Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.
Позначка: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)
-
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
-
СБУ проти НАБУ. Нові розбірки правоохоронців
В Україні знову воюють між собою правоохоронні органи. Представники СБУ та ДБР прийшли з обшуками до співробітників НАБУ. Захід уже відреагував. Посли держав Великої сімки висловили занепокоєння діями СБУ проти НАБУ і планують обговорити ці події з керівництвом уряду.
Версія СБУ
СБУ затримали одного з керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова за підозрою у веденні бізнесу в Росії.
За даними слідства, Магамедрасулов, який координує діяльність НАБУ в Дніпропетровській та Запорізькій областях, має контакти з представниками країни-агресора і допомагає своєму батькові-підприємцю вести незаконну торгівлю з РФ.
Стверджується, що Магамедрасулов був посередником “у продажу партій технічної коноплі свого батька” в російський Дагестан. Водночас його батько має російське громадянство, однак Магамедрасулов не вказав цей факт. СБУ та прокуратура також перевіряють інформацію “щодо контактів Магамедрасулова з російськими спецслужбами та передачі їм таємної інформації, зокрема щодо запланованих слідчих дій”.
Крім того, слідство вважає, що затриманий Магамедрасулов “був у тісному контакті” з діючим народним депутатом-біженцем від забороненої партії ОПЗЖ Федором Христенком. СБУ називає Христенка резидентом (старшим агентом) російського ФСБ і стверджує, що він “працював на напрямку посилення російського впливу на НАБУ”. За даними слідства, Христенко налагодив тісні відносини з окремими керівниками НАБУ, серед яких нібито був і Магамедрасулов.
ДБР і ДТП
На тлі обшуків, які СБУ проводить у НАБУ 21 липня, Державне бюро розслідувань повідомило про оголошення підозри трьом співробітникам антикорупційного бюро у вчиненні дорожньо-транспортних пригод і також провело обшуки у представників НАБУ. Нюанс лише в тому, що за даними Української правди, йдеться про аварії, які сталися у 2021 та 2023 роках.
Операції під загрозою?
Одночасно в СБУ повідомили, що розпочали комплексну перевірку дотримання законодавства про державну таємницю у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
За даними САП і НАБУ це загрожує тим, що співробітники Служби безпеки України отримували доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. “Перевірка СБУ не передбачає ознайомлення з вмістом таких документів у цілому”, — наполягають у СБУ на законності своїх дій. Ось тільки, як і обшуки, все це проходить без постанов суду.
Окремо СБУ підкреслила, що не вважає проведення своїх дій без рішення суду порушенням закону — і таке допустиме “у випадках, коли отримання таких постанов може спричинити витік інформації і, зокрема, зашкодити проведенню спецоперацій”.
Версія НАБУ В НАБУ офіційно заявили, що СБУ, ДБР і Офіс генпрокурора провели не менше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. У бюро додали, що ці обшуки проводять без судових постанов, а стосувалися вони як участі працівників НАБУ у ДТП, так і можливих зв’язків з країною-агресором.
Також СБУ почала позапланову перевірку стану охорони державної таємниці. Ця процедура стосується тих працівників НАБУ, які мають доступ до держтаємниці та до проведення негласних слідчих дій. В НАБУ підкреслюють, що такі кроки можуть призвести до розголошення інформації, що зірве поточні та заплановані оперативні заходи і слідчі дії, які проводять НАБУ і САП. Крім того, триває перевірка Держспецзв’язку, що охоплює технічну інфраструктуру НАБУ.
Директор НАБУ Семен Кривонос на тлі цих подій вирішив перервати відрядження до Великої Британії і повернутися в Україну. “Ризик присутності агентів впливу країни-агресора залишається актуальним для будь-якого органу влади. Однак це не може бути підставою для зупинки роботи всієї інституції”, — зазначили в НАБУ.
Реакція Заходу
У 2017–2018 роках відносини НАБУ і СБУ були напруженими, доходило до силових зіткнень. У 2017-му представники створеного для боротьби з корупцією НАБУ багато разів натякали на політичний тиск. Так було після гучних затримань голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, впливового депутата Миколи Мартиненка, а також викриття агентом НАБУ під прикриттям корупційної схеми у сфері видобутку бурштину. А після затримання сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова голова антикорупційного бюро Артем Ситник відкрито заявив про політичний тиск на відомство і інформаційну кампанію проти нього в пресі.
Посли держав Великої сімки висловили занепокоєння слідчими діями Служби безпеки України щодо Національного антикорупційного бюро, і планують обговорити ці події з керівництвом уряду.
“Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні побоювання і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду”, – йдеться в заяві.
Дипломати нагадали, що підтримують “прозорість, незалежні інститути і належне управління” і цінують партнерські відносини в Україні “для спільної боротьби з корупцією”.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова закликала Київ зберегти досягнення реформ. -
В СБУ зробили заяву щодо перевірки в САП
Служба безпеки України розпочала комплексну перевірку щодо дотримання законодавства про державну таємницю у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Про це спецслужба повідомила у понеділок, 21 липня.
Вказано, що перевірка відбувається виключно в межах та спосіб, передбаченими законодавством, зокрема статею 37 закону Про державну таємницю.
“Офіційно повідомляємо: співробітники Служби безпеки України не отримували доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. Перевірка СБУ не передбачає ознайомлення зі змістом таких документів в цілому. Заяви про можливе розкриття представниками СБУ інформації щодо негласних слідчих дій, які проводять НАБУ і САП, є безпідставними і маніпулятивними”, – йдеться у повідомленні.
В СБУ підкреслили, що проведення невідкладних слідчих дій без ухвали суду не є порушенням закону – у випадках, коли отримання таких ухвал може спричинити витік інформації та, зокрема, зашкодити проведенню спецоперацій в рамках розслідувань щодо співпраці з країною-агресором.
Раніше у САП заявили, що правцівники СБУ прийшли з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю.
Також сьогодні СБУ проводить масові обшуки у працівників НАБУ. Також затримано Руслана Магамедрасулова – одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ. Його підозрюють за статтею про пособництво державі-агресору. -
Не лише НАБУ: стало відомо про перевірку у САП
Працінивки Служба безпеки України прийшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю. Про це повідомила пресслужба САП у понеділок, 21 липня.
“Сьогодні зранку Служба безпеки України без офіційного попередження, передбаченого чинним законодавством, прийшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю. У рамках перевірки працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що перевірку організовано в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні.
У прокуратурі вважають, що ці заходи можуть призвести до розкриття інформації щодо негласних слідчих дій у рамках численних кримінальних проваджень, які наразі розслідуються НАБУ і САП.
“Закликаємо співробітників СБУ суворо дотримуватися норм чинного законодавства, щоб унеможливити “злиття” інформації та зрив розслідування топкорупційних справ, розпочатих НАБУ і САП”, – заявили у пресслужбі. -
Проти Стефанішиної відкрили провадження – ЗМІ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала кримінальне провадження проти віцепрем’єр-міністра та міністра юстиції Ольги Стефанішиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що призвело до серйозних наслідків. Провадження було відкрите 11 червня 2025 року детективами Національного антикорупційного бюро. За цими фактами початково звернув увагу народний депутат Олексій Гончаренко. Матеріали розслідування показали, що компанія, пов’язана з родиною Стефанішиної, отримала контроль над четвертим дорогоцінним активом, що належить державі. Покарання за такі дії може включати позбавлення волі на строк від трьох до шести років та штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наразі жодній особі ще не оголошено підозру у цьому кримінальному провадженні, і досудове розслідування триває.
-
ВАКС обрав запобіжний захід Чернишову
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав віцепрем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн. Про це стало відомо за підсумками судового засідання в п’ятницю, 27 червня.
“Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково. Визначити Чернишову Олексій Михайловичу заставу в розмірі 120 млн 2 тис. 668 гривень. Застава може бути внесена … на депозитний рахунок ВАКС не пізніше 5 днів з дня обрання запобіжного заходу”, – заявив суддя.
Також на Чернишова поклали зобов’язали прибувати за кожним викликом до детектива, прокурора чи суду, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не відлучатися з території України без дозволу і не спілкуватися з підозрюваними та свідками у кримінальній справі.
Раніше ЗМІ повідомили, що близько місяця тому в Чернишова було проведено обшуки, а він опинивсь у відрядженні за кордоном. Також президент Володимир Зеленський прокоментував відсутність Чернишова.
Вже 22 червня віцепрем’єр повернувся в Україну, а наступного дня він прибув у НАБУ. Посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб.
Раніше правоохоронці викрили масштабну корупційну оборудку топпосадовців та забудовника, які занижували вартість землі в Києві, завдавши державі збитків понад 1 млрд, а також отримали мільйонні неправомірні вигоди у вигляді знижок на квартири. За даними ЗМІ, серед фігурантів виявились особи, пов’язані з Чернишовим. -
В Укрзалізниці викрили схему розкрадання 15 млн гривень
Працівники САП і НАБУ викрили схему розкрадання коштів Укрзалізниці на 15 млн гривень під час закупівлі фарб та лінолеуму. Підозрюються п’ять осіб, повідомила САП у п’ятницю, 27 червня.
Станом на сьогодні повідомлено про підозру особі, яку слідство вважає організатором злочину, двом представникам підприємств-постачальників, колишньому заступнику філії Центр забезпечення виробництва УЗ, менеджеру – начальнику відділу забезпечення матеріалами для експлуатаційної діяльності філії ЦЗВ УЗ.
Дії усіх підозрюваних кваліфіковано за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем і зловживання владою або службовим становищем (ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України).
В САП встановили, що у 2022 році організатор схеми, діючи спільно з підконтрольними службовими особами Центру забезпечення виробництва, забезпечив перемогу в тендерах на закупівлю фарби та лінолеуму для потреб УЗ наперед визначених фірм.
“Якщо в тендері брала участь непідконтрольна компанія або цінова пропозиція була занизькою, його скасовували”, – йдеться в повідомленні.
У подальшому між УЗ та товариствами-переможцями укладались відповідні договори, при цьому вартість поставки фарб та лінолеуму було значно завищено.
“Реалізація схеми протягом вересня 2022 року – квітня 2023 року завдала АТ Укрзалізниця збитків на суму понад 15 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд”, – додали в САП. -
Висунуті нові підозри в справі про заволодіння коштами Міноборони
Дві нові підозри у справі про заволодіння коштами Міноборони України під час закупівлі авіаційного комплектування – шин для військової авіації, що завдало збитків державі на 27,3 млн грн, – висунуті помічнику чинного народного депутата України та власнику приватного товариства. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Помічнику нардепа повідомлено про підозру за статтею Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 ККУ).
Дії підприємця кваліфіковані за статтею Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 ККУ) та Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 ККУ) .
“Відповідно до злочинної схеми власник товариства, використовуючи підконтрольну та зареєстровану в ЄС компанію, закуповував авіаційне комплектування у виробників та в подальшому реалізовував за цінами, завищеними у 2-3 рази.
Помічник чинного депутата у свою чергу забезпечував комунікацію між учасниками злочинної змови та сприяв безперешкодній оплаті за укладеними контрактами”, – мовиться в повідомленні. -
НАБУ оголосило підозру віцепрем’єру Чернишову
Віцепрем’єр-міністру національної єдності Олексію Чернишову повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди. За версією слідства, Чернишов став шостим підозрюваним у справі про корупційну оборудку у будівельній сфері. Забудовник розробив схему незаконного одержання земельної ділянки, а чиновники створили умови для передачі цієї ділянки компанії. Держава могла втратити понад 1 млрд грн через недооцінку вартості нерухомості. Чернишов отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на квартири на суму понад 14,5 млн грн. На більшу частину незаконно одержаних квартир також накладено арешт. Раніше проводили обшуки у Чернишова, він був у відрядженні за кордоном, а зараз заявив, що прибув у НАБУ.
-
Ексголова Тернопільської облради отримав вирок суду
Колишній голов Тернопільської обласної ради Михайло Головко отримав дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок оголосив Вищий антикорупційний суд (ВАКС), повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) в середу, 18 червня.
“Вироком суду колишнього посадовця визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст 368, ч.1 ст.263 КК України, та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, строком три роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна”, – йдеться у повідомленні.
Також суд застосував до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 млн грн із покладенням відповідних процесуальних обов’язків до набрання вироком законної сили. Кошти мають бути внесені протягом п’яти днів з дня постановлення вироку.
Вирок суду набирає законної сили через 30 днів із дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Відомство не називає імені колишнього чиновника, але обставини спрви вказують саме на Михайла Головка.
Як відомо, у червні 2023 року голові Тернопільської облради Михайлу Головку та двом заступникам очільника Тернопільської ОВА оголосили підозру за вимагання у підприємця-волонтера хабаря в розмірі близько 2,4 млн гривень. Їх затримали “на гарячому” після передачі третього траншу у розмірі понад 600 тисяч гривень.
Під час обшуку в кабінеті голови Тернопільської облради виявили набої та предмети, схожі на вибухівку.
А в лютому 2025 року Головко отримав нову підозру – у недекларуванні майна на суму понад 2 млн гривень.