Правий берег

Позначка: Торгівля

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна стала одним з основних постачальників продовольства та кормів до Європейського Союзу і частково замістила експорт з Росії. Рада ЄС підкреслила потенціал України стати ще важливішим партнером у питаннях диверсифікації білків. Рада Євросоюзу висловила необхідність спростити регулювання продовольчої галузі ЄС та продовжувати співпрацю з Україною для забезпечення продовольчої безпеки. Нова торговельна угода між Україною та ЄС, що набула чинності 29 жовтня, передбачає лібералізацію торгівлі та враховує чутливість певних секторів ЄС.

  • США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США планують знизити тарифи на деякі товари з Латинської Америки – ЗМІ

    США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Про це повідомляє Politico з посиланням на посадовця адміністрації.
    Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину.
    За словами співрозмовника видання, “цими угодами президент намагається збалансувати торговельні дефіцити”.
    Зазначається, що угода з Аргентиною має звільнити імпортовану у США яловичини від 10-відсоткового мита. Таким чином президент Дональд Трамп намагається підтримати свого союзника – президента Аргентини Хав’єра Мілея.
    Очікується також “певне тарифне полегшення щодо окремих товарів”, зокрема бананів і кави з Еквадору, що зумовлено бажанням стримати зростання цін на них на внутрішньому ринку. США також звільнять від мита деякі текстильні та швейні вироби з Гватемали й Сальвадору.
    Чинні тарифи залишаються незмінними: товари з Аргентини, Гватемали та Сальвадору й надалі оподатковуватимуться за ставкою 10%, а продукція з Еквадору – 15%.
    Як зазначив представник адміністрації, у рамках нових угод чотири латиноамериканські країни не запроваджуватимуть податок на цифрові послуги, також із деякими з них передбачено обговорення постачань критично важливих корисних копалин, що відповідає намірам США переорієнтуватися з китайського імпорту на інші ринки.

  • Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ

    Путін і Кім побудують перший автомобільний міст між Росією та КНДР – ЗМІ

    Росія та Північна Корея будують спільний автомобільний міст, який буде сполучати їхні території. За даними американського журналу Newsweek і аналітичного центру CSIS, міст матиме довжину майже 5 кілометрів і проходитиме через річку Туманну на кордоні між країнами. Будівництво мосту на російській стороні вже просунулося на 110 метрів, а на північнокорейській стороні також тривають роботи. Поблизу мосту будують склади, митницю, автосервіс та інші споруди, що можуть бути призначені для обміну товарами. Аналітики вважають, що цей проект є важливим для збільшення торгівлі між Росією та Північною Кореєю, особливо в умовах конфлікту Росії з Україною. Експерти також вважають, що цей міст може допомогти Росії уникнути санкцій, які можуть бути застосовані до її торговельних суден.

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, запропонованих Польщею з метою захисту свого сільського господарства від конкуренції з українськими товарами. Незважаючи на вступ угоди в силу, польські вимоги щодо обмеження імпорту з України залишаються незмінними.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ

    Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ

    Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
    Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
    “Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
    Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
    Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
    “Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
    Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
    “Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
    Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
    Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.

  • Сі Цзіньпін попросить Трампа про зменшення підтримки Тайваню – ЗМІ

    Сі Цзіньпін попросить Трампа про зменшення підтримки Тайваню – ЗМІ

    Зустріч лідерів США і Китаю – Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна зпланована на четвер, 30 жовтня. Тематика перемов буде зосереджена на Тайвані та торгових питаннях, де обидві сторони прагнуть узгодити стратегічні позиції. Про це повідомляє газета The New York Times.
    Сі Цзіньпін зустрінеться з Дональдом Трампом у Південній Кореї. Основною метою переговорів стане обговорення Тайваню і відносин між двома країнами у сфері торгівлі.
    Згідно з даними ЗМІ, китайська сторона прагнутиме переконати Трампа зменшити підтримку Тайваню з боку США, що могло б зміцнити позицію Пекіна на міжнародній арені.
    Трамп заявив, що на зустрічі прагне зосередитися на питаннях торгівлі, навіть якщо Сі Цзіньпін порушуватиме тему Тайваню.
    Утім, президент США зазначив, що Тайвань недостатньо вкладається у власну оборону і посідає домінуюче становище у виробництві напівпровідників, що, на його думку, вимагає перегляду підходу США.
    Аналітики зазначають, що китайські чиновники можуть використати зустріч для того, щоб змусити Трампа уточнити позицію США щодо Тайваню.
    Сі, ймовірно, спробує домогтися, щоб США публічно заявили про невизнання незалежності острова, що відповідало б позиції попередніх адміністрацій і було б схвалено Пекіном.
    Експерти вважають, що результати переговорів можуть визначити майбутню динаміку відносин між США і Китаєм. Підсумки зустрічі можуть стати важливим індикатором того, як США вибудовуватимуть стратегію в Азії найближчими роками.
    Як ми вже писали, Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити з Сі також питання російської нафти.
    Стратегічна авіація Китаю проводить навчання поблизу берегів Тайваню
    та WhatsAp

  • ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви

    ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви

    Попри санкції, запроваджені за війну проти України, Євросоюз залишається серед головних торговельних партнерів Росії – обсяг торгівлі у 2024 році сягнув €67,5 млрд. Про це повідомляє Bild із посиланням на Німецький економічний інститут.

    Загальний обсяг товарообігу між сторонами становив 67,5 млрд євро. Втім, більшість країн ЄС скоротили закупівлі в Росії. Зокрема Німеччина зменшила імпорт на 92% порівняно з довоєнним 2021 роком, проте, загальний обсяг торгівлі між країнами все ще сягає 9,5 млрд доларів.

    Різке падіння обсягів торгівлі з РФ також зафіксовано в Італії (-83%), Бельгії (-67%), Іспанії (-63%), Чехії (-51%) і Словаччині (-31%). Водночас Угорщина, навпаки, збільшила цей показник на 31%, до 6,2 млрд доларів. Товарообіг із Францією та Нідерландами становив по 6 млрд доларів для кожної.

    За підрахунками IW, у 2024 році загальний обсяг російського експорту зріс на 18% у річному вимірі – до 330 млрд доларів. Головним торговельним партнером Росії залишається Китай, на який припадає 244,8 млрд доларів товарообігу, переважно завдяки постачанню нафти, газу та вугілля. Загалом Москва продала Пекіну енергоносіїв на 130 млрд доларів. На другому місці серед імпортерів російських товарів опинилася Індія.

    Окрім того, торговельні відносини з Росією розширили Вірменія (+423%), Ізраїль (+240%), Узбекистан (+135%), Бразилія (+98%), Азербайджан (+76%), Єгипет (+70%) і Туреччина (+53%).

  • ChatGPT програв рекордну кількість криптоугод

    ChatGPT програв рекордну кількість криптоугод

    ChatGPT витратив понад 70% виділеної йому суми під час торгівлі криптовалютою та “провалив” 42 з 44 криптоугод. Про це свідчать відповідний інфографік, опублікований в соцмережі X.
    Штучному інтелекту видали 10 тисяч доларів на торгівлю криптою. Та вже за тиждень він витратив 7200 доларів, програвши 42 угоди з 44.
    Проте ШІ все ж не здається та продовжує тринькати гроші, надіючись “відігратися”. ШІ має надію “відігратися”