Фатальний крок Війна ще невідомо коли закінчиться, а МВФ уже вимагає підвищити тарифи після того, як наступить мир. “У МВФ визнають, що українці оплачують лише близько 50 % ринкової вартості електроенергії та газу. Тож у Вашингтоні вважають, що після завершення війни країна має перейти до економічно обґрунтованих тарифів”, – заявив голова ГО “Спілка споживачів комунальних послуг” Олег Попенко. Він припускає, що за вартістю електроенергії та газу потягнуться більшість комунальних тарифів, таких як теплопостачання, гаряча вода та послуги водоканалів.
Фактично, на думку експерта, нас очікує значне підвищення комунальної платіжки. А враховуючи постійне зменшення субсидій, сплачувати за комуналку українцям буде ще тяжче.
Попенко звернув увагу на платоспроможність українців. “У нас 10% населення живе на рівні біологічного виживання. Тобто у них не вистачає грошей на їжу, про комуналку мова не йде. А загалом, 70% населення, за європейськими нормами, живе за межею бідності”, – сказав він в ефірі YouTube каналу Юрія Романенка. За таких умов, вважає він, підвищення тарифів стане фатальним для більшості громадян: будуть платити тільки ті, у кого зарплата 200-300 тисяч гривень, а 95% населення не зможе оплачувати такі тарифи.
На думку експерта, логічним наслідком зростання тарифів повинно б стати збільшення субсидій, але і тут є проблема: якщо ми підвищуємо платіжки втричі, тоді треба, як мінімум, в три рази підвищити і розмір субсидій. А у нас на субсидії виділено 45 млрд грн. Виходить, що треба додати до цієї суми ще 90 млрд.
Як можуть змінитися комунальні платіжки: зараз ми платимо за 50 квадратів 2-2,5 тис. грн за тепло в середньому, хоча в Києві вже й до трьох тисяч доходить. А так будемо платити 9 тис. грн, каже Попенко.
При цьому він звертає увагу на те, що мінімальну зарплату в 10 тис. грн Кабмін планує ввести тільки в 2028 році. То ж невідомо, де зможуть брати люди кошти на оплату комунальних послуг.
Експерт припускає, якими драматичними можуть бути наслідки такої політики, посилаючись на вже існуючі тенденції. В десятках міст центральної України нині можна знайти багатоквартирні будинки з покинутими квартирами. Люди переїжджають, залишаючи своє житло.
Для прикладу він згадав Кам’янське – колишній Дніпродзержинськ: там покинутих квартир – до 20-30%. Люди їдуть тому що не можуть платити за комуналку, адже там немає роботи. А квартира там в середньому коштує близько 5 тис. доларів.
Голова “Спілки споживачів комунальних послуг” прогнозує масштабування цієї проблеми на всю країну. Щоправда, вона може загрожувати відносно невеликим містам. Потрібен захист від цінових шоків Експерт нагадав, як європейці, на яких нам пропонують рівнятися, реагують на підвищення комунальних тарифів. Наприклад, коли у Болгарії в 2014-2016 роках кілька разів поспіль піднімали вартість електроенергії, щоразу до 200 тис. людей виходили з протестами на площі по всій країні.
Разом з тим, всупереч заявам українських можновладців про необхідність впровадження “європейських стандартів” у тарифоутворенні, в реальності лише окремі європейські країни застосовують ринкові ціни на газ для населення. Решта – використовують різні механізми компенсації для захисту громадян від цінових шоків.
Попенко також наголосив, що прирівнювання комунальних тарифів для населення до ринкових тарифів відсутнє в Європі. Адже серед усіх європейських країн, не лише Євросоюзу, а взагалі всіх європейських країн, лише п’ять використовують ринкову ціну на газ для населення.
Навіть Франція цього не робить, адже там опалення йде через електроенергію, бо у них атомна електроенергія досить дешева.
А ті країни, які застосовують ринкові ціни при наданні послуг для населення, роблять це з особливих причин. “Це скандинавські країни. І це робиться для того, щоб люди не використовували газ, а більшою мірою використовували електроенергію. Як у Норвегії, де вона дуже дешева за рахунок внутрішніх чинників”, – каже Попенко. Аналогічна ситуація і з електроенергією: ринкові тарифи для населення в європейських країнах використовуються також у чотирьох-п’яти країнах. Усі інші використовують різні способи компенсації – для того, щоб комунальна платіжка для населення не була обтяжливою.
Загалом ключовий принцип європейської соціальної політики такий: усі країни застосовують компенсації, і ніхто не прирівнює тарифи до ринку, а прирівнюють до того, щоб платіжка за комуналку не була вищою за 10% від доходу домогосподарства.
Наприклад, у Нідерландах, де одні з найвищих тарифів і високі зарплати, сума в комунальній платіжці не перевищує 10% від зарплати. А в Україні для тих, хто має право на отримання субсидії, ця позначка встановлена не на рівні 10%, а – 15%. Тобто навіть тут не виконується європейська норма.
Експерт нагадав, що навіть під час енергетичної кризи 2022 року європейці не перекладали ринкові ціни на населення: 99% країн застосували компенсації різниці тарифів, коли газ коштував 3тис. доларів на ринку за тисячу кубів, до того ж його не було ніде.
Показовий приклад Великої Британії: навіть ця країна, яка є великим прихильником ринкових тарифів, створила спеціальну державну програму для того, щоб знизити вартість послуг водоканалів на 7%, тому що борги, які накопичили споживачі за останні 30 років, обчислюються десятками мільярдів фунтів стерлінгів.
Попенко вважає, що посилання МВФ та української влади на “європейські стандарти” при обґрунтуванні переходу до ринкових тарифів є маніпуляцією. “Нам на кожному кроці кажуть, що для вступу до Євросоюзу ми маємо виконати європейські норми. Але реальна європейська практика кардинально відрізняється від того, що нам пропонують”,- підсумував він. Експерт вважає, що українська влада має вивчити реальний європейський досвід захисту населення від цінових шоків у комунальній сфері, а не прикриватися хибними посиланнями на “євростандарти”.
Галина Гірак
Позначка: Тарифи
-
Комунальні тарифи значно зростуть: коли чекати збільшення сум у платіжках
-
Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС
Країни, які підтримують політику альянсу БРІКС, що суперечить інтересам США, зіткнуться з додатковими 10% тарифами. Про це заявив президент США Дональд Трамп, передає BBC у понеділок, 7 липня.
“Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде”, – наголосив американський лідер.Коментарі Трампа прозвучали після того, як члени БРІКС розкритикували його тарифну політику, а також запропонували реформи Міжнародного валютного фонду та способи оцінки основних валют.
Видання зазначає, що президент США давно критикує БРІКС, бо альянс, покликаний посилити позиції країн-членів на міжнародній арені, щоб кинути виклик США та Західній Європі.
Минулого року список членів БРІКС розширився за межі Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, включивши до нього Єгипет, Ефіопію, Індонезію, Іран, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.
-
У США очікують багато тарифних угод найближчим часом
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати близькі до укладення кількох торгівельних угод напередодні крайнього терміну 9 липня, коли мали набути чинності вищі тарифи. Про це у неділю, 6 липня, повідомило Reuters.
Бессент зазначив, що президент США Дональд Трамп надішле також листи 100 невеликим країнам, з якими Вашингтон не веде активної торгівлі з повідомленням про те, що їм доведеться стикнутися з вищими ставками мит, які були встановлені 2 квітня, а потім припинені до 9 липня.
“Президент Трамп збирається надіслати листи деяким нашим торговим партнерам, в яких буде сказано, що якщо ви не зрушите ситуацію, то 1 серпня ви повернетеся до рівня мит від 2 квітня. Тому я думаю, що ми побачимо багато угод дуже швидко”, – зазначив Бессент.
Водночас він заперечив, що 1 серпня – це новий термін для тарифних переговорів.
“Ми говоримо, що це відбувається саме тоді. Якщо ви хочете прискорити процес, дійте. Якщо ви хочете повернутися до старого тарифу, це ваш вибір”, – додав міністр.
Бессент розповів, що адміністрація Трампа зосередилася на 18 важливих партнерах, на яких припадає 95% торгівельного дефіциту США. Але він зазначив, що країни “багато зволікали” з укладанням торгівельних угод.
Він відмовився називати країни, близькі до укладення торгівельної угоди, “бо не хоче звільняти їх від відповідальності”.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом “принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:- країни з “принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
- для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
- вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
США та Китай узгодили постачання рідкісноземельних мінералів
США та Китай досягли домовленостей щодо постачання рідкісноземельних мінералів і магнітів до Сполучених Штатів, розв’язавши суперечку, яка затримувала завершення шіирокої торговельної угоди між найбільшими світовими економіками. Про це у п’ятницю, 27 червня, заявив міністр фінансів Скотт Бессент, повідомляє Reuters.
Міністр підкреслив, що впевнений у забезпеченні безперебійного постачання магнітів, як і було попередньо передбачено.
Зусилля щодо врегулювання спору включали розмову між президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього делегації обох країн провели переговори в Лондоні, спрямовані на узгодження основних положень торговельної угоди.
Нагадаємо, що Трамп запровадив додаткові тарифи на китайські товари, що спонукало Китай призупинити постачання до США низки критично важливих мінералів і магнітів. Це рішення серйозно вплинуло на глобальні ланцюги постачань у ключових секторах економіки.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією.
-
США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп
США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
“Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
“Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп. -
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном. -
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
Китай скасує мита на всі товари з країн Африки
Китай погодився знизити мита на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, які мають дипломатичні відносини з ним. Угода була підписана під час форуму в місті Чанша. Китай також пообіцяв спростити доступ на свій ринок для найменш розвинених країн Африки шляхом полегшення інспекцій, карантинних вимог і митних процедур. Співпрацюючи з Африкою, Китай планує розвивати такі галузі, як зелена енергія, електронна комерція, наука та технології. Торгівля між Китаєм та Африкою у 2024 році склала $288 млрд, що на 6% більше, ніж у попередньому році.
-
Трамп заявив про нову угоду з Китаєм
Угода між США та Китаєм стосується торгівлі рідкісноземельними металами. Президент США Дональд Трамп повідомив про узгодження умов угоди, яку тепер мають схвалити глави держав. Згідно з угодою, Китай буде постачати рідкісні метали, а США дозволять китайським студентам продовжити навчання в американських університетах. Угода також передбачає установлення мит в розмірі 10% для США та 55% для Китаю. Раніше цього дня було оголошено про відновлення торговельного перемир’я між країнами та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.