Євросоюз посилить санкції прти Росії у відповідь на її масштабну атаку на Київ. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у екстреній заяві в Брюсселі, повідомляє Європейська правда в четвер, 28 серпня.
“Я обурена атакою на Київ, яка також зачепила наші офіси. Це була найсмертоносніша ракетна атака на столицю з липня”, – заявила фон дер Ляєн і додала, що саме тому “ми продовжуємо чинити максимальний тиск на Росію”.
За її словами, “це означає посилення нашого режиму санкцій”.
“Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. Паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб сприяти обороні та відновленню України”, – додала очільниця ЄК.
Як відомо, 28 серпня в результаті нічної російської атаки на Київ була пошкоджена будівля представництва Євросоюзу, офіс Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та інші установи.
Станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих, серед яких четверо дітей. Також десятки людей отримали поранення.
Позначка: Санкції
-
ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ
-
Перший танкер із газом Арктик СПГ 2 зайшов у китайський порт
Перший танкер із газом російського проєкту Арктик СПГ 2, що перебуває під санкціями США, зайшов у китайський порт. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 28 серпня.
Судно Arctic Mulan на початку червня завантажило партію зрідженого газу у плавучому сховищі біля Камчатки, куди паливо раніше доставили танкери з Арктик СПГ 2. Вже у четвер воно прибуло до термінала в місті Бейхай на півдні Китаю.
За даними агентства, у серпні видобуток газу на заводі Арктик СПГ 2 зріс і сягав понад 25 млн кубометрів на добу.
Санкції проти Арктик СПГ 2 США запровадили восени 2023 року. Через них Новатек не зміг вийти на експорт: покупці відмовлялися навіть попри 40% знижки. У 2024 році компанія завершила монтаж другої виробничої лінії, втім, зведення третьої відтермінувала.
Минулого року з заводу було відправлено вісім партій газу до плавучих сховищ у Росії, цього року – ще п’ять. Однак підтверджень, що вони знайшли покупців, немає.
Раніше повідомляли, що до експортного терміналу Утренний російського заводу Arctic LNG 2 в Арктиці прибув четвертий газовоз, який перебуває під санкціями США. -
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу. -
ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ
Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни. -
Індія втратить через мита Трампа більше, ніж зекономила на російській нафті
Індія може втратити на імпортних митах, запроваджених Дональдом Трампом, більше грошей, ніж вона зекономила за весь час, купуючи російську нафту зі знижкою. Про це повідомляє Reuters у середу, 27 серпня.
До війни, розв’язаної Володимиром Путіним, Індія майже не купувала нафту в Росії – менше 1% від загального імпорту. Після введення західними країнами санкцій та цінової стелі для російської нафти, вона почала продаватися зі знижкою близько 7% від світових сортів на кшталт Brent. За 3,5 року Індія зекономила приблизно $17 млрд.
Втім, аналітичний центр Global Trade Research Initiative (GTRI) у Делі підрахував, що введення Трампом 50%-них мит на товари з Індії може зменшити її експорт більш ніж на 40%, або майже на $37 млрд, і це лише за поточний фінансовий рік.
Раніше встановлені 25%-ні мита були підвищені до 50% як санкції за купівлю російської нафти, яку у Вашингтоні називають “відмиванням та наживою”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив CNBC, що частка російської нафти в імпорті Індії зросла з менш ніж 1% до 42%. Він зазначив, що Китай у той самий час збільшив свою частку з 13% до 16%.
“Індія просто наживається. Вони займаються перепродажем. Це індійський арбітраж – купівля дешевого ресурсу та перепродаж його після переробки. Це з’явилося під час війни і є неприпустимим”, – додав він.
Своєю чергою, Індія звинуватила США у подвійних стандартах, зазначивши, що Вашингтон продовжує купувати в Росії уран, паладій та добрива.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
Лукашенко пропонує США за пом’якшення санкцій звільнити політв’язнів – ЗМІ
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко веде переговори з представниками США, на яких обговорюється питання звільнення політв’язнів. Формальний глава РБ пропонує в обмін на звільнення ув’язнених пом’якшити санкції. Про це повідомляють джерела польського видання Rzeczpospolitа.
ЗМІ зазначає, що рішення може зачепити “більшу частину” з решти 1300 заручників режиму, яких потім вивезуть в одну з країн ЄС. Лукашенко плекає надію “виканючити” в Заходу в обмін на таку “поступку” скасування санкцій, особливо тих, які були накладені на білоруську авіакомпанію Белавиа.
Обмеження щодо згаданої компанії запровадили після примусової посадки пасажирського літака Ryanair 2021 року з колишнім головним редактором телеграм-каналу NEXTA Романом Протасевичем на борту.
Другим пріоритетом для правлячого режиму Білорусі є зняття обмежень із заводу Беларуськалий – найбільшого в Європі виробника калійних добрив.
Білоруський диктатор прагне налагодити добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, щоб “вийти з ізоляції”, зазначає одне з джерел.
Слід зауважити, що 21 серпня білоруські ЗМІ писали, що Сполучені Штати вже почали знімати санкції з бізнесу в Білорусі. Зокрема, мова була про зареєстровану в Білорусі та на Кіпрі будівельну компанію Дана Холдінгс сербських бізнесменів Карічів, а також з її керівника, громадянина Сербії та Кіпру Небойші Каріча.
Відомо, що між сім’ями Карічів та Лукашенка існують тісні зв’язки. Крім того, невістка Лукашенко обіймає важливу керівну посаду в цій компанії.
Раніше Лукашенко запевняв, що нібито не збирається відпускати політв’язнів, про що його просив президент США Дональд Трамп.
Зеленський наклав санкції на спонсорів війни РФ -
Трамп заговорив про санкції проти РФ і України
Президент США Дональд Трамп заявив, що може розпочати “економічну війну” проти Росії, якщо вона уникатиме переговорів щодо припинення війни проти України. При цьому претензії він висловив також в бік України. Про це Трамп сказав під час засідання американського уряду у вівторок, 26 серпня.
“Зеленський теж не зовсім невинний. Для танго потрібні двоє”, – сказав він під час спілкування з журналістами, додавши, що наразі він має добрі стосунки з українським президентом.
За словами американського лідера, він буде домагатися зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.
“Я хочу, щоб ця угода була завершена. У мене є дуже серйозний план, якщо доведеться його застосувати, але моє головне бажання – покласти цьому край. Думаю, в багатьох аспектах Путін готовий, але буває так, що він готовий, а Зеленський – ні. Це виглядає приблизно так: “А хто сьогодні готовий сісти за стіл?” Мені потрібно зібрати обох одночасно, і я хочу, щоб усе це закінчилося”, – сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про наслідки для Росії від відмови від переговорів про припинення війни, Трамп заговорив про “економічну війну”, яка, за його словами, буде важкою, особливо для Росії. Водночас, він додав, що не хоче цього.
Говорячи про свої відносини із Зеленським, Трамп охарактеризував їх як “нормальні”. При цьому зазначивши, що зараз вони зовсім інші, ніж раніше, бо США більше не платять гроші Україні. -
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью.