Позначка: Сі Цзіньпін

ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:
Китайське лідерство. Саміт став платформою для демонстрації зростаючої ролі Китаю як лідера “Глобального Півдня”. Було офіційно визнано перевагу Китаю над США і ключовий внесок Сі Цзіньпіна в розвиток ШОС як перспективної геополітичної сили.
Нова роль Росії. Путінська Росія публічно відмовилася від своєї зони впливу в Центральній Азії, визнавши невтручання у справи таких країн, як Азербайджан і Казахстан. Це свідчить про зміщення геополітичних пріоритетів у регіоні та посилення миротворчої ролі Китаю.
Уніфікація та співпраця. ШОС розпочинає процес авторитарної уніфікації політичних систем за прикладом РЕВ і Варшавського договору часів СРСР. Також члени організації виробляють спільну стратегію щодо тарифної політики президента США Дональда Трампа та шукають точки дотику між ШОС і БРІКС.

Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
Валерія Шипуля

03.09.2025

Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним

Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
“Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю

Путін і Сі зустрілися в Пекіні та виголосили заяви

Лідер Китаю Сі Цзіньпінь та російський диктатор Володимир Путін проводять двосторонні переговори у Пекіні у вівторок, 2 вересня. Про це повідомляє інформаційне агентство Вloomberg.
Путін подякував Сі за теплий прийом, назвав його “дорогим другом” і заявив, що відносини між Росією та Китаєм перебувають на “безпрецедентно високому рівні”, а також згадав радянсько-китайське “братерство по зброї” часів Другої світової війни, підкресливши довіру та взаємну підтримку між двома країнами.
Сі своєю чергою назвав Путіна “старим другом” і заявив, що Китай готовий співпрацювати з Росією для розвитку, підтримки міжнародної справедливості та створення “справедливої та розумної системи глобального управління”.
Представники правлячих режимів обох країн не озвучили прямих заяв щодо війни в Україні, проте зустріч розглядається як демонстрація солідарності Москви та Пекіна на тлі тиску Заходу.
ЗМІ пише, що Сі Цзіньпін закликав країни ШОС (Шанхайської організації співробітництва) “протистояти менталітету холодної війни, блоковій конфронтації та практиці залякування” – завуальований натяк на те, що Пекін вважає тактикою США у торгівельній війні.
Центральне телебачення Китаю повідомляє, що КНР та РФ підписали понад 20 документів про співпрацю в енергетиці, штучного інтелекту та інших сферах.
Водночас згадок про обговорення війни в Україні чи саміту на Алясці в опублікованій китайським телебаченням заяві за підсумками зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна немає.
Як відомо, під час виступу на саміті ШОС Володимир Путін знову звинуватив Захід у начебто “розпалюванні війни” в Україні. За його версією, напад Росії був спровокований “провокаціями” Заходу.
У МЗС відповіли на заяви Путіна на саміті в Китаї

Сі Цзіньпін провів набільшу чистку командування армії за понад півстоліття – ЗМІ

Очільник КНР Сі Цзіньпін з 2023 року почав проводити масштабні чистки в керівництві Народно-визвольної армії Китаю (НОАК). Майже п’ята частина високопоставлених генералів, призначених самим Сі, зникла, опинилася під слідством або за ґратами. Такого не було з часів “культурної революції”, повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що останньою жертвою чистки, в результаті якої з посади було знято вже двох міністрів оборони, став Хе Вейдун, другий за рангом офіцер у НВАК. Менше трьох років тому Сі призначив його заступником голови Центральної військової ради (ЦВС) – найвищого військового органу, який відповідає за керівництво всіма Збройними силами країни. Піднімаючись кар’єрними сходами, Хе обігнав більш високопоставлених генералів.
Як пише видання, це свідчить про те, що його просував сам Сі. Але Хе не з’явився на показаній на центральному телебаченні традиційній квітневій церемонії посадки дерев армійським керівництвом. Відсутність високопосадовця на офіційному заході є для фахівців з Китаю однією з головних ознак того, що той впав у немилість.
За даним видання Bloomberg, яке проаналізувало телерепортажі, парламентські бюлетені (в них відображається “зникнення” генералів, якщо вони також є членами законодавчого органу) та інші публічні документи, зникнення Хе – частина масштабної тенденції.
Як повідомляється, під час третього терміну Сі зникли або опинилися під слідством майже 18% генералів, які отримали при ньому підвищення, – 14 із 79. За двох попередників Сі (тобто за 20 років їхнього правління) таких випадків взагалі не було. Але зараз у ЦВС залишилося лише чотири постійні члени з семи – мінімум з часів масових репресій Мао Цзедуна.
“Хе став найвищим генералом і першим заступником голови ЦВС, зміщеним більш ніж за півстоліття”, – говорить Ніл Томас, науковий співробітник вашингтонського Інституту вивчення політики азіатського суспільства.
Bloomberg зазначає, що Хе, наприклад, перед входженням до ЦВС та політбюро ЦК Компартії Китаю очолював командування Східного театру бойових дій, яке мало б відігравати головну роль у потенційному нападі на Тайвань. І його несподіване призначення на вищі посади розглядалося якраз через призму посилення стратегічної уваги до Тайваню.
“Хоча падіння Хе навряд чи означає, що Тайвань більше не є головним пріоритетом (для Пекіна), усунення Сі Цзіньпін високопоставлених генералів все ще викликає питання про рівень підготовки в НВАК”, – пише агентство.
За словами Джое Уатнау, старшого наукового співробітника Центру вивчення збройних сил Китаю при Національному університеті оборони США, у керівників армії є стимул приховувати дефекти та неефективність озброєнь, які можуть стати очевидними лише після їх застосування у бою.

Лідер КНР звернувся до України в День Незалежності

Китайський лідер Сі Цзіньпін привітав Україну та її громадян із Днем Незалежності та висловив сподівання на сталий і довгостроковий розвиток відносин між нашими країнами. Його офіційний лист опублікував президент Володимир Зеленський у соцмережі Х в неділю, 24 серпня.
“З нагоди Дня Незалежності України висловлюю щирі вітання та найкращі побажання вам і дружньому українському народу. Китай і Україна мають традиційні дружні відносини. За останні 33 роки з моменту встановлення дипломатичних відносин китайсько-українські відносини стабільно розвивалися, а співпраця в різних сферах дала чудові результати”, – йдеться у привітанні лідера КНР.
Сі запевнив, що готовий співпрацювати, щоб “спрямувати наші двосторонні відносини на сталий і довгостроковий розвиток та принести більшу користь народам обох країн”.
У відповідь Зеленський подякував голові КНР і запевнив, що Україна “зацікавлена у розвитку довгострокового двостороннього діалогу на основі взаємоповаги заради миру, стабільності й процвітання”.

Терміновий дзвінок. З ким поговорив Путін

Російський президент Володимир Путін провів п’ять міжнародних дзвінків за останні години, спілкуючись з керівниками таких країн, як Китай, Білорусь, Індія, Узбекистан і Казахстан. Основною темою були результати зустрічі з представником адміністрації президента США Стівом Віткоффом. Путін обговорив з китайським лідером Сі Цзіньпіном ситуацію в Україні та отримав підтримку для мирного врегулювання конфлікту. Також йшлося про покращення відносин між Росією та США. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді також висловив подяку Путіну за інформацію про ситуацію на сході України. Російський лідер також планує відвідати Китай у вересні з нагоди вшанування 80-ї річниці закінчення Другої світової війни.

Трамп підтвердив свій можливий візит у Китай

Президент США Дональд Трамп підтвердив свій можливий візит до Китаю. Про це він напередодні повідомив у власній соцмережі Truth Social.
“Фейкові новини повідомляють, що я шукаю “саміт” з президентом Китаю Сі. Це неправда, я нічого не шукаю”, – написав він.
Трамп підкреслив, що він, можливо, поїде до Китаю, але це буде лише на запрошення президента Сі Цзіньпіня, яке було продовжено.
“Інакше я не зацікавлений! Дякую за вашу увагу до цього питання”, – додав американський лідер.

The Times: Ключі від війни – в руках Китаю, а не Заходу

Президент США Дональд Трамп виступив із різким попередженням на адресу Москви, висунувши ультиматум Росії на оголошення припинення вогню в Україні. У разі невиконання цієї умови Вашингтон запровадить 100% мита на весь російський імпорт. Про це нагадує The Times у неділю, 20 липня.
Водночас у США визнають: справжній вплив на дії Кремля має не Вашингтон, а Пекін. На думку Трампа, президент Китаю Сі Цзіньпін тримає Володимира Путіна в політичній, економічній і навіть військовій залежності.
“Усі ключі від війни – у руках Пекіна”, – пише видання.
Тим часом на московській біржі спостерігається неочікуване зростання. Інвестори сприйняли заяву глави Білого дому як політичний жест, а не реальну економічну загрозу. Адже США наразі становлять лише 0,65% російського експорту. Водночас значно серйозніший ризик для Москви – можливість вторинних санкцій, які можуть зачепити Китай та Індію, основних імпортерів російської нафти.
Аналітики відзначають, що попри союзницьку риторику, Китай дедалі активніше витісняє Росію з її традиційних зон впливу – в Азії, Африці та Латинській Америці. Крім того, Пекін постачає Москві товари подвійного призначення, сучасні технології, а також, як припускають у розвідці, боєприпаси – через Північну Корею.
Та попри стратегічне партнерство, відносини між двома державами далекі від довіри. Обидві сторони активно ведуть шпигунську діяльність одна проти одної, тоді як інтереси країн все частіше розходяться.
У виданні зауважили, що затягування війни грає на руку Китаю: поки Захід виснажується у підтримці Києва, Росія дедалі глибше занурюється в залежність від Пекіна.
Нещодавно Сі Цзіньпін заявив про посилення підтримки Росії на тлі нещодавнього ультиматуму президента США Дональда Трампа та заяви про запровадження вторинних санкцій проти торгових партнерів Москви.
Також, за даними South China Morning Post, на зустрічі з очільницею європейської дипломатії Каєю Каллас на початку липня міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може “допустити поразки” Москви у війні.Він пояснив, що у разі поразки Росії США повністю зосередяться на Китаї. Водночас Ван І додав: “Якби Пекін дійсно допомагав Москві, війна вже давно була б завершена”.
Раніше у Китаї рішуче виступили проти будь-яких односторонніх санкцій та юрисдикції “довгої руки”.
Путін відкинув ультиматум Трампа – ЗМІ

У Кремлі відповіли, чи планує Путін зустріч із Трампом і Сі

У Москві начебто нічого не знають про підготовку зустрічі російського диктатора Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Відповідну заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомив ТАРС у суботу, 19 липня.
“Ми нічого не знаємо про можливість такої зустрічі”, – коротко сказав він.
Таким чином Пєсков прокоментував інформацію The Times про те, що Путін, Сі і Трамп можуть зустрітися у вересні на військовому параді в Китаї з приводу закінчення Другої світової війни.
У виданні нагадали, що раніше президент США і глава КНР обмінялися взаємними запрошеннями на візити, але не визначили конкретні дати. Участь у цьому заході вже підтвердив Путін, котрий раніше прийняв запрошення китайської сторони.

ППО перехопила понад 20 ракет і сотні дронів

У ніч на суботу російські загарбники запустили по Україні 379 ракет і дронів різного типу. Переважна більшість з них була знищена підрозділами ППО чи зазнала впливу РЕБ, повідомили Повітряні сили ЗСУ 19 липня.
Так, ворог затосував: