Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт.
Позначка: Тарифи
-
Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
-
Сенатор Грем пропонує знищити економіку Росії
Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем вважає, що США мають продовжувати економічний тиск на Росію, щоб примусити її до врегулювання війни в Україні. Про це він сказав в етері Fox News, передає Politico.
“Моя порада президенту Трампу і [держсекретареві Марко Рубіо] така: ви повинні переконати Путіна, що якщо ця війна не закінчиться справедливо і з честю, а Україна також не піде на поступки, ми знищимо російську економіку”, – сказав Грем.
Він додав, що у США є можливості це зробити. За його словами, ключовою частиною рівняння є вторинні економічні санкції на країни, які купують російські енергоносії. Грем підтримує законопроект Сенату, який дозволить Трампу накласти 500-відсоткові збори на ці країни.
Він нагадав, що на початку серпня Трамп підвищив тарифи для Індії до 50 відсотків через те, що ця країна закуповує російську нафту. Грем стверджує, що саме ці санкції змусили Путіна погодитися на візит до Аляски. А тиск на Китай – іншого великого споживача російської нафти – може виявитися ще більш вирішальним, сказав він.
“Якщо ми скажемо Китаю, що він наступний, то зможемо покласти край цій війні”, – сказав Грем.
Він назвав лідера Китаю Сі Цзіньпіня другою за важливістю особою на планеті, яка може припинити війну.
“Якщо він піде до Путіна і скаже, що час покласти край цій війні, що він більше не може йому допомагати, бо той ставить під загрозу його країну, то ця війна закінчиться”, – вважає сенатор.
Грем наголосив, що Європа також повинна бути готова до подальших санкцій проти Росії, щоб зупинити бойові дії. Звертаючись до європейських союзників він закликав їх піднімати планку. Зокрема, ввести мита для всіх країн, які купують російську нафту і газ за низькими цінами. -
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США
Уряд Китаю разом зі США прийняв рішення продовжити відстрочення застосування митного тарифу у розмірі 24% до американських товарів ще на 90 днів. Збір решти 10% тарифу також буде продовжуватися. Крім того, Китай висловив готовність припинити нетарифні контрзаходи щодо США, які включають в себе внесення американських компаній до “чорних списків” і обмеження експорту рідкісних земельних елементів. Ці дії відповідають угодам, досягнутим у травні цього року. Представники обох країн розпочали новий раунд торгових переговорів у липні, сподіваючись на позитивний результат.
-
Трамп продовжив “тарифне перемир’я” з Китаєм
Президент США Дональд Трамп підписав указ про відкладення підвищення тарифів на китайські товари на 90 днів. Угода між США та Китаєм, укладена у Женеві, передбачала тимчасове зняття деяких тарифів, що були введені у зв’язку з торговельним конфліктом. Однак основні питання, такі як торгівля фентанілом та статус Тайваню, залишилися невирішеними. Крім того, Китай використовує експорт мінеральних ресурсів як засіб тиску на США. Зупинка поставок цих ресурсів може вплинути на економіку та викликати політичні труднощі для Трампа та Республіканської партії. У липні США та Китай почали переговори щодо торговельних питань, але питання залишаються невирішеними.
-
У США назвали умови зменшення тарифів
США можуть скоротити мита на імпорт з інших країн, якщо торговельний дисбаланс покращиться. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю для Nikkei.
“З часом тарифи мають стати кубиком льоду, що тане. Якщо виробництво повернеться до США, нам доведеться менше імпортувати. Таким чином, ми відновимо баланс”, – заявив Бессент.
Він також торкнувся переговорів з країнами, які ще не уклали торговельних угод. На думку міністра фінансів США, Вашингтон завершить ці переговори до кінця жовтня.
Видання зазначає, що торговельні переговори з Китаєм мають для США першорядне значення.
Зокрема, Бессент заявив, що вести справи з Китаєм “складно”, оскільки у цієї країни “неринкова економіка”. Він додав, що у таких економік інші цілі.
“Ми вважаємо, що більша частина продукції виробляється нижче собівартості. Це програма створення робочих місць. У них є цілі щодо працевлаштування. У них є цілі з виробництва, а не з рентабельності”, – зазначив він.
Також Бессент пояснив, що тарифна політика є способом збільшення податкових надходжень і захисту промисловості США. -
Індійська рупія зафіксувала найгірше падіння за пів року
Індійська рупія продовжила своє падіння п’ятий тиждень поспіль, зафіксувавши найбільше послідовне зниження за останні пів року. Курс рупії до долара США закрився з невеликим зростанням, але загалом втратив 0,1% вартості за тиждень. Це стало наслідком зростання попиту на долар, особливо з боку імпортерів нафти. Індія виявилася серед країн, які постраждали від торговельної політики США, що призвело до введення нового 25% тарифу на індійські товари. Резервний банк Індії активно втручається, щоб стримати подальше падіння рупії, але існує загроза подальшого зменшення валютних резервів. Деякі експерти сподіваються на досягнення домовленості у найближчий час для зменшення тиску на індійську валюту.
-
Мита Трампа змусили Індію зупинити закупівлю російської нафти
Державні нафтопереробні компанії Індії, такі як Indian Oil, Bharat Petroleum і Hindustan Petroleum, вирішили припинити закупівлі російської нафти після того, як США вирішили підвищити мита на індійські товари до 50%. Це рішення було прийняте у зв’язку з енергетичною співпрацею між Індією та Росією. Індійські НПЗ тимчасово призупинили тендери на закупівлю російської нафти і чекають на офіційні пояснення від уряду. США також попередили про можливість введення подібних обмежень щодо інших країн, які співпрацюють з Росією у сфері нафти та нафтопродуктів. Попередньо в Індії російська нафта була основним джерелом імпорту, але тепер компанії шукають альтернативні джерела постачання.
-
Премʼєр-міністр Індії вперше за сім років поїде до Китаю – ЗМІ
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді збирається вперше за понад сім років відвідати Китай наприкінці серпня. Цей візит стає актуальним на тлі наростання напруги у відносинах між Індією та США. Моді відправиться до Китаю на саміт Шанхайської організації співробітництва, який розпочнеться 31 серпня. Це буде його перша поїздка до Китаю з 2018 року. Після військового конфлікту на гімалайському кордоні у 2020 році відносини між Китаєм та Індією погіршилися, але переговори між Моді та лідером Китаю Сі Цзіньпіном на саміті БРІКС у 2024 році допомогли поліпшити ситуацію. Також варто відзначити, що відносини Індії зі США теж зазнають напруження через додаткові мита, які президент Трамп запровадив проти Індії.
-
Трамп вдарив додатковими тарифами по Індії
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести додаткові мита в розмірі 25% проти Індії через її зв’язки з Росією. Він стверджує, що політика Росії становить загрозу для національної безпеки та зовнішньої політики США. Трамп вирішив встановити адвалорне мито на імпорт товарів з Індії, яка закуповує нафту в Росії. Тарифи почнуть діяти протягом 21 дня після підписання указу, але можуть бути змінені, якщо інші країни візьмуть протицидні заходи або якщо Росія та інші країни почнуть співпрацювати з США з питань нацбезпеки та зовнішньої політики.
-
ЄС відклав митні контрзаходи США на півроку – ЗМІ
Європейський Союз прийняв рішення призупинити введення тарифних контрзаходів проти Сполучених Штатів на шість місяців після узгодження з президентом США Дональдом Трампом. Це рішення спрямоване на забезпечення стабільності та передбачуваності для громадян та бізнесу обох сторін. Європейська комісія наразі активно співпрацює з американською стороною для узгодження остаточної угоди. ЄС оголосив про призупинення дій у відповідь на період до шести місяців, що стосується заходів, запланованих на 7 серпня. Контрзаходи ЄС включають реакцію на американські мита на сталь та алюміній, а також на тарифи президента Трампа, зокрема щодо автомобілів. Раніше Трамп та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн домовилися про рамкову торговельну угоду, в рамках якої США мали знизити тарифи, а ЄС підтримати американські енергоресурси та інвестувати в економіку США. Після досягнення домовленості з ЄС, новий рівень мит на європейський імпорт становить 15%.