Правий берег

Позначка: Сонце

  • Землю накрила потужна магнітна буря: коли вона ослабне

    Землю накрила потужна магнітна буря: коли вона ослабне

    На Землі триває потужна магнітна буря, спричинена підвищеною сонячною активністю. Космічний шторм уже досяг пікових показників і поступово йде на спад.
    За даними сервісу Meteoagent, найвищий рівень геомагнітної активності зафіксували 17-18 грудня. Саме в ці дні показники були максимальними та могли впливати на самопочуття людей і роботу техніки.
    Починаючи з 19-20 грудня, активність поступово знижується. Очікується, що буря перейде у помірну або низьку фазу, хоча її відлуння ще може відчуватися протягом кількох днів.
    Фахівці радять у період підвищеної геомагнітної активності більше відпочивати, уникати перевантажень і стежити за самопочуттям.
    У період магнітних бур спостерігаються такі симптоми:

  • пригнічений настрій і дратівливість;
  • підвищення або зниження артеріального тиску;
  • порушення сну;
  • біль у суглобах;
  • апатія або тривога;
  • головний біль і запаморочення;
  • загострення хронічних захворювань.

    • Що робити для кращого самопочуття під час магнітних бур:

  • правильно харчуватися та займатися фізичною активністю;
  • більше відпочивати та висипатися;
  • пити більше води або трав’яного чаю;
  • не вживати алкогольних напоїв та жирної їжі;
  • додати більше зелені й сезонних овочів;
  • уникати стресу та тривожних подій;
  • додати контрастний душ перед сном до свого щоденного розкладу;
  • перевірити домашню аптечку на наявність необхідних ліків.
  • Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені

    Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені

    Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
    Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
    Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
    Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
    У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
    Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих.

  • Потужний спалах на Сонці: NASA врятувало на МКС російських астронавтів

    Потужний спалах на Сонці: NASA врятувало на МКС російських астронавтів

    NASA довелося рятувати російських астронавтів на міжнародній космічній станції (МКС), через потужний спалах на Сонці, що стався в ніч на 12 листопада. Про це повідомляє Space.
    Найпотужніший спалах класу Х5.1, стався на Сонці в ніч з 11 на 12 листопада. Він супроводжувався викидом плазми.
    Сонячні частинки, які досягли Землі, врізалася в магнітне поле нашої планети, а також частково проникли в верхні шари атмосфери.
    Центр управління МКС, який розташований у Г’юстоні (США) через потужну сонячну бурю доручив трьом російським учасникам МКС переміститися в більш захищений лабораторний модуль орбітальної станції.
    Екіпаж МКС, який складається не тільки з росіян, дістав список місць, яких слід уникати під час сильної активності на Сонці.

  • Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше

    Комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше

    Яскравість міжзоряної комети 3I/ATLAS, що наблизилася до Сонця, зростає значно швидше, ніж очікували дослідники. Як повідомляє Science Alert, протягом останнього місяця небесне тіло перебувало майже за Сонцем, тому спостереження велися лише за допомогою космічних апаратів.
    Астрономи Кіченг Чжан із обсерваторії Ловелла (Аризона) та Карл Баттамс із Дослідницької лабораторії ВМС США зафіксували різкі зміни у зовнішньому вигляді комети, використовуючи дані з місій STEREO-A, SOHO та GOES-19.
    Від середини вересня до кінця жовтня, коли 3I/ATLAS скоротила відстань до Сонця з 2 до 1,36 астрономічних одиниць, її яскравість різко зросла. Це – удвічі швидше, ніж у більшості комет, що може свідчити про незвичайні процеси на поверхні небесного тіла.
    Дослідники також помітили, що комета виглядає синішою, ніж сонячне світло, що вказує на активне випромінювання газів -можливо, ціаногену або аміаку. Раніше ж пил на її поверхні мав червонуватий відтінок.
    Комета пройшла перигелій -найближчу точку до Сонця -29 жовтня, і тепер повертається до темного неба, тож її можна буде спостерігати з Землі у листопаді та грудні навіть за допомогою аматорських телескопів.
    Причина такої стрімкої зміни яскравості залишається загадкою. Астрономи припускають, що поведінка комети може бути пов’язана з її хімічним складом або особливостями руху крізь міжзоряний простір.

  • Сонце “усміхнулося”: NASA показало моторошне обличчя зорі

    Сонце “усміхнулося”: NASA показало моторошне обличчя зорі

    Напередодні Геловіну науковці Обсерваторії сонячної динаміки NASA помітили на поверхні Сонця незвичайне явище -“моторошну посмішку”, схожу на людське обличчя. Зображення зробили 28 жовтня, повідомляє Space.
    Так званий “вираз обличчя” виник через контраст між яскравими активними зонами та темними корональними дірами, де магнітне поле зорі випускає заряджені частинки у космос. Саме тому на фото Сонце виглядає так, ніби воно посміхається.
    Наразі ця ділянка викидає високошвидкісний потік сонячного вітру у напрямку Землі. Астрономи прогнозують слабкі або помірні геомагнітні бурі 28–29 жовтня. Якщо активність посилиться, полярне сяйво можна буде побачити навіть у середніх широтах.
    Цікаво, що подібне явище вже спостерігали у 2014 році, а найпотужніші “геловінські бурі” зафіксували у 2003-му, коли сонячні спалахи спричинили перебої у роботі супутників.
    Обсерваторія сонячної динаміки стежить за зорєю з 2010 року, отримуючи знімки високої роздільної здатності, які допомагають ученим краще розуміти, як магнітна енергія Сонця впливає на космічну погоду та життя на Землі.

  • Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо

    Вчені відкрили новий спосіб перетворення сонячного світла на паливо

    Дослідники з Університету Базеля у Швейцарії створили унікальну молекулу, натхненну процесом фотосинтезу в рослинах. Як повідомляє ScienceDaily, це відкриття є ключовим кроком на шляху до штучного фотосинтезу та виробництва вуглецево-нейтрального палива.
    У природі фотосинтез дозволяє рослинам перетворювати енергію сонячного світла на багаті енергією молекули цукру з вуглекислого газу. Тварини та люди споживають ці сполуки, виділяючи назад СО2 та замикаючи природний цикл. Науковці прагнуть відтворити цей механізм, щоб створювати так зване “сонячне паливо” – водень, метанол чи синтетичний бензин, які під час спалювання виділятимуть лише ту кількість вуглекислого газу, що була використана для їх виробництва. Таким чином, паливо буде вуглецево нейтральним.
    Команда професора Олівера Венгера описала у журналі Nature Chemistry молекулу, яка здатна одночасно накопичувати два позитивні та два негативні заряди. Це ключова умова для того, щоб перетворювати світло на хімічну енергію, адже саме заряди запускають реакції -наприклад, розщеплення води на водень і кисень.
    Структура молекули побудована із п’яти частин, розташованих послідовно. Два сегменти з одного боку віддають електрони та набувають позитивного заряду. Два інші на протилежному кінці приймають електрони й стають негативно зарядженими. Центральний компонент поглинає світло й ініціює процес перенесення електронів.
    Щоб накопичити чотири заряди, дослідники застосували двоступеневий підхід. Перший спалах світла запускає формування одного позитивного та одного негативного заряду, які розходяться до протилежних кінців молекули. Другий спалах повторює реакцію, у результаті чого молекула вже містить чотири заряди.
    Новий метод дозволяє працювати з набагато слабшим світлом, наближеним за інтенсивністю до природного сонячного випромінювання. Раніше подібні експерименти вимагали потужних лазерів, що робило їх далекими від практичного застосування. Крім того, заряди в молекулі залишаються стабільними достатньо довго, аби їх можна було використати для подальших хімічних реакцій.
    Однак, нова молекула ще не створила функціонуючу систему штучного фотосинтезу. Але, як стверджують дослідники, вони вже створили ключову частину такої системи.

  • Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння

    Вчені довели, що теплові хвилі пришвидшують старіння

    Тривалий вплив теплових хвиль пришвидшує процеси старіння організму так само, як куріння, алкоголь чи неправильне харчування. До такого висновку дійшли науковці, результати яких опубліковані у журналі Nature Climate Change, пише The Guardian.
    Протягом 15 років учені спостерігали за понад 25 тисячами людей на Тайвані, щоб з’ясувати, як спека впливає на біологічний вік – показник, що відображає не лише роки життя, а й стан здоров’я. Для цього враховували рівень холестерину, тиск, роботу легенів, печінки та нирок, а також маркери запалення.
    Результати виявилися тривожними: кожні чотири додаткові дні спеки за два роки “додавали” людині дев’ять днів біологічного віку. Особливо вразливими виявилися люди, які працюють просто неба – у них старіння прискорювалося ще більше, до 33 днів.
    “Якщо вплив спеки накопичується десятиліттями, наслідки для здоров’я будуть набагато серйознішими, ніж ми вже бачимо”, – наголосив керівник дослідження доктор Цуй Го з Гонконзького університету.
    Науковці підсумували: повторюваний вплив теплових хвиль становить довгострокову небезпеку для всього населення, оскільки поступово прискорює старіння організму та підвищує ризик передчасної смерті.

  • Уран виявився теплішим, ніж вважали раніше

    Уран виявився теплішим, ніж вважали раніше

    Астрономи виявили, що планета Уран має своє внутрішнє джерело тепла, яке випромінює більше тепла, ніж отримує від Сонця. Це відкриття стало можливим завдяки десятиліттям спостережень, аналізу даних та використанню комп’ютерних технологій. Уран випромінює приблизно на 12,5% більше тепла, ніж отримує від Сонця, що допомагає розгадати давню астрономічну загадку. Це відкриття дає можливість краще зрозуміти внутрішню будову та еволюційну історію Урана. Вчені припускають, що ця особливість пов’язана з унікальною структурою або еволюційною історією планети. Також виявлено, що тепловий баланс Урана змінюється в залежності від сезонів, які тривають приблизно 20 років кожен. Це дослідження допомагає краще зрозуміти планети-гіганти та може стати важливим аргументом на користь майбутніх космічних місій на Уран.

  • На Сонці стався найпотужніший спалах, що викликав радіоперебої

    На Сонці стався найпотужніший спалах, що викликав радіоперебої

    Сонячна пляма в області 4114 викинула дуже сильний сонячний спалах класу Х1.9, який викликав радіоперебої по всьому Тихому океану, зокрема на Гаваях. Спалах не призвів до викиду корональної маси, але спричинив відключення короткохвильового радіозв’язку. Радіоаматори помітили раптову втрату сигналу на певних частотах. Спалах також вплинув на магнітне поле Сонця. Це один із найсильніших спалахів цього сонячного циклу, що свідчить про високу активність області 4114. Є ймовірність подальших спалахів, які можуть спричинити геомагнітні бурі та полярні сяйва, якщо відбудеться викид СМЕ до Землі.

  • На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця

    На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця

    Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
    Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
    Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
    “Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
    На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
    “Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
    Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів.