У Польщі розглядається законопроєкт, який передбачає заборону згадок та пропагування ідеології, пов’язаної з ОУН-УПА. Ця ініціатива викликала резонанс, оскільки передбачає суворе покарання за будь-які прояви “бандеризму”. У разі ухвалення закону за публічне пропагування ідеології, пов’язаної з цими організаціями, українцям загрожує до трьох років ув’язнення. Законодавче обґрунтування проєкту зазначає, що “бандеризм” шкодить полякам, які жили на території під назвою “східні креси”. Також запропоновані зміни спрямовані на посилення кримінального переслідування за незаконний перетин кордону та збільшення терміну проживання для отримання громадянства. Експерти вбачають у цих ініціативах спробу ускладнити умови для українців у Польщі.
Позначка: Сейм Польши
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Сейм Польщі ухвалив новий закон, який регулює допомогу українським громадянам, які покинули свою країну через російську агресію. Закон визначає умови виплат та легального перебування у Польщі, зокрема, працевлаштування, навчання дітей у школі та забезпечення мінімального рівня заробітної плати. Також передбачено контроль за працевлаштуванням українців, а також обмеження доступу до медичних послуг для дорослих громадян України. Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Це рішення було прийняте для запобігання правовому вакууму та сприяє співпраці між Україною та Польщею у вирішенні важливих питань. Крім того, прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у розробці систем для збиття дронів.
-
Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит. -
Сейм Польщі висловив вотум довіри уряду Туска
Польський парламент висловив підтримку уряду Дональда Туска після поразки його партії на президентських виборах. 243 депутати підтримали уряд, а 210 проголосували проти. Туск зазначив, що не має наміру відставати та розпускати коаліцію. Перед голосуванням він звинуватив лідера опозиції у державній зраді через угоди щодо України.
-
Сейм Польщі висловив довіру уряду Туска
Сейм Польщі висловив довіру уряду Дональда Туска після голосування, в якому 243 депутати підтримали уряд, а 210 проголосували проти. Туск перед голосуванням виступив з промовою, де розповів про свою роботу та критикував попередні уряди. Він також відкинув чутки про можливу відставку та сказав, що пишається роботою нинішньої коаліції. Депутати мали можливість поставити запитання уряду перед голосуванням, і багато з них скористались цією можливістю. Також згадувалась ситуація з обміном підтримки вибухом української Конфедерації на обіцянку не пускати Україну до НАТО.
-
МЗС зреагувало на День памʼяті жертв ОУН і УПА у Польщі, нагадавши про РФ
Міністерство закордонних справ України прокоментувало ухвалу Сейму Республіки Польща, якою 11 липня проголошено Днем памʼяті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА”. Україна назвала це рішення таким, що суперечить духу добросусідства.Про це мовиться у заяві відомства у четвер, 5 червня.
“Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни”, – мовиться у заяві МЗС.
У відомстві наголосили, що діалог має відбуватися у форматі спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу. Україна виступає за наукове і неупереджене вивчення спільного минулого, а не за політичні односторонні оцінки.
“Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків”, – додали у МЗС.
Міністерство закликало польську сторону утриматися від рішень, що можуть погіршити двосторонні відносини.
Попри політичний контекст ухвали, Україна готова й далі співпрацювати в пошуково-ексгумаційних роботах.
“Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія”, – додали у заяві.
У відомстві пояснили, що заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, необхідно спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх.