Колишнього викладача харківського вишу звинувачують у передачі Росії технічних розробок, котрі могли бути використані для створення ударних дронів Герань. Про це інформує Офіс генпрокурора у середу, 12 листопада.
“Прокуратура завершила оголошення обвинувального акта колишньому викладачу харківського вишу. За даними слідства, у 2022-2024 роках він передавав державі-агресору технічні матеріали, що могли бути використані для створення ударних дронів типу Герань”, – зазначили у повідомленні.
Мовиться про передання проєктних пропозицій, креслень і технічних розрахунків двигунів. Експертиза підтвердила їх військове призначення.
Під час обшуків вилучено електронні носії з доказами пересилання матеріалів російським фахівцям.
Фігуранта звинуватили у пособництві державі-агресору за попередньою змовою за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Втім, у суді він вину не визнав.
Позначка: Суд
-
Передавав розробки для БпЛА: харківський викладач постане перед судом
-
Корупція в Енергоатомі: суд взяв під варту ексрадника міністра енергетики
Вищий антикорупційний суд відправив ексрадника міністра енергетики Ігоря Миронюка під варту до 8 січня із можливістю внесення застави у 126 млн гривень. Його підозрюють в участі у схемі масштабних розкрадань у сфері енергетики. Про це повідомляє пресслужба НАБУ в середу, 12 листопада. У разі внесення застави та звільнення з-під варти, він буде зобов’язаний носити електронний браслет. Крім цього, на Миронюка будуть покладені особисті зобов’язання строком на два місяці:
- не виїжджати за межі Києва і Київської області;
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі;
- повідомляти про зміну місця проживання та роботи;
- здати паспорти для виїзду за кордон.
Суспільне інформує, що на засіданні прокурор аналізував діалоги за участю Миронюка з бізнесменом Тимуром Міндічем, який, як стверджує слідство, є організатором схеми та іншими співучасниками. Вони містили інформацію про факти передачі грошей в лютому-березні 2025 року.
Своєю чергою адвокат Миронюка заявляв, що прокурор навмисно “завищує” обвинувачення проти його підзахисного. Він також стверджував, що його підзахисний ніколи не мав службових повноважень у сферах діяльності Міненерго та Енергоатому і ніколи не був радником міністрів і не мав впливу.
Нагадаємо, раніше ВАКС обрав запобіжний захід виконавчому директору з безпеки Енергоатома Дмитру Басову, якого також підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Карлсон і “команда”. Хто стоїть за гучною схемою
-
Суд арештував виконавчого директора Енергоатома
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з безпеки Енергоатома Дмитру Басову, якого підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми в енергетиці. Про це стало відомо під час засідання суду в середу, 12 листопада.
Так, Басову обрано запобіжний захід у вигляді 60 діб тримання під вартою з можливістю внесення 40 млн грн застави.
Прокуратура клопотала про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави в розмірі 45 млн 420 тисяч гривень. Прокурор також заявляв про ризик впливу на слідство.
У матеріалах розслідування НАБУ та САП Дмитро Басов фігурує під псевдо “Тенор”. Вважається, що саме він координував схему, контролюючи закупівлі та фінансові операції Енергоатому.
Як відомо, зранку 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Напередодні стало відомо про затриманих і підозрюваних у цій справі. А Кабмін відсторонив Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції. -
Росія втратила право на землю під посольство в Австралії
Верховний суд Австралії підтвердив право уряду розірвати договір оренди землі з Росією в Канберрі, де планували побудувати посольство. Про це інформує SBS News.
Водночас суд визнав за Росією право на компенсацію за розірвання договору оренди та на відшкодування половини судових витрат.
Росія отримала земельну ділянку в 2008 році на 99 років. У 2023 році парламент Австралії ухвалив закони, що дозволяли розірвати оренду, аргументуючи це загрозою національній безпеці. Верховний суд визнав ці закони конституційними.
Нагадаємо, уряд Австралії готовий вислати посла РФ, якщо підтвердяться повідомлення про вбивство російськими військовими її громадянина Оскара Дженкінса, що воював на боці України і наприкінці року потрапив у полон до росіян. Раніше повідомлялося, що Австралія запровадила санкції проти родини Путіна. До списку санкцій було включено 16 осіб, серед яких російські міністри, бізнесмени та родичі російського президента.
-
Турецька прокуратура вимагає для мера Стамбула понад 2300 років
Головна прокуратура Стамбула підготувала обвинувальний акт щодо мера міста Екрема Імамоглу, якого звинувачують у корупції. У документі зазначено, що Імамоглу та ще 401 людина були причетні до мережі хабарництва, яка завдала державі збитків на велику суму грошей. Імамоглу звинувачують у 142 злочинних діях, за які йому загрожує великий термін ув’язнення. Це стало частиною масових арештів опозиціонерів в Туреччині, серед яких був і мер Стамбула. У липні Імамоглу вже отримав вирок тюремного ув’язнення на 1,8 року.
-
Держетнополітики звернулось до суду щодо Корецького монастиря МП
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті подала позов до Шостого апеляційного адміністративного суду про припинення діяльності Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря, який належить до Московського патріархату. У позові зазначено, що монастир має ознаки афілійованості з Російською православною церквою. Шостим апеляційним адмінсудом було зареєстровано цей позов, але суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, якою просили заборонити реєстраційні дії відносно майна монастиря.
-
Суд у Франції прийняв несподіване рішення щодо Саркозі
Апеляційний суд Парижа вирішив звільнити колишнього президента Франції Ніколя Саркозі з в’язниці Санте, де він перебував останні три тижні. Суд вважає, що попереднє ув’язнення було необгрунтованим, і немає ризику, що Саркозі може приховувати докази або впливати на свідків у справі, в якій його звинувачують у отриманні незаконних фінансувань від Муаммара Каддафі. Саркозі залишиться під суворим судовим контролем і не може залишати Францію або контактувати з фігурантами справи. Він заявив, що ніколи не мав наміру просити фінансування у Каддафі або ухилятися від правосуддя. Саркозі також висловив подяку пенітенціарним працівникам за допомогу в період його ув’язнення.
-
ПриватБанк відсудив у колишніх власників $3 млрд
Колишні власники ПриватБанку, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, повинні виплатити банку понад $3 мільярди у зв’язку з націоналізацією установи. Високий суд Англії виніс рішення про відшкодування збитків та судових витрат, вказавши суму $3 мільярди 51,62 мільйона. Коломойський та Боголюбов намагалися апелювати це рішення, але їх клопотання було відхилено. Якщо гроші не будуть сплачені добровільно, ПриватБанк розпочне процес стягнення через активи колишніх власників. Суд також визнав, що поведінка власників була обманливою та недоброчесною. Український Верховний суд раніше підтвердив націоналізацію ПриватБанку та відхилив скаргу Коломойського.
-
Київського поліцейського, який ховався в лісі з 13 млн, заарештували
У начальника відділу Дарницького управління поліції ГУНП у Києві, Юрія Рибянського, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю викупу застави у розмірі 13,3 мільйона гривень. Цю суму він при собі не мав під час затримання, але вона зникла разом із ним. Рибянського затримали на Рівненщині, де він переховувався у лісі. 7 листопада йому оголосили про підозру.
-
Удар по шикуванню ЗСУ: командира взяли під варту
Центральний районний суд в Дніпрі вирішив тримати під вартою командира батальйону, який зібрав своїх підлеглих на церемонію, не дотримавшись заборони Генерального штабу ЗСУ. У результаті ракетного удару, який відбувся під час заходу, загинуло 19 людей. Слідство встановило, що російські війська атакували Дніпропетровську область ракетами та безпілотниками в той час, коли українські військові отримували нагороди. Командир батальйону не дотримався вимог та наказів військового керівництва, вирішивши провести зібрання в умовах високої ракетної небезпеки. У результаті атаки загинули 12 військовослужбовців та 7 цивільних, ще 36 осіб отримали поранення. Попередньо командиру батальйону пред’явлено підозру у недбалому ставленні до військової служби.