Санкції США проти Росії підготовлені, Конгрес та Білий дім готові до їхнього затвердження.Про це заявив спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог в інтерв’ю телеканалу Fox News.
“Минулих вихідних я говорив з сенатором Ліндсі Гремом. Наскільки я розумію, санкції готові. Проект називається “Закон про санкції проти Росії 2025 року” (Russian Sanctions Act 2025). І я думаю, що Грем уже підготовив їх та готовий застосувати”, – розповів Келлог.
Він назвав ці санкції “досить обтяжливими”.
“Наприклад, митна ставка 500% на імпорт до США. В Конгресі та у Білому домі єдиної думки щодо цього питання. Росія – нафтова держава. Більшу частину прибутків вона отримує від нафтохімічної промисловості. Саме на цю галузь ці санкції й спрямовані”, – зазначив спецпредставник Трампа.
Позначка: США
-
Новий пакет санкцій проти РФ готовий до затвердження – Келлог
-
Єрмак обговорив позицію Росії з Віткоффом
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустріч зі спеціальним представником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, під час якої пояснив, що позиція Росії на переговорах залишається неконструктивною. Про це у вівторок, 3 червня, Єрмак повідомив у своєму Telegram-каналі.
За його словами, зміна позиції Росії можлива лише під впливом санкцій.
“Росіяни навмисно гальмують переговорний процес і маніпулюють ним, намагаючись уникнути американських санкцій, і не бажають припиняти вогонь”, – зазначив Андрій Єрмак.
Він також запросив Віткоффа відвідати Україну, щоб він міг побачити ситуацію безпосередньо.
“Нам потрібне припинення вогню – ми повністю підтримуємо відповідну ініціативу США, висунуту ще в березні. Крім того, ми готові до зустрічі лідерів, яку Росія уникає”, – додав керівник ОПУ.
Раніше Андрій Єрмак зустрічався зі спеціальним представником США з питань України Кітом Келлогом. Вони обговорили ситуацію на фронті, результати переговорів у Стамбулі, необхідність посилення санкцій проти Росії та подальшу військову допомогу Україні.
Відзначимо, 3 червня вранці Єрмак вирушив до США у складі української делегації на чолі з першим віцепрем’єр-міністром – міністеркою економіки Юлією Свириденко. Разом із ними до США поїхали також представники Міноборони та Офісу президента.
Єрмак повідомляв, що під час переговорів у США українська делегація планує обговорити такі теми, як переговори в Стамбулі, санкції проти Росії, підтримка України у війні, питання викрадених українських дітей, а також російську пропаганду щодо нібито заборони церков в Україні.
Раніше 2 червня у Стамбулі відбулися переговори делегацій України та Росії. За підсумками зустрічі сторони змогли досягти домовленості про чергові обміни окремих категорій військових, також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту. -
Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування
Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.
“Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.
Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.
До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.
У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.
-
Білий дім підтвердив участь Трампа у саміті НАТО
Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила участь президента США Дональда Трампа у саміті НАТО в Гаазі. Про це у вівторок, 3 червня, вона заявила під час брифінгу.
Левітт уточнила, що саміт відбудеться 24-25 червня, і Трамп планує на ньому бути.
“Можу підтвердити, що він поїде на саміт НАТО”, – сказала вона.
Також речниця наголосила, що президент США прагне дипломатично вирішити конфлікт в Україні і не хоче, щоб війна затягувалась.
“Президент не хоче, щоб ця війна тривала. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, щоб люди перестали гинути, і щоб питання вирішувалось за переговорним столом”, – додала Левітт.
Відзначимо, на саміті обговорюватимуть питання збільшення витрат на оборону до 5% від ВВП, зокрема 3,5% на традиційні військові витрати та 1,5% на суміжні сфери, такі як кібербезпека та інфраструктура. Крім того, саміт стане важливою платформою для обговорення ситуації в Україні та подальшої підтримки з боку НАТО.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Поїхали за санкціями. Делегація України у США
Українська делегація на чолі з міністром економіки Юлією Свириденко прибула до США для зустрічей з представниками команди президента Дональда Трампа та обговорення низки питань, повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Як зазначив голова ОПУ, у Вашингтоні представники України говоритимуть про оборонну підтримку та ситуацію на полі бою, посилення санкцій проти Росії, зокрема законопроекті сенатора Ліндсі Грема. Також під час зустрічей йтиметься про Угоду про створення Інвестиційного фонду відновлення, про повернення викрадених РФ українських дітей, а також про “пропаганду росіян, пов’язану з питаннями церкви”, додав Єрмак.
“Буде чимало зустрічей з представниками обох партій, які підтримують Україну, командою президента США Дональда Трампа. Ми розповімо про результати зустрічей у Стамбулі, а також про те, як Росія затягує час із припиненням вогню та переговорами заради війни”, – розповів він.
Зустріч зі спецпредставниками
Єрмак повідомив про свою зустріч у Вашингтоні зі спецпредставником президента США з питань України Кітом Келлогом.
“Обговорили ситуацію на фронті, результати зустрічей у Стамбулі, важливість посилення санкцій проти Росії та оборонну допомогу Україні. Також говорили про викрадених Росією дітей”, – перелічив Єрмак.
За словами Єрмака, він розповів Келлогу, що Росія робить усе, щоб не припиняти вогонь, і цьому “треба покласти край силою”.
“Україна зробила все, щоб війна припинилася. Але якщо Росія не припиняє вогонь добровільно, ми змушені проводити операції та знищувати їхній військовий потенціал”, – зазначив Єрмак.
Також Єрмак заявив, що під час зустрічі зі спецпредставником США з питань Близького Сходу Стівом Уіткоффом у вівторок, 3 червня, обговорив переговори у Стамбулі та запросив спецпосланця в Україну.
“Обговорили трек переговорів української та російської делегацій у Стамбулі. Позиція РФ — неконструктивна… Також розповів про реальну ситуацію на полі бою. Запросив Стіва Уіткоффа відвідати Україну, щоб побачити ситуацію власними очима”, — написав керівник ОП у Telegram.
За словами Єрмака, він відзначив Уіткоффу, що росіяни тягнуть час і маніпулюють переговорами, щоб уникнути санкцій США, і не хочуть припиняти вогонь.
“Нам потрібно припинення вогню — ми повністю підтримуємо ще з березня відповідну пропозицію США. Також ми готові до зустрічі лідерів, якої уникає Росія”, — додав Єрмак.
Санкції
Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт дала зрозуміти, що саме президент США Дональд Трамп прийматиме остаточне рішення щодо потенційного посилення санкцій проти Росії.
Деталі: Левітт попросили прокоментувати ставлення Трампа до ініціативи щодо посилення санкцій проти Росії, яка має підтримку обох палат Конгресу.
За її словами, президент США “розумно тримав при собі” санкції як “інструмент у своєму арсеналі на випадок необхідності”, і нагадала про переговори між Україною та Росією у Стамбулі.
“Я хотіла б нагадати всім, скільки ми досягли за всього чотири місяці. Минулого року в цей час було неможливо уявити, що Росія і Україна будуть вести прямі переговори”, – сказала прес-секретар Білого дому.
Вона підкреслила, що це сталося “саме завдяки наполегливості та рішучості” Трампа.
“Тому він готовий застосувати санкції, якщо це буде необхідно. І в Сенаті, і на Капітолійському пагорбі розуміють, що президент є головнокомандувачем і керує зовнішньою політикою Сполучених Штатів, як і має бути”, – підкреслила Левітт. -
У Трампа відповіли, коли очікувати санкцій проти Росії
Президент США Дональд Трамп все ще може ввести санкції проти Росії. Але це станеться, тільки якщо він вважатиме такі заходи необхідними. Про це заявила прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт на брифінгу у вівторок, 3 червня.
Левітт попросили прокоментувати ставлення Трампа до ініціативи з посилення санкцій проти Росії, яка має підтримку обох палат Конгресу США.
“Послухайте, президент висловився з приводу своєї позиції щодо санкцій проти Росії. Він розумно залишив це як інструмент у своєму арсеналі на випадок необхідності. Але я думаю, що Сенат і всі в Капітолії поважають президента як головнокомандувача не без причини”, – відповіла прессекретарка.
Левітт зазначила, що 2 червня з ініціативи американського президента відбувся другий раунд переговорів між Україною і Росією.
“Таким чином, він (Трамп – ред.) готовий застосувати санкції, якщо це буде необхідно. Сенат і Капітолій розуміють, що президент є головнокомандувачем і керує зовнішньою політикою Сполучених Штатів, як і належить”, – наголосила вона.
-
Ford наново відкликає авто через неправильні ремонти
Американський автовиробник Ford оголосив одразу два нових відкликання авто, які стосуються вже відкликаних машин. Як повідомляє Carscoops, цього разу проблема торкнулася 6733 транспортних засобів.
Перша хвиля охоплює 3227 кросоверів Lincoln Aviator та Corsair 2020-2023 модельних років із аудіосистемою Revel. Раніше їх уже відкликали для встановлення оновлення програмного забезпечення, однак з’ясувалося, що на деякі авто воно так і не було коректно завантажене. Через це система попередження про непристебнутий ремінь безпеки могла подавати звуковий сигнал менше чотирьох секунд, що є порушенням федеральних стандартів безпеки США. Попри те, що 94,2% авто отримали правильне оновлення, деякі моделі потребують повторного втручання.
Друга кампанія охоплює 3506 фургонів Ford Transit 2022-2023 модельних років. Суть проблеми схожа – на транспортні засоби не було встановлено належне програмне забезпечення для 4,2-дюймового дисплея приладової панелі. Як наслідок, індикатори й попереджувальні повідомлення можуть не відображатися, що порушує вимоги безпеки. Проблема виникла через збій у використанні програмного інструменту, який не завантажив правильне ПЗ.
В обох випадках власники будуть змушені повторно звертатися до дилерів для встановлення належного програмного забезпечення. -
Додатковий тиск: чому США хочуть запровадити 500% тарифи друзям РФ
Українська презентація законопроекту 30 травня Київ відвідали сенатори США – республіканець Ліндсі Грем та демократ Річард Блюменталь, автори законопроєкту про запровадження 500-відсоткових тарифів на російські нафтопродукти, газ й уран, що закуповуються іншими країнами, зокрема Китаєм та Індією. Цей законопроєкт вже має підтримку понад 80 зі 100 сенаторів. “Я збираюся закликати наших європейських союзників знизити верхню межу ціни, ускладнити економіку Путіна на викопному паливі, збільшити видобуток і знизити верхню межу ціни. Якщо Європа зробить це, це матиме значення, це зашкодить російській військовій машині”, – зауважив під час візиту Грем. Додавши при цьому, що близько 70% російських нафтопродуктів купують Індія й Китай. Він також повідомив, що після Києва він збирається відвідати Париж та Німеччину.
Сенатори також наголосили: у разі, якщо кремлівський диктатор і військовий злочинець Путін не погодиться на серйозні мирні переговори щодо припинення війни в Україні, можуть бути введені 500-відсоткові санкції. “Тому його (Путіна – ред.) обіцянка про щось нове через два тижні, його слова про те, що будуть якісь читання в майбутньому, вся ця балаканина – це, очевидно, просто затягування часу, щоб він міг піти в наступ на полі бою. І відповідь Сенату США буде чіткою і однозначною”, – підкреслив Блюменталь. До того ж під час відвідин Києва обидва політики заявили, що Росія є країною-терористом, бо воює не з армією, а з цивільним населенням України. На їхню думку, викрадення дітей та удари по цивільних є страшними злочинами Росії. Для того, аби пересвідчитися у цьому ще раз, американські законотворці разом відвідали повернених з РФ українських дітей, а Блюменталь побував у Святошинському районі Києва, що 24 квітня постраждав від російської повітряної атаки. Навіщо “грає музика” Президент України Володимир Зеленський, дякуючи за візит сенаторам Грему та Блюменталю, зауважив, що Україні нині, як ніколи “найбільше потрібна координація зусиль для наближення гідного й тривалого миру”.
Глава держави також зазначив, що росіяни лише імітують дипломатію. Яскравим підтвердженням цьому став черговий раунд російсько-українських переговорів у Стамбулі 2 червня.
Й у Єврокомісії заявили, що вимоги Росії до України, оприлюднені після цих переговорів, свідчать про агресивну позицію Кремля, а не про прагнення до миру, – про це на брифінгу заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, коментуючи перелік умов, котрі Москва висунула Києву для припинення вогню та початку мирного діалогу, повідомляє. “Ситуація продовжується в тому ж дусі: вимоги Росії підкреслюють її відмову вести мирні переговори в добрій волі. Отже, перелік вимог демонструє її постійну агресію щодо України. Росія також очікує негайних поступок від України, які не поважають територіальну цілісність та суверенітет України. І це не є вагомим внеском у мирні переговори”, – цитує Хіппер Інтерфакс-Україна. При цьому заступник голови російського Радбезу Дмитро Медведєв відкрито заявляє: Росія приймає участь у переговорах з Україною не для пошуку шляхів до миру, а для “якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади”. “Вітаємо містера Медведєва з рідкісним моментом чесності, виявленою російською пропагандистською машиною. Я ціную той факт, що ви дали зрозуміти світові, що Путін та Росія зовсім не зацікавлені у мирі”, – прокоментував це Грем 3 червня у соцмережі Х. Тож насправді РФ не готується до миру, а готує нові наступи та постійно обстрілює українські міста, констатував Зеленський. Й черговим трагічним підтвердженням його слів став російський обстріл міста Суми з РСЗВ дії вдень 3 червня. Станом на вечір цього ж дня відомо про поранення 25 осіб, восьмеро з поранених у важкому стані, з них троє – діти, ще троє людей згинуло. “Тому додатковий тиск потрібен. І я вдячний за ініціативу – двопартійний законопроєкт про санкції, який підтримують уже 82 сенатори. Обговорили це та інші важелі, які можемо застосувати, щоб примусити Росію до миру. Продовжимо працювати над цим разом”, – повідомив Зеленський. Скільки відсотків тарифів зупиняють війну? Втім головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає запровадження мит у 500% для країн, котрі і купують московські енергоносії, – нереалістичним. “Мита у 500% виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять, адже це будуть мита проти Індії, Китаю, Туреччини, Євросоюзу. Вбачаю лише 5% на те, що у такому варіанті законопроєкт буде прийнято. Це, скоріше, інформаційна кампанія. Але вона може отримати продовження”, – таку думку висловив він у коментарі УНІАН. Але експерт вважає, що американці таки введуть антиросійські санкції – проте не зараз і не у вигляді 500% мит.
За його словами, якщо ставки мита виявляться ближчими до більш реалістичних – тобто не 500%, а 50%, умовно – це й буде індикатором щодо прийняття подібного законопроєкту. Тоді закон проти третіх країн дійсно почне працювати.
При цьому Ус зауважує, що Сенат з мовчазної підтримки Трампа дійсно зможе прийняти такий законопроєкт більш ніж 67 голосами, що мінімально необхідні для подолання президентського вето. Адже Грем вже заявляє про наявні 82 голоси. Тобто питання лише у тому, чи поставлять цей законопроєкт на голосування і коли це станеться.
Однак, продовжує Ус, головні складнощі чекають на цей документ у Палаті представників, де буде важче (“але не неможливо”, вважає він) зібрати дві третини голосів. Пояснює це експерт тим, що для конгресменів все буде подаватися, ймовірно, як елемент “митних війн” – тобто тиску на Китай з Індією – а не як важіль тиску на Кремль.
Та якщо разом з Україною вдасться напрацювати паралельний пакет, котрий не буде настільки жорстким як перший, але все одно дієвим – Трамп може його й прийняти, зауважив і політолог Олексій Буряченко. “Чи знищить він економіку Росії? Думаю, ні”, – додав він разом з тим у коментарі 24 каналу. Ірина Носальська -
Сенатор Грем відреагував на цинічну заяву Медведєва
Сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем прокоментував слова заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва про справжню мету Росії на переговорах у Стамбулі. Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі Х у вівторок, 3 червня.
“Вітаємо містера Медведєва з рідкісним моментом чесності, виявленою російською пропагандистською машиною. Я ціную той факт, що ви дали зрозуміти світові, що Путін та Росія зовсім не зацікавлені у мирі”, – написав сенатор.
Раніше у вівторок Медведєв заявив, що Росія приймає участь у переговорах з Україною не для пошуку шляхів до миру, а для “якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади”.
Як відомо, Ліндсі Грем є одним з авторів законопроєкту про “драконівські” санкції проти РФ. Цей документ готові підтримати 82 сенатори. Такої кількоісті достатньо навіть для подолання потенційного вето з боку президента США Дональда Трампа. -
Пентагон підпорядкує Гренландію Північному командуванню – ЗМІ
Пентагон планує перевести Гренландію з-під відповідальності Європейського командування до Північного командування США, що відповідає за безпеку Північної Америки. Це рішення має символічне й стратегічне значення і наближає автономну територію Данії до сфери безпеки США. Про це повідомляє Politico у вівторок, 3 червня.
Очікується, що зміну оголосять найближчими днями. Відтак, Вашингтон отримає більше контролю над Арктикою, можливість розширити мережу радарів системи ПРО Golden Dome і посилити моніторинг активності Росії та Китаю в регіоні.
Відомо, що Трамп ще під час першої каденції заявляв про бажання “викупити” Гренландію, тоді як нещодавно не виключив можливості захоплення острова військовим шляхом.
Водночас Данія та Фарерські острови залишаться під Європейським командуванням США, що створює розрив у політичному та військовому підході до північних територій королівства.
У березні віцепрезидент США Джей Ді Венс та колишній радник з нацбезпеки Майк Волтц відвідали базу Пітуффік у Гренландії. Там Венс прямо закликав місцеву владу “домовитися з Вашингтоном”, заявивши, що під американською безпековою парасолькою Гренландія почуватиметься надійніше, ніж під данською.
Рішення вже викликає занепокоєння у НАТО та Європі. У Данії в січні заявили про намір виділити $2 млрд на безпеку Гренландії, частково у відповідь на американські сигнали. Проте це не зупинило Вашингтон.