Позначка: Санкції

  • Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову

    Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову

    Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
    Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
    “Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
    Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
    “Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
    За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною.

  • Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу

    Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу

    Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
    Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
    “Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
    Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
    Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
    Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
    Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.

  • Економіка Росії заходить у глухий кут

    Економіка Росії заходить у глухий кут

    Економіка Росії потрапляє в складний період, який може призвести до рецесії. Спеціалісти зауважують, що модель економіки, що спиралася на бюджетне накачування, імпортозаміщення та примусове кредитування, вичерпала себе. Внаслідок цього, економіка Росії вже зараз входить у стагнацію, а ризик рецесії зростає.

    Експерти попереджають, що кризові явища можуть почати активно розвиватися вже найближчим часом. Зростання випереджального індикатора рецесії та спад виробництва свідчать про системні проблеми в економіці країни.

    Українські аналітики також відзначають проблеми в економіці Росії, які є наслідком війни та неадекватної управлінської політики. Влада Росії продовжує агресію навіть за умов вичерпання економічних ресурсів.

    За висновками експертів, економіка Росії найслабша за останні роки. Нові санкції, які зачіпають нафтовий сектор, можуть призвести до ще більшої економічної кризи.

    Рецесія може серйозно вплинути на здатність Росії вести тривалу війну. Зростання витрат на військові потреби через інфляцію та скорочення податкових надходжень може ускладнити фінансування військових операцій. Також технологічна деградація та кадровий голод можуть позначитися на якості озброєння та ефективності ведення війни.

    У цілому, економічна криза може стати серйозним обмеженням для стратегічної ініціативи Росії у веденні війни.

  • Західні санкції заблокували облігації Telegram

    Західні санкції заблокували облігації Telegram

    Облігації Telegram на суму близько $500 млн, які знаходились в Росії, були заморожені через західні санкції. Це показало, що Telegram став фінансово вразливим у російському ринку, хоча засновник Павло Дуров намагався дистанціюватися від Москви. Компанія випустила облігації на $1,7 млрд у травні для погашення боргу, але частина їх залишилася непогашеною. Ці облігації були заблоковані в Росії через санкції Європи, США та Великобританії після вторгнення Росії в Україну. Також відомо, що ФСБ може стежити за користувачами Telegram по всьому світу, незважаючи на твердження Дурова про безпеку. Telegram офіційно реєструється у Росії.

  • Україна запровадила нові санкції проти Росії

    Україна запровадила нові санкції проти Росії

    Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб. Більшість із них є громадянами та резидентами РФ, повідомила преслужба глави держави у неділю, 4 січня.
    Зазначається, що підсанкційні особи й компанії пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і постачають продукцію у сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби й мікроелектроніки для російського ВПК та силових структур.
    Санкції запроваджені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
    “Запроваджені обмеження мають ускладнити обслуговування російського ВПК та обмежити його спроможності у виробництві озброєння й військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані у 20 пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – йдеться у повідомленні.

