Президент США Дональд Трамп опублікував у соцмережі фрагмент листування від свого французького колеги Емманюеля Макрона. У листі Макрон висловив спільну позицію Франції та США щодо Сирії та Ірану, але висловив здивування щодо дій Трампа щодо Гренландії. Французький президент запропонував зустрітися з країнами G7 в Парижі та провести спільну вечерю, а також висловив бажання запросити українців, данців, сирійців і росіян на різноманітні зустрічі.
Позначка: Трамп
-
Україна на другому плані. Старт форуму в Давосі
В понеділок, 19 січня, почалась 56-та щорічна зустріч бізнесу та політиків в Давосі. Організатори очікують близько 3000 учасників із понад 130 країн – серед них майже 65 глав держав та урядів, зокрема шість лідерів G7, а також близько 850 керівників найбільших компаній світу.
Цьогорічний форум, який триватиме до 23 січня, проходить під темою Дух діалогу. Втім, як зазначає британське видання The Guardian, ця тема виглядає як “героїчне перебільшення”, враховуючи прагнення президента США Дональда Трампа ліквідувати міжнародний порядок: від порушення встановлених правил торгівлі та масового виходу з міжнародних організацій, включаючи кліматичний договір ООН, до захоплення Ніколаса Мадуро у Венесуелі та погроз анексувати Гренландію. Нове керівництво форуму Цьогорічний Давос став першим без його засновника Клауса Шваба, який протягом десятиліть був символом Всесвітнього економічного форуму. На його місці значну роль у формуванні порядку денного взяв головний виконавчий директор BlackRock Ларрі Фінк.
Як пише The New York Times, Фінк став “тихою силою, що змінює форум”. Його лідерство пропонує можливість переосмислити конференцію, яка, на думку критиків, втратила зв’язок із глобальними тенденціями. Колишній керівник відділу комунікацій ВЕФ додав, що саме зараз форум має шанс відновити свою актуальність. Найбільша делегація США в історії Давосу В середу Трамп очолить найбільшу делегацію США в історії Давосу, до складу якої входять п’ять секретарів кабінету міністрів та інші високопосадовці. Зокрема, державний секретар Марко Рубіо, спеціальний посланник Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер, що створює умови для гучних дискусій щодо України, Венесуели, Гази та Ірану.
Як пишуть західні ЗМІ, американський президент стане центральною фігурою форуму цього року. Його присутність у Давосі визначить тон дискусій, адже саме політика Вашингтона нині найбільше впливає на глобальні економічні процеси.
Журналісти нагадують, що лише за кілька днів до початку зустрічі Трамп пригрозив запровадити тарифи вісьмом союзникам по НАТО, включаючи Німеччину, Францію та Велику Британію, якщо вони не підтримають його прагнення взяти під контроль Гренландію.
Зазначимо, що до Трампа приєднаються понад 60 глав держав та урядів, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Канади Марк Карні, президент Аргентини Хав’єр Мілей , президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн , віце-прем’єр Китаю Хе Ліфен, прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф та сирійський лідер Ахмад аш-Шараа.
Як вважають ЗМІ, європейські лідери та посадовці використають свої зустрічі з президентом США та його командою, щоб обговорити питання Гренландії та закликати його відмовитися від своєї загрози щодо тарифів.
Водночас, сильну присутність США доповнить перший в історії Будинок США – приміщення, розташоване в невеликій церкві на головній вулиці міста Променад, де американські чиновники проводитимуть заходи та спілкуватимуться з інвесторами, додають західні журналісти. Війна в Україні Український сніданок на Давосі запланований на четвер, 22 січня.
Очікується, що Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським та союзниками Києва по G7, включаючи лідерів Німеччини, Італії, Франції, Великої Британії, Канади та президента Європейської комісії, на полях основного заходу, щоб домагатися підтримки США щодо гарантій безпеки для України після можливої мирної угоди з Росією.
Окрім цього, спецпосланець російського диктатора Кирило Дмітрієв відвідає форум і зустрінеться з членами делегації США в Давосі.
Паралельно з цим британське видання Financial Times зазанчає, що тема війни в Україні несподівано відійшла на другий план у Давосі через агресивні наміри Трампа щодо Гренландії.
Кілька днів тому європейські лідери планували переконати американського президента надати гарантії безпеки для післявоєнної України. Однак порядок денний терміново переписують. Зустріч радників із нацбезпеки, що мала бути присвячена українському питанню, сьогодні зосередиться на ситуації навколо Гренландії. -
Європа має зосередитися на війні в Україні, а не на Гренландії – Трамп
Президент США Дональд Трамп порадив Європі “зосередитися на війні між Росією та Україною, а не на Гренландії”. Про це американський лідер заявив в інтерв’ю NBC News.
