Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни.
Позначка: Санкції
-
ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ
-
Індія втратить через мита Трампа більше, ніж зекономила на російській нафті
Індія може втратити на імпортних митах, запроваджених Дональдом Трампом, більше грошей, ніж вона зекономила за весь час, купуючи російську нафту зі знижкою. Про це повідомляє Reuters у середу, 27 серпня.
До війни, розв’язаної Володимиром Путіним, Індія майже не купувала нафту в Росії – менше 1% від загального імпорту. Після введення західними країнами санкцій та цінової стелі для російської нафти, вона почала продаватися зі знижкою близько 7% від світових сортів на кшталт Brent. За 3,5 року Індія зекономила приблизно $17 млрд.
Втім, аналітичний центр Global Trade Research Initiative (GTRI) у Делі підрахував, що введення Трампом 50%-них мит на товари з Індії може зменшити її експорт більш ніж на 40%, або майже на $37 млрд, і це лише за поточний фінансовий рік.
Раніше встановлені 25%-ні мита були підвищені до 50% як санкції за купівлю російської нафти, яку у Вашингтоні називають “відмиванням та наживою”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив CNBC, що частка російської нафти в імпорті Індії зросла з менш ніж 1% до 42%. Він зазначив, що Китай у той самий час збільшив свою частку з 13% до 16%.
“Індія просто наживається. Вони займаються перепродажем. Це індійський арбітраж – купівля дешевого ресурсу та перепродаж його після переробки. Це з’явилося під час війни і є неприпустимим”, – додав він.
Своєю чергою, Індія звинуватила США у подвійних стандартах, зазначивши, що Вашингтон продовжує купувати в Росії уран, паладій та добрива.
Як відомо, Дональд Трамп неодноразово погрожував Індії збільшити тарифи, бо вона купує великі обсяги російської нафти.
Додамо, що Індія теж звинуватила США та Європу в торгівлі з Росією після того, як Трамп пригрозив їй тарифами. -
Путіну озвучили невтішні прогнози щодо економіки РФ
Зростання російської економіки у 2025 році може сповільнитися до 1,5%. Про це сказав на зустрічі з російським правителем Володимиром Путіним голова мінфіну РФ Антон Сілуанов, повідомила пресслужба Кремля у середу, 27 серпня.
За його словами, такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого грунтується бюджет.
За початковими оцінками відомтва, російський ВВП мав би додати 2,5% цього року. Таким чином, офіційний прогноз знижений у 1,7 раза, а порівняно із зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитись майже втричі.
При цьому зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками “минулих місяців” склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем’єр Денис Мантуров.
Загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%, сказав він. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-24 рр., коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.
Як пояснив Силуанов, далися взнаки “досить жорсткі умови грошово-кредитної політики” Центробанку РФ. А Мантуров додав, що потрібно і далі знижувати ключову ставку – це “прискорюватиме власне зростання і забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості”. -
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
Лукашенко пропонує США за пом’якшення санкцій звільнити політв’язнів – ЗМІ
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко веде переговори з представниками США, на яких обговорюється питання звільнення політв’язнів. Формальний глава РБ пропонує в обмін на звільнення ув’язнених пом’якшити санкції. Про це повідомляють джерела польського видання Rzeczpospolitа.
ЗМІ зазначає, що рішення може зачепити “більшу частину” з решти 1300 заручників режиму, яких потім вивезуть в одну з країн ЄС. Лукашенко плекає надію “виканючити” в Заходу в обмін на таку “поступку” скасування санкцій, особливо тих, які були накладені на білоруську авіакомпанію Белавиа.
Обмеження щодо згаданої компанії запровадили після примусової посадки пасажирського літака Ryanair 2021 року з колишнім головним редактором телеграм-каналу NEXTA Романом Протасевичем на борту.
Другим пріоритетом для правлячого режиму Білорусі є зняття обмежень із заводу Беларуськалий – найбільшого в Європі виробника калійних добрив.
Білоруський диктатор прагне налагодити добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, щоб “вийти з ізоляції”, зазначає одне з джерел.
Слід зауважити, що 21 серпня білоруські ЗМІ писали, що Сполучені Штати вже почали знімати санкції з бізнесу в Білорусі. Зокрема, мова була про зареєстровану в Білорусі та на Кіпрі будівельну компанію Дана Холдінгс сербських бізнесменів Карічів, а також з її керівника, громадянина Сербії та Кіпру Небойші Каріча.
Відомо, що між сім’ями Карічів та Лукашенка існують тісні зв’язки. Крім того, невістка Лукашенко обіймає важливу керівну посаду в цій компанії.
Раніше Лукашенко запевняв, що нібито не збирається відпускати політв’язнів, про що його просив президент США Дональд Трамп.
Зеленський наклав санкції на спонсорів війни РФ -
Трамп заговорив про санкції проти РФ і України
Президент США Дональд Трамп заявив, що може розпочати “економічну війну” проти Росії, якщо вона уникатиме переговорів щодо припинення війни проти України. При цьому претензії він висловив також в бік України. Про це Трамп сказав під час засідання американського уряду у вівторок, 26 серпня.
“Зеленський теж не зовсім невинний. Для танго потрібні двоє”, – сказав він під час спілкування з журналістами, додавши, що наразі він має добрі стосунки з українським президентом.
За словами американського лідера, він буде домагатися зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським диктатором Володимиром Путіним.
“Я хочу, щоб ця угода була завершена. У мене є дуже серйозний план, якщо доведеться його застосувати, але моє головне бажання – покласти цьому край. Думаю, в багатьох аспектах Путін готовий, але буває так, що він готовий, а Зеленський – ні. Це виглядає приблизно так: “А хто сьогодні готовий сісти за стіл?” Мені потрібно зібрати обох одночасно, і я хочу, щоб усе це закінчилося”, – сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про наслідки для Росії від відмови від переговорів про припинення війни, Трамп заговорив про “економічну війну”, яка, за його словами, буде важкою, особливо для Росії. Водночас, він додав, що не хоче цього.
Говорячи про свої відносини із Зеленським, Трамп охарактеризував їх як “нормальні”. При цьому зазначивши, що зараз вони зовсім інші, ніж раніше, бо США більше не платять гроші Україні. -
Знову 2 тижні. Новий ультиматум Путіну від Трампа
Дональд Трамп продовжує погрожувати Володимиру Путіну ультиматумами та страшними наслідками. Нещодавно він знову дав Путіну “ще пару тижнів” і пригрозив, що якщо прогресу на шляху до миру не буде, він “прийме дуже важливе рішення”.
Дуже важливе рішення
Під час пресконференції в Овальному кабінеті в понеділок, 25 серпня, Трамп заявив, що він “рішуче втрутиться”, якщо угода про припинення бойових дій не буде укладена протягом найближчих двох тижнів.
“Подивимося, що станеться протягом наступного тижня або двох, і тоді я втручатимусь. Якщо мені доведеться бути там, я буду там, і ми або укладемо угоду, або ні”, — сказав він.
Трамп також додав, що між російським диктатором і президентом України існує “величезна неприязнь”. Водночас він підкреслив, що хоче, щоб Володимир Путін і Володимир Зеленський зустрілися.
“Між цими двома є величезна особиста неприязнь, і нам доведеться це виправити. Але я хотів би, щоб вони спочатку зустрілися. Вони хочуть, щоб я був там. Можливо, я буду там, а можливо, ні. Подивимося”, — сказав американський президент.
Ще Трамп заявив, що знову розмовляв з Путіним після їхньої розмови минулого понеділка — і дав зрозуміти, що він “розчарований” продовжуючимися російськими атаками на Україну.
Порожні погрози?
Єдина санкція за війну в Україні, яку Трамп ввів після всіх своїх погроз, була спрямована проти Індії — за купівлю російської нафти. Але й у цьому експерти побачили спробу вибити поступки в торгових переговорах з Індією, скоріше ніж інструмент тиску на Путіна.
Додаткові мита Трампа проти Індії набирають чинності цього тижня, 27 серпня, і теоретично здатні відбити у неї бажання купувати в Росії нафту — її головний експортний продукт.
Однак на практиці малоймовірно, що Росія втратить Індію як покупця, кажуть експерти. Вони впевнені, що Трамп скоро скасує й ці мита, а разом з ними — єдину серйозну непряму або пряму санкцію проти Кремля, ухвалену в його другий термін при владі.
Росія, нафта і війна були лише приводом для введення цих мит, погоджується колишній чиновник мінторгу США, а нині експерт дослідницького центру CSIS Білл Райнш. Справжня причина — непоступливість Індії в торгових переговорах з Трампом, впевнений він.
У США до Індії три претензії, нагадує його колега з CSIS Філіп Лак, колишній економіст Держдепу США в адміністрації Джо Байдена. По-перше, високі мита на імпорт американських товарів. По-друге, неготовність відкривати свій ринок для американської сільськогосподарської продукції. І лише по-третє — купівля нафти у Росії. Тому мита проти Індії як спосіб змусити Путіна зупинити війну викликають питання.
Удар по дипломатії Трампа
Тупикова ситуація зі зустріччю Путіна і Зеленського стала черговим ударом по зусиллях Трампа покласти край війні РФ проти України, пише Bloomberg.
Челночна дипломатія президента США з Путіним і Зеленським протягом цього місяця збільшила ймовірність перших особистих переговорів. Однак, констатує агентство, ці надії впали, оскільки диктатор тягне зі зустріччю з президентом України.
Але якщо Трамп раптом передумає, розсердиться і вирішить покарати Путіна за непоступливість, то у нього є вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів.
Експорт нафти і газу дозволяє Кремлю фінансувати війну. США давно ввели повне ембарго, а Європа — часткове, проте Росія перенаправила поставки в Китай і Індію і продовжує продавати відносно невеликі обсяги на європейському ринку, передусім у Угорщині та Словаччині, де влада лояльна Путіну.
А якщо не вторинні санкції проти покупців російських енергоресурсів, то набір інструментів для тиску на Путіна у Трампа обмежений, каже експерт з американських санкцій Річард Нефью. -
Біля Чукотки вибухнув танкер “тіньового флоту” РФ
Біля берегів російської Чукотки 25 серпня стався вибух на танкері Онемен АТ Анадирьморпорт. Про це повідомила адміністрація морського порту.
Там заявили, що за 110 км від Анадиря на судні був “хлопок” парів паливної рідини без подальшого займання.
Відомо про двох постраждалих членів екіпажу.
Тоді як Центрі протидії дезінформації повідомляє, що російські пропагандисти підкреслюють відсутність розливу нафтопродуктів, насправді намагаючись применшити значення аварії. Втім, цей інцидент підтверджує тривожну тенденцію та вкотре демонструє: технічний стан російського танкерного флоту перебуває на критично низькому рівні.
В умовах санкцій Москва не має доступу до якісного ремонту й сертифікованих комплектуючих, тому регулярні аварії стали буденністю.
“Вибухи, пожежі та витоки нафти або токсичних речовин – прямий наслідок “тіньової логістики”, якою Кремль намагається обходити санкційний тиск”, – додали у ЦПД.
У Центрі наголосили, що позиція влади РФ щодо використання “тіньового флоту” створює небезпеку не лише для екіпажів, а й для довкілля у різних регіонах.
Наприклад, аварія двох танкерів у грудні 2024 року в Керченській протоці уже спричинила масштабну екологічну катастрофу. Однак Росія продовжує ігнорувати ці ризики та лише нарощує обсяги перевезень, використовуючи зношений і неконтрольований танкерний парк. -
У російських літаках Superjet виявили конструктивні недоліки
У Росії відразу 14 літаків Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100) здійснюють рейси з конструкторськими недоліками фюзеляжу. Про це повідомило видання Ізвєстія у вівторок, 26 серпня.
Вказано, що про недоліки Росавіацію попередив виробник повітряних суден – ПАТ Яковлев. Авіарегулятор зобов’язав перевізників, які використовують лайнери, провести їх огляд і за необхідності – ремонт.
“Йдеться про літаки із серійними номерами 95104-95117. Усі повітряні судна цієї партії були випущені у 2016 році. За даними russianplanes.net, вказані SSJ-100 експлуатують авіаперевізники Росія (один борт), Азимут (один) та Ямал (п’ять). Кілька літаків знаходяться на зберіганні у різних компаній, зокрема в КБ Сухого, в Ямалі та ін.”, – пише сайт.
На цих лайнерах, за даними Яковлєва, у кількох місцях не закріплені стрінгери, які пов’язують корпус літального апарату. Так, проблеми з кріпленням можуть бути між кабіною пілотів та пасажирськими дверима.
Щоб перевірити літак, технікам авіакомпаній наказано провести детальний огляд обшивки, а також шпангоутів, балок та стрингерів щодо складок, тріщин, деформацій, ослаблення болтових та заклепувальних з’єднань. Для цього потрібно буде демонтувати обшивку дверного отвору, прибрати туалетний модуль і зняти мати теплозвукоізоляції. При цьому технікам необхідно використовувати телескопічне дзеркало та лупу, щоб виявити можливі мікроушкодження. Sukhoi Superjet 100 – єдиний серійний російський літак, який був розроблений в РФ після розпаду СРСР. У його створенні взяли участь європейські компанії. Літак випускали у 2007-2022 роках. Після початку повномасштабної війни в Україні західні партнери припинили постачати компоненти для його виробництва. В результаті російська влада задумала розробити імпортозаміщений варіант літака – SSJ-New. Однак його випуск неодноразово відкладався через проблеми з двигуном.
Раніше ЗМІ повідомили, що у 2024 році через санкції Росія змогла побудувати лише один комерційний літак із запланованих 15 одиниць. Це пов’язано з обмеженим доступом до іноземних запчастин, а високими процентними ставками, що обмежують можливості для інвестицій.
Тим часом Росія намагається купувати запчастини для літаків Boeing і Airbus через посередників на Близькому Сході та в країнах Азії. -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