Депутатка Дніпропетровської обласної ради підозрюється в тому, що вона фіктивно мобілізувалася до війська, щоб покращити свій політичний імідж та незаконно отримати кошти з держбюджету. За даними ДБР, її співучасником у цій аферії був офіцер Збройних Сил України. Депутатка проходила лікарську комісію, отримала направлення до навчального центру, але насправді не брала участі у навчанні, а лише фіктивно виконувала обов’язки. Вона отримала понад 200 тис. грн, які витратила на свої потреби. Суд вже призначив покарання начальнику навчального центру, який також брав участь у цій схемі. Депутатку та офіцера обвинувачують у військовому обмані та шахрайстві, їм загрожує до 10 років ув’язнення. Також їм може бути висунутий позов про повернення незаконно отриманих коштів.
Позначка: Суд
-
Лондонська поліція розслідує графіті Бенксі на будівлі Королівського суду
У Лондоні розпочалося розслідування проти художника Бенксі через нове графіті на стіні Королівського суду. Малюнок, що зображує суддю, який б’є протестувальника, вважають пошкодженням культурної спадщини. Ймовірно, це відсилає до нещодавніх подій у Лондоні, коли затримали близько 900 людей під час демонстрації. Роботу вже зафарбували, але поліція посилила патрулювання території. Якщо винуватець буде знайдений, йому може загрожувати велике штраф або навіть ув’язнення.
-
“Воєнкора” з Сімферополя засудили до 12 років за зраду
Прокурори підтвердили провину чоловіка з Сімферополя, відомого як “воєнкор” під псевдонімом LeX, у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України. Йому призначено 12 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною медійної діяльності на 15 років. Чоловік організував просування окупаційної влади і антиукраїнських наративів у Херсоні через проєкт “Вулиця Херсона”. Він публічно знищував українську символіку та закликав підтримувати окупантів. Після затримання чоловік відбуде покарання.
-
Суд зобов’язав Трампа розблокувати $11млрд на іноземну допомогу
Апеляційний суд США залишив у силі рішення суду нижчої інстанції, яке забороняло президенту Дональду Трампу одностороннє скорочення витрат на іноземну допомогу. Про це у суботу, 6 вересня, пише Reuters.
Таким чином, уряд зобов’язаний у “стислі терміни” спрямувати приблизно 11 мільярдів доларів на проєкти, вже затверджені Конгресом США.
Рішення ухвалене за кілька днів після того, як суд першої інстанції постановив, що ці кошти мають бути витрачені до завершення дії дозволу Конгресу у вересні.
Наприкінці серпня адміністрація Трампа подала термінову апеляцію до Верховного суду, домагаючись зупинення 12 млрд доларів іноземної допомоги.
При цьому, 13 серпня Федеральний апеляційний суд США скасував судову заборону, що зобов’язувала Держдепартамент продовжувати виплати іноземної допомоги. Таке рішення є перемогою президента Трампа. -
Хабар від забудовника: посадовцю Міноборони призначили заставу у 2,7 млн
Вищий антикорупційний суд призначив заставу посадовцю Міноборони, котрого підозрюють у отриманні неправомірної вигоди від забудовника. Про це повідомляє пресслужба САП.
У САП не називають імені посадовця, втім, ЗМІ повідомляють, що мова про керівника Центрального територіального управління капітального будівництва Міноборони Віталія Гайдука.
Суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді 2 725 200 грн застави.
Також на особу покладено відповідні процесуальні обов’язки.
За даними слідства, посадовець запропонував забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва.
Для реалізації плану залучив інших осіб, тоді як “послуги” оцінив у 1,3 млн дол.
Гроші мали передаватися трьома траншами через банківські комірки:
100 тис. дол. – після початку конкурсу;
400 тис. дол. – за підписання договору на будівництво;
800 тис. дол. – після завершення першої черги будівництва.
Після оголошення про початок конкурсу забудовник запропонував зменшити суму до 1 млн дол. та надав перший транш.
У червні 2025 року співучасників злочину викрили одразу після одержання частини коштів.
