У російських супермаркетах продають яблука з Північної Кореї. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, поглиблена комерційна співпраця між Росією та Північною Кореєю розширюється.
Також повідомляється, що останніми місяцями виробники продукції з КНДР від варення та ковбас до пива та акордеонів зареєстрували торгові марки у федеральній службі інтелектуальної власності Росії.
Позначка: Торгівля
-
У магазинах РФ продають яблука з КНДР – ЗМІ
-
Сусіди України проти нової торговельної угоди
Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія виступили проти нової торговельної угоди між Європейським Союзом та Україною. Ці країни вважають, що угода може призвести до дестабілізації ринків сільськогосподарської продукції у ЄС. Єврокомісія пропонує нову угоду на базі поглибленої зони вільної торгівлі з Україною, але ці п’ять держав вважають, що це може нашкодити європейським фермерам. Єврокомісар з сільського господарства Крістоф Гансен також підтвердив, що на засіданні Ради ЄС обговорювалася ця тема. Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія продовжують тиснути на зміни у вже узгодженій угоді з Україною.
-
Україна різко знизила темпи експорту зерна
З початку нового сезону Україна експортувала 486 тис. т зернових і зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж у минулому році. Найбільше експортували кукурудзу – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж торік. Пшеницю відправили за кордон 172 тис. тонн – це на 76,5% менше, ніж у попередньому році. Єчмінь експортували лише 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж у попередньому році. Жита поки що не експортували взагалі. Експорт борошна склав 1,7 тис. тонн, що на 37,0% нижче, ніж у минулому році.
-
Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною
Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили своє незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони стверджують, що угода не враховує інтереси європейських фермерів і вимагають перегляду угоди. Країни вимагають повернути квоти на українську агропродукцію на попередній рівень до кризи з Росією, а також встановити санітарні та екологічні стандарти для українських виробників, що відповідають європейським нормам. Країни також вимагають встановлення мінімальних цін на продукцію з України, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією.
-
Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар
Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заявив, що якщо президент США Дональд Трамп введе тарифи у 30% на європейський імпорт, то торгівля між ЄС і США стане “практично неможливою”. Такі мита майже заборонять торгівлю між обома сторонами, яка щоденно оцінюється в більше ніж 4,4 млрд євро. Євросоюз відклав запровадження контртарифів на американські товари, але міністри розглядають можливість розширення пакету санкцій до 72 мільярдів євро. Позиції щодо контртарифів в ЄС різняться, з Франції вимагають жорсткої відповіді, тоді як Італія та країни Східної Європи закликають утриматися від ескалації конфлікту. Трамп загрожував ввести 30% мита на європейський та мексиканський імпорт з 1 серпня, що спровокувало критику від президента Франції та інших країн.
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Трамп оприлюднив нові “тарифні листи” до партнерів США
Президент США Дональд Трамп у Truth Social опублікував нові листи до торгових партнерів США про тарифи, з найвищою ставкою 40%. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що Туніс зіткнеться з 25% митом на товари, що імпортуються до США, для Індонезії тарифи складуть 32%, для Бангладешу і Сербії – 35%, Боснії – 30%, для Камбоджі та Таїланду – 36%”.
Разом із листами, які вже були надіслані раніше, кількість повідомлень досягла 14.
Як відомо, Трамп вже оголосив про 25% мита на товари з Японії, Південної Кореї, Малайзії та Казахстану. Він обклав митом у 30% Південну Африку та митом у 40% Лаос і М’янму.
Повідомляється, що М’янма та Лаос поки що постраждали найбільше. Південно-східноазійська країна Лаос, яку США була сильно бомбили під час холодної війни, має рівень бідності 18,3%. М’янма досі оговтується від руйнівного землетрусу та років громадянської війни після військового перевороту 2021 року”.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати близькі до укладення кількох торгівельних угод напередодні крайнього терміну 9 липня, коли мали набути чинності вищі тарифи.
Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС -
У Москві відреагували на “митну” погрозу Трампа
Заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент Дмитро Медведєв у понеділок, 7 липня, в соцмережі Х опублікував пост-відповідь на заяву глави Білого Дому щодо 10% мита за підтримку БРІКС.
Він заявив, що рішення американського президента вказує на те, що союз, створений Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південною Африкою, поступово посилює свій авторитет на міжнародній арені.
“Трамп об’явив, що на будь-яку країну, яка підтримує політику БРІКС, буде накладено додатковий 10%-й тариф. Так що ми все робимо правильно!”
БРІКС – це міжнародне об’єднання, створене Бразилією, Росією, Індією, Китаєм і Південною Африкою у період 2009 – 2010 років. Основною метою організації є посилення економічної, політичної та соціальної співпраці серед країн-учасниць. Союз прагне створити альтернативу існуючим західним інституціям і збільшити вплив на глобальні процеси.
Останні зміни в складі організації ознаменували приєднання до БРІКС у 2024 році таких країн, як Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Тим часом Аргентина вирішила відмовитися від членства після перемоги нового президента Хав’єра Мілея, орієнтованого на західну політику.
Згідно з попередніми повідомленнями, Трамп оголосив про санкції проти країн, які долучаться до того, що він назвав “антиамериканською політикою БРІКС”, встановлюючи торговельні бар’єри.
Раніше повідомлялося також, що учасники саміту БРІКС засудили односторонні санкції, а також “напади” на мости та залізничну інфраструктуру у Росії, що нібито призвели до численних жертв.
-
Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС
Країни, які підтримують політику альянсу БРІКС, що суперечить інтересам США, зіткнуться з додатковими 10% тарифами. Про це заявив президент США Дональд Трамп, передає BBC у понеділок, 7 липня.
“Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде”, – наголосив американський лідер.Коментарі Трампа прозвучали після того, як члени БРІКС розкритикували його тарифну політику, а також запропонували реформи Міжнародного валютного фонду та способи оцінки основних валют.
Видання зазначає, що президент США давно критикує БРІКС, бо альянс, покликаний посилити позиції країн-членів на міжнародній арені, щоб кинути виклик США та Західній Європі.
Минулого року список членів БРІКС розширився за межі Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, включивши до нього Єгипет, Ефіопію, Індонезію, Іран, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз підвищив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України, зокрема пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці. Це сталося в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Імпортні квоти були збільшені, щоб допомогти Україні після вторгнення Росії та загрози для її торговельних шляхів. Ці зміни відкрили можливість для України експортувати більше продукції до країн ЄС без сплати мит. Очікується, що ці зміни приведуть до втрати України близько 800 мільйонів доларів у другій половині 2025 року.