Росія не була обрана до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) під час виборів у Монреалі. Український віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив про це в Telegram. Українська делегація разом з партнерами з ЄС, Великої Британії та США переконувала інші країни не підтримувати Росію через її порушення безпеки в авіації. Росії не вистачило шести голосів для входження до Ради. Це є сигналом про її ізоляцію у міжнародних організаціях і втрату довіри в авіаційній сфері. ІСАО встановлює стандарти безпеки міжнародних польотів, а Рада включає країни з великим впливом на глобальну авіацію. Росія була виключена з Ради у 2022 році після початку війни з Україною та незаконної конфіскації літаків.
Позначка: Санкції
-
Зеленський відреагував на відновлення санкції проти Ірану
Президент Володимир Зеленський висловив підтримку запровадженню жорстких санкцій проти країн, які порушують міжнародний мир і безпеку. Він відзначив рішення Ради Безпеки ООН про відновлення санкцій проти Ірану через його ігнорування міжнародних закликів щодо ядерної безпеки. Зеленський вважає, що країни, які створюють ядерну загрозу або порушують міжнародні норми, повинні нести відповідальність через санкції. Він також застеріг від загрози, яку несе Росія у співпраці з Іраном у сфері ядерної енергетики. Недавно Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану через його порушення ядерної угоди 2015 року.
-
Іран розкритикував відновлення санкцій ООН
Глава МЗС Ірану, Аббас Аракчі, закликав Генсекретаря ООН скасувати відновлення механізмів виконання санкцій проти Ірану. Він заявив, що Іран не визнає спроб продовження або відновлення санкцій, ухвалених Радою Безпеки ООН, і закликав не допустити відродження роботи Комітету з санкцій та Групи експертів. Аракчі назвав повторне застосування анульованих резолюцій “юридично необґрунтованим та невиправданим” і закликав усі країни утриматися від визнання такого рішення.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії встановлення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень і приховати зниження виробництва. У багатьох країнах Європи коротший робочий тиждень вводиться для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників, а в Росії це стало вимушеним заходом через кризу на ринку праці та зниження попиту на продукцію. Влада намагається уникнути визнання реального стану справ, тому тисне на підприємства, щоб ті залишали працівників у штаті, але насправді вони переходять на скорочений робочий тиждень або неоплачувані відпустки. Експерти вважають, що такий крок лише підтверджує погіршення економічної ситуації в країні.
-
Ганебне рішення: Україна відреагувала на повернення росіян на паралімпіади
Україна висловила своє обурення щодо рішення Міжнародного паралімпійського комітету про поновлення членства паралімпійських комітетів Росії та Білорусі. У спільній заяві Міністерства закордонних справ та Міністерства молоді та спорту зазначено, що таке рішення є недосяжним та обурюючим. Україна наголосила, що російське вторгнення в Україну триває, але МПК вирішило змінити свою позицію. Також в заяві зазначено, що підтримка таких країн як Росія та Білорусь сприяє безкарності їхніх режимів та заохочує агресію та терор. Україна вважає, що рішення МПК небезпечне, оскільки воно втягує спорт у політику та пропаганду війни.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС Словаччина висловила застереження щодо ухвалення нового пакету санкцій проти Росії. Хоча вони не заблокували процес остаточно, але висловили свої заперечення. Деякі дипломати вважають, що позиція Словаччини була нечіткою та можливо була під впливом тиску у сферах енергетики та автомобільного ринку. Це може бути пов’язано з угорським впливом. Інші держави-члени також висловили свої зауваження щодо пакету санкцій, тому робота над цим питанням продовжується.
-
Туреччина значно знизила експорт російської нафти
За даними трейдерів, Туреччина у вересні зменшила імпорт російської нафти до мінімуму з квітня через конкуренцію з іншими видами нафти та зростаючі побоювання щодо західних санкцій. Туреччина є другим за обсягом імпортером морської нафти марки Urals після Індії. Хоча Туреччина не приєдналася до західних санкцій проти Росії, вона дотримується міжнародних законів. Президент США Трамп виразив впевненість, що Туреччина припинить імпорт російської нафти після переговорів з президентом Таїпом Ердоганом. У вересні дві основні нафтопереробні компанії Туреччини купили менше російської нафти, ніж у попередні місяці. У цьому році імпорт нафти марки Urals до Туреччини зменшився з 1,6 мільйона тонн у червні-липні до 1,2 мільйона тонн у вересні.
-
США накладуть санкції на нафтову компанію NIS – президент Сербії
У США з 1 жовтня будуть запроваджені санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка належить російським компаніям. Президент Сербії Александар Вучич підтвердив цю інформацію в Нью-Йорку. NIS управляє одним НПЗ в Сербії, яке забезпечує значну частину потреб країни. Санкції можуть поставити під загрозу постачання сировини через нафтопровід з Хорватії. Сербський лідер висловив сподівання, що ситуація може змінитися до 1 жовтня. США вже кілька разів відкладали запровадження санкцій проти NIS, але тепер ця угода остаточна.
-
Рубіо пояснив затримку з санкціями проти Росії
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що поки Сполучені Штати не вводять жорстких санкцій проти Росії, але можуть зробити це в майбутньому. Він попередив, що це може позбавити США можливості бути посередником у мирних переговорах між Україною і Росією. Рубіо також критикував країни ЄС за продовження закупівлі російських енергоносіїв, назвавши це “абсурдом” і закликавши до більшого тиску на Москву. Президент США Дональд Трамп також заявив про економічний тиск на Росію та готовність ввести “серйозні санкції”, якщо країни НАТО підтримають такі дії і відмовляться від російської нафти.
-
ЗМІ дізнались про візити китайського судна у Крим
Китайське вантажне судно Heng Yang 9 вперше заходило в окупований Севастополь у Криму, порушуючи запроваджені західними країнами санкції. Судно під прапором Панами, що належить компанії Guangxi Changhai Shipping, було зафіксоване у Криму неодноразово за останні місяці. Financial Times підтвердив цей факт за допомогою супутникових знімків та інших даних. Компанія-власник відмовилася від коментарів. Такі дії судна можуть призвести до включення його до списку суб’єктів санкцій. Україна висловила протест та закликала міжнародних партнерів уникати контактів з окупованими територіями. Китай заявив, що кожен випадок буде розглядатися окремо, але раніше вже висловлював підтримку Росії у конфлікті з Україною.