Правий берег

Позначка: Санкції

  • Макрон прокоментував візові санкції США

    Макрон прокоментував візові санкції США

    Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував візові обмеження США щодо європейських діячів, засудивши Вашингтон.
    Глава Франції назвав обмеження проти європейських діячів “рівнозначними залякуванню та примусу”, котрі ставлять під загрозу цифровий суверенітет Європи.
    Макрон нагадав, що цифрові правила ЄС були прийняті Європейським парламентом і Радою в результаті демократичного та суверенного процесу. Вони застосовуються в межах Європи для забезпечення справедливої конкуренції між платформами, не націлені на жодну третю країну та гарантують що те, що є незаконним офлайн, лишається незаконним і в онлайн-середовищі.
    Також він зауважив, що ці норми не застосовуються поза межами Європи.

    “Спільно з Європейською комісією та нашими європейськими партнерами ми продовжимо захищати наш цифровий суверенітет і регуляторну автономію”, – додав він.

    Раніше Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”.
    ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
    Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
    Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
    Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
    Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
    Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.

  • В Індії відновили закупівлю нафти з РФ – ЗМІ

    В Індії відновили закупівлю нафти з РФ – ЗМІ

    Індійська компанії Reliance Industries, котра зупинила імпорт нафти з Росії після запровадження санкцій США проти Роснафти та Лукойлу, зробила перші замовлення на сировину від постачальників, які не перебувають під обмеженнями. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.
    Reliance, найбільший конгломерат Індії та найбільша нафтопереробна компанія, яка за час війни в Україні стала головним покупцем російської нафти, законтрактувала доставку у петербурзької Русекспорт.
    Як зазначає Reuters з посиланням на дані Kpler, Reliance має отримати одну партію від Русекспорту у грудні та одну – у січні.
    Відновлення постачання може частково компенсувати значне скорочення закупівель Індією останнім часом. Якщо в листопаді вони були 1,77 млн барелів на добу, то в грудні можуть становити 1,2-1,5 млн, пише Reuters. Bloomberg повідомляв, що, за оцінками індійських посадовців, грудневий імпорт може впасти до 800 000 барелів на добу.
    Reliance зупинила закупівлю у Росії після введення санкцій США 22 жовтня. Законтрактовані до цієї дати партії відповідно до дозволу Вашингтона прибували до Індії ще місяць. Але 22 листопада Reliance отримала від США ліцензію на продовження постачання ще на місяць. Про це раніше не було відомо. За цей місяць, за даними Kpler, Reliance отримала 15 партій від Роснафти, з якою вона мала довгостроковий договір.
    Останній танкер із продукцією Роснафти був завантажений 12 листопада і прибув до Індії 17 грудня. Раніше повідомлялося, що чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.
    Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ

  • В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців

    В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців

    Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
    ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
    “Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
    В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
    ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
    “За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
    Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
    Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
    Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
    Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.

  • США пропонували Лукашенку в обмін на політв’язнів ліки для схуднення – ЗМІ

    США пропонували Лукашенку в обмін на політв’язнів ліки для схуднення – ЗМІ

    Спецпосланник президента США Джон Коул провів зустріч з головою правлячого режиму Білорусі Олександром Лукашенком, на які вони обговорили питання скасування санкцій. Білоруський диктатор також мимохідь поцікавився думкою американця щодо його зовнішності, зокрема, чи не здалося візаві, що він, Лукашенко, схуд. Про це повідомляє амерканське видання The Wall Street Journal.
    “Це був момент близькості в одній з найдивніших дипломатичних ініціатив з часу повернення Трампа до влади. Лукашенко хотів, щоб Вашингтон пом’якшив санкції проти деяких найприбутковіших компаній його країни – і відремонтував його президентський літак”, – пишуть журналісти.
    Лукашенко заради послаблення санкцій готовий був обміняти свій єдиний ресурс, якого в нього вдосталь – політичних вʼязнів.
    ЗМІ припускає, що це може бути “пробним запуском” головної мети адміністрації Трампа: вивести російського диктатора Володимира Путіна та економіку РФ вартістю 2 трильйони доларів з ізоляції.
    “І, можливо, думали американські чиновники, можна знайти спосіб допомогти 71-річному главі держави, який має зайву вагу і хоче схуднути. Вони вирішили розглянути можливість організації постачання Zepbound для особистого використання Лукашенком”, – додали у виданні.
    Коул після зустрічі сказав, що його зусилля з налагодження особистих відносин з білоруським лідером мають на меті показати підхід Трампа до світових лідерів, яких Захід вважає одіозними.
    Як відомо, Лукашенко раніше звільнив понад 100 вʼязнів, серед яких лауреат Нобелівської премії Олесь Біляцький та опозиціонерка Марія Колесникова.
    З моменту вступу Трампа на посаду Білорусь періодично звільнює ув’язнених. Загалом звільнено понад 250 увʼязнених з більш ніж 10 країн, серед яких щонайменше пʼять мають американське громадянство. Як зазначає WSJ, це одне з найбільших звільнень політичних вʼязнів з часів падіння комунізму.
    “Натомість США кидають економічну рятівну мотузку його режиму, одному з найрепресивніших у світі”, – підкреслюють у матеріалі.
    Тепер адміністрація Трампа має надію, що Білорусь стане прикладом винагороди, яку також може отримати Путін, якщо Росія допоможе США мирно закінчити війну в Україні. Тирзепатид (продається як препарат Zepbound) – протидіабетичний засіб, що використовується для лікування діабету 2 типу та для схуднення

  • США будуть послідовно знімати санкції з РФ після війни – Зеленський

    США будуть послідовно знімати санкції з РФ після війни – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що проєкт угоди про припинення російсько-української війни не передбачає зняття санкцій проти РФ з боку США, але Америка після закінчення війни має намір йти на їх послідовне зняття. Про це він сказав під час зустрічі з журналістами 24 грудня, передає Інтерфакс-Україна.
    Зеленський зазначив, що не вважає важливим, щоб під час підписання угоди було написано, що з РФ знімають санкції, оскільки не зрозуміло, що буде далі.
    “Ми не бачимо зняття санкцій в цій угоді між Україною та Америкою, але ми розуміємо, що Америка буде йти після закінчення війни на послідовне зняття санкцій. І тут питання вже – наскільки сильними можуть бути європейці”, – сказав президент.
    “Американські санкції – це американські санкції. Є і європейські санкції. Є санкції інших держав світу. Це багатостороння історія про санкції, і буде доволі дивно, якщо хтось буде обіцяти щось за інших. Тим більше ми поки не розуміємо, наскільки серйозно росіяни ставляться до того чи іншого документу, загалом до закінчення війни”, – наголосив Зеленський.
    Він додав, що США хочуть мати певний паритет з РФ, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і РФ, повідомив президент України.
    “Позиція Америки – оскільки це чотиристоронній документ – щодо вільної торгівлі, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, вони хочуть мати певний паритет з росіянами. Тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і про угоду про вільну торгівлю з Росією”, – зазначив президент.
    “Але це вони говорять. Ми говоримо про себе про таку можливість вільної торгівлі України з США”, – заявив президент, коментуючи десятий пункт мирного плану, який передбачає, що після укладення угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США.

  • Сербія домовилася про постачання газу з Росії

    Сербія домовилася про постачання газу з Росії

    Сербія домовилася з Росією стосовно продовження постачання газу до кінця березня. Про це заявив сербський президент Александар Вучич, повідомляє місцеве медіа РТС.
    Сербія матиме і електроенергію, і достатньо газу для майбутнього зимового сезону, запевнив сербський лідер.
    “Ми домовилися про продовження поставок газу ще на три місяці, до 31 березня, щоб люди могли бути впевнені і спати спокійно”, – заявив він.
    У Белграді мали надію укласти новий довгостроковий договір на постачання газу ще в травні 2025 року.
    Представники Газпрому обговорюють продаж частки в компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка нині перебуває під санкціями США, угорській національній компанії MOL.
    Вучич наголосив, що сербське керівництво не має заперечень проти цього.
    “Угорці – наші друзі. Ми просто маємо закінчити якомога швидше, до 15 січня”, – заявив голова держави. NIS – найбільша нафтова компанія Сербії, після кількох затримок з початку жовтня перебуває під санкціями США.

  • В Росії задумали пересадити росіян на дирижаблі

    В Росії задумали пересадити росіян на дирижаблі

    У Росії планують відродити дирижаблі. Це випливає із концепції науково-технологічного розвитку транспорту до 2035 року, затвердженої урядом РФ, повідомляє TMT.
    Документ називає вантажні та пасажирські дирижаблі однією з “основних перспективних транспортних технологій”. Їхнє використання передбачається у важкодоступних регіонах із дефіцитом інфраструктури.
    Дирижаблі активно будували в першій половині XX століття, зокрема в СРСР, проте після низки катастроф 1930-х років розвиток галузі фактично припинився і в 1964 радянська влада визнала дирижаблебудування недоцільним.
    Крім дирижаблів, до нової концепції уряду увійшли засоби аеромобільності, екраноплани, конвертоплани, повітряні судна з вертикальним зльотом та посадкою, а також цивільні надзвукові літаки.
    Також до перспективних розробок на найближчі 10 років потрапили підвісні рейкові системи, високошвидкісний залізничний транспорт, машини з електродвигунами та технології магнітної левітації. Окремий блок присвячений водневим та гібридним силовим установкам.
    Концепція розроблена в межах завдань, позначених Путіним.
    Втім, між заявленими цілями та їхньою реалізацією зберігається розрив, адже нині російським регіонам катастрофічно не вистачає джерел фінансування, тоді як електричний транспорт виявився одним із найуразливіших пунктів бюджету на 2026-2028 роки.

  • Китай різко відреагував на анонсовані Зеленським санкції

    Китай різко відреагував на анонсовані Зеленським санкції

    Китай публічно закликав Україну не вводити санкції проти китайських компаній та громадян, яких Київ може визнати причетними до підтримки агресії Росії. Про це на брифінгу заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у вівторок, 23 грудня.

    За його словами, можливі обмеження щодо суб’єктів з Китаю розцінюються Пекіном як “недружній крок”.

    Представник МЗС КНР наголосив, що “Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій”, які, на думку Пекіна, “порушують міжнародне право і не підтримані Радою Безпеки ООН”.

    Лінь Цзянь заявив, що така політика стосується не лише заходів Заходу, а й кроків України, якщо вони торкатимуться китайських компаній або фізичних осіб.

    Пекін, за його словами, демонструє готовність публічно реагувати на будь-які рішення Києва, які “можуть зашкодити економічним або політичним інтересам Китаю”.

    Лінь Цзянь також заявив, що “українська сторона має виправити свою поведінку та надалі уникати неправомірних дій стосовно Китаю”.

    Нагадаємо, президент Володимир Зеленський анонсував підготовку нових санкцій проти Росії та її прихильників за кордоном, а також проти осіб і компаній, які сприяють агресії РФ, зокрема проти осіб з Китаю. Зеленський пояснив, як Китай затягує війну РФ проти України

  • WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році

    WP: Війна зламає економіку Росії вже в 2026 році

    Економісти заявляють, що Росія зараз у найслабшій економічній позиції за останній час. Причиною цього стала значна витрата грошових резервів та запозичень, які використовувалися для фінансування військових витрат. Додатково проблем країні-агресорці спричиняють і нові санкції, які зачіпають її нафтовий сектор, що може призвести до економічної кризи у наступному році. Про це пише The Washington Post

    Попри заяви президента США Дональда Трампа про те, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що позиція країни слабша, ніж будь-коли. Оскільки Кремль вже вичерпав значну частину своїх фінансових резервів і позикових ресурсів, які забезпечували його військові витрати, попереду на нього чекають ще серйозніші виклики. Це, своєю чергою, загрожує банківською кризою вже в 2026 році, навіть якщо російський лідер Володимир Путін наполягатиме на своїх вимогах у будь-яких мирних переговорах.

    Ймовірність банківської кризи та дефолту дедалі зростає, відзначають експерти. Один із неназваних російських чиновників підтвердив виданню, що ці ризики реальні, застерігши при цьому від подальшої ескалації конфлікту.

    У жовтні Міністерство фінансів США ввело нові санкції проти провідних російських нафтових компаній Роснефть та Лукойл. Це створило додатковий тиск на бюджет країни та енергетичний сектор. У статті наводяться слова експерта з Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейга Кеннеді, який зазначив, що криза в нафтогазовій галузі посилюється, а останні санкції лише прискорять цей процес.

    Водночас, незважаючи на зростаючі фінансові труднощі, більшість представників російської еліти не очікують масштабних соціальних протестів чи серйозного впливу економічної ситуації на політику Кремля. Однак навіть експерти, наближені до російської влади, визнають, що 2026 рік може стати для країни одним із найскладніших із економічної точки зору за час війни.

    Згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші дев’ять місяців 2025 року військові витрати Росії сягнули 11,8 трильйонів рублів. Це у чотири рази більше, ніж у 2021 році. Щодня війна поглинає 43,4 мільярда рублів, що складає 44% усіх федеральних податкових надходжень.

  • Російська нафта обвалилася до $34

    Російська нафта обвалилася до $34

    Ціна флагманської російської нафти Urals впала до близько $34 за барель, що свідчить про вплив американських санкцій на скорочення нафтових доходів Кремля. Про це пише Bloomberg у понеділок, 22 грудня.

    Так, у Балтійському морі ціна Urals у п’ятницю становила $34,82 за барель, водночас у Чорному морі – $33,17. Тоді як еталонна нафта Brent торгувалася на рівні близько $61 за барель і з початку року подешевшала значно менше, ніж російські сорти.

    У жовтні адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила масштабні санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній. Попри те, що ці обмеження не зупинили експорт російської нафти, вони значно ускладнили постачання. Зокрема, Індія, за прогнозами, отримає менше російських обсягів уже наступного місяця.

    Хоча Росія стверджує, що знижки почнуть зменшуватися протягом кількох місяців, тривале падіння цін обмежить можливість Кремля фінансувати війну проти України, враховуючи, що нафта і газ становлять близько чверті бюджету.

    Втім, чим дешевша торгується нафта, тим більший фінансовий стимул для нафтопереробних заводів ігнорувати санкції, – динаміка, яка в минулому призводила до нормалізації російських цін після початкового зниження. Російський бюджет щомісяця втрачає мільярди доларів через санкції: у листопаді нафтові надходження впали на 34% у річному порівнянні, а за 11 місяців – на 21%. За розрахунками Reuters, у грудні надходження від податків на нафту та газ можуть бути найнижчими з серпня 2020 року – 410 млрд рублів, що на 49% менше проти грудня 2024 року.

    План російського бюджету-2025 передбачав ціну на нафту $69 за барель і збори 10,94 трлн рублів. У середині року прогноз переглянули до $58 та 8,65 трлн рублів. За фактом бюджет може недоотримати близько 300 млрд рублів навіть за зниженою оцінкою, зазначають аналітики.
    Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
    Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