Трамп розкритикував європейських лідерів, які чинять опір його зусиллям щодо отримання контролю над Гренландією.
“Європа повинна зосередитися на війні з Росією та Україною, тому що, чесно кажучи, ви бачите, до чого це їх привело. Ось на чому Європа повинна зосередитися, а не на Гренландії”, – заявив президент США.На запитання, чи запровадить від тарифи для європейських країн, якщо не буде укладено угоду щодо Гренландії, Трамп відповів: “Я виконаю це на 100%”.
Глава Білого дому відкинув тезу про те, що Норвегія не має впливу на присудження Нобелівської премії миру. “Норвегія повністю контролює це, незважаючи на те, що вони кажуть”, – сказав Трамп.
Раніше ЗМІ повідомляли, що президент США написав листа прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре, в якому пов’язав свої заяви щодо наміру взяти під контроль Гренландію з тим, що йому не присудили Нобелівську премію миру. Прем’єр Норвегії підтвердив, що Трамп справді надіслав йому листа, в якому пов’язав зазіхання на Гренландію з тим, що йому не дали Нобелівську премію миру.
“Це повідомлення, яке я вчора увечері отримав від президента Трампа. Воно надійшло у відповідь на коротке повідомлення президенту Трампу від мене раніше того дня – від мого імені та президента Фінляндії Александра Стубба”, – зазначив Стьоре. У листі Стьоре й Стубб у дружньому тоні закликали Трампа зробити кроки для зниження напруги та запропонували провести телефонну розмову.
-
У Білорусі слідом за РФ заявили, що її “запрошено” в Раду миру
Президент США Дональд Трамп нібито особисто запросив формального лідера Білорусі Олександра Лукашенка стати співзасновником Ради миру. Про це повідомило білоруське МЗС у понеділок, 19 січня.
За словами прессекретаря відомства Руслана Варанкова, Лукашенко сприйняв цю пропозицію “позитивно”.
“Ми також розглядаємо цю пропозицію як визнання особистих заслуг і міжнародного авторитету глави білоруської держави. Пропозиція була доведена до відома “президента” Республіки Білорусь і сприйнята ним позитивно”, – зазначив він.
Варанков запевнив, що Білорусь готова взяти участь у діяльності Ради миру і “у глобальних процесах з врегулювання будь-яких міжнародних конфліктів”.
Він додав, що це, в кінцевому підсумку, сприятиме побудові “нової архітектури безпеки, яку Білорусь активно просуває в останні роки”.
Раніше в понеділок у Кремлі заявили, що американці начебто запросили Володимира Путіна до Ради миру, яка буде стежити за реалізацією мирної угоди у Секторі Гази. -
Початок кінця НАТО: Канада тікає від США, чи вдасться це Гренландії
Рятуйтеся, хто може 16 січня 2026 року Канада і Китай офіційно оголосили про укладення стратегічного партнерства, котре знаменує собою суттєве перезавантаження двосторонніх відносин після років напруги.
Цей крок відбувся в рамках першого з 2017 року державного візиту канадського прем’єр-міністра Марка Карні до Пекіна.
Згідно з цими домовленостями, Канада погодилася знизити імпортні мита на китайські електромобілі (до 6,1%, замість попередніх 100%), що значно спрощує вихід китайських EV на канадський ринок.
У відповідь Китай також знизить ставки на низку канадських продуктів, зокрема насіння каноли, й скасує інші обмеження, що тривалий час стримували торгівлю.
У Пекіні ситуацію описали як стратегічне партнерство, що відкриває нові можливості для співпраці у торгівлі, енергетиці, сільському господарстві і фінансах.
Оттава ж таким чином прагне зменшити свою економічну залежність від США у значній частині зовнішньої торгівлі й диверсифікує ринкизбуту. “Наші відносини зі США набагато ширші і глибші, ніж з Китаєм. Однак, якщо оцінювати динаміку розвитку канадсько-китайських відносин в останні місяці, вони справді стали більш передбачуваними, і результати цього вже помітні”, – зазначив Карніпід час прес-конференції у Пекіні. Він також додав, що переговори в Пекіні були “відвертими” та зосереджувалися на розширенні співробітництва між країнами.
Не складно збагнути, щона цей крок Канада наважилася внаслідок американських спроб зробити її “51-м штатом” шляхом економічного тиску.
При цьому США з 1 лютого вводять додаткові мита на імпорт з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії через те, що вони виступили проти американської анексії Гренландії, – про це Трамп повідомив у соцмережі Truth Social. “Ми протягом багатьох років фактично субсидували Данію, всі країни Європейського Союзу та інші держави, не стягуючи з них мит або будь-яких інших форм компенсації. Тепер, після століть, настав час Данії віддячити – на кону стоїть глобальний мир”, – написав він. Тож унеділю, 18 січня, вісім європейських держав (сама Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Сполучене Королівство) оприлюднили узгоджену позицію у відповідь на заяви Дональда Трампа щодо можливого запровадження проти них 10% торговельних мит за допомогу Гренландії, на котру президент США теж накинув оком.
Спільний документ було розміщено на офіційному вебресурсі уряду Німеччини. У заяві наголошується, що подібні кроки з боку Вашингтона несуть серйозні ризики для стабільності трансатлантичного партнерства та можуть підірвати взаємну довіру між союзниками.
Країни, котрі одночасно є членами НАТО, підтвердили свою спільну зацікавленість у посиленні безпеки в Арктичному регіоні, підкресливши, що це питання має стратегічне значення для всієї трансатлантичної спільноти. У цьому контексті зазначається, що заплановані та заздалегідь погоджені військові навчання Arctic Endurance, що їх ініціює Данія разом із партнерами, повністю відповідають оборонним цілям Альянсу.
Автори заяви окремо акцентували: ці маневри не спрямовані проти жодної держави. Вони відбуваються на тлі загостреної міжнародної обстановки, проте не мають наступального чи провокаційного характеру. “Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо”, – йдеться у заяві. Окрім цього, у документі підкреслюється, що погрози застосування торговельних обмежень можуть спровокувати небезпечну ескалацію та подальше погіршення відносин між Європою та США. Клуб імені Трампа Водночас Трамп знову озвучив тезу про те, що Китай і Росія нібито хочуть забрати Гренландію собі, а Данія нічого не може з цим вдіяти. “Зараз їх “захист” складається з двох упряжок з собаками, одну з яких додали нещодавно”, – написав він. За словами Трампа, тільки США під його особистим керівництвом здатні захистити острів.
То чи штовхають і Європу в обійми Китаю наміри адміністрації США щодо Гренландії? І як тепер можуть розвиватися події?
Насправді весь галас Трампа навколо Гренландії має далеко спрямовану мету, вважає політтехнолог та соціолог Віктор Небоженко. “Йому важливо позбутися НАТО і відкрити Путіну шлях до Європи. Європа вже рік зазнає подвійного тиску з боку США та Росії. Мета спільної стратегічної ініціативи Трампа та Путіна – це не Україна, а НАТО: згадайте ультиматум Рябкова (заступник міністра МЗС РФ – ред.) наприкінці 2021 року”, – пише він у соцмережі. Для цього, продовжує Небоженко, США та Росія одночасно й ведуть гібридну війну різними засобами проти Європи. “США намацали слабке місце Європи – це тарифи, Гренландія та Україна. Захоплення Гренландії, за планом Трампа, з одного боку, закриває Китаю перспективи у Північному морському шляху – рух китайських танкерів 20 днів замість 38-ми. З іншого боку, вимога поступитися США Гренландією має пересварити країни Європи щодо цілей та завдань НАТО. Тоді ЄС буде не до концентрації на допомозі Україні”, – підкреслює експерт. Тож, на його думку, головна мета Трампа та Путіна – це криза та розпад НАТО. “Бо НАТО цементує Європу, а не ЄС. Для Путіна криза та ослаблення НАТО – це шлях до Європи”, – попереджає він. І яким би апокаліптичним не виглядав такий сценарій (поряд з іншими версіями, включно зі спробою росіян за допомогою Гренландії грати Трампом “втемну” та навіть “ігор розуму” головного американця світу), він має право на життя.
Варто лишень згадати ще одну свіжу ініціативу Трампа щодо так званої “Ради миру”, про як він заявив теж 16 січня. І до котрої у якості засновника вже рветься прем’єр Угорщини Віктор Орбан, за сумісництвом європейський посіпака Трампа та Путіна.
То чи впливатиме все це на рішучість Європи підтримувати Україну, за застереженням Небоженка?
Ці процеси дійсно можуть частково підштовхувати Європу до активнішої співпраці з Китаєм на економічному рівні. Але стратегічні пріоритети щодо безпеки і підтримки України залишаються вагомими факторами, що стримують повне переорієнтування.
Загалом, саме гармонізація економічних та безпекових інтересів визначатиме, як ці події вплинуть на динаміку війни в Україні.
Ірина Носальська -
В США пояснили бажання Трампа здобути Гренландію
Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них. -
Голова Мінфіну США пояснив бажання Трампа здобути Гренландію
Необхідність встановлення американського контролю над Гренландією продиктована “слабкістю” Європи та стратегічними інтересами США. Про це завив міністр фінансів Сполучених Штатів Скотт Бессент в інтерв’ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC.
“Ми – найсильніша країна у світі. Європейці демонструють слабкість. США демонструють силу. Якщо ми подивимося в минуле, то американські президенти хотіли придбати Гренландію понад століття. Гренландія є необхідною для національної безпеки США. Ми будуємо Золотий купол (систему протиракетної оборони – ред.).
Президент Трамп діє стратегічно. Він дивиться не на цей чи наступний рік, а на те, що може статись у битві за Арктику. Ми не збираємося віддавати на аутсорсинг нашу національну безпеку іншим країнам”, – пояснив свою думку американський урядовець.
За його словами, Сполучені Штати мають “діяти на випередження”, дотримуючись принципу “мир через силу”.
Він додав, що боротьба за Арктику є реальною загрозою в майбутньому, і якщо Гренландія стане частиною США тепер, то це “допоможе уникнути майбутньої війни”.
Міністр також розкритикував європейських партнерів за недалекоглядність у відносинах з Росією, провівши паралелі з ситуацією в Україні.
“Під час своєї першої каденції президент Трамп казав європейцям: не будуйте “Північний потік-2″, не покладайтеся на російську нафту. І вгадайте що? Що фінансує зусилля Росії проти України? Європейські закупівлі російської нафти. Тому Америка мусить мати контроль тут (над Гренландією – ред.)”, – запевнив він.
На запитання журналістки про те, чи розглядає Вашингтон можливість силового захоплення острова, як це зробила Росія з Кримом, Бессент ухилився від прямого заперечення.
Бессент також відкинув побоювання, що такі дії зруйнують НАТО. Він запевнив, що США залишаться в Альянсі.
Він зазначив, що не обговорював це питання з президентом, але висловив упевненість, що “європейці зрозуміють”, що перехід Гренландії під контроль США є найкращим варіантом для них. -
В Конгресі планують обмежити дії Трампа в справі Гренландії
Американські посадовці, зокрема сенатор Ліза Мурковскі, висловили готовність скористатися повноваженнями Конгресу для того, щоб перешкодити президенту США Дональду Трампу у втручанні у справи Гренландії. Вони підкреслюють, що Гренландія повинна розглядатися як союзник, а не як об’єкт для захоплення. Інші американські посадовці також висловили намір прийняти законодавство, яке обмежить повноваження Трампа у цьому питанні. Раніше Трамп висловив бажання придбати Гренландію від Данії, але це викликало негативну реакцію у Європі.
-
В Конгресі планують зупинити Трампа у питанні Гренландії
Американські політики готові скористатися владними повноваженнями Конгресу, щоб перешкодити президенту США Дональду Трампу в його намірах щодо Гренландії. Сенаторка Ліза Мурковскі заявила, що важливо розуміти, що в США є три гілки влади, і Гренландію слід розглядати як союзника, а не як актив. Інший сенатор, Кріс Куонс, також висловив намір обмежити повноваження Трампа у цьому питанні через законодавство. Раніше Трамп висловив вимогу до Данії про те, щоб вони відступили від Гренландії. Європа розглядає три сценарії для захисту Гренландії від впливу США.
-
Лінкор класу Трамп: США побудують найдорожчий в своїй історії корабель
На конференції ВМС з питань надводних бойових дій у Вірджинії було оголошено, що перший лінкор американського класу Трамп може обійтися до 22 млрд доларів, що робить його одним із найдорожчих військових кораблів в історії США. Аналітик військово-морських сил Бюджетного управління Конгресу Ерік Лабс оприлюднив таку оцінку вартості корабля. Остаточна ціна буде залежати від рішень щодо різних параметрів, таких як тоннаж, розмір екіпажу та озброєння. Лінкор буде набагато більшим за будь-який крейсер чи есмінець, побудований після Другої світової війни, але меншим за авіаносець Джеральд Р. Форд, який є найбільшим і найдорожчим військовим кораблем США. Ерік Лабс також підкреслив, що проблеми з кваліфікованою робочою силою та ланцюгом поставок можуть зробити кінцеву вартість ще вищою.