Американський штат Каліфорнія подав позов проти адміністрації президента Дональда Трампа через наказ про введення двох тисяч солдатів Нацгвардії до Лос-Анджелеса без згоди губернатора Гевіна Ньюсома. Про це у понеділок, 9 червня, повідомляє Washington Post.
Зазначається, що це – безпрецедентний крок, який різко посилив напруженість між федеральним урядом і очолюваним демократами штатом, який є найбільш густонаселеним у США.
У позові стверджується, що президент Трамп перевищив свої повноваження, коли увів Нацгвардію всупереч волі губернатора Ньюсома та послався водночас на закон, який дає змогу главі держави віддавати такий наказ у разі загрози іноземного “вторгнення” або “повстання” проти уряду США.
“Дозвольте мені прояснити: немає ніякого вторгнення. Немає ніякого повстання. Президент намагається створити хаос і кризу на місцях для досягнення своїх політичних цілей”, — заявив у своїй заяві генеральний прокурор Каліфорнії Роб Бонта.
Крім того, у позові йдеться про те, що дії Трампа незаконно обмежують роль Ньюсома як головнокомандувача підрозділами Нацгвардії в Каліфорнії.
Під час онлайн-пресконференції Бонта пояснив, що метою позову є домогтися скасування в судовому порядку указу Дональда Трампа про федералізацію Національної гвардії Каліфорнії. Штат також домагається тимчасової заборони на дію указу на час розгляду справи.
Генеральний прокурор штата також висловив упевненість у перемозі в суді.
Позначка: Суд
-
Каліфорнія подала до суду на Трампа чрез введення Нацгвардії
-
ВАКС подовжив зобовʼязання ексголові ДФС Насірову – САП
Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії обов’язків для колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова до 5 серпня. Насірову зберігли спеціальні обов’язки, такі як дотримання вимог щодо місця перебування, сповіщення суду про зміни у місці проживання, заборона спілкування з певними особами та носіння електронного браслету. Його обвинувачують у отриманні хабаря у великій сумі за відшкодування ПДВ компаніям бізнесмена Олега Бахматюка. Насіров вийшов з-під варти під заставу у травні 2025 року.
-
У РФ двох бійців Азову засудили до 26 і 24 років ув’язнення
У Росії військових полку Азов засудили до тривалих термінів ув’язнення за вбивство цивільних під час боїв за Маріуполь. Снайперу Руслану Орлову призначили 26 років ув’язнення, а санітару Артему Новікову – 24 роки. Їх відправлять у виправну колонію суворого режиму. Російське слідство вважає, що вони вдарили по цивільним, які, за їхніми словами, мали проросійську позицію.
-
В Одесі ув’язнили банду викрадачів
У Одесі п’ятьох членів організованої злочинної групи засудили за викрадення людини та вимагання викупу у розмірі 1 мільйона доларів. У березні 2021 року ця група викрала місцевого мешканця, сина підприємців, і вимагала від його родичів викуп за його звільнення. Потерпілого вони перевезли до Києва, де його врятували правоохоронці, затримавши членів групи. Трьох зловмисників засудили до 10 років в’язниці, а двох – до 8 років з конфіскацією майна. На вирок суду вони очікували під вартою. Раніше у Дніпрі також нейтралізували кримінальне угруповання, яке викрадало людей і тероризувало жителів регіону.
-
Мешканець Миколаєва отримав дев’ять років за “злив” даних росіянам
Суд у Миколаєві засудив мешканця міста до дев’яти років ув’язнення за передачу російським спецслужбам інформації про українських військових та важливі об’єкти інфраструктури. Чоловік активно співпрацював з проросійськими Telegram-каналами і передавав дані про розташування українських військ через цей месенджер. Він фіксував розташування об’єктів оборони та критичної інфраструктури та передавав цю інформацію до Росії. Суд призначив йому дев’ять років позбавлення волі. Також повідомляється про затримання агента російської військової розвідки на кордоні Сумщини, який коригував вогонь російських військ по українських підрозділах.
-
Ізраїль перехопив судно з Ґретою Тунберг – ЗМІ
Військові Ізраїлю захопили судно Madleen, на якому перебувала шведська екозахисниця Грета Тунберг та інші активісти. Судно також везло гуманітарну допомогу для сектору Гази. Зв’язок із судном було втрачено, а організація Freedom Flotilla Coalition повідомила, що судно було атаковане в міжнародних водах. На фото, опублікованому FFC, видно члени екіпажу в рятувальних жилетах. Є інформація про те, що судно оточили квадрокоптери, розпилюючи білу речовину, яка спричиняє подразнення очей. Серед пасажирів судна були актор Ліам Каннінгем та членкиня Європарламенту Ріма Хассан. Грета Тунберг вирушила на цю місію, щоб привернути увагу до гуманітарної кризи в регіоні.
-
Прикордонника судитимуть за хабар у криптовалюті
До суду скерували обвинувальний акт щодо начальника відділу Держприкордонслужби, котрий передав хабар у криптовалюті на $355 тис. правоохоронцю через посередника. Про це повідомляє САП у п’ятницю, 6 червня.
За даними слідства, службовець ДПСУ надав правоохоронцю через його посередника криптовалюту USDT в еквіваленті 355 тис. дол за невжиття заходів стосовно викриття своєї корупційної діяльності.
“Неправомірна вигода надійшла у повному обсязі на криптогаманець посередника, була переведена у готівку та передана правоохоронцю”, – зазначили у повідомленні.
Прикордонника обвинувачують в наданні хабаря службовій особі за ч. 1 ст. 369 КК України, правоохоронця – в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням, у великому або особливо великому розмірі за ч. 4 ст. 368 КК України.
Щодо посередника суд затвердив угоду про визнання винуватості між ним та прокурором. -
Дружині голови АМКУ Кириленка призначили заставу у 9 млн
Вищий антикорупційний суд 6 червня обрав запобіжний захід дружині глави Антимонопольного комітету України Павла Кириленка Аллі у вигляді застави у 9 мільйонів гривень. Їй повідомили про підозру “у пособництві в незаконному збагаченні”. Про це повідомляє Радіо Свобода у п’ятницю, 6 червня.
Детективи НАБУ та прокурори САП подали клопотання щодо обрання запобіжного заходу для Алли Кириленко у вигляді застави у 36 мільйонів гривень – половини тієї суми, котра інкримінується слідством її чоловіку Павлу Кириленку.
Під час засідання Кириленко зазначила, що не розуміє, чому її підозрюють.
“Я не була присутня на всіх укладених угодах (з купівлі майна її батьками – ред.). Я не телефонувала власникам, не переглядала квартири”, – пояснила вона.
Суддя ВАКС Віталій Крикливий частково задовольнив клопотання, призначивши 9 млн грн застави. Кошти мають внести протягом п’яти днів.
Дружина очільника АМКУ не повинна виїжджати з Києва та області, має здати на зберігання закордонні паспорти та прибувати за викликом до детективів й прокурорів.
Днем раніше керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку повідомили нову підозру у недекларуванні майна. Тоді ж повідомили про підозру його дружині – у пособництві в незаконному збагаченні. -
Коригував обстріли Сумщини: агент ФСБ отримав 15 років тюрми
Агент ФСБ, якого затримали у червні 2022 року під час контрдиверсійної операції на Сумщині, отримав 15 років увʼязнення. Про це повідомила пресслужба СБУ в п’ятницю, 6 червня.
Зловмисник коригував артилерійські удари росіян по регіону. Основними цілями росіян були підрозділи українських військ, які захищали прикордонні райони на північно-східних рубежах.
За наявними даними, окупанти планували використати розвіддані для вогневого ураження укріпрайонів Сил оборони і подальшого прориву диверсійно-розвідувальних груп РФ.
За даними слідства, російським агентом виявився 34-річний колишній працівник місцевої залізничної станції, якого дистанційно завербував співробітник ФСБ.. Його особу вже ідентифіковано Службою безпеки.
Зрадник проживав поблизу державного кордону, де обходив навколишню місцевість, щоб виявити і сфотографувати локації Сил оборони. Зібрані відомості він месенджером відправляв куратору з ФСБ за допомогою анонімного чату у визначені сеанси агентурного зв’язку.
Під час обшуків у помешканні зрадника вилучено мобільний телефон та комп’ютер із доказами підривної діяльності на користь РФ.
Суд визнав агента винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану та засудив його до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.
-
Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ
Число поданих до російських судів позовів про визнання військовослужбовців зниклими безвісти або померлими за перші п’ять місяців 2025 року перевищило аналогічний показник за минулий рік. Про це пише Медіазона в четвер, 5 червня.
Зазначається, що початку цього року з боку командування російських військових підрозділів та родичів солдатів було подано 26 386 таких заяв – проти 22 584 позовів у 2024 році. Командири частин масово звертаються до суду з проханням визнати своїх бійців зниклими та загиблими, щоби звільнити місця у списках особового складу. Це почалося влітку 2024 року, а 2025-го процес різко прискорився (у травні, судячи з документів, щотижня подавали понад 1,5 тисячі таких позовів).
Суди найчастіше засекречують дані щодо цих справ. Імена заявників або третіх осіб на сайтах установ замінюють на позначку Інформація прихована. Подібних заяв із початку 2024 року зафіксовано вже 18,9 тисяч.
З цієї причини складно оцінити точну кількість позовів саме від військових. За підрахунками ЗМІ, за 2024-2025 роки Міноборони Росії вже попросило визнати зниклими через суд від 30 до 40 тисяч військових.
Зазначається, що цього року “лідерами” серед військових частин за кількістю поданих до суду заяв про визнання солдатів зниклими чи загиблими стали бригади, сформовані на базі підрозділів із “ДНР”. На першому місці – 1-а Слов’янська бригада (596 позовів). 2024-го найбільше звернень до судів було від 254-ї та 488-ї мотострілецьких полків.
Український проект Хочу найти оцінював кількість зниклих безвісти російських військових у 84 тисячі осіб. Стільки заявок на розшук від їхніх родичів проект отримав із початку 2024 року.