеленський.
-
Зеленський анонсував укази про нові санкції
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні в суботу, 29 листопада, повідомив, що наступного дня підпише укази про нові санкції.
“Будуть нові наші санкційні рішення – у розвиток тиску партнерів на Росію за цю війну, і наші санкції, які ми будемо робити фактично спільними з нашими партнерами, щоб світ тиснув на агресора саме так, як це потрібно для послаблення російської здатності воювати. Укази – будуть завтра. Наші пропозиції санкцій будуть передані в усі сильні партнерські юрисдикції”, – йдеться в повідомленні.
Про які саме санкції йдеться, поки що не повідомляється. -
Китайські компанії захоплюють ключові ринки РФ – розвідка
Російська економіка постає перед збільшуваним тиском з боку так званих “дружніх” країн, які швидко займають ніші, що залишаються порожніми через інвестиційну паузу. Висока ключова ставка, неефективна монетарна політика та скорочення бюджетного імпульсу фактично паралізують внутрішніх виробників. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Формальні показники інвестицій в основний капітал на вигляд стабільні, але це – лише відображення старих активів, тоді як реальне падіння сягає 1,5 %.
Так, експортні доходи вже скоротилися на 20 %, водночас зростання податкового навантаження, включно з ПДВ, додатково обмежує можливості бізнесу. Промисловці прямо вказують на уповільнення зниження ключової ставки та високу вартість кредитів як головні бар’єри для розвитку. Як результат – ринок відкривається для китайських постачальників обладнання та продукції, які без значних вкладень отримують контроль над сегментами, що втрачають російські компанії.
У СЗРУ зауважили, що найбільш показовим є ринок важких вантажівок. За січень-жовтень 2025 року продаж машин масою понад 14 тонн впав на 54 %, а сегмент магістральних тягачів – на 71 %. Загалом зареєстровано лише 37,9 тис. важких автомобілів, що на 57 % менше, ніж торік. Попри формальне лідерство КАМАЗу з часткою 29,5 %, китайські Sitrak (16,3 %), Shacman (10,8 %) і FAW (9 %) фактично витісняють його з ринку. Додає тиску й білоруський МАЗ із 7,2 %.
“Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії «дружніх» конкурентів фактично неможливо”, – додали у повідомленні. -
Британія зробила для Lukoil International виняток із санкцій
Велика Британія тимчасово дозволила бізнес-операції з компаніями Lukoil International, попри те що материнська структура – російський Лукойл – нині під санкціями. Про це йдеться у відповідній заяві британського уряду.
Згідно з генеральною ліцензією британського Міністерства фінансів, до 26 лютого будь-які особи (крім підсанкційних) можуть здійснювати трансакції з Lukoil International та її “дочками”, а також проводити платежі між будь-якими іншими контрагентами в межах таких операцій.
Гроші потраплять на заморожений рахунок або можуть бути сплачені після того, як Lukoil International вийде з-під контролю Лукойлу.
Лукойл має три нафтопереробні заводи в Європі, частки в нафтових родовищах у Казахстані, Узбекистані, Іраку та Мексиці, Гані, Єгипті та Нігерії, а також сотні роздрібних автозаправних станцій у всьому світі, зокрема й у США.
Лукойл потрапив під санкції Великої Британії у середині жовтня, потім компанія опинилася й в американському SDN List.
Як ми вже писали, Мінфін США зробив виняток із санкційного режиму для угорської MOL, щоб та могла продовжити закупівлі нафти Лукойлу до 21 листопада 2026 року.