Правий берег

Позначка: Соцопитування

  • В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей

    В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей

    В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.

    “Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
    У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.

    Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.

    Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.

    57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.

    ‍Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.

    Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей.‍ Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.

  • Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
    Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
    Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
    Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
    Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
    На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
    Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
    Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
    Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

  • Надії росіян на “прекрасне майбутнє” обвалились до мінімуму – опитування

    Надії росіян на “прекрасне майбутнє” обвалились до мінімуму – опитування

    Настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року. Про це свідчить опитування ФОМ.
    На даний момент 27% росіян вважають, що в найближчі півроку-рік жити в країні стане “ліпше”. Частка таких відповідей “впала” на третину, або 12 процентних пунктів порівняно з квітнем.
    Частка тих, хто вірить, що життя покращиться у найближчі 3-5 років, у серпні падала до 36%, а на початку жовтня становила 40%.
    Згідно з опитуваннями ФОМ, війна породила в суспільстві сплеск оптимізму: частка тих, хто заявляє, що жити стане краще, встановила рекорди, яких соціологи не фіксували понад 10 років. Утім, на четвертий рік бойових дій, які зробили Росію світовим рекордсменом із санкцій і завдали втрат, небачених з часів Другої світовї, віра в прекрасне майбутнє почала згасати, зазначають соціологи.
    Після повернення Дональда Трампа в крісло президента США в Росії зросла кількість тих, хто надіявся на швидке закінчення війни, але тепер їхня кількість знову почала скорочуватися.
    Також скорочується кількість тих, хто може планувати життя на довгострокову перспективу. Росіяни дедалі більше стурбовані своїм матеріальним становищем. Частка тих, хто змушений економити на товарах базової потреби, перевищує 50%, згідно з опитуваннями Роміра.
    Фахівці зазначають, що 2026 рік принесе росіянам нове підвищення податків: до 22% збільшиться ставка ПДВ, яка зашита у всі товари та послуги, що продаються. Результати опитувань росіян

  • Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

    В Україні 91% громадян погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

    На запитання соціологів про загальне теперішнє ставлення до Росії, респонденти могли обрати один з варіантів: “дуже добре”, “в основному добре”, “в основному погано”, “дуже погано” (або за власним наполяганням “важко сказати”).

    Наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було.
    Під час опитування також з’ясували відношення українців до Росії у регіональному розрізі та по такий часовій шкалі: у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).

    Абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). “Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки”, – зазначається у дослідженні.

    В опитуванні респондентів запитували також про загальне ставлення до росіян – мешканців Росії.

    Лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.

    Ця тенденція зберігається у регіональному вимірі. Так, станом на вересень абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).

    Також соціологи досліджували соціальну дистанцію, тобто респонденти відповіли наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками групи “росіян-жителів Росії”, при чому мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).

    Станом на вересень значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними.

    У 2013 значення індексу становило 2.7, що свідчило про високу відкритість українців до росіян.

    Дослідження показує, що загалом ставлення до “росіян” – це політичний (а не етнічний) вимір, оскільки українці в Україні ставляться виразно негативно до українців-мешканців Росії.

    “Ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина “русского мира”, який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення “етнічних росіян”, – свідчать результати опитування.

    Дослідження свідчить, що негативне ставлення до Росії та росіян не залежить від мови спілкування респондентів.

    “Серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією”, – зазначають соціологи. Опитування проводилося з 2-14 вересня методом телефонних інтерв’ю серед 1023 респондентів на підконтрольних уряду територіях України. Статистична похибка не перевищує 4,1%.

  • Більшість українців вважають, що Трамп тисне на Україну – опитування

    Більшість українців вважають, що Трамп тисне на Україну – опитування

    Серед українців 52% вважають, що США тиснуть на Україну для несправедливого миру. Такими є результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
    Опитування відбулося з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року, саме в той період, коли президент США говорив про можливість української перемоги.
    Зазначається, що динаміка ставлення до США протягом року була значно мінливішою. У березні 2025 року лише 24% українців вважали США надійним союзником України, а до травня цей показник трохи покращився.
    На початку серпня, після низки позитивних заяв із Вашингтона, частка оптимістів зросла до 42%.
    На початку жовтня їхня кількість знизилася до 38%, тоді як частка тих, хто вважає, що США тиснуть на Україну задля “миру на умовах Росії”, збільшилася до 52%.
    Як наголошують соціологи, коливання оцінок не означає зростання антиамериканських настроїв: 63% українців загалом добре ставляться до США, а 90% – до американців як до народу.
    Згідно з дослідженням, 58% українців переконані, що Європа продовжує серйозно допомагати Україні й прагне завершення війни на справедливих умовах.
    Водночас 36% вважають, що європейські держави втомилися від війни і чинять тиск на Київ для поступок Росії.
    За даними соціологів, якщо в лютому – серпні 2025 року ставлення до Європи було стабільним, то восени спостерігається спад довіри.
    Частка тих, хто бачить у Європі надійного союзника, зменшилася з 63% на початку серпня до 58%. Натомість із 27% до 36% зросла кількість тих, хто вважає, що підтримка ЄС слабшає.
    Більшість українців переконані в тиску Трампа для несправедливого миру
    За словами виконавчого директора КМІС Антон Грушецького, українці стали більш прагматично оцінювати західну підтримку, але загальна віра в союзників зберігається.
    “Від початку повномасштабного вторгнення українці мали романтичні погляди на спільну із Заходом боротьбу з російською навалою. І хоча зараз ми бачимо більш прагматичний підхід, українці все одно визнають важливість підтримки Заходу”, – зазначив він.
    За його словами, Росія активно використовує інформаційні маніпуляції, щоб посіяти сумнів у стійкості західної підтримки України.
    “Ослаблення віри у підтримку Заходу дійсно пов’язане з вищим песимізмом і готовністю прийняти важкі вимоги для завершення війни. Тобто поширення такого наративу завдає серйозної шкоди інформаційній безпеці України”, – заявив Грушецький.

  • Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією

    Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією

    За результатами опитування КМІС, українське суспільство починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду 2024 року. Станом на початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно бореться з корупцією, але 40% вважають, що Україна все ще корумпована. Показники покращилися порівняно з попереднім роком. Хоча рівень довіри ще не повернувся до показників 2023 року, спостерігається тенденція до оптимізму. Ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців йти на поступки у війні. Велика частина тих, хто вважає ситуацію безнадійно корумпованою, готові на певні умови передати частину територій Росії, в той час як серед оптимістів таких менше. Боротьба з корупцією є важливою справою як для держави, так і для громадян.

  • Німці оцінили загрозу війни з Росією

    Німці оцінили загрозу війни з Росією

    Опитування показало, що прихильники різних німецьких партій мають різні думки про можливий військовий конфлікт з Росією. За результатами опитування Ipsos, близько чверті виборців Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців, але дві третини не очікують її. Серед прихильників AfD ймовірність війни бачать лише 31%, а серед виборців BSW думки поділені майже порівну. Жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості конфлікту з Росією. Опитування було проведене серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років. Також в новинах згадують про пропозицію канцлера Німеччини запровадити загальну службу для молоді, включаючи жінок, через дефіцит солдатів у країні.

  • Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування

    Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування

    За результатами опитування, проведеного Левада-центром, виявлено, що близько 40% росіян вважають, що російські військові, які повертаються з фронту, мають душевні травми. Цей факт спричинює занепокоєння серед громадян, які очікують збільшення злочинності та конфліктів внаслідок їхнього повернення. В опитуванні також було виявлено, що значна частина росіян вважає, що війна “скалічила душі” тих, хто брав у ній участь, і російські військові стали “жорстокими та схильними до насильства”. Більшість негативних оцінок військовим дали молоді та середнього віку люди. Також в опитуванні було виявлено, що частина росіян очікує зростання злочинності внаслідок повернення російських солдатів. Незважаючи на це, є частина громадян, які вважають, що від повернення військових можна очікувати покращення правопорядку та суспільної згоди. Також зазначено, що навіть серед прихильників війни та глядачів пропагандистських ТБ-каналів є ті, хто вбачає загрозу від тих, хто повертається з фронту.

  • Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР

    Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР

    За останні часи у Білорусі зростає кількість людей, які вважають Росію більшою загрозою, ніж Сполучені Штати. Жителі країни відчувають відчутну віддаль від російської ідентичності. Дослідження показало, що лише 26% вважають спільну мову об’єднувальним чинником, у порівнянні з 37% у 2014 році. Також виявлено, що з дев’яти “точок єдності” з Росією лише одна залишилася. Більшість білорусів вважають себе патріотами, але покладають акцент на любов до власної культури та історії, чесну працю і турботу про майбутнє країни, ніж на лояльність до влади. Попри це, значення білоруської мови як символу єдності зростає. У зовнішній політиці більшість віддає перевагу нейтралітету або спрямовується на Росію, а не на Європу. Також спостерігається зниження проросійських настроїв серед населення.

  • Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування

    Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування

    У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
    Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
    Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
    Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ.