США і Україна обговорюють угоду, вартістю близько 100 мільярдів доларів, за якою Київ зможе купувати американську зброю. Про це у п’ятницю, 5 вересня, повідомило NBC News із посиланням на неназваного американського чиновника.
За цією угодою, Київ зможе купувати американську зброю, а США в обмін отримають права інтелектуальної власності на передові системи, які розробляють українці.
Як пише видання, у Штатах наразі триває широка дискусія щодо стримування та співпраці в оборонній промисловості.
Напередодні повідомлялося, що Україна отримає американську зброю на 500 млн євро. Поставки профінансують Нідерланди.
Позначка: Технології
-
Україна і США обговорюють угоду щодо зброї на $100 мільярдів – ЗМІ
-
Україна переграє Росію у війні роботів – ЗМІ
Українські солдати трансформують війну за допомогою робототехніки. Про це мовиться в матеріалі видання Forbes.
Українські інженери збирають наземні безпілотні транспортні засоби на старому складі радянських часів у Донецькій області. Створювані ними машини допомагають доставляти припаси, евакуювати поранених та проводити штурмові операції, зменшуючи ризик для солдатів.
Взводу наземних роботизованих комплексів батальйону Антарес модернізує стандартні безпілотники, оснащуючи їх цифровими каналами зв’язку, Starlink та LTE, що робить їх більш стійкими до російських глушників.
Наземні роботи виконують доставку їжі, боєприпасів та медикаментів, підтримують комунікаційні реле та модулі радіоелектронної боротьби. Україна активно використовує робототехніку для зміни тактики ведення бою.
“Умови на місцях диктують свої правила, і ми повинні перевести всі дрони на цифрове керування”, – пояснив командир взводу на ім’я Олександр.
Експерти Army Technology зазначають, що дрони нині становлять до 80% втрат росіян на полі бою.
Перші повністю робототехнічні штурми вже зафіксовані, а наземні роботи відіграють ключову роль у логістиці та евакуації поранених, знижуючи ризик для живої сили.
Нові модифікації включають дистанційно керовані турелі, здатні збивати низьколетючі дрони, а також використання роботів для односторонніх ударів по ворожих позиціях.
Росія також розвиває власний парк наземних роботів, проте Україна є лідером у впровадженні децентралізованих систем та волонтерських ініціатив.
Парк українських роботів ще розвивається, але ці машини вже стали наріжним каменем сучасної війни. Вони дозволяють компенсувати нестачу людських ресурсів, зменшити втрати серед солдатів і створити технологічну перевагу на полі бою. -
ЗСУ почали застосовувати рої дронів на ШІ – ЗМІ
ЗСУ усе частіше атакують ворожу техніку та інфраструктуру за допомогою технології рою дронів, що базується на штучному інтелекті. Вона дозволяє безпілотникам автономно координувати атаки без прямого управління оператором. Про це у вівторок, 2 вересня, пише The Wall Street Journal.
За даними видання українська компанія Swarmer розробила програмне забезпечення, за допомогою якого дрони здатні самостійно визначати порядок удару, адаптуватися до змін, наприклад, у разі розрядження батареї одного з апаратів, і виконувати завдання у складі групи. Ця технологія є новим етапом у війні дронів, оскільки вона може дозволити одночасно запускати десятки або тисячі апаратів для прориву оборони ворожої цілі – від окремого об’єкта до міста.
Як приклад, видання наводить нещодавню нічну операцію, яка включала три дрони, що самостійно вирішували, коли атакувати російську позицію. За словами Сергія Купрієнка, генерального директора Swarmer, на початку завдання оператор передає в систему дронів зону пошуку цілі і надає команду атакувати її після виявлення.
Далі безпілотники все виконують самостійно: один проводить розвідку, знаходить ціль та прокладає до неї маршрут. Інші дрони потім атакують її, самостійно визначаючи момент скидання боєприпасів. Зазначається, що атаку виконують великі квадрокоптери, здатні скинути 25 невеликих бомб, або гранат, уздовж лінії траншеї.
Програмне забезпечення компанії дозволяє зменшити кількість залучених осіб: замість дев’яти операторів у звичайному режимі, з системою Swarmer достатньо трьох – планувальника, навігатора та оператора.
Офіцер ЗСУ, який використовує технологію Swarmer, повідомив, що його підрозділ застосовував її понад сто разів. Зазвичай використовується три дрони, але інші підрозділи запускали до восьми апаратів одночасно. Тестування проводилось із групами до 25 дронів. Swarmer також готується до випробування рою зі 100 безпілотників.
Застосування рою дозволяє уникнути втручання в сигнал з боку противника, оскільки дрони координуються між собою на близькій відстані.
Однак, існують й деякі мінуси цієї технології. Зокрема застосування штучного інтелекту у бойових умовах породжує занепокоєння, що автоматизовані системи можуть самостійно приймати рішення, які впливають на життя або загибель як військових, так і мирного населення.
Також використання дронів з такою системою робить їх дорожчими, що може негативно вплинути на їх масову закупку. Окрім цього, існують деякі проблеми з програмним забезпеченням Swarmer. За словами українського офіцера, на певному етапі безпілотники обмінювалися надто великою кількістю інформації, що перевантажувало їхню мережу.
Технологія вперше була використана Силами оборони для мінування близько року тому. Однак тепер вона все частіше використовується для ударів по російських військових, техніці та інфраструктурі. -
В Росії з’явилася система прихованого спостереження за людьми – ЗМІ
Московська компанія BPA Technologies розробила технологію з застосуванням спеціальної невидимої фарби, якою можна позначити одяг або предмети. Мітка фіксується камерами та дозволяє відстежувати пересування людини в режимі реального часу. Про це повідомляє пропагандистське видання Известие.
За інформацією ЗМІ, фарба стійка до зовнішніх впливів і не стирається при контакті. Камери здатні розпізнавати її навіть при слабкому освітленні, високій щільності об’єктів та активному русі.
Зібрані дані надходять до аналітичного модулю, де штучний інтелект формує цифровий профіль переміщень людини.
В компанії заявили, що систему можна використовувати “для аналізу поведінки покупців, оптимізації логістики, управління пасажиропотоками та підвищення рівня безпеки”.
Утім, BPA Technologies презентувала цю розробку не іншим компаніям чи мережам супермаркетів, а прем’єр-міністру Росії Михайлу Мішустіну та меру Москви Сергію Собяніну. Про це свідчать відповідні фото на сайті компанії. Зокрема, на одному із фото співробітники компанії демонструють на екрані, як працює нова технологія.
Показово, що в правому нижньому кутку фото можна помітити відсутність активації Windows, себто технологічна компанія використовує неліцензійну операційну систему.
Раніше ЗМІ писали, що Федеральна служба безпеки РФ, імовірно, стежить за користувачами Telegram по всьому світу, попри заяви творця месенджера Павла Дурова про його “повну захищеність”.
Російські дрони стежать за поставками зброї через Німеччину – ЗМІ -
Китай випробує небесну електростанцію
Китайська компанія Beijing SAWES Energy Technology Company оголосила про підготовку до чергових випробувань так званої небесної вітрової електростанції – апарата, що поєднує конструкцію дирижабля та вітрогенератора, повідомляє South China Morning Post. Легкий корпус, наповнений гелієм, дозволяє платформі піднятися на висоту до 1500 метрів, де швидкість вітру утричі вища, ніж біля поверхні землі. Саме ця особливість робить проєкт перспективним для забезпечення енергією зон стихійних лих та віддалених територій, таких як острови чи промислові об’єкти.
Для безпечної експлуатації використовується мережа наземних погодних радарів у поєднанні з датчиками на борту. У разі появи небезпечних поривів система автоматично зупиняє роботу турбін упродовж п’яти хвилин. Втім, ризик подібних явищ вважається мінімальним, адже на великій висоті вітри значно стабільніші та передбачуваніші, ніж біля поверхні. Додатково розроблена технологія утримання гелію здатна забезпечити перебування платформи у повітрі протягом до 25 років без необхідності заміни газу.
Раніше SAWES уже проводила випробування на висотах 500 і 1000 метрів, поступово наближаючись до ще більш амбітної мети – виходу на рівень стратосферних вітрів. У компанії вважають, що у випадку масового виробництва таких установок і їх підйому на висоту близько 10 тисяч метрів, де потоки повітря приблизно у 200 разів потужніші, ніж на землі, технологія зможе отримати повсюдне комерційне застосування. У такому разі вартість виробленої електроенергії стане конкурентною порівняно з традиційними джерелами.
Восени 2024 року SAWES протестувала дирижабль розмірами 23×15 метрів із турбіною потужністю 500 кВт. У січні 2025 року наступний прототип завдовжки 30 метрів і завширшки 15 метрів з турбіною на 100 кВт піднявся на висоту 1000 метрів. Нині ж компанія готує до польоту платформу S1500, яка зможе підняти турбіну потужністю 1 мегават на висоту 1500 метрів. Як повідомляють у SAWES, уже укладено замовлення на суму понад 70 мільйонів доларів.
Для порівняння, у США найпотужніший аналогічний проєкт зумів підняти вітрову установку потужністю лише 30 кВт на висоту 297 метрів – це відповідає рівню сучасних наземних вітряків. Вихід на рубіж 1000-1500 метрів китайськими інженерами розглядається як справжній технологічний прорив. -
Чип нових Pixel 10 не дотягує до флагманських чипів дворічної давності
Компанія Google представила новий чип Tensor G5 для нового покоління серії смартфонів Pixel. Перехід на виробництво TSMC та нову архітектуру обіцяв суттєвий приріст швидкодії, однак, як повідомляє Gizmochina, перші тести демонструють перевагу чипу Qualcomm Snapdragon 8 Gen 3, випущеного ще у 2023 році.
За результатами AnTuTu, Snapdragon 8 Gen 3 показав вищі на 44% результати у роботі центрального процесора, а при задіянні графічного процесора перевага підвищилася до 66%. В середньому старий флагман Qualcomm випереджає новинку від Google аж на 55% відсотків. Навіть у тестах пам’яті та користувацького досвіду чип Qualcomm виявився помітно сильнішим. Tensor G5, попри прогрес, поки не здатен наздогнати конкурента у “сирій” потужності.
Втім, ситуація зовсім інша у тестах Geekbench. Там Tensor G5 зумів обійти Snapdragon 8 Gen 3 у продуктивності на одне ядро, хоч і з мінімальним відривом у 3,6%. Проте у багатоядерних обчисленнях перевага залишилася за Snapdragon, де він був кращим на 9,5%.
Попри всі покращення, Google позиціонує Tensor G5 як прорив для Pixel, однак порівняння з Snapdragon 8 Gen 3 показує, що проривом він є лише у порівнянні з минулим поколінням Pixel. Нинішній флагман Snapdragon 8 Elite перемагає взагалі у всіх категоріях з ще більшим відривом, а вже скоро будуть випускатися смартфони з новим чипом Elite 2. Першими з них будуть Xiaomi 16 та 16 Pro, які очікуються восени. -
Корейські вчені розробляють акумулятор з рекордним терміном служби
Південнокорейські вчені з Пхоханського університету науки і технології та Університету Соган розробляють нову технологію акумуляторів, яка демонструє значно вищу щільність енергії та довший термін служби порівняно з сучасними зразками. Про це повідомляє NotebookCheck з посиланням на науковий журнал Advanced Science.
Зазначається, що ключовим елементом інновації є структура “взаємопов’язаного електрод-електроліту” (IEE), де компоненти електрода та електроліту з’єднані між собою на молекулярному рівні. Такий підхід усуває проблему деградації, яка виникає під час циклів заряджання та розряджання у традиційних літій-іонних батареях.
У лабораторних умовах прототипи з IEE-структурою досягли гравіметричної щільності енергії 403,7 Вт·год/кг та об’ємної щільності 1300 Вт·год/л. Для порівняння, автомобільна батарея Tesla 4680 має відповідно 241 Вт·год/кг та 643 Вт·год/л.
Основна перевага структури IEE – її сумісність із кремнієвими анодами. Кремній здатен накопичувати вдесятеро більше літію, ніж графіт, але його об’єм сильно змінюється під час заряджання, що скорочує термін служби. Тверда сполука в IEE стабілізує анод і знижує механічну напругу, роблячи кремній більш придатним для практичного використання.
Попри високі показники ефективності, технологія поки що існує лише в межах лабораторних експериментів. Її масштабування потребує нових методів обробки матеріалів, що ускладнює перехід до промислового виробництва.
Як очікується, для адаптації до серійного випуску знадобиться кілька років додаткових досліджень і розробок. У разі успішної комерціалізації технологія може суттєво покращити характеристики акумуляторів для електромобілів, смартфонів, ноутбуків і систем зберігання енергії. -
Застосунок ChatGPT заробив у 30 разів більше за конкурентів у сукупності
Від часу запуску у травні 2023 року мобільний застосунок ChatGPT заробив $2 млрд, повідомляє TechCrunch, посилаючись на звіт аналітичної компанії Appfigures. Це у 30 разів більше, ніж сукупні доходи основних конкурентів – Claude, Copilot та Grok.
У 2025 році показники зросли вибухово: лише за січень-липень користувачі витратили $1,35 млрд, що на 673% більше, ніж торік за той самий період. У середньому додаток приносить майже $193 млн на місяць – проти $25 млн рік тому. Для порівняння, найближчий конкурент, Grok від компанії xAI, заробив лише $25,6 млн з початку року, що становить менше ніж 2% від рівня ChatGPT.
Популярність ChatGPT підтверджується й кількістю завантажень. Додаток встановили близько 690 мільйонів разів у всьому світі. Лідером за кількістю інсталяцій стала Індія (13,7%), тоді як США посідають друге місце (10,3%). Водночас за доходами ситуація інша: американський ринок приносить 38% усіх витрат користувачів, а середній дохід із кожного завантаження в США сягає $10 – удвічі більше, ніж у середньому по світу ($2,91).
Натомість конкуренти поки що значно відстають: Claude приносить $2,55 на інсталяцію, Grok – $0,75, а Copilot лише $0,28. Окремо зазначається, що Grok від Elon Musk вийшов на ринок пізніше: спершу він був доступний лише у межах платформи X, а власні мобільні додатки для iOS та Android з’явилися лише у 2025 році.
Дані мобільних платформ не відображають повної картини доходів компаній, адже ШІ-сервіси заробляють і на веб-підписках, і на корпоративних рішеннях через API. Втім, рекордні результати ChatGPT свідчать про масштабну перевагу сервісу серед звичайних користувачів мобільних пристроїв. -
Творець ChatGPT визнав штучний інтелект фінансовою бульбашкою
Генеральний директор та один із засновників OpenAI Сем Альтман заявив, що нинішній ажіотаж навколо штучного інтелекту має ознаки фінансової бульбашки. В інтерв’ю The Verge він порівняв ситуацію з дотком-бумом 1990-х, коли вартість інтернет-стартапів стрімко зросла, а згодом різко впала.
“Коли виникають бульбашки, розумні люди надмірно захоплюються зерном істини”, – сказав Альтман. – “Технології були справді важливими. Інтернет був дійсно великою справою. Люди надмірно захоплювалися”.
Він також розкритикував високі оцінки стартапів, які мають лише кілька співробітників і ідею: “Це нераціональна поведінка. Хтось на цьому обпече руки”.
Попри ризики, Альтман вважає, що загалом розвиток ШІ принесе користь економіці: “Хтось втратить феноменальну суму грошей. Ми не знаємо, хто саме, але багато людей зароблять феноменальну суму грошей”. Він упевнений, що OpenAI зможе витримати можливий обвал і навіть планує витратити трильйони доларів на будівництво дата-центрів у найближчому майбутньому. -
Samsung випустить власні розумні окуляри у 2026 році – ЗМІ
Південнокорейська Samsung планує вийти на новий сегмент ринку гаджетів – розумні окуляри. Як повідомляє південнокорейське видання Seoul Economic Daily, компанія представить свій перший пристрій під кодовою назвою Project Moohan наприкінці 2026 року.
За даними джерел, новинка матиме дизайн, подібний до Meta Ray-Ban, з вбудованими мікрофоном, динаміками та камерою. Пристрій отримає підтримку голосового ШI-асистента, що дозволить здійснювати дзвінки, надсилати повідомлення, створювати фото та відео, а також керувати відтворенням медіа.
Samsung розраховує закріпити за собою позиції в сегменті ШІ-окулярів, вважаючи, що ця категорія може стати наступним великим кроком у розвитку споживчої електроніки після смартфонів.
Про плани компанії щодо розумних окулярів стало відомо й раніше: за інформацією звітів початку року, всередині Samsung розробляють дві моделі окулярів розширеної реальності під кодовими назвами Project Haean та Project Jinju. За чутками їх презентуватують разом із гарнітурою Project Moohan.