У Болгарії готують законопроєкт, який дозволить уряду взяти під контроль і продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення ухвалюється для захисту заводу від американських санкцій, які вже вплинули на бізнес російської компанії у Болгарії. Законопроєкт передбачає призначення спеціального керівника, який зможе продати підприємство без участі Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ та колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов вже заявив, що документ найближчим часом буде внесений до парламенту. Експерти вважають, що цей крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та уникнення кризи у постачанні палива.
Позначка: Санкції
-

Франція видала США білоруску, що експортувала авіазапчастини в Росію
33-річна громадянка Білорусі Яна Леонова була екстрадована з Франції в США під звинуваченням у змові з метою порушення закону про контроль експорту, контрабанду, відмивання грошей та шахрайство проти Сполучених Штатів. Вона, разом із спільниками, придбала авіаційні компоненти в США та незаконно експортувала їх до Росії без відповідних ліцензій. Ці компоненти потрапили до Росії через проміжні країни, а платежі за них були переказані через банківські рахунки в США. Леонова та її спільники приховували справжніх кінцевих споживачів та пункти призначення компонентів. Вони використовували іноземні компоненти для виготовлення зброї, зокрема у дронах і ракетах.
-

Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують звернутися до Ради ЄС із закликом ввести санкції проти Угорщини, яку вони вважають порушником цінностей та правопорядку Євросоюзу. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив другий проміжний звіт щодо процедури за статтею 7 Договору про ЄС через кризу верховенства права та порушення європейських цінностей в Угорщині. Проєкт резолюції передбачає введення санкцій проти Угорщини через занепад демократії та порушення прав людини. Євродепутати стверджують, що в Угорщині відсутня демократія, а країна стала “гібридним режимом електоральної автократії”.
-

Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у реалізації плану видати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через позицію Бельгії. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер висловив обурення і вимагає від ЄК твердих гарантій для захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків. Бельгія боїться, що може бути змушена повернути Росії гроші, якщо інші країни ЄС не підтримають умови кредитування. Крім того, Бельгія закликає ЄК розглянути можливість виділення кредиту коштом загального бюджету ЄС. Без узгодження щодо репараційного кредиту, Україні доведеться розраховувати на інші фінансові джерела для підтримки економіки.
-

США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів Лукойлу. Після введення санкцій проти Лукойлу, компанія швидко уклала угоду з Gunvor на передачу своїх закордонних активів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення угоди. Це одна з найбільших угод для Gunvor, яка може сягнути 21 млрд доларів. Попередньо Лукойл не поверне свої активи назад після продажу. Gunvor заснована у 2000 році та стала одним з найбільших трейдерів російської нафти.
-

Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-

Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -

Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни
Регіональні бюджети РФ тріщать по швах через війну. За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік. Опитування демонструють, що аби продовжувати війну проти України, влада РФ все частіше заглядає до кишень звичайних росіян. Як це позначиться на ході війни? Регіональні бюджети РФ стають дефіцитними Бюджетна “діра” в РФ зростає: дефіцит за пів року збільшився у шість разів. “Дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками першого півріччя 2025 р. сягнув 3,7 трлн руб. (47 млрд дол.), що становить 1,7% ВВП. Ця сума у шість разів перевищує показник за аналогічний період минулого року”,- пише The Moscow Times з посиланням на дані російського Мінфіну. За перші шість місяців 2025 р. дефіцит російського бюджету майже досяг показника, який було заплановано на весь рік (3,8 трлн руб.).
Така ситуація склалася через те, що доходи бюджету не встигають за стрімким зростанням видатків. За пів року доходи становили 17,6 трлн руб., тоді як видатки – 21,3 трлн руб.
Наразі бюджети половини російських регіонів є дефіцитними.
Так, Кемеровська область, яка планувала річний дефіцит у 170 млн дол., за перші сім місяців року вже має розрив у 380 млн дол.
Причиною цього стали західні санкції проти російського вугілля та падіння попиту на металургію.
У Республіці Башкортостан бюджетний дефіцит удвічі перевищив план, досягнувши 84 млн дол. ще у квітні.
Республіка Якутія за перше півріччя перевищила планові витрати на 300%, що свідчить про значний фінансовий розрив.
Навіть у Ростовській області, бюджет якої планувався з профіцитом, до кінця року тепер очікують дефіцит у розмірі 242 млн дол.
Нещодавно Росія була змушена переглянути закон про бюджет на 2025 р. через падіння нафтогазових надходжень. Влада збільшила планові видатки на 0,8 трлн руб. та водночас зменшила прогнозні доходи на 1,8 трлн руб., що ще більше поглибило запланований дефіцит. Кремль тисне на регіони Пори те, що економічна ситуація в регіонах стрімко погіршується, під тиском Кремля, вони змушені скорочувати соціальні програми й витрачати кошти на армію. “У більшості російських регіонів розпочався секвестр місцевих бюджетів: 67 суб’єктів завершили перше півріччя з дефіцитом, тому влада змушена урізати витрати – насамперед на соціальні програми та виплати новобранцям”, -повідомили у Центрі протидії дезінформації. Там зазначили, що головна причина фінансової кризи регіонів РФ – війна проти України. Москва переклала значну частину воєнних витрат на місцеві бюджети, які тепер оплачують контракти з Міноборони, компенсації пораненим і загиблим, утримання їхніх родин і поховання. При цьому федеральні дотації постійно скорочуються. Попри це, місцева влада продовжує звітувати про зростання виплат контрактникам, які беруть участь у війні проти України. “Внаслідок такої політики регіони втрачають можливості розвитку: замість будівництва шкіл, лікарень і доріг мільярди рублів йдуть на потреби війни. Агресія проти України не лише виснажує економіку Росії, а й позбавляє регіони фінансової самостійності, перетворюючи їх на заручників рішень Кремля”, – резюмують в ЦПД. Росіяни почали відчувати війну на своїй кишені та не тільки Погіршення економічної ситуації росіяни вже почали відчувати на своїх кишенях. Про це свідчать навіть російські опитування.
Так, відповідаючи в жовтні на запитання ФОМу, 23% опитаних повідомили, що за останні два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося проти всього 8% оптимістів, які помітили його поліпшення.
Рівень життя середнього росіянина йде вниз, нехай і не швидко. Так звана перемога над інфляцією виявилася не тільки пірровою, досягнутою ціною занепаду цивільних виробництв, але ще й короткочасною: у серпні інфляція впала до “цільових” 4%, але вже у вересні піднялася до 6,7%.
Зростання кількості так чи інакше постраждалих від війни, включаючи її ветеранів, почало лякати росіян. Бажання, щоб ця війна закінчилася починає переважати.
У вересневому опитуванні ExtremeScan 42% респондентів проти 20% повідомили, що “СВО” завдала “більше шкоди”, ніж “користі”. І мова явно не про моральну шкоду, а про практичні речі: 79% опитаних скаржаться на відключення мобільного інтернету, а 42% відзначають по сусідству зі своїм місцем проживання “обстріли, атаки дронів”.
Російський “тил”, як ніколи за ці чотири роки, віддає перевагу миру. Цілих 80% (проти 13%) опитаних Левада-центром підтримали б рішення Путіна негайно припинити війну з Україною. Якби, звісно, вождь таке рішення ухвалив.
Осуду самого факту вторгнення в Україну тут немає. Рівень підтримки дій російських військ в Україні був і залишається дуже високим (78% проти 15%). І ідею не просто зупинити війну, а укласти мир із поверненням Україні “приєднаних територій” пообіцяли підтримати лише 33% опитаних, навіть якщо так накаже сам Путін.
Але й ці розклади – наймиролюбніші за неповні чотири роки війни. За те, щоб негайно припинити вогонь на лініїфронту, зараз “голосує” переважна більшість.
Уявлення про Україну як про жахливого ворога нікуди не поділися. Але росіяни все ж таки почали відчувати, що глава держави тягне їх кудись не туди. Як дефіцит бюджету позначиться на ході війни? Стрімке зростання дефіциту бюджету є свідченням того, що економічна модель Кремля з фінансування війни стає дедалі більш нестійкою. Той факт, що за шість місяців було майже повністю вичерпано річний план з дефіциту, є потужним сигналом. Це означає, що фінансовий тиск на російську державу значно сильніший, ніж вона офіційно визнає.
Ці цифри підтверджують песимістичні прогнози, які останнім часом лунають від самої російської верхівки. “Ресурси, які дозволяли російській економіці триматися в умовах війни та санкцій, вичерпані”, – заявляла глава ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна. Економічний блок РФ розуміє, що фінансові проблеми наростають як сніжний ком.
Щоб покрити цю величезну “діру”, у Кремля залишається все менше варіантів: або різко скорочувати видатки (що малоймовірно в умовах війни), або далі підвищувати податки для бізнесу та населення, або ще активніше витрачати залишки Фонду національного добробуту. Кожен із цих шляхів несе значні економічні та політичні ризики, прискорюючи деградацію російської економіки.
Дефіцит бюджету регіонів РФ призводить до зменшення соціальних витрат та скорочення регіональних програм, спрямованих на підтримку громадян, таких як виплати медикам, освітянам або місцеві надбавки мобілізованим. Коли місцеві бюджети виснажуються, Кремль змушений брати на себе більше фінансових зобов’язань, щоб запобігти зростанню соціальної напруги в регіонах. Це означає, що федеральний бюджет має витрачати більше коштів не лише на пряме фінансування армії (оборонзамовлення та закупівлі), а й на покриття регіональних прогалин, щоб утримати внутрішню стабільність і лояльність населення.
Таким чином, фінансування війни стає дорожчим і складнішим для центральної влади, оскільки їй доводиться балансувати між військовими потребами та запобіганням соціальному вибуху в регіонах. Це створює додатковий внутрішній фінансовий тиск на Москву, потенційно обмежуючи її здатність підтримувати високий темп військових витрат і виснажуючи резерви, які могли б бути використані безпосередньо на продовження агресії.
Вікторія Хаджирадєва -

Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали переходити на постачальників з інших країн, щоб зменшити закупівлю нафти у Росії. Це сталося відповідно до останніх санкцій проти Росії. Один з таких заводів, Turkey Aegean Refinery (STAR), належить азербайджанській компанії SOCAR і нещодавно купив нафту з Іраку, Казахстану та інших країн, що не Росія. Це означає, що STAR буде використовувати менше російської нафти. Інший турецький нафтопереробник Tupras також збільшує закупівлі нафти з інших країн, схожих за якістю на російську. Є дані, що Туреччина імпортує менше російської нафти в порівнянні з минулим роком. Нові санкції США проти російських нафтових компаній також створюють проблеми для експортерів Росії.
-

В Росії збільшується дефіцит транспорту – розвідка
Економічні проблеми Росії, що виникли через війну з Україною та санкції, продовжують поглиблюватися. Закриття кордону між Литвою та Росією спричинило загрозу транзиту до Калінінграда. Білорусь запропонувала альтернативний маршрут доставки вантажів через свої склади у містах, що має скоротити терміни доставки та зменшити напруження на кордоні. Проте, цей варіант не вирішує проблеми відчуження Росії від міжнародного співтовариства. Російські компанії стикаються з дефіцитом транспорту, зростанням цін на пальне та втратою доступу до ринків. Спроби Білорусі підтримати Росію лише поглиблюють кризу, створену Кремлем.
