Вищий антикорупційний суд призначив заставу посадовцю Міноборони, котрого підозрюють у отриманні неправомірної вигоди від забудовника. Про це повідомляє пресслужба САП.
У САП не називають імені посадовця, втім, ЗМІ повідомляють, що мова про керівника Центрального територіального управління капітального будівництва Міноборони Віталія Гайдука.
Суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 2 725 200 грн застави.
Також на особу покладено відповідні процесуальні обов’язки.
За даними слідства, посадовець запропонував забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва.
Для реалізації плану залучив інших осіб, тоді як “послуги” оцінив у 1,3 млн дол.
Гроші мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
100 тис. дол. – після початку конкурсу;
400 тис. дол. – за підписання договору на будівництво;
800 тис. дол. – після завершення першої черги будівництва.
Після оголошення про початок конкурсу забудовник запропонував зменшити суму до 1 млн дол. та надав перший транш.
У червні 2025 року співучасників злочину викрили одразу після одержання частини коштів.
Раніше Служба безпеки викрила чиновників Міноборони і менеджерів Львівського арсеналу, які вкрали майже 1,5 млрд гривень на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
Зловживання у сфері оборони: НАБУ відзвітувало про кількість справ
Позначка: Суд
-
Хабар від забудовника: посадовцю Міноборони призначили заставу у 2,7 млн
-
Генералу СБУ Вітюку призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 4 вересня обрав для підозрюваного в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави у 9 мільйонів гривень
Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор просив погоди заставу у 42 млн грн. Натомість сторона захисту апелювала, що родина не має таких коштів, натомість утримує трьох дітей.
Рішення суду – застава у сумі 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
На Вітюка також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання, утриматися від спілкування з низкою осіб тощо. -
Суд виніс вирок військовому за вбивство двох жінок і поліціянтів
Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:- незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
- хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
- умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
- умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
- убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
- заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).
-
Суд РФ призначив 20 років українському полоненому
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полоненого українця Сергія Яцкова до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на російські ЗМІ.
Згідно вироку, перші три роки засуджений має провести у тюрмі за нібито “участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана”, визнаному Росією у 2022 році “терористичною організацією”.
Зазначається, що Яцков народився у 1980 році у Волинській області. Батальйон, у якому він служить, переважно складається з кримських татар. -
Підрив Північних потоків: суд відклав рішення щодо екстрадиції
Апеляційний суд Болоньї відклав до 9 вересня рішення щодо екстрадиції до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у підриві газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Про це у середу, 3 вересня, повідомило BolognaToday.
Зазначається, що після понад п’ятигодинних слухань суд погодився з аргументами захисту та вирішив перевірити умови утримання під вартою у німецьких в’язницях. Навіть генеральна прокуратура, яка спершу підтримувала екстрадицію, закликала до додаткових перевірок, що й призвело до відтермінування рішення.
Адвокат Нікола Канестріні наполягав, що дії, вчинені під час війни за дорученням держави, не підлягають переслідуванню згідно з принципом функціонального імунітету. Він також нагадав, що аналогічне розслідування у Данії було закрите, що може вплинути на справу Кузнєцова за правилами Шенгенської угоди.
Крім того, захист посилався на так званий “принцип прапора”, який забороняє судити іноземних військових за дії, скоєні під час служби.
Адвокат Канестріні наголосив, що екстрадиція може призвести до порушення основних прав Кузнєцова: неналежних умов тримання у в’язницях, відсутності справедливого судового процесу та можливості утримання в перенаселених камерах. Італійське агентство з попередження тортур уже повідомляло про проблеми у пенітенціарній системі Німеччини – зокрема, про випадки, коли в’язнів змушували спати на підлозі або застосовували металеві кайдани.
Сам Кузнєцов, якого описують як фізично міцного й тренованого чоловіка, категорично заперечує свою причетність до підриву газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Італії й очікує остаточного рішення суду в Болоньї. -
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів. -
Суд у Франції видав новий ордер на арешт Асада
Французький суд видав міжнародні ордери на арешт колишнього президента Сирії Башара Асада, який втік до РФ, та шести високопоставлених представників його колишнього оточення. Про це повідомляє France24.
Йдеться про розслідування бомбардування сирійського міста Хомс у лютому 2012 року, в результаті якого загинули 56-річна американська журналістка Марі Колвін (The Sunday Times) та 28-річний французький фотограф Ремі Ошлік.
Як зазначає агентство AFP, французька влада кваліфікує цей епізод як злочин проти людяності та військовий злочин. Крім Башара Асада, ордери були видані стосовно його брата Махера Асада, який очолював 4-ту бронетанкову дивізію, колишнього начальника розвідки Алі Мамлюка та екс-глави генерального штабу армії Алі Аюба. -
Російському судді оголосили заочну підозру за вироки оборонцям Маріуполя
Судді Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову, який призначав по 18 років колонії полоненим оборонцям Маріуполя, оголосили заочну підозру. Його дії кваліфікували як воєнні злочини. Про це інформує СБУ у вівторок, 2 вересня.
У серпні та листопаді 2024 року він незаконно призначив тюремний строк ще двом полоненим воїнам Національної гвардії України.
Згідно із сфабрикованим рішенням військовополонені отримали 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Обидва українських захисники входили до 12-ї бригади спецпризначення Нацгвардії, у складі якої обороняли Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.
“Це вже другий задокументований факт, коли Простов влаштовує показове “судилище” за надуманими обвинуваченнями проти полонених захисників України”, – наголосили у повідомленні.
У червні фігурант отримав першу заочну підозру за воєнні злочини. Тоді він призначив аналогічні “терміни” ще двом воїнам-Нацгвардійцям.
Наразі Простов знову порушив норми міжнародного права, відповідно до яких потерпілі є комбатантами збройного конфлікту.
У СБУ нагадали, що у разі потрапляння у полон такі особи набувають статусу військовополонених і не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Простову оголосили нову підозру у воєнних злочинах за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Оскільки російський воєнний злочинець перебуває на території РФ, нині тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.
Раніше Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України.
СБУ оголосила Кадирову нову підозру -
В Україні судитимуть експрокурора за незаконне отримання інвалідності
Завершено досудове розслідування стосовно колишнього керівника Хмельницької окружної прокуратури, який у шахрайський спосіб незаконно оформив собі пенсію по інвалідності. Про це повідомляє ДБР.
За даними слідства, у 2020 році посадовець за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії незаконно отримав довічно ІІ групу інвалідності.
При цьому, як зазначають в ДБР, прокурор достеменно знав про відсутність у нього функціональних порушень, які відповідають критеріям встановлення відповідної групи.Надалі він звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України та оформив пенсію. Загальна сума отриманих ним виплат становить понад 1 млн грн.
Обвинувальний акт скеровано до суду. Колишній прокурор обвинувачується у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Дії лікаря МСЕК, який сприяв у незаконному встановленні групи інвалідності, кваліфіковано як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа, вчинені групою осіб. -
Звірства росіян в Бучі: повідомлено підозру черговому військовому РФ
Підозру повідомлено черговому військовослужбовцю ЗС РФ, обвинувальні акти стосовно ще чотирьох – передано до суду. Росіянам інкримінують убивства та жорстоке поводження з цивільними під час окупації Бучі. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора на своєму Telegram-каналі.
“Обвинувачені – військовослужбовці зс рф, які воювали у різних підрозділах 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ. Їх дії інкриміновано за ч. 1, 2 ст. 438 КК України (воєнні злочини – ред.)”, – сказано в повідомленні.
Слідство зазначає: в березні 2022 навідник парашутно-десантного взводу здійснюючи патрулювання на одній з вулиць Бучі побачив двох місцевих жителів, які через відсутність електроенергії та газопостачання вимушено палили багаття для приготування їжі. Почувши постріли вони побігли до автомобіля щоб врятуватися. Підозрюваний без будь-якого попередження відкрив по них вогонь – обидва чоловіки загинули.
Другий військовослужбовець, заступник командира взводу, разом з іншими службовцями ЗС РФ, перебував у приміщенні однієї зі шкіл Бучі звідки вели вогонь із мінометних та самохідних артилерійських установок. У підвалі цієї школи також переховувались місцеві жителі. Вийшовши у двір він побачив трьох цивільних, які розігрівали на вогнищі їжу. Без жодних пояснень, використовуючи нецензурну лайку, наказав їм тікати та одночасно почав стріляти по них з травматичного пістолету.
Потерпілі побігли в напрямку підвалу, а підозрюваний здійснив постріл у чоловіка, влучивши у тулуб. Військовий, біжучи за потерпілими, також вистрілив у цивільну жінку, що якраз спускалась сходами – потерпіла вмерла.
“Слідством встановлено факти систематичних катувань та психологічного терору з боку російських військових”, – мовиться в публікації.
Ще один заступник командира взводу 2-ї батальйонно-тактичної групи, намагаючись залякати місцевого жителя, який почув шум розбитого скла й намагався зупинити мародерство, застосував зброю. Він змусив чоловіка повзти по землі, приставив автомат до його голови та стріляв поруч з вухом.
Також встановлено факти “допитів” із застосуванням пострілів поруч із головами потерпілих, імітуючи їхню страту.
Як ми вже писали, журналісти Радіо Свобода оприлюднили раніше невідоме відео з камер спостереження, на якому зафіксовано розстріл російськими окупантами жителя міста Буча в Київській області в березні 2022 року.
На Луганщині вбили росіян, що звірствували у Бучі