Позначка: Тендери

  • Тендерна контррозвідка як Артем Шило перетворив захист інфраструктури на мільярдний бізнес

    Тендерна контррозвідка як Артем Шило перетворив захист інфраструктури на мільярдний бізнес

    Артем Шило. Офіцер, який воював на тендерному фронті.

    Якщо спробувати знайти типовий приклад корупції в спецслужбах під час повномасштабної війни, ім’я Артема Шило спливає одним із перших. Уродженець Харкова, він пройшов шлях від оперативника до керівника важливого департаменту СБУ, але зрештою став фігурантом справи про розкрадання майже 95 мільйонів гривень на закупівлях для «Укрзалізниці». За даними НАБУ, Шило не просто був у курсі махінацій — він їх організовував, спираючись на свій статус, страх і магічну фразу «загроза державній безпеці».

    Схема була відверто цинічною. На адресу «Укрзалізниці» надсилалися листи від СБУ з згадками про ризики для критичної інфраструктури. Після цього конкуренти виключалися з тендерів, а перемогу здобувала компанія із завищеними цінами та потрібними зв’язками. Держава втрачала мільйони, схема приносила прибуток, а Шило закріплював за собою образ людини, яка «вирішує проблеми».

    Одночасно покращувалося і особисте благополуччя. Квартири, дорогі ювелірні вироби, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї, яке важко пояснити навіть найвищою зарплатою офіцера СБУ. Питання «звідки кошти?» тут не просто риторичне, а цілком конкретне — відповідь криється в тендерах, листах і закулісних домовленостях.

    Кар’єра Шило нагадує посібник із виживання в апаратних іграх. Департамент I — контррозвідка у сфері економічної безпеки — став для нього інструментом тиску на бізнес. Саме тоді почали спливати історії з ІТ-компаніями та випадок із російським букмекером 1xBet, який у 2022 році через «Твою Беттингову Компанію» несподівано отримав ліцензію, попри явні зв’язки з РФ. Згідно з розслідуваннями, Шило мав прямий доступ до заступників керівництва СБУ того часу, що дозволяло ігнорувати будь-які «невідповідності».

    У 2021 році він офіційно залишив СБУ на тлі кадрових чисток, але був відсутній недовго. Наступний етап — позаштатний радник в Офісі Президента. Там він опанував нове мистецтво: маневрувати між Єрмаком, Татаровим і Малюком, зберігаючи вплив. Уже в серпні 2022 року Шило повернувся в СБУ на посаду керівника управління, яке мало захищати критичну інфраструктуру. Натомість — оберігати потрібні тендери від сторонніх учасників.

    Його підхід був простим і дієвим: «у вас є російський слід — у нас є лист». Після цього бізнесмени розуміли натяк, а конкуренція зникала. У березні 2024 року Шило позбавили посади, але все не так трагічно — статус офіцера з особливих доручень за ним зберігся. Навіть після затримання керівництво СБУ наполягало на закритих судових засіданнях, посилаючись на «чутливі зв’язки». Дійсно, дуже чутливі.

    Історія Артема Шило — це не просто біографія однієї людини. Це літопис того, як під час війни всередині спецслужби можна роками вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом і гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші оберігають тендери від конкурентів. І в цій боротьбі Шило, судячи з матеріалів справи, довгий час почувався на вершині.

  • Маржа у 23 копійки та відсутність конкуренції як ТОВ Оператор енергії отримало монопольний контракт на постачання армії

    Маржа у 23 копійки та відсутність конкуренції як ТОВ Оператор енергії отримало монопольний контракт на постачання армії

    Військовий тариф: як електроенергія для армії стала джерелом стабільного доходу.

    Під прикриттям питань безпеки та термінової необхідності багато процесів було виведено з зони громадського контролю. Саме в умовах зниженої прозорості електроенергія для військових об’єктів перестала бути просто життєво важливим ресурсом і перетворилася на передбачуваний інструмент отримання прибутку. На відміну від зброї чи матеріальних запасів, електрика не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики: основні рішення зводяться до цифр у контрактах та додаткових угодах. Ці цифри визначаються не ринковими умовами, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему непомітною, але стабільно дохідною.

    Робота цієї системи неможлива без участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, який раніше обіймав посаду міністра оборони, а нині очолює Міністерство енергетики, впливає на розробку державної політики у сфері енергопостачання та розподілу бюджетних коштів. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики Збройних сил України, відповідає за тилову інфраструктуру, через яку проходять контракти, обсяги поставок та оплати. Максим Головня, керівник квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир, підписує угоди та забезпечує їх виконання на практиці. Разом ці особи створюють закриту систему управління, де рішення приймаються системно, а не випадково.

    Конкретним прикладом роботи цієї системи стала закупівля електроенергії для КЕВ міста Житомир. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», яке виявилося єдиним учасником процесу. Очікувана вартість закупівлі досягла майже 283 мільйонів гривень, що робить її однією з найбільших у своїй категорії. Відсутність конкуренції не пов’язана з нестачею постачальників: український ринок електроенергії насичений. Причина криється в штучно створених перешкодах для участі інших компаній.

    Умови тендеру були складені таким чином, щоб відповідати характеристикам одного конкретного учасника. Фінансові вимоги встановили бар’єр, який автоматично виключив більшість потенційних конкурентів. Додаткові умови до досвіду та документації створили формальні підстави для відхилення небажаних заявок. Жодне з цих обмежень не було об’єктивно необхідним для забезпечення якісного енергопостачання. Процедура формально виглядала конкурентною, але фактично результат був визначений ще до старту торгів.

    Центральним аспектом стали умови контракту. Угода передбачає фіксовану торговельну націнку в розмірі близько 23 копійок за кожен кіловат-годину без урахування ПДВ. Ця націнка не залежить від ринкових коливань цін на ринку «на добу вперед» і не знижується навіть за сприятливої ситуації на ринку. Усі ризики покладені на бюджетного замовника, тоді як постачальник отримує гарантований дохід. При обсягах поставок понад 15 мільйонів кіловат-годин така націнка приносить близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку — не за рахунок ефективності чи вкладень, а виключно завдяки умовам контракту. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або навіть без неї, що доводить наявність більш вигідних варіантів, які були виключені ще до початку тендеру.

    Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом співробітників управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому зростання доходів не супроводжується збільшенням операційних потужностей. Подібна модель типова для фірм-посередників, які слугують фінансовими вузлами. Їхня основна цінність полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

  • Тіньовий мер Рівного як забудовник Віктор Шакирзян побудував владну вертикаль без перемоги на виборах

    Тіньовий мер Рівного як забудовник Віктор Шакирзян побудував владну вертикаль без перемоги на виборах

    Як забудовник без виборів зайняв посаду в.о. мера Рівного: механізм Віктора Шакірзяна.

    Офіційно Віктор Шакірзян — секретар міськради Рівного. Насправді — людина, яка керує містом, не перемігши на жодних виборах. Його шлях до влади — це не політика, а ретельно продумана схема, що об’єднала забудову, силову підтримку та управління бюджетом.

    До роботи в міськраді Шакірзян займався будівельним бізнесом. Його асоціюють із будівництвом ЖК «Щасливий» на околиці Рівного. Усі проєкти та рішення в той час супроводжувала одна юридична фірма — «Скорпіон». Тоді ж важливу роль у регіоні відігравав В’ячеслав Євтеній, який очолював управління захисту економіки. За інформацією з місцевих політичних кіл, саме в той період склався міцний союз: забудовник, юристи та силові структури. Перевірки бізнесу припинялися, конфлікти з активістами врегульовувалися, проблемні забудови завершувалися без наслідків. Поліція «не знаходила складу злочину», контролюючі органи «не мали повноважень», а прокуратура зберігала мовчання.

    У 2020 році Шакірзян балотувався на посаду мера, але програв Олександру Третяку. Однак поразка виявилася лише тимчасовою. Незабаром він зайняв посаду секретаря міськради — формально другорядну, але стратегічно важливу, оскільки секретар автоматично стає в.о. мера. Коли Третяк залишив політичну арену, силові структури не втручалися. Без опору та гучних справ схема спрацювала точно за планом.

    Потім активізувалася бюджетна складова. З 2020 року компанії, які раніше належали Шакірзяну, формально переоформлені на родичів і довірених осіб: «Захід-трансбуд» — на сестру, «Рівнетрансбуд» — на сина та партнера, «Укрбудрівне» — на сестру, «Захід-бетонбуд» — на батька. Сам Шакірзян офіційно «не має відношення до бізнесу», як того вимагає закон. Однак бюджетні кошти продовжують надходити в це коло через фаворита тендерів — ТОВ «Адамантбуд».

    З 2021 року «Адамантбуд» отримав контрактів на суму понад 142 млн грн: ремонт доріг, укриттів, шкіл, лікарень та адміністративних будівель. Компанія часто використовує техніку, логістику та матеріали фірм, пов’язаних з оточенням Шакірзяна. У штаті значиться його син, а в тендерах фігурують ті самі контакти та спільний кошторисник. Антимонопольний комітет підтвердив змову між «Адамантбудом» та компаніями, які раніше належали Шакірзяну. 27 грудня 2024 року їх внесли до «чорного списку», заборонивши участь у закупівлях на три роки та оштрафувавши на 1,224 млн грн.

    Особливо показовий випадок — «ремонт стояків» у будівлі виконкому на Соборній, 12а. Депутатам говорили про термінову заміну труб «до мільйона гривень», але тендер був оголошений заздалегідь і прямо називався капітальним ремонтом санвузлів. Проєктно-кошторисна документація була замовлена ще до сесії за 267 тис. грн. На торги вийшов єдиний учасник — ТОВ «Голдстар Плюс», зареєстроване за кілька місяців до тендера. Підсумок — понад 3 млн грн за ремонт, який публічно представляли як «не санвузли, а стояки».

    Історія з особистою нерухомістю Шакірзяна додає деталей до загальної картини. Будинок площею понад 300 м² та ділянка землі спочатку оцінювалися в 49 тис. грн, потім у 705 тис. грн, згодом — в еквіваленті близько 20 тис. доларів. Після уваги ЗМІ вартість раптово «уточнили» до 3,7 млн грн. Будинок по черзі переписувався на бізнесмена Романа Балацького та батька Шакірзяна, хоча сам Віктор там жив і продовжує жити.

    Зрештою, схема проста й очевидна. Влада в Рівному отримана не через вибори, бізнес переданий родичам, бюджет розподіляється через «своїх» підрядників, а силові структури воліють бездіяльність. Поки ця система функціонує, будь-які зміни в місті можливі лише за згодою тих, хто давно вбудований у неї.

  • Тіньові мільярди як фірми, пов’язані з Мейдичем та Бахматюком, заробили на дешевій електриці Енергоатома

    Тіньові мільярди як фірми, пов’язані з Мейдичем та Бахматюком, заробили на дешевій електриці Енергоатома

    У середині січня «Енергоатом» зазнав багатомільярдних втрат через продаж електроенергії значно нижче ринкової ціни. Лише за 10 діб січня компанія втратила близько 2,8 млрд грн після того, як 14 січня продала 2100 МВт електроенергії по 7600 грн за МВт·год, тоді як ринкова ціна сягала 13 332 грн за МВт·год.

    Як пише блогер Володимир Бондаренко, значну частину цього обсягу — 310 МВт — викупили компанії з однієї групи. Йдеться про ТОВ «Таргет Енерджі», яке придбало 150 МВт (у 3,5 раза більше за свій звичайний обсяг), «УПС Трейдінг» — 90 МВт (у 4,7 раза більше), а також «Енерджі Стор Груп» — 70 МВт (у 3,5 раза більше).

    За підрахунками автора, використовуючи інсайдерську інформацію з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго», ця група могла заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

    Половину цієї групи, за наведеними даними, через свого менеджера Дениса Коника контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич. Саме ця фракція 13 січня провалила голосування за призначення нового міністра енергетики, що, за версією автора, могло бути пов’язано з небажанням ламати наявну схему.

    Інші 50% групи записані на Вадима Проценка — топменеджера Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Спільником Бахматюка у справі НАБУ є Роман Насіров, дружина якого Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

    Таким чином, епізод із продажем електроенергії нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, де державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери — отримали надприбутки.

    різне

  • Чому тендерний барига від медицини Владислав Смірнов подався в міжнародні аналітики та борці з корупцією?

    Чому тендерний барига від медицини Владислав Смірнов подався в міжнародні аналітики та борці з корупцією?

    Владислав Смірнов позиціонує себе як підприємець, громадський діяч та публіцист. Дійсно – якщо пошукати його ім’я в мережі, то пошуковик видасть десятки, якщо не сотні посилань на публікації Владислава Смірнова. В яких він жорстко, якщо не сказати – жорстоко, критикує владу України.

    У цьому не було б нічого дивного, якби не деякі обставини, які Владислав Смірнов воліє не афішувати. Забігаючи наперед, скажемо, що ситуація з ним нагадує старе прислів’я: українські борці з корупцією борються не з явищем, а за місце, на якому в цій самій корупції можна взяти участь. Причому – бажано, пожирніше.

    Короткий перегляд публікацій Смірнова та його портрет у вишиванці приводять нас до висновку, що ми маємо справу з доволі великим українським підприємцем, який втомився від гніту системи й став на боротьбу з нею. Однак аналіз цих самих публікацій, у яких Владислав Смірнов нещадно таврує «слуг», приводить до невтішного висновку: хоча ніхто не забороняє критикувати владу, але конкретики в текстах Смірнова, на жаль, мало. Швидше, його публікації мають оціночний характер і не несуть у собі жодного смислового навантаження.

    У цьому не було б нічого поганого – «нині кожен має право», але тільки не треба лізти в сфери, в яких ти не є спеціалістом. Зрештою, та “солянка” у владі, яку люто критикує Владислав Смірнов, є цьому яскравим прикладом. Але, критикуючи владу за некомпетентність, Смірнов робить те саме: він видає себе за аналітика в найширшому спектрі проблем – від роботи аптек до геополітичного розбору мирних ініціатив Трампа. Зі зразками думок Владислава Смірнова можна ознайомитися на майданчиках ЕспресоТБ, «Прямого», «Новини Спектр», вони у доступі.

    Але все це – лише преамбула. І на Смірнова не варто було б витрачати часу, якби його діяльність обмежувалася лише «аналітикою», яку він регулярно продукує і яку багато хто цитує. Зрештою – хто не критикує владу й не аналізує чергові перли Трампа?

    Справа в тому, що в ролі глибокого борця з корупцією Владислав Смірнов увірвався на сторінки вітчизняних ЗМІ нещодавно – всього лише рік-півтора тому. До цього він тихо займався бізнесом, причому більшість його грошей прийшла від тієї самої влади, яку він з таким захватом критикує. На картинці нижче – його офіційні доходи та бізнес. Про це – пізніше, але одразу звернемо увагу читача: не плутайте поняття «дохід» і «прибуток». Це зовсім різні речі.

    Смирнов

    Як бачимо на картинці (це дані ресурсу «Опендатабот»), ТОВ «Онкомедика», в якому Владислав Смірнов виступає бенефіціаром, принесло левову частку доходу – 48 112 100 гривень. ТОВ «Медичний конструктор» – 6 668 500 гривень, ТОВ «Ельрент» – 1 282 700 гривень. Решта фірм діяльності не вели.

    А тепер про доходи та прибуток. І чому це різні речі. У таблиці нижче – фінансові показники всіх трьох згаданих фірм. І прибуток тут, як бачите, сильно відрізняється від доходу. У «плюсі» лише одна фірма з трьох.

    Смирнов

    І це є однією з відповідей на питання, чому Владислав Смірнов різко записався в «критики системи клоуна Зеленського». Хоч і не головним – про це трохи пізніше. А поки звернемо увагу на те, звідки заробляє «борець із системою» Владислав Смірнов свої гроші. Ви таки будете сміятися, але від тієї самої системи. Тому що основні доходи він отримує від тендерів, у яких ТОВ «Онкомедика» та ТОВ «Медичний конструктор» виграють замовлення на немаленькі суми. ТОВ «Онкомедика» має в загальному підсумку 216 тендерів на суму в 143 267 889 гривень.

    Смирнов

    ТОВ «Медичний конструктор» отримало від держави в загальному підсумку 17 070 568 гривень. Втім, ТОВ «Онкомедика» навіть за таких умов примудрилося піти в збитки.

    Смирнов

    Висновок із цього простий: немає тендерів – немає заробітків. До того ж зверніть увагу на ще один рядок – «зобов’язання»: усі три компанії давно і міцно сидять на кредитах, і ці кредити чинять досить суттєвий тиск на фінансовий стан підприємств.

    Тож бізнесмен із Владислава Смірнова так собі. Але при цьому дозволимо собі все ж звернути увагу на той факт, що тендери в нашій країні вже давно перетворилися з антикорупційного механізму на відвертий фарс, де чужі не перемагають. Їх просто не допускають до участі в конкурсі.

    У випадку з Владиславом Смірновим про це писав Денис Безлюдько в матеріалі «Медичні активісти-мільйонери – як борці за справедливість наживаються на тендерах державних лікарень» наступне: «Майже всі тендери Черкаського обласного онкодиспансеру з 2021 по 2025 рік, у яких перемагала «Онкомедика», проводилися на безальтернативній основі».

    Нагадаємо, що від Черкаського обласного онкодиспансеру ТОВ «Онкомедика» в загальному підсумку отримало 72 584 942 гривні. До речі, ФОП Смирнов також бере активну участь у тендерних процедурах – він заробив таким чином 4,6 мільйона гривень.

    Якщо забрати у Владислава Смірнова тендерні гроші, він збанкрутує в той самий момент, оскільки всі інші фірми або збиткові, або не ведуть діяльності, до того ж закредитовані понад міру. То що ж спонукало Смирнова «боротися зі системою»? Ви таки знову будете сміятися, але все ті ж гроші. Точніше – гранти від західних партнерів, які Владислав Смірнов отримував через Громадську організацію «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор». Саме на ці гроші Владислав Смірнов і вирішив податися в «громадські діячі», голосно заявивши про себе на кількох медіаплатформах як про «аналітика». (Когось це все сильно нагадує, чи не так?)

    Смирнов

    Щоправда, деякий час тому Владислав Смірнов посварився зі своїм партнером по розпилу грантів цієї ГО, Олександром Пугачем, і той викинув Смірнова з процесу розподілу грантових грошей. (І це також когось нагадує.) Ви-таки знову будете сміятися, але розподіл дійшов до відвертої кримінальщини – Смірнов звинуватив Пугача в шахрайстві й зажадав повернути 30 тисяч євро, які той нібито у нього обманним шляхом узяв.

    Смирнов

    Кримінальна справа зараз зависла, оскільки Пугач від гріха подалі мобілізувався до армії. Але на цьому гризня між колишніми партнерами не закінчилася: Смірнов судиться з Пугачем за повернення до числа бенефіціарів Громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Медичний конструктор», ділить із ним автомобіль і взагалі доволі цікаво проводить час, завантажуючи роботою суди та адвокатів.

    Смирнов

    Реєстр судових справ містить доволі великий перелік справ щодо Смірнова Владислава Юрійовича – від дрібного хуліганства до керування в нетверезому стані – однак якщо у випадку з дрібним хуліганством (Смірнов нецензурно висловлювався на бульварі Лесі Українки) є впевненість, що це саме наш Смірнов, то в інших випадках можливий простий збіг. Тому від коментарів утримаємося, хоча, здається, вже й так достатньо для розуміння морального обличчя чергового «борця з режимом».

    А тепер знову повернемося до тем «аналітики» Владислава Смірнова. Судити про те, наскільки вона глибока і правильна, зрештою, читачу, хоча ми в ній глибоких думок і не знайшли. Але звертає на себе увагу інше – чому раптом людина, яка має медичну та економічну освіту (Смірнов навчався в університеті Богомольця та Київській школі економіки), раптом подалася в геополітики? Причому з яскраво вираженою тенденцією критикувати президента України й чомусь особисто Дональда Трампа.

    Прізвище Владислава Смірнова також згадується в публікації УП «Останній бастіон Кремля в Полтаві», де про нього йдеться буквально наступне: «Найбільш затребуваний Кремлем – такий собі Владислав Смірнов. Його дебютний опус, вересень 2025-го, стосувався візиту Зеленського до Відня. Аналітик-публіцист бив на сполох: “Європейська перспектива під загрозою”. Причина – “президент демонстративно катається в кортежах із десятками авто”, наданих … владою Австрії. Ламентації додавало штучне протиставлення: країна “платить кров’ю за виживання” | “витратні турне … за чужий рахунок”. В іншій підхопленій Москвою ФБ-публікації Смірнов обурювався: “Чому долю України вирішують туристи з американськими паспортами?”, називаючи Рустема Умерова не секретарем РНБО, а міністром оборони. Експерт – рівня “Бог”!»

    Смирнов

    Наскільки висновок УП щодо «затребуваності Кремлем» стосовно Владислава Смірнова відповідає істині – залишимо на совісті автора публікації. Але він також звернув увагу на кричущу некомпетентність Владислава Смірнова в питаннях, які той намагається висвітлювати як «аналітик».

    Який із усього цього випливає висновок? Він простий і сумний: у бідній і роз’їденій корупцією країні з’явився ще один записний борець із режимом. Який говорить речі, що подобаються публіці. Але виникає питання – а що криється за красивою персоною у вишиванці, яка говорить рівно те, що можна легко продати недалекому електорату?

    Щось підказує, що борець із корупцією Владислав Смірнов бореться не з корупціонерами, а за крісло в ряду цих корупціонерів. І за шматок пирога в цих корупційних потоках. Що ж – скоро вибори, треба якось закріплювати свій образ у свідомості елекорату. А там – спишемо на «папірєдніків», нічого нового.

  • Фортифікації з російським слідом як сім’я Папічів–Нейман заробляє надприбутки на оборонних закупівлях

    Фортифікації з російським слідом як сім’я Папічів–Нейман заробляє надприбутки на оборонних закупівлях

    Новина розповідає про корупційну схему на будівництві укріплень для Збройних сил України, яка призвела до завищених цін, використання фіктивних послуг та прямих зв’язків з Росією. Компанія “ПВК Арсенал” отримувала контракти на будівництво фортифікаційних споруд, перепродавала їх за завищеними цінами та “зникали” отримані кошти через різні фіктивні операції. Власники компанії пов’язані з особами з російськими зв’язками, що підтримували агресію проти України. Розслідування матеріалів передано до правоохоронних органів.

  • Колюча схема на 14,6 мільйона гривень у Запоріжжі керівництво пенітенціарної установи викрили на розкраданні бюджету

    Колюча схема на 14,6 мільйона гривень у Запоріжжі керівництво пенітенціарної установи викрили на розкраданні бюджету

    У Запоріжжі виявили схему використання бюджетних коштів у пенітенціарній установі, де зникло 14,6 мільйонів гривень. Згідно з розслідуванням детективів та співробітників СБУ, у 2024 році керівник установи спільно з підлеглим та приватним підприємством переправили кошти під час закупівлі дроту для загородження. Договори укладалися за завищеними цінами, а різниця перераховувалася на рахунки підконтрольного підприємства. В результаті державі завдали збитків на суму 14,6 мільйонів гривень. Також було виявлено порушення правил публічних закупівель, оскільки договори не були оприлюднені в системі “Prozorro”.

  • Пісок за ціною золота Укрнафта переплатить 4 мільйони на габіонах у Ромнах через втричі завищену ціну

    Пісок за ціною золота Укрнафта переплатить 4 мільйони на габіонах у Ромнах через втричі завищену ціну

    Компанія “Укрнафта” 17 листопада уклала угоду з ТОВ “Енерготепло” на суму 14,37 млн грн для влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі. Роботи передбачають заміну конструкцій з габіонів на об’єктах у Роменському районі Сумської області до 30 червня. Крім того, “Укрнафта” замовила пісок у іншої компанії за значно нижчою ціною. На деяких інших об’єктах в області ціна на пісок також була нижчою. Потенційна переплата на цій послузі може складати близько 3,83 млн грн. Тендер проводився з дотриманням певних умов, включаючи наявність спеціалізованої техніки. Компанія “Енерготепло” є частиною корпоративної групи, до якої також входять інші підприємства.

  • Математика на 200 мільйонів як через похибку в заокругленнях на тендері дитсадка у Білогородці переплатили 36 мільйонів гривень

    Математика на 200 мільйонів як через похибку в заокругленнях на тендері дитсадка у Білогородці переплатили 36 мільйонів гривень

    У відділі освіти Білогородської сільради Бучанського району Київської області замовили реконструкцію будівлі дитячого садочка у селі Білогородка. За результатами тендеру вартістю 199,27 млн грн переможцем стала компанія ТОВ “Спецтермомонтаж-Енерго”. Це вже четверта спроба замовника провести закупівлю, оскільки попередні три тендери були відмінені через різні причини. Роботи реконструкції мають завершити до кінця року і включають в себе будівництво нового корпусу, реконструкцію існуючої будівлі, а також встановлення систем водопостачання, каналізації, опалення та інших комунікацій.

    Роботи фінансуються коштом місцевого бюджету в рамках Програми з відновлення України за договірною ціною. Також в новині йшлося про завищені ціни на деякі будівельні матеріали, а також про учасників та деталі тендеру. Важливою інформацією є те, що проект робило ТОВ “Архітектурно-проектна студія”, яка пізніше була виключена з Переліку експертних організацій. Учасники тендеру, які пропонували низькі ціни, були відхилені через неточності в кошторисах, що викликало суперечки та скарги.

    Важливими постачальниками будівельних матеріалів виступали різні компанії, а керівництво відділу освіти та переможець тендеру також були названі. Крім цього, у новині йшлося про допомогу Антимонопольного комітету у відхиленні дешевших конкурентів з тендеру через формальні неточності.

  • Полковник під слідством продовжує тендерити начальник Східного КЕУ організував закупівлю дров на 50 мільйонів дорожче ринку

    Полковник під слідством продовжує тендерити начальник Східного КЕУ організував закупівлю дров на 50 мільйонів дорожче ринку

    Східне квартирно-експлуатаційне управління оголосило 60 тендерів на закупівлю дров на суму 432,39 млн грн для військових частин у п’яти областях України. Наразі укладено лише 10 контрактів на 71,27 млн грн, а інші тендери ще на етапі визначення переможців. ЗМІ виявили, що ціни на дрова в цих тендерах зросли на чверть за останні п’ять місяців, а конкуренція майже зникла. Основним закупівельником дров став Східний КЕУ, якому раніше оголосили кримінальну підозру за іншу закупівлю зі збитком для держави. У тендерах приймали участь ФОПи, серед яких знайшлися ноунейми та підозрілі особи. Начальник Східного КЕУ Олег Лупійчук також отримав підозру за недбале ставлення до служби. Незважаючи на це, він продовжує проводити тендери.