Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань повідомив про те, що безмитний режим для українських товарів у Канаді буде продовжено до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято з метою підтримки української економіки. За час дії безмитного режиму, Канада імпортувала з України товарів на суму понад 35 млн канадських доларів, що дозволило імпортерам заощадити 8,5 млн канадських доларів. Продовження цього режиму дозволить ще заощадити близько 1,2 млн канадських доларів. Канада підтримує Україну у її боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність та демократію.
Позначка: Торгівля
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю
У Швеції з 1 червня відбудуться зміни у продажу алкоголю. Тепер дрібним виробникам дозволено продавати свої напої напряму клієнтам, а не через державні магазини. Це перше послаблення довгострокової державної монополії на алкоголь. Мета реформи – підтримати малі підприємства і водночас зберегти роль державних магазинів. За новими правилами, бізнес може продавати напої лише після екскурсії на виробництво та лише певну кількість. Через шість років планують оцінити вплив змін на споживання алкоголю.
-
США підвищать мита на імпортну сталь
Президент США Дональд Трамп оголосив, що країна підвищить мита на імпортовану сталь до 50%, що вдвічі перевищує попередній рівень у 25%. Він зазначив, що розглядалися також варіанти 40%, але керівники галузі попросили підняти до 50%. Трамп вважає, що це захистить американських виробників від дешевого імпорту. Хоча точна дата введення нових мит ще не відома, це рішення вже отримало підтримку федерального суду. Американський імпорт сталі становить близько 1% світових обсягів, а основними постачальниками є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея.
-
Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
“Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”. -
Суд у США визнав мита Трампа незаконними
У суді США було прийняте рішення, що президент Дональд Трамп перевищив свої повноваження, ввівши мита, які були визнані незаконними. Суд визначив, що Конституція надає Конгресу виключні права на регулювання торгівлі з іншими країнами, і президент не має права самостійно вводити мита. Рішення суду було ухвалено у двох судових процесах, один з них ініціювала організація від імені підприємств, які постраждали від введених мит. Адміністрація Трампа подала апеляцію. Також варто відзначити, що Трамп анонсував введення 50% мита на товари з ЄС, але потім вирішив відкласти це рішення для торговельних переговорів.
-
В ЄК розповіли, що чекає Україну після закінчення “торговельного безвізу”
З 6 червня 2025 року завершиться дія автономних торговельних заходів, які давали пільговий режим торгівлі для українських експортерів. Це означає, що перехідні заходи, які були введені, тепер втратять чинність. Ці заходи відкривають доступ до тарифних квот у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Перехідні заходи будуть діяти до завершення переговорів про зміни у цій угоді. Квоти будуть розподілятися за принципом першості, тобто будуть виділятися залежно від зовнішньоекономічних операцій українських експортерів.
-
На Донеччині правоохоронець перепродавав трофейну зброю
У Донецькій області виявили правоохоронця та його спільника, які створили схему нелегального продажу трофейної зброї. Правоохоронець з Покровська купував радянську зброю і виставляв на продаж в інтернеті за цінами від 50 до 120 тисяч гривень. Його спільник відповідав за доставку зброї. Під час обшуку в їхніх помешканнях та автотранспорті знайшли автомат, пістолет, гранати та набої різних калібрів без відповідних дозволів. Обом чоловікам пред’явлено звинувачення в незаконному зберіганні та продажу зброї, ім призначено тримання під вартою з можливістю внесення застави. За ці злочини їм загрожує до семи років ув’язнення.