Раніше Служба безпеки викрила чиновників Міноборони і менеджерів Львівського арсеналу, які вкрали майже 1,5 млрд гривень на закупівлі 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
Зловживання у сфері оборони: НАБУ відзвітувало про кількість справ -
Генералу СБУ Вітюку призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 4 вересня обрав для підозрюваного в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку у вигляді застави у 9 мільйонів гривень
Суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення. Прокурор просив погоди заставу у 42 млн грн. Натомість сторона захисту апелювала, що родина не має таких коштів, натомість утримує трьох дітей.
Рішення суду – застава у сумі 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
На Вітюка також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати свої паспорти для виїзду за кордон на зберігання, утриматися від спілкування з низкою осіб тощо. -
Суд виніс вирок військовому за вбивство двох жінок і поліціянтів
Військовослужбовця Нацгвардії Індустріальний районний суд Дніпра визнав винним у вбивстві чотирьох людей у місті Лиман Донецької області та призначив йому покарання – довічне позбавлення волі. Про це повідомляє Державне бюро розслідування (ДБР).
Наприкінці січня 2024 року жителька Лимана повідомила поліцію про конфлікт із військовим, який проник на її подвір’я, стукав у вікна та намагався потрапити до будинку. На виклик прибула слідчо-оперативна група.
Згодом правоохоронці перестали виходити на зв’язок, і на місце направили інший наряд. Поліцейські виявили застреленими двох своїх колег та пошкоджений службовий автомобіль. На подвір’ї також лежали тіла двох жінок – пенсіонерки та її дочки. Вбивцю затримали по гарячих слідах.
Слідчі ДБР зібрали вичерпну доказову базу та провели понад 20 судових експертиз. Вони з’ясували, що між військовим та місцевою жителькою періодично виникали конфлікти. Коли приїхала слідчо-оперативна група, фігурант розстріляв поліцейських, заволодів їхньою табельною зброєю, а потім убив жінку та її матів, які стали свідками злочину.
Суд визнав військовослужбовця винним у:- незаконному проникненні до житла (ч. 1 ст. 162 ККУ),
- хуліганстві (ч. 4 ст. 296 ККУ)
- умисному вбивстві правоохоронців під час виконання службових обов’язків (ст. 348 ККУ)
- умисному вбивстві двох осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115)
- убивстві з метою приховати інший злочин (п.п. 1, 9, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ)
- заволодінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї (ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 263 ККУ).
-
Суд РФ призначив 20 років українському полоненому
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив полоненого українця Сергія Яцкова до 20 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Про це повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр з посиланням на російські ЗМІ.
Згідно вироку, перші три роки засуджений має провести у тюрмі за нібито “участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана”, визнаному Росією у 2022 році “терористичною організацією”.
Зазначається, що Яцков народився у 1980 році у Волинській області. Батальйон, у якому він служить, переважно складається з кримських татар. -
Підрив Північних потоків: суд відклав рішення щодо екстрадиції
Апеляційний суд Болоньї відклав до 9 вересня рішення щодо екстрадиції до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, якого підозрюють у підриві газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Про це у середу, 3 вересня, повідомило BolognaToday.
Зазначається, що після понад п’ятигодинних слухань суд погодився з аргументами захисту та вирішив перевірити умови утримання під вартою у німецьких в’язницях. Навіть генеральна прокуратура, яка спершу підтримувала екстрадицію, закликала до додаткових перевірок, що й призвело до відтермінування рішення.
Адвокат Нікола Канестріні наполягав, що дії, вчинені під час війни за дорученням держави, не підлягають переслідуванню згідно з принципом функціонального імунітету. Він також нагадав, що аналогічне розслідування у Данії було закрите, що може вплинути на справу Кузнєцова за правилами Шенгенської угоди.
Крім того, захист посилався на так званий “принцип прапора”, який забороняє судити іноземних військових за дії, скоєні під час служби.
Адвокат Канестріні наголосив, що екстрадиція може призвести до порушення основних прав Кузнєцова: неналежних умов тримання у в’язницях, відсутності справедливого судового процесу та можливості утримання в перенаселених камерах. Італійське агентство з попередження тортур уже повідомляло про проблеми у пенітенціарній системі Німеччини – зокрема, про випадки, коли в’язнів змушували спати на підлозі або застосовували металеві кайдани.
Сам Кузнєцов, якого описують як фізично міцного й тренованого чоловіка, категорично заперечує свою причетність до підриву газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Італії й очікує остаточного рішення суду в Болоньї. -
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів.