За результатами опитування Центру Разумкова, українці найпозитивніше ставляться до президента Франції Емманюеля Макрона, якого оцінили позитивно 80,5% опитаних. Найбільш популярними серед українців також виявились президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні. З інших політиків, українці позитивно оцінили президента Туреччини Реджепа Ердогана. Натомість, найменш популярними серед українців виявились прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент Росії Володимир Путін. Опитування було проведено з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів, а теоретична похибка не перевищує 2,9%.
Позначка: Соцопитування
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” – підхід, який сприяє зміцненню української мови, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови у державних та освітніх сферах, але не обмежує використання російської мови в побуті. Цей варіант отримав підтримку 87% респондентів, включаючи усі регіони та мовні групи. Радикальна українізація, яка передбачає заборону російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів, але зіткнулася з опором на Сході та Півдні. Прихована русифікація, яка сприяє поширенню російської мови, схвалюється 54% респондентів, але не має широкої підтримки в усіх регіонах. В цілому опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у спілкуванні.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців виступає за “стратегічну українізацію”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Проте варто зауважити, що радикальна українізація та прихована русифікація мають сильну регіональну диференціацію, зокрема на Сході вони зустрічають опір. Українці вважають, що важливо вживати виважений підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови і толерантному спілкуванню в суспільстві.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, тоді як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році бажання виїхати за кордон виразили 27% українців, але у 2022 році цей показник скоротився до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні виражають бажання виїхати частіше (20%), ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді (18-25 років) бажання виїхати за кордон виражає майже кожен п’ятий (19%), тоді як серед старших 51 року – лише кожен двадцятий (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення та майже не залежить від наявності родичів за кордоном, але ті, хто мають родичів за кордоном, висловлюють це бажання трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження проводилося 20-22 липня серед 1000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Помилка репрезентативності дослідження становить не більше 2,2%.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
За результатами соціологічного дослідження, проведеного Rating Group 20-22 липня, виявлено, що для більшості українців (62%) найважливішим у житті є перемога у війні, а для 53% – родина та близькі. Також опитані мали змогу вибрати до трьох варіантів, серед яких найважливішими є здоров’я, незалежність України і відновлення країни. Більшість респондентів вважають себе громадянами України, представниками свого етносу та мешканцями свого регіону. Також було виявлено, що більшість українців оптимістично налаштовані щодо майбутнього країни та впевнені у своїй здатності вирішувати власні проблеми. Такі результати не залежать від макрорегіону, віку, статку та типу поселення опитаних.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов, але якість їхнього життя залишається значно нижчою, ніж у країнах із високим соціальним захистом. Згідно з дослідженням добробуту в Україні, проведеним КМІС, середній бал задоволеності життям українців склав лише 5,4 з 10, що відстає від міжнародних стандартів. Тривожність серед населення зросла, але відчуття сенсу в житті залишається високим. Експерти вважають, що це важливий психологічний ресурс, який допомагає українцям адаптуватися до кризових умов. Дослідження також показало, що інші показники добробуту залишаються на помірному рівні, що відповідає складним умовам життя в країні.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
За опитуванням IBRiS, більшість громадян Польщі не підтримують заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів в їх країні була випадковою. 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як стверджував Трамп. Навпаки, лише 10,6% погоджуються з цим твердженням, а 7,7% не мають власної думки з цього питання. Представники польського уряду, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість Ярослав Качинський, також відкинули твердження Трампа. Результати опитування показали різні погляди серед виборців різних партій, де найбільше підтримки теорії “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих. Загалом опитування було проведено на вибірці з 1067 поляків за допомогою комп’ютерних телефонних інтерв’ю 13-14 вересня 2025 року.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців (62%) висловили готовність терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Лише 18% вірять у закінчення конфлікту до кінця 2025 року. Опитування показало, що більшість громадян сподівається на завершення війни у 2026-2027 роках або пізніше. За даними опитування, більшість українців підтримують припинення війни шляхом переговорів, але не очікують припинення активних бойових дій найближчим часом.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
Партія влади Дія і солідарність (PAS) втрачає свою популярність в Молдові перед парламентськими виборами, уступаючи Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Опитування громадської думки показало, що Патріотичний виборчий блок має підтримку 25,2% респондентів, тоді як PAS – 24,3%. Враховуючи реальну структуру виборців, які прийдуть на вибори, розрив між цими двома силами є незначним. Крім того, Наша Партія та блок “Альтернатива” також мають шанси на пройдення до парламенту. Після врахування можливої підтримки діаспори, PAS може отримати ще 7 мандатів. Опитування проводилося на представницькій вибірці з 1059 респондентів, з похибкою ±2,9%.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.