  • Індія посилила контроль закупівель російської нафти – ЗМІ

    Індія посилила контроль закупівель російської нафти – ЗМІ

    Уряд Індії посилив контроль закупівель російської нафти у прагненні укласти угоду зі США. Про це повідомило Reuters з посиланням на п’ять джерел у нафтовій та урядовій сферах.
    Вказано, що відділ планування та аналізу нафтової галузі міністерства нафти та природного газу Індії вимагає від місцевих нафтопереробних заводів надавати щотижневу звітність із закупівель нафти з Росії та США, щоб мати точні дані для переговорів із Вашингтоном.
    Отриману інформацію надсилають безпосередньо до канцелярії прем’єра Індії Нарендри Моді, зазначають співрозмовники агентства.
    “Нам потрібні своєчасні і точні дані про імпорт нафти в Росію і США, щоб, коли США запитують інформацію, ми могли надавати перевірені цифри, а не покладатися на вторинні джерела”,– заявив агентству неназваний урядовець.
    Вказано, що зазвичай джерела нафтових закупівель індійських компаній фіксуються у щомісячній митній статистиці та звітах приватних аналітиків. Вперше уряд вимагає від нафтопереробників надавати ці відомості щотижня.
    Два джерела, обидва з яких є урядовцями, у розмові з Reuters зазначили, що індійським НПЗ не було дано прямої вказівки скоротити закупівлю російської нафти. Однак вони, а також джерела в галузі, заявили, що очікують на зниження імпорту російської нафти в найближчі місяці нижче 1 млн барелів на добу.
    Відомо, що у 2025 році Росія забезпечила 35% імпорту нафти Індії, а США – 6,6%. При цьому Індія розглядає збільшення закупівель американської нафти для укладання в перспективі торгової угоди зі США після того, як Вашингтон у минулому році вдвічі збільшив імпортне мито на індійські товари до 50% як покарання за великі закупівлі російської нафти.
    Раніше ЗМІ повідомили, що поставки нафти з РФ в Індію впали до найнижчого рівня за три роки. Проте обсяги, можливо, зростуть на початку 2026 року після відновлення закупівель найбільшим НПЗ.

  • Найбільший НПЗ Індії відновив імпорт нафти з Росії – ЗМІ

    Найбільший НПЗ Індії відновив імпорт нафти з Росії – ЗМІ

    Танкери, завантажені майже 2,2 млн барелів російської нафти Urals, вже тепер прямують до найбільшого нафтопереробного заводу Індії Reliance. Про це повідомляє Bloomberg.
    Індійська компанія Reliance Industries Ltd. відновила закупівлі російської нафти після того, як президент США Дональд Трамп ввів санкції проти найбільших нафтових компаній Росії
    Судна, завантажені майже 2,2 млн барелів нафти Urals, нині прямують до величезного комплексу Джамнагар і, за даними аналітичної компанії Kpler, мають доставити свої вантажі на початку цього місяця.
    Російська сира нафта буде перероблена на паливо для внутрішнього використання, а не для експорту.
    Reliance припинила закупівлі російської нафти після того, як США внесли до чорного списку Роснефть та Лукойл, але почала закуповувати в інших постачальників.
    Раніше Роснефть була найбільшим постачальником російської нафти для індійського нафтопереробного заводу, що було підкріплено строковою угодою про постачання 500 тисяч барелів на день.

  • США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ

    США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ

    Сполучені Штати надали дозвіл сербській нафтопереробній компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, відновити виробництво після 36-денної паузи. Про це заявила міністерка енергетики країни Дубравка Джедович Ханданович, інформує Reuters.

    За її словами, Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало компанії ліцензію на роботу до 23 січня. Це дозволяє відновити роботу нафтопереробного заводу в Панчево, котрий простоював понад місяць.

    Санкції проти NIS OFAC запровадило у жовтні в межах ширших заходів проти енергетичного сектору Росії. Внаслідок обмежень було припинено постачання нафти трубопроводом хорватської компанії JANAF, що призвело до зупинки виробництва.

    У середу ввечері JANAF також повідомила, що отримала ліцензію, яка дозволяє їй до 23 січня здійснювати діяльність, необхідну для транспортування нафти для NIS.

    Минулого тижня OFAC надало NIS час до 24 березня для переговорів щодо продажу частки російських власників. Газпром володіє 11,3% акцій компанії, ще 44,9% належать його підсанкційному підрозділу Газпром нафті. Частка уряду Сербії становить 29,9%, тоді як решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам.

    Президент Сербії Александар Вучич раніше заявляв, що Газпром веде переговори з угорською компанією MOL щодо можливого продажу контрольного пакета акцій NIS.
    Як ми вже писали раніше, єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії зупинив роботу через відсутність сировини.
    Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ

  • Фінляндія заявила про підсанкційні товари на затриманому судні

    Фінляндія заявила про підсанкційні товари на затриманому судні

    Митна служба Фінляндії 1 січня повідомила, що на затриманому судні Fitburg, підозрюваному в пошкодженні комунікаційних кабелів, були виявлені товари, що підпадають під міжнародні санкції. Про це інформує ERR.

    Фінська поліція провела попередній допит екіпажу і наразі не виключає, що пошкодження кабелю могло бути наслідком навмисних дій.

    Судно Fitburg арештували в середу за підозрою у пошкодженні кабелю зв’язку Elisa між Таллінном та Гельсінкі. Під час розслідування виявили, що на борту перебували підсанкційні товари.

    Фінська поліція затримала двох членів екіпажу Fitburg і ввела заборону на виїзд щодо ще двох осіб. Судно ходить під прапором Сент-Вінсента і Гренадін, серед членів екіпажу є громадяни Росії, Грузії, Азербайджану та Казахстану.

    Старший слідчий Центральної кримінальної поліції Фінляндії Рісто Лохі зазначив, що розслідування перебуває на ранньому етапі, і наразі не відомо, чи інцидент пов’язаний із втручанням будь-якої держави.

    За минулий рік у Фінській затоці сталося кілька випадків обриву кабелів із участю іноземних суден. Усі події розглядаються як окремі справи.
    За повідомленням Міністерства юстиції та цифрових технологій Естонії, останніми днями було пошкоджено чотири кабелі зв’язку, що з’єднують Естонію із іншими країнами, а також один кабель між островом Хійумаа та материком. Кабель компанії Elisa був пошкоджений між Фінляндією та Естонією у Фінській затоці, в економічній зоні Естонії.
    Як ми вже писали раніше, в зовнішній розвідці Естонії недавно заявили, що після запуску місії НАТО більше не відбувалося інцидентів з кабелями.
    Естонія виявила пошкодження п’яти підводних кабелів

  • В Росії заявили про втрату “трильйонів доларів” через ціну на нафту

    В Росії заявили про втрату “трильйонів доларів” через ціну на нафту

    Росія могла втратити “трильйони доларів” через заниження цін на російську нафту та нафтопродукти. Про це заявив голова Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі Ігор Артем’єв, передає TMT.

    За словами Артем’єва, ще з радянських часів і донині Росія, на його думку, втрачала не мільярди, а трильйони доларів через системне заниження вартості російської нафти. Він зазначив, що протягом десятиліть це пояснювали процесами на глобальних ринках, однак нині, з огляду на непрозорість розрахунку котирувань, “існують серйозні умови для можливих маніпуляцій”.

    Артем’єв заявив, що міжнародні цінові агентства формально використовують заявлені методики для розрахунку котирувань російської нафти, проте сам механізм розрахунку залишається незрозумілим. У відповідь на це Петербурзька сировинна біржа просуває створення власних російських цінових індикаторів.

    Раніше Артем’єв анонсував створення Національного біржового цінового агентства. За його словами, джерелами інформації для нього стануть ліквідні біржові торги, зокрема дані строкового ринку, ціни учасників, позабіржові дані, а також зовнішні джерела – галузеві відомства, міністерства, асоціації та союзи. Він наголошував, що поява власного цінового агентства дозволить збільшити надходження податків до федерального та регіональних бюджетів шляхом стягнення “справедливих” податків.

    Водночас, за даними Reuters, видобуток нафти для деяких російських нафтових компаній став збитковим через значні знижки, які вони надають покупцям в Індії та Китаї. У період з 22 по 28 грудня ціна російської нафти марки Urals знижувалася до 33-34 доларів за барель у портах Балтійського та Чорного морів, що стало найнижчим рівнем з часів пандемії.

    Водночас дисконт до марки Brent сягнув 27 доларів за барель. У результаті нафтова галузь РФ опинилася на межі рентабельності, тоді як низка нафтових проєктів уже стала збитковою, зокрема через складність видобутку.
    Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.

    Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни