Росія та Шрі-Ланка почали переговори про створення в останній ЗПГ-терміналу. Про це заявила посол Шрі-Ланки в РФ Шобіні Гунасекера, повідомляє російська пропагандистська інформагенція ТАСС.
“По суті, ми почали переговори, особливо після візиту міністра. Ми розпочали деякі обговорення, йдуть попередні переговори… Як я вже говорила раніше, пропозиції були подані”, – заявила дипломатка.
Росія шукає нові ринку збуту зрідженого природного газу для підсанкційних проєктів, після відмови Європейського союзу від імпорту газу з РФ до листопада 2027 року.
За словами аналітиків, налагодити Росії постачання має почасти допомогти будівництво російських терміналів у країнах, що готові приймати ЗПГ з РФ під ризиком вторинних санкцій.
Позначка: Санкції
-
Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ
-
Україна оголосила санкції проти 656 кораблів
Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти 656 морських суден, які є частиною тіньового флоту Росії. Про це повідомила пресслужба українського лідера в суботу, 13 грудня.
Вказано, що мова йде про найбільший санкційний пакет, який будь-коли застосовували до російського тіньового флоту.
“За результатами моніторингу Чорного, Червоного та Балтійського морів встановлено, що Росія використовувала ці судна для обходу санкцій Європейського Союзу, G7 та інших держав і в такий спосіб експортувала нафту, нафтопродукти й зріджений газ. Власники та екіпажі кораблів вимикали Автоматичну ідентифікаційну систему і використовували схеми, які приховують право власності й походження вантажу”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що підсанкційні судна ходили під прапорами понад 50 країн, найчастіше – Гамбії, Сьєрра-Леоне, Панами та Камеруну. Україна передасть усю відповідну інформацію до цих держав і працюватиме з ними заради припинення видачі ліцензій.
Крім того, Україна працюватиме з партнерами над синхронізацією цих санкцій у їхніх юрисдикціях. При цьому значна частина суден уже перебуває під санкціями США, Великої Британії, Євросоюзу, Канади, Австралії та Нової Зеландії.
“Також Україна продовжить координувати свої зусилля з партнерами для того, щоб була повна заборона надавати морські послуги суднам, які задіяні в експорті російських енергоносіїв”, – додали в ОП. -
Зеленський: У Білорусі звільнили п’ятьох українців
Влада Білорусі звільнил близько сотні цивільних, серед яких і п’ятеро українців. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм в суботу, 13 грудня.
Він розповів, що заслухав доповідь керівника ГУР Кирила Буданова про деталі підготовки спеціального заходу для звільнення цивільних, які перебували в Білорусі.
“Завдяки активній ролі Сполучених Штатів та співпраці наших розвідок зараз повертаються на свободу близько сотні людей, зокрема пʼятеро українців. Допомагаємо нашим американським партнерам, щоб була відповідна допомога Україні. За потреби залучаються також спеціальні служби наших сусідів у Європі”, – написав Зеленський.
Він також доручив ГУР та всім службам, які представлені у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, активізувати роботу на російському напрямку, щоб до нового року могло відбутися звільнення українських військовополонених.
Тим часом у Білорусі заявили, що формальний лідер країни Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпредставником Дональда Трампа Джоном Коулом помилував “123 громадян різних країн, засуджених… за шпигунську, терористичну та екстремістську діяльність”. Серед звільнених: колишній кандидат в президент Білорусі Віктор Бабарико, опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії і очільник правозахисноо центру Вяснаі Алесь Беляцький, адвокат Максим Знак, головний редактор TUT.BY Марина Золотова та інші.
У свою чергу Джон Коул заявив, що США знімають санкції з білоруського калію.
“Відповідно до вказівок президента Трампа, США знімають санкції з калію. Думаю, це дуже хороший крок з боку США для Білорусі. Ми їх знімаємо зараз”, – заявив Коул під час переговорів з Лукашенком і додав, що переговори на тему санкцій буду продовжуватися і надалі. -
В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії
Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
“Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
“Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію. -
Казав “забути про Крим”: ексрадник Трампа став консультантом Лукойлу
Російська нафтова компанія Лукойл найняла для допомоги у продажу своїх міжнародних активів брайана Ланзу, який був старшим радником у передвиборній кампанії президента США Дональда Трампа у 2024 році. Про це повідомляє Politico в п’ятницю, 12 грудня.
Зазначається, що Ланза почав працювати для Лукойлу в останні кілька тижнів. Ексрадник Трампа і його фірма Mercury Public Affairs взаємодіють з урядом США щодо продажу активів російської компанії.
Видання пише, що Ланза був одними з тих, хто допоміг отримати відстрочку для продажу міжнародних активів Лукойл від Міністерства фінансів США.
Кінцевий термін для продажу встановлений на 17 січня 2026 року. За інформацією ЗМІ, основним претендентом на придбання цих активів є американський банк Xtellus Partners.
Міжнародний підрозділ Лукойл, що базується в Австрії, має нафтопереробні заводи, нафтові родовища та 2000 автозаправних станцій по всьому світу, у тому числі понад 200 у США. Як відомо, 23 жовтня США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу – найбільших нафтових компаній Росії. Після цього російська нафтова галузь зіткнулась зі значними проблемами.
-
США запроваджують нові санкції проти Венесуели
У США був введений новий пакет санкцій проти Венесуели, до якого потрапили троє племінників дружини президента Ніколаса Мадуро, а також шість нафтотанкерів і транспортні компанії, що займаються перевезенням венесуельської нафти. Санкції стосуються шести компаній і шести танкерів, які транспортували венесуельську нафту під прапорами Панами, Островів Кука та Гонконгу. Також під санкції потрапили племінники першої леді Сілії Флорес, яких у США називають “нарко-племінниками” через їх зв’язок із спробою укладення угоди з кокаїном. Ці дії відбуваються на тлі збільшення американської військової присутності у південній частині Карибського моря. В останні дні берегова охорона США вилучила супертанкер з вантажем венесуельської нафти, тож понад 30 інших суден, які працюють у Венесуелі й перебувають під санкціями, також можуть очікувати нових обмежень.
-
Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни
У листопаді доходи Росії від продажу нафти та нафтопродуктів за кордоном скоротилися на $3,59 мільярда порівняно з минулим роком, що становить майже 25%, і склали $10,97 мільярда. Це найнижчий показник з часів вторгнення до України у 2022 році. Середньодобовий видобуток нафти в Росії також зменшився до 9,03 мільйонів барелів, що на 500 тисяч барелів менше за квоту ОПЕК+. Експорт нафти та палива також скоротився через санкції, а покупці вимагали додаткових знижок, що привело до падіння ціни на російську нафту. Українські удари по нафтовій та експортній інфраструктурі Чорного моря спричинили зменшення морського експорту на 42%. Загалом, ціна на російську нафту знизилася до мінімуму з початку війни з Україною, а знижка на неї в порівнянні з маркою Brent стала однією з найвищих в історії.
-
У Німеччині заблокували конфіскацію “тіньового” танкера
Німецький суд вирішив, що митниця не може конфісковувати танкер Eventin, який Євросоюз вважає частиною російського “тіньового флоту”. Це судно з великою кількістю нафти вартістю 40 мільйонів євро стоїть біля узбережжя острова Рюген з січня. ЄС включив Eventin до списку об’єктів санкцій у лютому, заборонивши йому заходити до портів Євросоюзу. Західні країни вважають, що танкери використовуються для обходу санкцій при транспортуванні російської нафти. Власники танкера стверджують, що аварія та потраплення в німецькі води були випадковими. Німецький суд погодився з аргументами власників і дозволив танкеру залишити територію ЄС. Однак питання про подальші дії танкера та його вантажу ще не вирішено і може потребувати рішення вищих судових інстанцій.
-
Рекордне падіння цін на російську нафту
Росія почала продавати свою нафту за дуже низькими цінами, що сталося вперше з початку війни в Україні. Причини такого падіння цін пов’язані зі збільшенням міжнародних санкцій та проблемами з пошуком покупців. Низькі ціни можуть негативно вплинути на російську економіку та її здатність вести війну з Україною. Зниження цін означає менші надходження до російського бюджету, що може обмежити фінансування військових видатків. Також збільшився експорт нафти з РФ, але частина нафти застрягає на танкерах у морі, що ускладнює ситуацію. Це падіння цін може також призвести до інфляції та девальвації рубля, що ускладнить економічне становище Росії.
-
США роглядають арешт понад 30 санкційних танкерів у Венесуелі – ЗМІ
У Венесуелі понад 30 суден, які підпадають під санкції США, можуть стати об’єктом нових обмежень після того, як американська Берегова охорона вилучила супертанкер з вантажем венесуельської нафти. Це сталося після оголошення президентом США Дональдом Трампом про вилучення цього танкера, що є першою конфіскацією такого роду з початку санкцій 2019 року. Після цього багато власників та операторів суден почали переглядати плани щодо роботи у водах Венесуели. Влада Венесуели назвала вилучення “відвертим пограбуванням” та “міжнародним піратством”. Супертанкер, вилучений у Венесуелі, належить до “тіньового флоту”, який перевозить санкційну нафту і часто ховає своє місцеперебування. Глобальний “тіньовий флот” складається з багатьох танкерів, які перевозять нафту з країн під санкціями до різних країн Азії. Євросоюз також розглядає можливість введення обмежень проти країн, які співпрацюють з “тіньовим флотом” Росії.